Ухвала суду № 102366615, 29.12.2021, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4997/21

4-с/583/64/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2021 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Яценко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.,

представника заявника Блінової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 м. Охтирка Сумської області скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», особа, дії якої оскаржуються - головний державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко Оксана Вікторівна, стягувач ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

08.12.2021 представник ПАТ «Укрнафта»звернулася із зазначеною скаргою та остаточно уточнивши свої вимоги просить визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лисенко Оксани Вікторівни щодо не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 65390040 внаслідок повного виконання рішення суду від 26.11.2020 за виконавчим листом від 07.12.2020 № 583/1191/20 та щодо не внесення виправлень до постанови про відкриття виконавчого провадження № 65390040 від 13.05.2021 року, постанови про стягнення виконавчого збору від 13.05.2021; визнати неправомірними дії головного державного виконав Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центральної міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лисенко О.В. щодо винесення постанови від 13.05.2021 у виконавчому провадженні № 65390040 про стягнення виконавчого збору у завищеному розмірі в сумі 16914,00 грн; зобов`язати головного державного виконав Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центральної міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лисенко О.В. виправити помилку в пункті 3 постанови про відкриття виконавчого провадження № 65390040 від 13.05.2021, зазначивши суму виконавчого збору у розмірі, що розрахований з суми платежу за один місяць, а саме 10 % від 3782,16 грн., що становить 378,22 грн. та помилку в постанові про стягнення виконавчого збору від 13.05.2021 по виконавчому провадженню № 65390040, зазначивши суму виконавчого збору у розмірі, який розрахований з суми платежу за один місяць, а саме 10 % від 3782,16 грн, що становить 378,22 грн., а також винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 65390040, яке було відкрите 13.05.2021, у зв`язку з фактичним виконанням рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26.11.2020, згідно з виконавчим листом № 583/1191/20 від 07.12.2020; зобов`язати начальника та головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центральної міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лисенко О.В. повторно розглянути клопотання про закінчення виконавчого провадження за № 01/01/11/06/01/01/-02/01/515 від 02.08.2021, за №01/01/11/06/01/01-02/01/904 від 15.11.2021, а також розглянути клопотання за № 01/01/11/06/01/01-02/01/954 від 07.12.2021 про внесення виправлень до постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.05.2021, постанови про стягнення виконавчого збору від 13.05.2021 та про закінчення виконавчого провадження № 65390040.

Вимоги за скаргою вмотивовані тим, що 13.05.2021 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лисенко О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65390040 з примусового виконання виконавчого листа № 583/1191/20, від 07.12.2020 про стягнення з ПАТ «Укрнафта» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час проходження військової служби за контрактом в період з 31.05.2017 по 31.05.2020 в сумі 169140,00 грн. з відрахуванням всіх необхідних податків і обов`язкових платежів. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць. Крім того, цього ж дня державним виконавцем по виконавчому провадженню № 65390040 винесено постанову про стягнення з ПАТ «Укрнафта» виконавчого збору у розмірі 16914,00 грн., яка в окреме виконавче провадження не виділялась та боржнику не надсилалася. Представник ПАТ «Укрнафта» зазначає, що постановою Сумського апеляційного суду від 09.11.2021 по справі № 583/2141/21 скасовано ухвалу Охтирського міськрайонного суду від 26.07.2021, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні скарги представника ПАТ «Укрнафта» про скасування постанови головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко О.В. від 13.05.2021 відмовлено. В мотивувальній частині вказаної постанови суду було зазначено, що за виконавчим листом рішення суду допущене до негайного виконання в частині стягнення заробітку в межах платежу за один місяць може бути предметом самостійних виконавчих дій, а тому і виконавчий збір повинен бути розрахований виходячи із розміру суми, яка підлягала стягненню, а саме суми платежу за один місяць 3782,16 грн. Проте, відкриваючи виконавче провадження державний виконавець помилково зазначив у п. 3 своєї постанови від 13.05.2021 завищену суму виконавчого збору 16914,00 грн, розраховану із розміру загальної суми середнього заробітку, яка була присуджена судом до стягнення на користь ОСОБА_1 , оскільки виконавчий документ з приводу примусового виконання рішення суду від 26.11.2020, що набрало законної сили 05.03.2021 до виконавчої служби не надходив. Представник ПАТ «Укрнафта» вказував на те, що рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26.11.2020 було виконане боржником в повному обсязі, про що головного державного виконавця Лисенко О.В. повідомлено листом від 21.05.2021, однак остання, всупереч положенням Закону України «Про виконавче провадження», не вчинила дій щодо закінчення виконавчого провадження. 02.08.2021 та 15.1.2021 представником ПАТ «Укрнафта» на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направлено клопотання про закінчення виконавчого провадження № 65390040 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду. Однак на даний час зазначине виконавче провадження не закінчено, відповіді на клопотання не надано, державний виконавець продовжує вчиняти виконавчі дії в межах виконавчого провадження, зокрема, збирати інформацію про відкриті рахунки ПАТ «Укрнафта». Крім того, 07.12.2021 представник ПАТ «Укрнафта» звернулася з листом до начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції,в якому просив зобов`язати державного виконавця Лисенко О.В. виправити помилку в п. 3 постанови про відкриття виконавчого провадження № 65390040 від 13.05.2021, зазначивши суму виконавчого збору у розмірі, що розрахований з суми платежу за один місяць, а саме 10 % від 3782,16 грн., що відповідно становить 378,22 грн., а також виправити помилку в постанові про стягнення виконавчого збору від 13.05.2021, зазначивши суму виконавчого збору у розмірі 378,22 грн. та закінчити виконавче провадження № 65390040 від 13.05.2021 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Вказане звернення посадовими особами Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції проігнороване, втелефонному режимі державний виконавець повідомила, що вона не має наміру виправляти помилки у виконавчому провадженні № 65390040 та виносити постанову про його закінчення. 13.12.2021 на адресу ПАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Охтирканафтогаз» надійшла відповідь від Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на звернення від 15.11.2021, в якій повідомляється, що виконавче провадження буде закінчено після сплати виконавчого збору у сумі 16914,00 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у сумі 300,00 грн. Таким чином, на даний час, всупереч приписам чинного законодавчтва, виконавче провадження не закінчено, помилки не виправлені, відповідь на звернення боржника не надана, а державний виконавець незаконно продовжує вчиняти виконавчі дії. Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з відповідною скаргою.

