Ухвала суду № 102363989, 30.12.2021, Перечинський районний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Закарпаттяенергозбут» звернулося в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, а саме боргу за спожиту електричну енергію в розмірі 1 889,50 грн. Заяву мотивує тим, що з 01 січня 2019 року воно здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії. Так, між ним та боржником існують договірні відносини про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на підставі Типового договору. Фактом приєднання споживача ОСОБА_1 до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення останньою будь-яких дій, що засвідчують її бажання укласти договір, зокрема фактичне споживання електричної енергії. ТОВ «Закарпаттяенергозбут» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі – завело для боржника особовий рахунок № НОМЕР_1 , до помешкання (об`єкта) за адресою АДРЕСА_1 здійснюється постачання електричної енергії та щомісячно направляються рахунки на оплату спожитої нею електричної енергії. Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання за вказаним договором не виконала та не оплатила у добровільному порядку у повному обсязі за спожиту електричну енергію, внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед заявником у розмірі 1 889,50 грн. Враховуючи наведене, просить заяву задовольнити.

Дослідивши матеріали заяви, суддя приходить до такого висновку.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі – Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішеннях «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та №29465/04), «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria) заява № 7360/76, Європейський Суд з прав людини визначив, що термін «суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Так, у поданій ТОВ «Закарпаттяенергозбут» до Перечинського районного суду заяві про видачу судового наказу боржником вказано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з адресою місця проживання АДРЕСА_1 .

Разом з цим, згідно повідомлення Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 05-02/2590 від 24 грудня 2021 року у картотеці реєстраційного обліку Виконавчого комітету Дубриницької сільської ради відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні.

При цьому, за відомостями відділу обліку та моніторингу інформації місця проживання ГУ ДМС України в Закарпатській області № 3.8/12850 від 28 грудня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована в АДРЕСА_2 з 29 серпня 1996 року.

Відповідно до ч. 8 ст. 165 ЦПК України якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника - юридичної особи або фізичної особи - підприємця буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Отже, враховуючи вищенаведене та те, що заявник звернувся із заявою про видачу судового наказу до Перечинського районного суду Закарпатської області, тоді як зареєстрованим місцем проживання боржника є АДРЕСА_2 , тому дану справу слід передати на розгляд іншому суду, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого вона належить, а саме Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області (89601, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Л.Толстого, № 13).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 7, 10, 31, 76 – 80, ч. 8 ст. 165, ст. 258 – 259, 263 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг – передати на розгляд Мукачівському міськрайонному суду Закарпатської області (89601, Закарпатська область, м.Мукачево, вул. Л.Толстого, № 13).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.