Рішення № 102365665, 20.12.2021, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1424/15-ц

Провадження №2/443/53/21

РІШЕННЯ

іменем України

20 грудня 2021 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Ходорівської міської ради про визнання недійсними та скасування державних актів на право приватної власності на землю,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_4 ,

відповідачки ОСОБА_2 ,

представника відповідачки ОСОБА_5 ,

відповідача ОСОБА_3 , –

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

ОСОБА_1 (позивач) подав до суду позовну заяву до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Ходорівської міської ради (відповідачі), у якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

визнати недійсним та скасувати Державний акт на право приватної власності на землю серія II-ЛВ № 000746 від 14 листопада 2000 року, виданий Ходорівською міською радою на ім`я ОСОБА_1 ;

визнати недійсним та скасувати Державний акт на право приватної власності на землю серія II-ЛВ № 000745 від 14 листопада 2000 року, виданий Ходорівською міською радою на ім`я ОСОБА_6 ,

визнати недійсним та скасувати Державний акт на право приватної власності на землю серія II-ЛВ № 000753 від 15.03.2001 року, виданий Ходорівською міською радою на ім`я ОСОБА_3 .

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 , який він успадкував після смерті діда ОСОБА_7 . Даний житловий будинок знаходився на земельній ділянці розміром 1057 метрів квадратних, що належала померлому ОСОБА_7 на підставі рішення нарсуду Ходорівського району від 06 червня 1950 року. Саме такий розмір земельної ділянки зазначено і у свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 27.10.1987. Загальна площа земельної ділянки, закріпленої за ОСОБА_7 складала 4400 метри квадратних, що підтверджується відповідними записами у будинковій книзі. Рішенням Ходорівської міської Ради № 440 від 15.12.1995 йому передано земельну ділянку площею 0,10 га для обслуговування житлового будинку, а також земельну ділянку площею 0,10 га, для ведення особистого підсобного господарства. Обидві земельні ділянки розташовані у АДРЕСА_1 . На підставі цього на його ім`я було видано Державний акт про право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ №000746 від 14.11.2000, де площа земельної ділянки зазначена 0,0947 га замість визначених 0,10 га. З архівної копії рішення Ходорівської міської Ради № 440 від 15.12.1995 вбачається, що площа земельної ділянки становила 0,20 га, у тому числі 0,10 га для обслуговування житлового будинку та 0,10 га для ведення особистого підсобного господарства по АДРЕСА_1 . Державний акт про право приватної власності на землю серії II-ЛВ №000746 від 14.11.2000 є незаконним, виданий з порушенням норм земельного та цивільного права, а тому підлягає скасуванню. Ознайомившись із технічним звітом про виконані роботи, він виявив, що підпис на заяві-договорі йому не належить і зроблений від його імені іншою особою. Повноважень, щодо вчинення даного підпису від його імені він нікому не давав. У матеріалах технічного звіту міститься акт про встановлення та узгодження меж земельної ділянки ОСОБА_6 , який жодного відношення до нього немає. Окрім того, у матеріалах технічного звіту стверджується про те, що акт узгодження і встановлення меж суміжних землекористувачів підписав і суміжний землекористувач ОСОБА_3 , однак він цього фізично не міг зробити, оскільки перебував за кордоном на заробітках. На рішенні № 440 від 15.12.1995 відсутній підпис міського