Рішення № 102365300, 19.10.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 19.10.2021

Справа № 334/5871/19

Провадження № 2/334/332/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року

Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого - судді Гнатюка О.М.

при секретарі - Алєйнікової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

В обґрунтування позову зазначено, що батько відповідача – ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав Заяву №б/н від 4.05.2016 року, згідно з якою отримав кредит у розмірі 26000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Проте, умови кредитного договору не виконав, ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер. Дізнавшись про смерть позичальника, позивач 13.08.2018 року направив претензію до Другої Запорізької державної нотаріальної контори.

30.80.2018 року державним нотаріусом повідомлено, що отримано претензію кредитора та відкрито спадкову справу до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачем 3.03.2019 року спадкоємцю ОСОБА_1 було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. Згідно копії спадкової справи до майна померлого спадкова справа заведена на підставі претензії кредитора АТ КБ «Приватбанк». Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 11.03.2013 року становить 17718,47 грн. Посилаючись на те, що спадкоємці в силу ч. 2 ст. 1282 ЦК України зобов`язані задовольнити вимоги кредитора, просить задовольнити позов.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце та час слухання справи повідомлений належним чином, в позовній заяві, поміж іншого заявив вимогу про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до вимог ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку із зазначеним, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав Заяву №б/н від 4.05.2016 року, згідно з якою отримав кредит у розмірі 26000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Проте, умови кредитного договору не виконав. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

За змістом указаної норми права цивільні обов`язки особи, в тому числі ті, які виникли на підставі договорів та інших правочинів, припиняються з часу смерті боржника.

13.08.2018 року направив претензію до Другої Запорізької державної нотаріальної контори.

30.80.2018 року державним нотаріусом повідомлено, що отримано претензію кредитора та відкрито спадкову справу до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до відомостей Департаменту реєстраційних послуг ЗМР ОСОБА_2 на момент смерть був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з відомостями Департаменту реєстраційних послуг ЗМР ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

На момент смерті ОСОБА_2 його заборгованість перед Позивачем за заявою № б/н від 11.03.2013 року становить 17718,47 грн.

За претензією Позивача від 20.03.2020 №SAMDNWFC00031365132 від 20.07.2018 на суму 17718,47 грн. Другої Запорізької державної нотаріальної контори щодо майна померлого ОСОБА_2 було заведено спадкову справу. Спадкоємці із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 чи про відмову у її прийнятті до нотаріуса не зверталися.

Відповідно до положень статей 1216, 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч.1 ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Положеннями ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, судом установлено, що після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняв Відповідач і до нього відповідно до правил спадкування за законом перейшли права та обов`язки померлого, що належали йому на час відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Інші особи разом з ОСОБА_2 на момент його смерті не проживали і як спадкоємці до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини чи про відмову у її прийнятті не зверталися.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з положеннями ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Положеннями ч.1 ст.1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з вимогами ч.3 ст.1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Згідно з положеннями ст.1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

При цьому Суд звертає увагу, що відповідно до положень ч.1 ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, слід звернути увагу, що відповідальність спадкоємців за борги спадкодавця носить частковий характер і обмежується вартістю майна, успадкованого цією особою, при цьому відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора.

Разом з тим, суду не надано жодних доказів у підтвердження наявності та вартості майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , на яке у порядку спадкування має право Відповідач.

Таким чином, виходячи з того, що сторони не надали суду доказів, за якими можливо встановити наявність та вартість спадкового майна після смерті ОСОБА_2 , суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 83, 89, 141, 265, 352, 354 ЦПК України, Суд, -

УХВАЛИВ:

У позові Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Гнатюк