Рішення № 102365711, 21.12.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/1057/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2021 року Залізничний районний суд міста Львова

в складі :

головуючого – судді Ліуша А.І.

з участю секретаря Настасяк Х.І.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта» про стягнення заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заробітної плати, покликаючись на те, що з 12 березня 2012 року працював контролером-стрільцем ДП «ЛДЗ «ЛОРТА», з 22 березня 2013 року сторожем, з 15 травня 2017 року контролером-стрільцем та звільнений з роботи 17 травня 2017 року за згодою сторін. Починаючи з 2012 року по час звільнення ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» порушувало законодавство про працю, а саме позивачу встановлено посадовий оклад, нижчий, ніж гарантований Галузевою угодою між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств машинобудівної та металообробної галузей «Металіндустрія-Україна» та профспілками автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, машинобудівників та приладобудівників, космічного та загального машинобудування, радіоелектроніки та машинобудування, лісових галузей, машинобудування та металообробки, суднобудування, оборонної промисловості, енергетики та електротехнічної промисловості, атомної енергетики і промисловості України на 2008-2009 роки, а також Міжгалузевою угодою у сферах машинобудування, металообробки, електротехніки, радіоелектроніки, приладобудування, суднобудування, деревообробної та паперової, легкої та текстильної промисловості України на 2016-2020 роки. Просить стягнути з відповідача 68453,02 грн. недорахованої заробітної плати та 43316,71 грн. компенсації.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь, у яких заперечив позовні вимоги, вказав, що з позовними вимогами ДП «ЛДЗ «Лорта» не погоджується, вважає такі надуманими та необґрунтованими. Зазначає, що за період з 2008-2019 років діяло дві Міжгалузеві угоди. Так, Міжгалузева угода 2016-2020 роки, на яку покликається позивач не поширює свою дію на діяльність відповідача, так як не була підписана ні відповідачем – ДП «ЛДЗ Лорта», ні його засновником – ДК «Укроборонпром». Окрім цього, з 2010 року норми дії міжгалузевої угоди за 2008-2009 року також не можуть поширюватися на діяльність відповідача, оскільки відповідач вийшов зі складу підпорядкування підписантів такої угоди. Звертає увагу суду, що враховуючи те, що відповідач не є стороною міжгалузевої угоди, на яку покликається позивач, здійснював виплату заробітної плати, яку погодив позивач, жодних порушень строків виплати заробітної плати у даному випадку немає, так і не має підстав застосування компенсації. Також зазначає, що позивач пропустила строк звернення із позовною вимогою про стягнення компенсації у зв`язку із порушенням термінів виплати заробітної плати та зазначає що до такої слід застосувати строк позовної давності. Просить у позові відмовити.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, де вказав, що позиція відповідача на те, що норми дії міжгалузевої угоди за 2016-2020 року не можуть поширюватися на його діяльність, оскільки не підписані ні ДП «ЛДЗ Лорта», ні його засновником – ДК «Укроборонпром» є хибними. Підписантами Міжгалузевої угоди є сторони: профспілкова сторона, суб`єктами якої є всеукраїнські профспілки та їх об`єднання, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності та міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Фонд державного майна України. Оскільки Міжгалузева угода підписана Міністерством економічного розвитку і торгівлі України як правонаступником Міністерства промислової політики України, чиї повноваження визнав директор ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» та його трудовий колектив, то ця Міжгалузева угода поширює свою дію на відповідача. Окрім цього, відповідач використовує у розрахунках положення Галузевої Угоди на 2010-2011 роки. Всупереч нормам Міжгалузевої угоди, відповідач наполягає, що розрахунок його посадового окладу мав бути здійснений на підставі прожиткового мінімуму, а не мінімальної заробітної плати, з чим вона не погоджується. Просить позов задовольнити повністю.

У зв`язку із здійсненням розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах заяви суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 12 березня 2012 року працював контролером-стрільцем ДП «ЛДЗ «ЛОРТА», з 22 березня 2013 року сторожем, з 15 травня 2017 року контролером-стрільцем та звільнений з роботи 17 травня 2017 року за згодою сторін.

Згідно із ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про оплату праці» визначено, що тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Згідно абз. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про оплату праці» організація оплати праці здійснюється, зокрема, на підставі галузевих (міжгалузевих), територіальних угод.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про оплату праці» договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів.

Частиною 1 ст. 15 цього Закону передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

Отже, встановлені галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами умови оплати праці є гарантіями для працівників в сфері оплати праці й безпосереднє застосування таких умов є обов`язковим для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії угоди.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про оплату праці» суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Статтею 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» визначено, що положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

Цим Законом також передбачено, що умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод (ч.2 ст. 5 Закону), а галузева (міжгалузева) угода не може погіршувати становище працівників порівняно з генеральною угодою (ч. 3 ст. 8 Закону).

Також судом встановлено, що ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» є державним оборонним підприємством, на яке з 2008 року поширювала свою дію Галузева угода між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств машинобудівної та металообробної галузей «Металіндустрія-Україна» та профспілками автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, машинобудівників та приладобудівників, космічного та загального машинобудування, радіоелектроніки та машинобудування, лісових галузей, машинобудування та металообробки, суднобудування, оборонної промисловості, енергетики та електротехнічної промисловості, атомної енергетики і промисловості України на 2008-2009 роки, яка була пролонгована до 2015 року та з жовтня 2016 року на нього поширювалась дія Міжгалузевої угоди у сферах машинобудування, металообробки, електротехніки, радіоелектроніки, приладобудування, суднобудування, деревообробної та паперової, легкої та текстильної промисловості України на 2016-2020 роки.

Відповідно до п. 5.1.1. Галузевої угоди встановлено мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних тарифних ставок робітників першого розряду з нормальними умовами праці до законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати згідно з Додатком № 1, співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки не менше як 1 до 1,25.

Розділом 5 Галузевої угоди встановлено мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних посадових окладів, коефіцієнт для контролера-стрільця та сторожа становить 1.

Відтак мінімальний посадовий оклад позивача з березня 2012 року по вересень 2016 року, відповідно до вище перелічених положень Галузевої угоди розрахований таким чином: (Мінімальна заробітна плата х 1,25 (співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки) х 1,35 (мінімальний посадовий оклад техніка без категорії, що дорівнює місячній тарифній ставці робітника третього розряду третьої сітки згідно з Додатком № 1 до Галузевої угоди) х 1 (мінімальний коефіцієнт міжпосадового співвідношення посадового окладу контролера-стрільця або сторожа згідно з Додатком № 2 до Галузевої угоди).

Судом також встановлено, що з вересня 2016 року на ДП «ЛДЗ «Лорта» діяла Міжгалузева угода у сферах машинобудування, металообробки, електротехніки, радіолектроніки, приладобудування, суднобудування, деревообробної та паперової, легкої та текстильної промисловості України на 2016-2020 роки.

Відповідно до п. 5.1.1. Міжгалузевої угоди, сторони домовилися: «Установити на підприємствах, на період до законодавчого встановлення реального прожиткового мінімуму, співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки не менше як 1 до 1,5».

Мінімальний посадовий оклад сторожа з вересня 2016 року по травень 2017 року, відповідно до вище перелічених положень Міжгалузевої угоди розрахований таким чином: (Мінімальна заробітна плата х 1,5 (співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки) х 1,35 (мінімальний посадовий оклад техніка без категорії, що дорівнює місячній тарифній ставці робітника третього розряду третьої сітки згідно з Додатком № 1 до Міжгалузевої угоди) х 1 (мінімальний коефіцієнт міжпосадового співвідношення посадового окладу контролера-стрільця або сторожа згідно з Додатком № 2 до Галузевої угоди).

Крім того, суд не бере до уваги покликання представника відповідача на те, що Міжгалузеві угоди на які покликається позивач не поширюють свою дію на діяльність відповідача, так як не були підписані ні відповідачем ДП «ЛДЗ – Лорта», ні його засновником - ДК «Укроборонпром», оскільки первинна профспілкова організація відповідача є організаційною ланкою «Професійної спілки працівників радіоелектроніки та машинобудування України» і у своїй роботі керується Міжгалузевою угодою, що підтверджує також Довідка від 07 травня 2021 року № 17 Професійної спілки працівників радіоелектроніки та машинобудування України, Свідоцтво № РЕ-11-11 та лист Львівської обласної організації профспілок працівників радіоелектроніки та машинобудування України від 10 березня 2021 року № 9. 25 травня 2016 року та ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» було укладено Колективний договір на 2016-2020 року, який було зареєстровано 21 червня 2016 року за номером 159. Колективний договір укладений між роботодавцем в особі директора ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» Погребняка Олега Леонтійовича та найманими працівниками ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» в особі профспілкового представника голови профкомітету первинної профспілкової організації Ревули Зіновія Ярославовича. Колективний договір поширюється на всіх працівників Відповідача, незалежно від їх участі в профспілці (п. 1.3. Колективного договору). Відповідно до п. 3.1.1. Колективного договору основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки; тарифні ставки; схеми посадових окладів; тарифно-кваліфікаційні характеристики. Згідно з п. 3.3. Колективного договору конкретні розміри тарифних ставок (посадових окладів) установлюються штатним розписом, виходячи із міжкваліфікаційних співвідношень для встановлення рівня тарифних ставок робітникам згідно з Додатком № 1 до Галузевої угоди між Міністерством промислової політики та профспілкою робітників радіоелектроніки та машинобудування України. Тобто, сторони самі для себе визначили та погодились, що на них поширюються Галузеві угоди між Міністерством промислової політики та профспілкою робітників радіоелектроніки та машинобудування України. Указом Президента України від 31 травня 2011 року установлено, що правонаступником Міністерства промислової політики України в частині формування та реалізації промислової політики є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. 23 березня 2014 року Кабінет Міністрів України постановив реорганізувати Міністерство промислової політики шляхом приєднання до Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Оскільки Міжгалузева угода підписана Міністерством економічного розвитку і торгівлі України як правонаступником Міністерства промислової політики України, чиї повноваження визнав директор ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» та його трудовий колектив, то ця Міжгалузева угода поширює свою дію на Відповідача. Кожне підприємство за своєю основною діяльністю віднесено до певної галузі та до відповідного КВЕДУ. На відповідну галузь господарства України так чи інакше впливає відповідне галузеве міністерство, яке є регуляторним органом і таке міністерство є стороною соціального діалогу, підписантом Міжгалузевої угоди. Статтею 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» встановлено, що положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду. Законодавством не визнається обов`язковою умовою дії Міжгалузевої: угоди її підписання кожним окремим підприємством чи засновником такого підприємства.

Також, суд не бере до уваги покликання представника відповідача, що зазначені коефіцієнти слід застосовувати по відношенню до прожиткового мінімуму, який є розрахунковою величиною при визначенні посадового окладу позивача, а не мінімальної заробітної плати, оскільки ст. 3 Закону України «Про оплату праці» визначено, що мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

За змістом п. 5.1.1 Міжгалузевої угоди співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки не менш як 1 до 1,5 встановлено до законодавчого встановлення реального прожиткового мінімуму.

Також слід зауважити, що у всіх додатках до Міжгалузевої угоди конкретно зазначено співвідношення між встановленими коефіцієнтами та мінімальною заробітною платою.

Розмір прожиткового мінімуму щороку затверджується Верховною Радою України у Законі України «Про Державний бюджет» на відповідний рік.

На час виникнення спірних правовідносин і на даний час законодавством не визначено поняття «реальний прожитковий мінімум» і не встановлено його розмір, як це передбачено п. 5.1.1 Міжгалузевої угоди.

Таким чином, розрахунковою величиною при визначені посадового окладу позивача є мінімальна заробітна плата.

Беручи до уваги положення п. 2 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» та положень ч. 2 ст. 9 Закону України «Про оплату праці», ст. 95 КЗпП України, прожитковий мінімум не може використовуватися для встановлення мінімального посадового окладу (тарифної ставки), а є лише соціальною гарантією того, що мінімальна заробітна плата не буде встановлена нижче рівня достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум»).

Враховуючи, що відповідачем порушено трудові права позивача, зокрема на належний рівень оплати праці, передбачений чинним законодавством, а тому суд приходить до висновку, що з ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» на користь позивача необхідно стягнути не нараховану та невиплачену заробітну плату у розмірі 68453,02 грн.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Статтями 1, 2, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Пунктами 3, 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21 лютого 2001 року № 159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що у визначені законодавством строки ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» не виплатило позивачу заробітну плату, що потягло за собою втрату частини її доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати, то така позовна вимога теж підставна.

Згідно поданого позивачем розрахунку суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, така за період з березня 2012 року по травень 2017 року станом на січень 2021 року становить 43316,71 грн., а відтак, її слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позову знайшли своє ствердження в судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення.

А також, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, суд вважає, що з відповідача слід також стягнути у дохід держави 908,00 грн. судового збору.

Керуючись ст ст. 12, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 115, 116, 117 КЗпП України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Львівський державний завод «Лорта» /код ЄДРПОУ 30162618, місто Львів, вулиця Патона, 1/ на користь ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 / 68453 /шістдесят вісім тисяч чотириста п`ятдесят три/ гривні недорахованої заробітної плати без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цих сум відповідно до законодавства України.

Державного підприємства Львівський державний завод «Лорта» /код ЄДРПОУ 30162618, місто Львів, вулиця Патона, 1/ на користь ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 / 43316 /сорок три тисячі триста шістнадцять/ гривень 71 копійку втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цих сум відповідно до законодавства України.

Стягнути з Державного підприємства Львівський державний завод «Лорта» у дохід держави 908 /дев`ятсот вісім/ гривень 00 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: /підпис/ А.І.Ліуш

Копія вірна.

Суддя А.І.Ліуш