голови. Щодо недійсності Державного акту серія ІІ-ЛВ № 000745 від 14.11.2000, зазначає, що згідно того ж рішення Ходорівської міської Ради № 440 від 15.12.1995 його матері ОСОБА_6 14.11.2000 було видано Державний акт про право приватної власності на землю. Однак площі земельних ділянок, переданих матері у власність, не відповідають площам зазначеним у рішенні Ходорівської міської ради. Таким чином, вищезгаданий державний акт про право приватної власності на землю є незаконним та підлягає скасуванню. Відповідно до договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 10.12.1957 його матері ОСОБА_6 було надано земельну ділянку для будівництва житлового будинку площею 600 квадратних метрів, яка розташована по АДРЕСА_1 . Відповідно до державного акту ОСОБА_6 передано у приватну власність 0,10 га для обслуговування житлового будинку та 0,1173 га для ведення підсобного господарства. Згідно рішення Ходорівської міської ради №440 від 15.12.1995 року, наданого архівним відділом Жидачівської РДА, ОСОБА_6 надано у власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,06 га в АДРЕСА_1 . Підтвердженням незаконності правовстановлюючого документа, виданого на ім`я ОСОБА_6 , є акт прийняття в експлуатацію індивідуального будівництва від 14.05.1987. Комісія встановила, що площа земельної ділянки, яка фактично знаходиться у користуванні ОСОБА_6 складає 600 квадратних метрів, про що і зазначила у пункті 3 акту. Під час вивчення технічного звіту про виконані роботи по підготовці та видачі державного акту про право приватної власності на землю та постійного користування землею ОСОБА_1 , він виявив акт про встановлення та узгодження меж земельної ділянки ОСОБА_6 . Такий у звіті міститься в оригіналі, тому він фізично не може знаходитися у звіті про підготовку та видачу державного акту для ОСОБА_6 . Окрім того, він не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не містить дати його складання. Щодо недійсності Державного акту серія ІІ-ЛВ № 000753 від 15.03.2001, зазначає, що на земельній ділянці, якою користувався його дід ОСОБА_7 , було виділено земельну ділянку для будівництва житлового будинку чоловікові його сестри ОСОБА_3 . У 2001 році ОСОБА_3 приватизовано вищезгадану земельну ділянку та отримано Державний акт на право приватної власності на землю. Згідно цього акту ОСОБА_3 на підставі того ж рішення Ходорівської міської ради №440 від 15.12.1995 передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,1416 га, з них 0,10 га для обслуговування житлового будинку та 0,0416 га для ведення особистого підсобного господарства. Згідно архівної довідки від 16.04.2019 ОСОБА_3 отримав у приватну власність тільки одну земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,06 га. Земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства ОСОБА_3 згідно рішення Ходорівської міської ради №440 від 15.12.1995 у приватну власність не надавалося. Як вбачається із вищеописаного, ОСОБА_3 отримав Державний акт Серія II-ЛВ №000753 від 15.03.2001 на земельну ділянку площею 0,0416 га для ведення особистого підсобного господарства без законних на те підстав та йому неправомірно передано у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,1 га замість 0,06 га, передбачених рішенням Ходорівської міської ради №440 від 15.12.1995. За таких обставин, зважаючи на безпідставність отримання ОСОБА_3 . Державного акту Серія II-ЛВ №000753 від 15.03.2001, а також через невідповідність площ земельних ділянок, зазначений Державний акт підлягає скасуванню

