Рішення № 102365369, 23.12.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 23.12.2021

Справа № 937/9273/20

2/937/1055/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання – Бєгушева Л.В.,

розглянувши у відкритому засіданні в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки суму заборгованості за кредитним договором № DNABRХ10490010 від 25.10.2007, № б/н від 25.10.2007 у розмірі 16114,74 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідно до укладеного договору № DNABRХ10490010 від 25.10.2007 ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 1560,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості по кредиту з кінцевим терміном повернення 25.10.2008. Відповідно до укладеного договору № б/н від 25.10.2007 ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 500,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжу картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.

ОСОБА_3 не виконував взятих на себе обов`язків за кредитним договором, не здійснював щомісячного погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитними договорами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 28.03.2016.

Позивач вважає, що відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а отже прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 . Вказана обставина підтверджується копією витягу з державного реєстру актів цивільного стану щодо актового запису про смерть, у якому в якості адреси заявника зазначена: АДРЕСА_1 .

19.07.2016 позивачем була направлена претензія кредитора до Мелітопольської районної державної нотаріальної контори.

15.08.2016 позивачем було отримано відповідь Мелітопольської районної державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого ОСОБА_3 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк».

13.11.2019 року до спадкоємця ОСОБА_4 було направлено лист претензію, згідно якої позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.

Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед Банком за кредитним договором № DNABRХ10490010 від 25.10.2007 становить - 12887,890 грн, яка складається з наступного: 1383,00 грн - заборгованість за кредитом; 106,31 грн - заборгованість за відсотками; 458,64 грн – заборгованість з комісії; 10939,14 грн – заборгованість з пені.

Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед Банком за кредитним договором № б/н від 25.10.2007 становить - 3227,65 грн, яка складається з наступного: 490,10 грн - заборгованість за кредитом; 2737,55 грн - заборгованість за відсотками.

Ухвалою судді від 13.01.2021 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання, витребувано копію спадкової справ з нотаріальної контори.

Ухвалою суду від 28.04.2021 залучено до участі у справі третю особу – ОСОБА_2 та відкладено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 04.08.2021 року закрито підготовче провадження, справа призначена до розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до позову ним було долучено клопотання про розгляд справи за його відсутності, наполягає на заявлених позовних вимогах, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилась з невідомої суду причини. Судова повістка надсилалась за її зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , конверт повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відмовився». Про поважні причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за її відсутності від неї не надходило, тому суд визнає її неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу за її відсутності, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Третя особа ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився з невідомої суду причини, про дату слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням клопотання представника позивача про слухання справи за його відсутності та в зв`язку з неявкою відповідача та третьої особи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлено, що 25.10.2007 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № DNABRХ10490010, відповідно до умов якого останній отримав кредит в розмірі 1560,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості по кредиту з кінцевим терміном повернення 25.10.2008. Відповідно до укладеного договору № б/н від 25.10.2007 ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 500,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжу картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору/а.с.13/.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.24/.

Згідно розрахунку Банку, розмір заборгованості за кредитним договором № DNABRХ10490010 від 25.10.2007 становить - 12887,890 грн, яка складається з наступного: 1383,00 грн - заборгованість за кредитом; 106,31 грн - заборгованість за відсотками; 458,64 грн – заборгованість з комісії; 10939,14 грн – заборгованість з пені/а.с.9/

За кредитним договором № б/н від 25.10.2007 заборгованість становить - 3227,65 грн, яка складається з наступного: 490,10 грн - заборгованість за кредитом; 2737,55 грн - заборгованість за відсотками/а.с.10-12/.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (ст.1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем спадщини визначені у ч. 3, 4 ст. 1268 та в ст. 1269 ЦК України.

Так, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України "Здійснення права на спадкування") та оформлення спадщини (глава 89 ЦК України «Оформлення права на спадщину»).

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст. 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право.

За змістом статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Аналогічна позиція міститься у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 522/407/15-ц, зокрема, Верховний Суд вказує, що кредитор має пред`явити свою вимогу до спадкоємців протягом 6 місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, незалежно від настання строку вимоги, а якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, то не пізніше одного року від настання строку вимоги. Наслідком пропуску кредитором вказаних строків звернення з вимогою до спадкоємців є позбавлення кредитора права вимоги.

Разом з тим, суд враховує наступне.

Згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу, суд, за позовом кредитора, накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Системне тлумачення ст. 16 та ч. 2 ст. 1282 ЦК України дозволяє зробити висновок, що: по-перше, норма ч. 2 ст. 1282 ЦК України є спеціальною у площині захисту прав кредиторів спадкодавця у межах спадкових правовідносин, в якій передбачено належний спосіб захисту прав кредиторів спадкодавця; по-друге, до відносин між кредитором і спадкоємцями позичальника не повинні застосовуватися норми закону, які врегульовують загальні наслідки невиконання стороною договірних зобов`язань, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі (пред`явлення в судовому порядку вимоги про стягнення боргу).

Аналіз ч. 2 ст.1282 ЦК України свідчить, що задоволення вимоги кредитора до спадкоємців позичальника шляхом одноразового платежу, тобто шляхом сплати грошових коштів, можливе лише в позасудовому порядку.

Судовий спосіб захисту порушеного права кредитора, у разі відмови спадкоємців від одноразового платежу, полягає у пред`явленні до спадкоємців позову про накладення стягнення на майно.

За таких обставин, обраний позивачем спосіб захисту прав не відповідає вимогам ч. 2 ст. 1282 ЦК України, враховуючи, крім того, відсутність відомостей про наявність такого майна, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості не можуть бути задоволені.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з довідки № 863 від 02.04.2021 року, виданої Костянтинівською сільською радою Мелітопольського району Запорізької області, станом на дату смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , окрім ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 був зареєстрований та проживав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є батьком померлого.

В матеріалах спадкової справи після померлого ОСОБА_3 відсутні відомості про відмову ОСОБА_2 від прийняття спадщини після померлого сина (а.с.81-87)

Отже, з урахуванням норм ст.1261, ч.3 ст.1268 ЦК України, ОСОБА_2 вважається таким, що прийняв спадщину після смерті свого сина ОСОБА_3 .

Разом з тим, позовні вимоги пред`явлено лише до ОСОБА_1 як єдиного спадкоємця після померлого, позивач не скористався правом заявити клопотання про залучення співвідповідача, незважаючи на отримання ухвали суду про залучення ОСОБА_2 третьою особою по справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4,12,81,89,141,247,265,279, 280-282 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У позові АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», розташоване за адресою: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094 (р/р НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ: Ю.В. Ковальова