Представник ПАТ «Укрнафта» Блінова С.О. усудовому засіданні вимоги за скаргою підтримала з наведених у ній підстав, просила їх задовольнити.

Головний державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко О.В. та стягувач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

З огляду на положення ч.2 ст.450 ЦПК України суд вважає за можливе проводити розгляд скарги у їх відсутності.

Заслухавши пояснення представника заявника, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові доказаи, зокрема, матеріали виконавчого провадження, суд дійшов висновку про доцільність часткового задовлення скарги.

Згідно вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесений до Реєстру.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26.11.2020 по справі № 583/1191/20, проваження № 2/583/404/20 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнано незаконним наказ виконуючого обов`язки начальника НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта» Наслєднікова С. В. № 87 про припинення трудового договору (контракту) від 29.05.2017, за яким з 30.05.2017 був припинений трудовий договір з ОСОБА_1 , який працював слюсарем-ремонтником 5 розряду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Стягнуто з ПАТ «Укрнафта» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час проходження військової служби за контрактом в період з 31.05.2017 по 31.05.2020 в сумі 169140 грн. з відрахуванням з даної суми всіх необхідних податків і обов`язкових платежів, відмовивши в іншій частині позовних вимог. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць. Стягнуто з ПАТ «Укрнафта» на користь держави судовий збір в сумі 4204 грн.

05.03.2021 постановою Сумського апеляційного суду по справі №583/1191/20, провадження № 22-ц/816/273/21 частково задоволено апеляційну скаргу ПАТ «Укрнафта». Рішення Охтирського міськрайонногосуду Сумської області від 26.11.2020 змінено в частині вирішення питання щодо судових витрат. Стягнуто з ПАТ «Укрнафта» на користь держави судовий збір в сумі 2532,20 грн. В іншій частині рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26.11.2020 залишено без змін.

Судом встановлено, що 07.12.2020 Охтирським міськрайонним судом Сумської області видано виконавчий лист по справі № 583/1191/20, проваження № 2/583/404/20 про стягнення з ПАТ «Укрнафта» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час проходження військової служби за контрактом в період з 31.05.2017 по 31.05.2020 в сумі169140 грн. з відрахуванням з даної суми всіх необхідних податків і обов`язкових платежів. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць (а.с. 8).

Постановою головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)Лисенко О.В. від 13.05.2021 відкрито виконавче провадження № 65390040 з виконання виконавчого листа, виданого 07.12.2020 Охтирським міськрайонним судом Сумської області. Згідно п. 2 постанови про відкриття виконавчого провадження зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно, попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. В п. 3 вказаної постанови постановлено стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця в розмірі 16914,00 грн. та витрати на проведення виконавчих дій в сумі 300,00 грн. (а.с. 7).

Згідно Інформації про виконавче провадження з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень 30.06.2021 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)Лисенко О.В. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження № 65390040 на підставі ухвали Верховного Суду від 07.06.2021 по справі № 583/1191/20, згідно якої зупинено виконання рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26.11.2020 та постанови Сумського апеляційного суду від 05.03.2021, в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час проходження військової служби за контрактом, яка не підлягає негайному виконанню, до закінчення їх перегляду в касаційному порядку (а.с. 9-10, 11).

Постановою Верховного Суду від 30.06.2021 по справі № 583/1191/20, провадження № 61-5762св21 залишено без задоволення касаційну скаргу ПАТ «Укрнафта», рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26.11.2020 та постанову Сумського апеляційного суду від 05.03.2021 року залишено без змін.

27.07.2021 постановою головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)Лисенко О.В. поновлено виконавче провадження № 65390040.

З матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження вбачається, що ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26.07.2021 по справі № 583/2141/21, проваження № 4-с/583/27/21 частково задоволено скаргу ПАТ «Укрнафта», скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 65390040 від 13.05.2021, винесену головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко О.В., в частині відкриття виконавчого провадження щодо виконання судового рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26.11.2020 по цивільній справі № 583/1191/20, про стягнення з ПАТ «Укрнафта» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час проходження військової служби за контрактом в період з 31.05.2017 по 31.05.2020 в сумі 169140 грн., яка не була допущена судом до негайного виконання (а.с. 50-51).

09.11.2021 постановою Сумського апеляційного суду по справі № 583/2141/21, провадження № 22-ц/816/1479/21 задоволено апеляційну скаргу головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко О.В., скасовавно ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26.11.2021. Відмовлено у задоволенні скарги представника ПАТ «Укрнафта» про скасування постанови головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко О.В. від 13.05.2021 (а.с. 30-34).

В мотивувальній частині постанови Сумського апеляційного суду від 09.11.2021 зазначено, що платіжним дорученням від 19.05.2021 підприємство перерахувало стягувачу середній заробіток у межах суми платежу за один місяць - 3782,16 грн. та обов`язкові платежі. Також платіжним дорученням від 22.07.2021 підприємством стягувачу було перераховано решту суми середнього заробітку - 132375,53 грн. та обов`язкові платежі. Отже товариство в частині негайного виконання рішення суду від 26.11.2020 виконало вже після відкриття виконавчого провадження і отримання ними копії цієї постанови.

З аналізу статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що за виконавчим листом рішення суду, допущене до негайного виконання в частині стягнення заробітку в межах платежу за один місяць може бути предметом самостійних виконавчих дій, а тому і виконавчий збір повинен бути розрахований виходячи із розміру суми, яка підлягала стягненню, а саме з суми платежу за один місяць -3782,16 грн.

Проте, відкриваючи виконавче провадження державний виконавець помилково зазначив у п.3 своєї постанови від 13.05.2021 завищену суму виконавчого збору – 16914 грн, розраховану із розміру загальної суми середнього заробітку, яка була присуджена судом до стягнення на користь ОСОБА_1 , оскільки виконавчий документ з приводу примусового виконання рішення суду від 26.11.2020, що набрало законної сили 05.03.2021 до виконавчої служби не надходив.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В ст. 129-1 Конституції України зазначено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Крім того, обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства передбачених п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України.

Згідно вимог ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ECHR у справі «Хорнсбі проти Греції» («Hornsby v. Greece») від 19.03.1997 року.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Войтенко проти України» («Voytenko v. Ukraine») від 29.06.2004 року зазначено, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1.

Таким чином виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Порядок виконання судових рішень та повноваження виконавців при вчиненні виконавчих дій визначені Законом України «Про виконавче провадження».

За приписами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно вимог ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

В ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

За приписами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» початок примусового виконання рішення виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, крім іншого, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За приписами ст. 27Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України"Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

У разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Таким чином, аналіз положення ст.ст. 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» в аспекті спірних правовідносин дає підстави для висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Останнє розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, у якій, з-поміж іншого, державний виконавець зобов`язаний зазначити суму виконавчого збору, яка підлягає стягненню.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 по справі № 2540/3203/18, провадження № 11-445апп19 зроблено правовий висновок про те, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. За своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.

Закону України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), розробленою відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню.

Отже положення вказаної Інструкції слід розглядати як такі, що прийняті відповідно до вимог вказаних законів, та такі, що не можуть їм суперечити, у тому числі встановлювати нові вимоги, які прямо не передбачені законами, на виконання яких ця Інструкція затверджена.