Відповідач Ходорівська міська рада подала відзив на позовну заяву (а.с.151), в обґрунтування якого покликаючись на те, що Державний акт на право приватної власності на землю серія ІІ-ЛВ №000746 від 14.11.2000 року видано (позивачу) ОСОБА_1 . Державний акт на право приватної власності на землю серія ІІ-ЛВ №000745 від 14.11.2000 видано (відповідачу) ОСОБА_6 . Державний акт на право приватної власності на землю серія ІІ-ЛВ №000753 від 15.03.2001 видано (відповідачу) ОСОБА_3 . Відтак просить суд розглянути дану справу та винести рішення за наявними в ній матеріалами.

Крім цього, представник відповідача Ходорівської міської ради подав до суду клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності (а.с.32), в обґрунтування якого покликаючись на те, що позивач про порушення свого права дізнався ще у 1995 році і знав про існування оскаржуваного рішення, яке він на даний час просить визнати недійсним та яке на його думку порушує його права. Крім того, ще у 2000 році позивач знав про існування відповідного державного акту, у якому вказана земельна ділянка площею 0,0947 га і який виготовлявся за його безпосереднім замовленням. Саме з 14.11.2000 для позивача почався перебіг строку позовної давності, який сплив 14.11.2003.

Відповідач ОСОБА_3 подав до суду клопотання (а.с.33), в якому просить позовну заяву залишити без розгляду з причин пропущення строків позовної давності, в обґрунтування якого покликаючись на те, що у 1995 році було постановлено рішення Ходорівської міської ради про передачу у приватну власність земельних ділянок . Отже текст рішення, його зміст, значення та обставини, які були у ньому зазначені, були відомі відповідачу з часу його отримання, тобто з 1995 року. Отримавши державний акт на право приватної власності на землю, позивач у 2000 році знав і був проінформований, яка земельна ділянка і якою площею йому надавалась у користування. На час постановлення рішення виконавчого комітету Ходорівської міської ради жодних претензій до його змісту та значення позивач не висловлював, що підтверджується відсутністю будь-яких скарг по його скасуванню чи уточненню. Позивач звернув вказане рішення виконкому Ходорівської міської ради до виконання та у подальшому отримав Державний акт на право приватної власності на землю. Дана обставина мала місце у 2000 році. Отримавши державний акт на землю позивач не оспорював та не оскаржував ні площі земельної ділянки, а ні жодних інших обставин стосовно виготовлення державного акту. З часу постановлення рішення виконавчого комітету Ходорівської міської ради та виготовлення державного акту на право приватної власності на землю минуло понад 14 років. Позивач пропустив встановлені законом строки позовної давності для звернення до суду, не вказавши у позовній заяві причин пропущеного такого строку та не звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного строку позовної давності.

Представник відповідачки ОСОБА_2 – адвокат Гивель В.П. подав до суду заяву про застосування позовної давності у справі (а.с.211-212), в обґрунтування якої покликається на те, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ЛВ №000746 від 14.11.2000, виданий Ходорівською міською радою на ім`я ОСОБА_1 , позивачу передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0947 га для обслуговування житлового будинку. Цей Державний акт позивач отримав на підставі рішення Ходорівської міської ради від 15.12.1995 року за №440 у 2000 році, а позов подано 21.08.2015. Отже, з моменту отримання позивачем Державного акту сері ІІ-ЛВ №000746 від 14.11.2000 року до подачі позовної заяви пройшло понад 14 років. Також, з поданої Позивачем позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 був усвідомлений про те, що йому виділяється під обслуговування житлового будинку 0,10 га, а не 0,0947 га, як вказано у його державному акті. Свідченням цього є доводи Позивача, які вказують на його особистій присутності при прийнятті рішення щодо передачі у приватну власність земельних ділянок йому та його мамі, ОСОБА_6 на сесії Ходорівської міської ради, яка відбулась 15.12.1995. Крім того, для замовлення і виготовлення Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ЛВ №000746 від 14.11.2000, позивачу необхідно було особисто отримати рішення Виконавчого комітету Ходорівської міської ради №440 від 15.12.1995 року.

У судовомузасіданні позивач позов підтримав повністю.

Представник позивача позов підтримав повністю, покликаючись на викладені у ньому обставини, суду зазначив, що в оригіналі рішення Ходорівської міської ради та рішеннях, які знаходяться у технічній документації на земельні ділянки містять різні формулювання. План зовнішніх меж земельної ділянки доводить порушення права позивача. Земельні ділянки сторін є суміжними, відтак позивач не має можливості збільшити свої межі, оскільки вони зайняті відповідачами. У площі земельних ділянок відповідачів є належна позивачу недоотримана частина земельної ділянки, відтак його інтерес порушено. Також порушено його право як спадкоємця, оскільки він не згідний спадкувати на підставі незаконних документів щодо належних спадкодавцю земельних ділянок. Додаткових рішень про передачу земельних ділянок відповідачам немає. Поважною причинами пропуску строку для звернення до суду вважає те, що про факт порушення його прав та інтересів він дізнався із запізненням.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 позов не визнали, проти задоволення позовних вимог заперечили.

Представник відповідачки ОСОБА_2 – адвокат Гивеля В.П. позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечив, суду пояснив, що позивач пропустив строк позовної давності, оскільки про порушення свого права дізнався ще у 2000 році, і жодних поважних причин пропуску не навів. Позивачем не доведено, яким чином порушено його право відповідачами і відсутні документи на підтвердження факту порушення права позивача. Аргументи позивача ґрунтуються на припущеннях.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивача подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.162).

Відповідачем ОСОБА_3 подано заяву про долучення до матеріалів справи свідоцтва про смерть ОСОБА_6 (а.с.148), заяву про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.207).

Представником відповідачки ОСОБА_2 подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.208), заяву про застосування позовної давності у справі та відмови у задоволенні позову (а.с.211-212),

Представником відповідача Ходорівської міської ради подано заяву про розгляд справи за його відсутності за наявними в матеріалах справи документами (а.с.26).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 05.08.2020 прийнято цивільну справу до розгляду та призначено справу до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.130-131).

Ухвалою підготовчого засідання від 23.11.2020 зупинено провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступників померлої ОСОБА_6 (а.с.158, 159-160).

Ухвалою від 13.01.2021 поновлено провадження у справі (а.с.183).

Ухвалою підготовчого засідання від 18.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.216-217).

Суд, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до договору надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 04.01.1957 та акту прийняття в експлуатацію індивідуального будівництва від 14.05.1987, ОСОБА_6 передано на праві безстрокового користування земельну ділянку загальною площею 600 кв.м. для будівництва індивідуального житлового будинку (а.с.17-18, 19-20).

Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 27.10.1987 встановлено, що спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 . Спадкове майно складається із житлового будинку та господарських будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1 та розташовано на земельній ділянці розміром 1057 м.кв. (а.с.12).

Рішенням ВК Ходорівської міської ради №440 від 15.12.1995 передано у приватну власність земельні ділянки: для обслуговування житлового будинку площею 31,87 га згідно додатку №1 та для ведення особистого підсобного господарства площею 1,79 га згідно додатку №2 (а.с.123).

Як вбачається з додатку №1 та №2 до рішення Ходорівської міської ради, у списку громадян, яким передано у приватну власність земельні ділянки для обслуговування житлового будинку під АДРЕСА_2 значиться ОСОБА_1 , якому передано 0,1 га, під №384 значиться ОСОБА_6 , якій передано 0,06 га, під №410 значиться ОСОБА_3 , якому передано 0,06 га; у списку громадян, яким передано земельну ділянку у власність для ведення особистого підсобного господарства під АДРЕСА_3 значиться ОСОБА_1 , якому передано 0,1 га (а.с.16, 122).

Технічним звітом про виконані роботи по підготовці та видачі державного акту на право приватної власності на землю та постійного користування землею ОСОБА_1 встановлено, що ОСОБА_1 12.03.2000 звернувся із заявою про виготовлення технічної документації для видачі державного акту на право приватної власності на землю, яка розташована в АДРЕСА_1 . З наявного у документації рішення Ходорівської міської ради №440 від 15.12.1995, йому передано у приватну власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 площею 0,094 га та 0,094 га – для ведення особистого підсобного господарства. У технічній документації ОСОБА_1 наявний акт встановлення і узгодження меж земельної ділянки ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 , у якому наявні підписи суміжних землекористувачів. Згідно з планом земельної ділянки ОСОБА_1 , земельна ділянка розміщена по АДРЕСА_1 площею всього 0,0947 га (а.с.9, 105-120).

Технічним звітом про виконані роботи по підготовці та видачі державного акту на право приватної власності на землю та постійного користування землею ОСОБА_6 встановлено, що ОСОБА_6 20.06.2000 звернулася із заяво про виготовлення технічної документації для видачі державного акту на право приватної власності на землю, яка розташована в АДРЕСА_1 . З наявного у документації рішення Ходорівської міської ради №440 від 15.12.1995, їй передано у приватну власність земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 площею 0,10 га та для ведення особистого підсобного господарства 0,117 га. У технічній документації ОСОБА_6 наявний акт встановлення і узгодження меж земельної ділянки ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , у якому наявні підписи суміжних землекористувачів. Згідно з планом земельної ділянки ОСОБА_6 , земельна ділянка розміщена по АДРЕСА_1 площею всього 0,21727 га (а.с.193-202).

Згідно з Державним актом на право власності на землю ІІ-ЛВ №000746 від 14.11.2000, ОСОБА_1 на підставі рішення Ходорівської міської ради народних депутатів №440 від 15.12.1995 передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,0947 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території м.Ходорова і призначена для обслуговування житлового будинку. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №697 (а.с.10).

Відповідно до Державного акту на право власності на землю ІІ-ЛВ №000745 від 14.11.2000, ОСОБА_6 на підставі рішення Ходорівської міської ради народних депутатів №440 від 15.12.1995 передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,2173 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території м.Ходорова і призначена для ОЖБ – 0,10 га, ОПГ – 0,1173 га. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №696 (а.с.11).

Державним актом на право власності на землю ІІ-ЛВ №000753 від 15.03.2001 встановлено, що ОСОБА_3 на підставі рішення виконавчого комітету Ходорівської міської ради народних депутатів №440 від 15.12.1995 передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,1416 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території м.Ходорова і призначена для обслуговування житлового будинку – 0,10 га, для ведення особистого підсобного господарства – 0,0416 га. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №711 (а.с.121).

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №9444243 від 16.09.2013 встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинкуА-2, загальною площею 58,7 кв.м., житловою площею 44,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13,14).

Згідно з актовим записом про смерть №177 від 19.05.2020 та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Ходорів Жидачівського району Львівської області (а.с.147).

З наданої Жидачівською державною нотаріальною конторою спадкової справи після смерті ОСОБА_6 , вбачається що із заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Відповідно до заповіту, складеного ОСОБА_6 , 31.05.2013, все своє майно вона заповіла ОСОБА_2 (а.с.164-182).

Допитаний у судовому засіданні як свідок позивач ОСОБА_1 надав суду показання, за змістом яких станом на 1995 рік він був членом виконкому, на засіданні якого вирішувалося питання приватизації земельних ділянок. Зокрема, йому було вирішено надати земельні ділянки площею 0,10 га для обслуговування будинку та 0,10 га для ведення особистого підсобного господарства. Його матері ОСОБА_6 та ОСОБА_3 було вирішено надати земельні ділянки по 0,06 га для обслуговування житлового будинку. У 2000 році сестра надала йому Державний акт на його ім`я, у якому було зазначено площу земельної ділянки 0,0947 га. Він не вчитувався у сам акт, хоча перешкод у цьому в нього не було, і підписав документи про його отримання, після чого сестра забрала цей Державний акт. Де він знаходиться не цікавився і не знав. У 2011 серед документів матері він знайшов Державний акт на своє ім`я та ім`я матері. У 2013 році він детально ознайомився зі своїм Державним актом, у 2015 році він дізнався про невідповідність документів на землю на ім`я матері, а у 2018 році йому стало відомо про невідповідність документів на землю на ім`я ОСОБА_3 . Його сестра ввела в оману. Виготовлення технічної документації на його земельну ділянку він не ініціював і жодних заяв чи інших документів у ній не підписував. Вважає, що його мати та ОСОБА_3 заволоділи частиною його земельної ділянки незаконно. Земельна ділянка, з якої були виділені земельні ділянки йому та відповідачам, перебувала у користуванні ще його діда, майно якого успадкував саме він.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникнули у зв`язку з невідповідністю розмірів виділених їм земельних ділянок у рішенні органу місцевого самоврядування з розмірами цих земельних ділянок, які вказані у державних актах на право власності на землю.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Земельного кодексу України (далі – ЗК України).

Так, нормою частин 2 та 4 статті 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до статті 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За змістом положень частини 1 статті 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини 1 статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Положеннями норм частини 3-5 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Нормою частини 1 статті 155 ЗК України встановлено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що рішенням Виконавчого комітету Ходорівської міської ради №440 від 15.12.1995 передано у приватну власність земельні ділянки: для обслуговування житлового будинку площею 31,87 га згідно додатку №1 та для ведення особистого підсобного господарства площею 1,79 га згідно додатку №2.

Згідно з додатком №1 до згаданого рішення ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 передано земельні ділянки для обслуговування житлового будинку: ОСОБА_1 – у розмірі 0,1 га, ОСОБА_6 – у розмірі 0,06 га та ОСОБА_3 – у розмірі 0,06 га.

Також, відповідно до додатку №2 до згаданого рішення ОСОБА_1 передано земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства у розмірі 0,1 га.

На ім`я ОСОБА_1 14.11.2000 на підставі рішенням Ходорівської міської ради №440 від 15.12.1995 видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ №000746, яким передано у його приватну власність земельну ділянку площею 0,0947 га для обслуговування житлового будинку.

На ім`я ОСОБА_6 14.11.2000 на підставі рішенням Ходорівської міської ради №440 від 15.12.1995 видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ №000745, яким передано у її приватну власність земельну ділянку площею 0,2173 га – для обслуговування житлового будинку (ОЖБ) 0,10 га, для особистого підсобного господарства (ОПГ) 0,1173 га.

На ім`я ОСОБА_3 15.03.2001 на підставі рішенням Ходорівської міської ради №440 від 15.12.1995 видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ №000753, яким передано у його приватну власність земельну ділянку площею 0,1416 га – для обслуговування житлового будинку (ОЖБ) 0,10 га, для особистого підсобного господарства (ОПГ) 0,0416 га.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і її правонаступником є ОСОБА_2 .

Сторона позивача, аргументуючи обґрунтованість поданого позову, покликається на невідповідність площ земельних ділянок, які передані йому, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 площам, які зазначені у виданих на їх ім`я державних актах на право приватної власності на землю, а також на відсутність інших додаткових рішень уповноваженого органу, на підставі яких ОСОБА_6 та ОСОБА_3 були б надані додаткові площі земельних ділянок, не охоплені рішенням ВК Ходорівської міської ради №440 від 15.12.1995. Крім цього, покликається на порушення ОСОБА_6 та ОСОБА_3 його прав та інтересів, оскільки за рахунок незаконного збільшення площ їхніх земельних ділянок його позбавлено належної частини земельної ділянки та можливості, у подальшому, оформити право приватної власності на земельну ділянку для особистого підсобного господарства.

Водночас, відповідачі, заперечуючи повністю проти позову, покликаються на сплив строків позовної давності та відсутність жодних доказів на підтвердження порушення з боку відповідачів ОСОБА_2 (як правонаступника прав та обов`язків ОСОБА_6 ), ОСОБА_3 прав та інтересів позивача.

Надаючи оцінку аргументам сторін, суд зазначає таке.

Суд звертає увагу на наявністю невідповідності у розмірі (площі) земельної ділянки, яка виділена позивачу згідно з рішенням Виконавчого комітету Ходорівської міської ради №440 від 15.12.1995 (0,1 га) та розміром (площею) земельної ділянки, яка передана йому у приватну власність відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ №000746 (0,0947 га). Однак, звертає увагу на технічну документацію, яка розроблялася для видачі зазначеного Державного акта. У цій документації наявне рішення Виконавчого комітету Ходорівської міської ради №440 від 15.12.1995 на передачу ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 площею 0,094 га, яке за своїм змістом не відповідає оригінальному рішенню Виконавчого комітету Ходорівської міської ради №440 від 15.12.1995 з додатками №1 та №2. Але у ньому наявні підписи міського голови та секретаря, які скріплені гербовою печаткою, збігаються номер, дата та орган, який його ухвалив. Також матеріали справи не містять фактичних даних, які б вказували на підробленість цього документа, тому таке рішення зважаючи на об`ємність додатків №1 та №2 до основного рішення, на переконання суду, є витягом з основного рішення, хоч у них і не збігається розмір переданої позивачу земельної ділянки. У технічній документації ОСОБА_1 наявна заява-договір (а.с.108), а у технічній документації ОСОБА_6 наявний акт встановлення і узгодження меж земельної ділянки ОСОБА_1 (а.с.196), у яких наявні підписи від імені ОСОБА_1 і матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що ці підписи зроблені іншою особою. Таким чином, суд зазначає, що технічна документація ОСОБА_1 розроблялася на земельну ділянку площею саме 0,0947 га.

Суд погоджується з тим, що ОСОБА_1 на стадії виготовлення технічної документації на земельну ділянку міг не знати про невідповідність розміру її площі у вихідних документах, оскільки у наявних в технічній документації документах, які містять його підпис, площа земельної ділянки не зазначалася, відтак суд доходить переконання, що такою невідповідністю дійсно порушено право власності позивача, так як фактично відбулося зменшення площі переданої йому земельної ділянки у приватну власність для обслуговування житлового будинку на підставі рішення Виконавчого комітету Ходорівської міської ради №440 від 15.12.1995 (оригіналу рішення) – з 0,1 га до 0,0947 га.

Водночас, суд констатує, що ОСОБА_1 достеменно стало відомо про невідповідність площі (її зменшення) переданої йому земельної ділянки саме у 2000 році, після складання Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ №000746 від 14.11.2000 на його ім`я та особистого отримання ним цього державного акта, про що він ствердив у своїх показаннях як свідок.

З огляду на звернення за захистом свого права до суду лише 21.08.2015, про що свідчить відповідний штамп на позовній заяві, суд вважає обґрунтованими заяви відповідачів про пропуск позивачем строку позовної давності щодо вимоги про визнання недійсним та скасування Державного акта на право приватної власності на землю серія II-ЛВ № 000746 від 14.11.2000, виданого Ходорівською міською радою на його ім`я.

Зазначену стороною позивача причину пропущення строку позовної давності, а саме: поінформованість ОСОБА_1 про факт порушення його прав та інтересів із запізненням, суд вважає неповажною, оскільки така повністю спростовується показаннями самого ОСОБА_1 , який однозначно вказав, що про невідповідність площі земельної ділянки (її зменшення) він дізнався у момент отримання Державного акта на право приватної власності на землю на його ім`я у 2000 році, так як бачив зазначені у Державному акті цифри площі переданої йому земельної ділянки.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги те, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачами, і яка знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, є підставою для відмови у позові, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування Державного акта на право приватної власності на землю серія II-ЛВ № 000746 від 14.11.2000, виданого Ходорівською міською радою на ім`я ОСОБА_1 , слід відмовити.

Суд погоджується з аргументами сторони позивача про наявність невідповідності у розмірі (площі) земельних ділянок, які виділені ОСОБА_6 (правонаступником якої є ОСОБА_2 ) та ОСОБА_3 згідно з рішенням Виконавчого комітету Ходорівської міської ради №440 від 15.12.1995 та відсутність будь-яких додаткових рішень уповноваженого органу на земельні ділянки, передані ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , що не охоплені первинним рішенням.

Так, відповідно до основного рішенням Виконавчого комітету Ходорівської міської ради №440 від 15.12.1995 з додатками №1 та №2 до нього, ОСОБА_6 передано у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,06 га. Водночас, відповідно до наявного у технічній документації витягу з основного рішення ОСОБА_6 передано у приватну власність земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 площею 0,10 га та для ведення особистого підсобного господарства 0,117 га. Технічна документація на земельну ділянку ОСОБА_6 розроблена саме з такими площами і Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ №000745 від 14.11.2000 засвідчує передання у приватну власність їй земельної ділянки площею саме 0,2173 га – для обслуговування житлового будинку (ОЖБ) 0,10 га та для особистого підсобного господарства (ОПГ) 0,1173 га.

Відповідно до основного рішенням Виконавчого комітету Ходорівської міської ради №440 від 15.12.1995 з додатками №1 та №2 до нього, ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,06 га. Водночас, Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ №000753 від 15.03.2001 засвідчує передання у приватну власність йому земельної ділянки площею саме 0,1416 га – для обслуговування житлового будинку (ОЖБ) 0,10 га та для особистого підсобного господарства (ОПГ) 0,0416 га.

Однак суд зауважує, що стороною позивача не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження порушення права власності ОСОБА_1 на землю саме відповідачами ОСОБА_2 (як правонаступниці ОСОБА_6 ) та ОСОБА_3 , а саме того, що за рахунок переданих ОСОБА_6 та ОСОБА_3 у приватну власність земельних ділянок було зменшено площу належної ОСОБА_1 земельної ділянки. За наведених обставин, суд вважає позовні вимоги про визнання недійсними та скасування Державних актів на право приватної власності на землю серії серії ІІ-ЛВ №000745 від 14.11.2000 та серії ІІ-ЛВ №000753 від 15.03.2001, виданих на ім`я ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , необґрунтованими, тому такі задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд доходить переконання, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

На підставі статей 257, 260, 261, 267, 373, 393 Цивільного кодексу України, статей 152, 155 Земельного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 82, 89, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ухвалив:

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_4 ), Ходорівської міської ради (місцезнаходження: Львівська область, Стрийський район, м. Ходорів, вул.Грушевського,38) про визнання недійсними та скасування Державних актів на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ №000746 від 14.11.2000, серії ІІ-ЛВ №000745 від 14.11.2000 та серії ІІ-ЛВ №000753 від 15.03.2001.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення – 30 грудня 2021 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів