Рішення № 102366873, 29.12.2021, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/697/21

Справа № 2-а/951/31/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2021 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Братків І. І., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 27.02.2021 року пом. о/ч СПД №2 (М. Підгайці) ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУ НП в Тернопільській області Цимбала Романом Васильовичем було винесено постанову серії БАБ №870909, згідно якої, його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень за те, що не пред`явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, не пред`явив страховий поліс, керував транспортним засобом без ременя пасивної безпеки, у транспортному засобі відсутня медична аптечка, чим порушив вимоги п.п. 2.1 б, п.п. 2.1 г, п.п. 2.3 в, п.п. 37.4.7.є Правил дорожнього руху. Позивач вважає дану постанову про накладення адміністративного стягнення незаконною й такою, що підлягає скасуванню, так як поліцейським не встановлено, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Також позивач зіслався на постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 25.05.2021 року в якій надано правову оцінку обставинам, що мали місце 27.02.2021 року. Так, вказаною постановою провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Посилаючись на викладені обставини просив позов задовольнити.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 04 листопада 2021 року відкрито провадження у даній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду ві 15.11.2021 витребувано з архіву Козівського районного суду Тернопільської області оригінал судової справи ЄУН №951/310/21 номер провадження (3/951/280/2021) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 для ознайомлення.

17.11.2021 представник Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції подав до суду клопотання, згідно якого просить замінити його як неналежного відповідача .

Ухвалою суду від 29.11.2021 замінено у справі неналежного відповідача – Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на належного відповідача - Головне управління Національної поліції в Тернопільській області.

09 грудня 2021 року представник відповідача ГУ Національної поліції в Тернопільській області подав відзив на позов, у якому зазначив, що відповідач позов не визнає та те, що позивачем порушено Правила дорожнього руху, а саме п.п. 2.1 б, п.п. 2.1 г, п.п. 2.3 в, п.п. 37.4.7.є, зокрема позивач не пред`явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, не пред`явив страховий поліс, керував транспортним засобом без ременя пасивної безпеки, у транспортному засобі відсутня медична аптечка, що свідчить про те, що вказаними діями останній порушив вимоги ч. 5 ст. 121 та ч. 4 ст. 126 КУпАП, у зв`язку з чим працівниками поліції було винесено спірну постанову. Посилаючись на наведене, просив відмовити у задоволенні позову.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився. Представник позивача – адвокат Головацький В. Ф. подав до суду заяву від 29.11.2021 року, у якій позовні вимоги підтримав повністю з мотивів викладених у позовній заяві, просив справу розглянути у його відсутності та відсутності позивача.

Представник відповідача – ГУ Національної поліції в Тернопільській області, будучи повідомленим про день, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, у відзиві на позов просив справу розглянути без його участі.

У зв`язку з неприбуттям сторін у судове засідання на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники справи не з`явилися у судове засідання.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що поліцейським СРПП ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУ НП в Тернопільській області Цимбала Романом Васильовичем було винесено постанову серії БАБ №870909 від 27.02.2021 року, згідно якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст. 121 та ст. 125 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.

Зі спірної постанови вбачається, що 27.02.2021 о 01:00 год. в м. Козова керував транспортним засобом по вул. Грушевського та не пред`явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, не пред`явив страховий поліс, керував транспортним засобом без ременя пасивної безпеки, у транспортному засобі відсутня медична аптечка, чим порушив п.п. 2.1 б, п.п. 2.1 г, п.п. 2.3 в, п.п. 37.4.7.є Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Із змісту ч. 1 ст. 77 КАС України видно, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зокрема, ч. 2 даної статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим, відповідно до принципу змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Згідно ч.1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.3 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);

розмір штрафу та порядок його сплати;

правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Суд зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку.

Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

Така позиція суду ґрунтується також на правовому висновку, які зробив Конституційний Суд України у своєму рішенні у справі №23-рп/2010 від 22.12.2010 року.

Пункт 5 розділу ІІ наказу Міністерства внутрішніх справ від 18.12.2018 № 1026, передбачає, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Однак працівниками поліції до відзиву на позов не долучено жодних доказів, які б свідчили про факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , зокрема не долучено відеоматеріалів на яких зафіксовані події, що мали місце 27.02.2021.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 15.11.2021 витребувано з архіву Козівського районного суду матеріали судової справи ЄУН №951/310/21 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в якій Козівським районним судом надано правову оцінку подіям 27.02.2021 року за участю ОСОБА_1 .

Як вбачається із матеріалів витребуваної судової справи ЄУН №951/310/21 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на представлених відеозаписах факт керування вказаним транспортним засобом ОСОБА_1 не зафіксовано. Надані відеозаписи підтверджують лише факт розмови між працівниками поліції та ОСОБА_1 , які стоять біля автомобіля та останній пояснює поліцейським, що автомобілем не керував. Будь-яких інших даних, зокрема й факту зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , не зафіксовано.

Крім цього п. 7 спірної постанови не містить зазначення матеріалів, які додаються до постанови, отже в постанові серії БАБ №870909 від 27.02.2021 року не зазначено, які докази підтверджують безпосередньо факт вчинення правопорушення.

Натомість, в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Бездоганне виконання суб`єктом владних повноважень процесуальних/процедурних норм є запорукою притягнення винної особи до відповідальності.

Однак порушення таких приписів може бути покладено в основу скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.

Проте, зазначена постанова є предметом оскарження, тому остання не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Також, суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі №338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку та підтверджує факт скоєння правопорушення.

З огляду на наведене суд приходить до переконання, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні, достатні та достовірні докази, які б підтвердили факт порушення позивачем ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України.

В той же час, вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Згідно частини 1 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №870909 від 27.02.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст. 121 та ст. 125 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень необхідно скасувати, а провадження у справі закрити.

Відтак позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, понесені та доведені позивачем витрати на сплату судового збору у розмірі 454,00 грн., суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, яке є відповідачем у справі.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 121, 122, 125, 126, 247, 251, 258, 289, 293 КУпАП, ст.ст. 9, 72-77, 139, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення– задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №870909 від 27.02.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст. 121 та ст. 125 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст. 121 та ст. 125 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному пунктом 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , паспортні дані - № НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, 46001, вул. Валова, 11, м. Тернопіль, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 40108720.

Суддя І. І. Братків