Відповідно до п. 3 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа. У заяві про примусове виконання рішення зазначаються такі відомості: назва і дата видачі виконавчого документа; прізвище, ім`я та (за наявності) по батькові стягувача; дата народження та адреса місця проживання чи перебування стягувача; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) стягувача; номер телефону стягувача; спосіб перерахування стягнутих з боржника грошових сум (у разі виконання рішення про стягнення коштів); реквізити рахунку, відкритого у банку або в іншій фінансовій установі, для отримання стягнутих з боржника грошових сум (за наявності).

Згідно п. 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону, про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яка підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом. Про розмір стягнутого виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

Суд зазначає, що положеннями ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження» визначено способи захисту прав та інтересів. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Зі змісту постанови Сумського апеляційного суду від 09.11.2021, що набрадла законної сили та знаходиться у матеріалах справи, вбачається, що відкриваючи виконавче провадження державний виконавець помилково зазначив у п. 3 своєї постанови від 13.05.2021 завищену суму виконавчого збору – 16914 грн, розраховану із розміру загальної суми середнього заробітку, яка була присуджену судом до стягнення на користь ОСОБА_1 .

Разом з тим, представником Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)не надано будь-яких відомостей про надання боржнику ПАТ «Укрнафта» по виконавчому провадженню № 65390040 відповіді за результатами розгляду клопотань № 01/01/11/06/01/01/-02/01/515 від 02.08.2021, за №01/01/11/06/01/01-02/01/904 від 15.11.2021 за № 01/01/11/06/01/01-02/01/954 від 07.12.2021, а тому суд приходить до висновку про задоволення вимог за скаргою в частині зобов`язання посадових осіб Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)розглянути зазначені клопотання.

Крім того, в постанові Сумського апеляційного суду від 09.11.2021, що набрала законної сили, ПАТ «Укрнафта» роз`яснено, що у разі не вирішення на їх вимогу державним виконавцем самостійно питання зменшення суми виконавчого збору, такі його дії товариством можуть бути оскаржені до суду в порядку адміністративного судочинства, оскільки це питання пов`язане не з судовим контролем за виконанням судових рішень, ухвалених в порядку цивільного судочинства, а з оскарженням дії суб`єкта владних повноважень при здійсненні ним дискреційний повноважень.

Щодо вимог про збов`язання державного виконавця внести виправлення до постанови про відкриття виконавчого провадження та винести постанову про закінчення виконавчого провадження суд зазначає наступне.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справа №461/2579/17, від 20.03.2018 у справі №820/4554/17, від 03.04.2018 у справі № 569/16681/16-а та від 12.04.2018 справа №826/8803/15 дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб`єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі "Брайєн проти Об`єднаного Королівства" (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі "Путтер проти Болгарії" (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що передбачені розділом IV Закону України «Про виконавче провадження» повноваження державного виконавця щодо порядку здійснення виконавчого провадження є дискреційними повноваженнями, а отже у суда відсутні повноваження зобов`язувати державного виконавця на вчинення певних дій в межах вищевказаного виконавчого провадження, а тому вимоги за скаргою в цій частині задоволенню не підлягають.

При цьому з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 20.12.2021 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко О.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 583/1191/20, виданого Охтирським міськрайонним судом Сумської області про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час проходження військової служби за контрактом в період з 31 травня 2017 по 31 травня 2020 в сумі 169140 грн з відрахуванням з даної суми всіх необхідних податків і обов`язкових платежів. А також стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

У пункті 3 даної постанови зазначено, що постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат виконавчого провадження виділити в окреме провадження, однак, таких постанов суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Тобто, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Статтею ст. 447 ЦПК України передбачено право сторін виконавчого провадження звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно вимог ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому Законом.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку, дослідивши матеріали виконавчого провадження, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог за скаргою.

Керуючись ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 255, 260, 448, 450, 451 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», особа, дії якої оскаржуються - головний державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко Оксана Вікторівна, стягувач ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко Оксани Вікторівни щодо не внесення виправлень до постанови про відкриття виконавчого провадження № 65390040 від 13.05.2021 та до постанови про стягнення виконавчого збору від 13.05.2021.

Визнати неправомірними дії головного державного виконав Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центральної міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко Оксани Вікторівни щодо винесення постанови від 13.05.2021 у виконавчому провадженні № 65390040 про стягнення виконавчого збору у завищеному розмірі в сумі 16914,00 грн.

Зобов`язати начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центральної міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нещадим Івана Сергійовича та головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центральної міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)Лисенко Оксану Вікторівну повторно розглянути клопотання за № 01/01/11/06/01/01-02/01/954 від 07.12.2021 про внесення виправлень до постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.05.2021 та до постанови про стягнення виконавчого збору від 13.05.2021.

В іншій частині скарги відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко