Рішення № 102362782, 23.12.2021, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/5781/21

Номер провадження: 2/225/994/2021

Дзержинський міський суд Донецької області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23 грудня 2021 м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді - Челюбєєва Є.В.

за участю

секретаря – Федорцової І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою представника – адвоката Рибалка Олени Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Торецька міська військово-цивільна адміністрація Бахмутського району Донецької області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Рибалка О.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа – Торецька міська військово-цивільна адміністрація Бахмутського району Донецької області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування заявлених вимог вказує, що Позивач, ОСОБА_1 , зареєстрована та фактично проживає у квартирі АДРЕСА_1 . Зазначене житлове приміщення є комунальною власністю територіальної громади м. Борецька. Його наймачем є відповідач. ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином позивачки.

Певний час сторони проживали разом, проте у жовтні 2014 року у зв`язку із загостренням суспільно-політичної ситуації відповідач виїхав за межі міста, забравши із квартири усі свої речі. Із матір`ю відповідач наразі контактів не підтримує, місце його проживання позивачці невідоме.

Жодних перешкод у користуванні майном ОСОБА_1 синові не чинила і не чинить, відповідач припинив проживати у цій квартирі добровільно.

Будь-які договірні відносини щодо порядку користування квартирою між сторонами також відсутні.

Сторона позивача вважає, що існують достатні правові підстави для визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 .

Статтею 71 Житлового кодексу передбачено, що жиле приміщення зберігається за відсутнім наймачем або членами його сім`ї протягом шести місяців.

Факт непроживання відповідача за адресою реєстрації з 2014 року підтверджується актом від 02.09.2021, складеним сусідами позивача. Крім того, у відведений процесуальний час буде подано заяву про виклик свідків, які також зможуть підтвердити обставини, викладені у позові.

Враховуючи, що відповідач залишив жиле приміщення за власним бажанням, представник позивача вважає, що існують підстави для застосування приписів статі 71 ЖК до ОСОБА_2 .

Позивачка залишилася проживати у квартирі, дбає про надане їй житло. Проте відсутність основного наймача житла спричиняє істотні труднощі для позивачки у відносинах із організаціями, які надають житлово-комунальні послуги: вона не уповноважена підписувати договори на обслуговування, акти звірок, контрольних перевірок обладнання. Особисті рахунки також відкриті на ім`я відповідача, у зв`язку із чим ускладнюється вирішення питання щодо контролю за своєчасністю внесення плати за відповідні послуги.

Позивачка має намір переоформити договір найму на своє ім`я для того, щоб ефективно виконувати свої обов`язки із підтримання житла в належному стані. У силу приписів статті 64 Житлового кодексу ОСОБА_1 вважається членом сім`ї основного наймача. ОСОБА_3 , та має право вимагати визнання її наймачкою за раніше укладеним договором найму у випадку втрати сином права на жиле приміщення (стаття 106 Житлового кодексу).

За таких обставин, з метою реалізації, у випадку задоволення позову, свого права на визнання наймачем житла, де зареєстрована і проживає, ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду із цим позовом.

Представниця позивачки в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначила, що наполягає на задоволенні вимог, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не прибув з невідомих причин, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений шляхом направлення судових повісток та розміщення оголошень про виклик на офіційному веб-сайті Дзержинського міського суду Донецької області.

Третя особа – представник Торецької міської військово-цивільна адміністрація Бахмутського району Донецької області в судове засідання не прибув, надав заяву з проханням розглянути справу без його участі, не заперечує проти позову.

Беручи до уваги, що представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, тому суд розглядав справу на підставі ст.ст. 208-283 ЦПК України, заочно, у зв`язку з чим, постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідив матеріали справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , зареєстрована та фактично проживає у квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою КП «Торецьккомсервіс» від 26.08.2021 (а.с. 8). Зазначене житлове приміщення є комунальною власністю територіальної громади м. Борецька. Його наймачем є відповідач - ОСОБА_2 , що вбачається з особового рахунку НОМЕР_1 .

Згідно акту №3398 про фактичне не проживання особи від 23.12.2021, складеного сусідами ОСОБА_1 , засвідченого начальником ВРМП Торецької МВЦА Бахмутського району Донецької області, ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але з жовтня 2014 фактично не проживає за вказаною адресою, виїхав за межі області, зв`язки не підтримує.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.ч. 4-5 ст. 9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Статті 61-70 ЖК УРСР передбачають і встановлюють порядок користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 64 ЖК УРСР, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки.

За змістом ст. 65 ЖК УРСР, наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. У такому випадку особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Крім того, особи, які вселилися до наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо особи вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача та якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (ст. 65 ЖК УРСР).

Згідно ч.ч. 1, 3 до ст. 815 ЦК України, наймач зобов`язаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов`язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

Особливим інститутом житлового права є збереження житла за тимчасово відсутніми особами. Порядок збереження житла за тимчасово відсутніми членами сім`ї наймача житла державного, комунального житлового фонду визначено ст. 71 ЖК України, а їхні права та обов`язки - ст. 78 ЖК України, які встановлюють випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадинами. У той же час, умови збереження житла за цивільним законодавством визначаються строками встановленими за згодою сторін, абсолютне право власності на житло не обмежується ні строками, ні територією.

Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк, за заявою відсутнього, може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Згідно ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Враховуючи викладене, а також те, що в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з 2014 року, тобто понад шість місяців, без поважних причин не мешкає в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , тому суд вважає, що він втратив право користування жилим приміщенням за вказаною адресою на підставі ст. 71 ЖК України, в тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 319,321,391,405 ЦК України, керуючись ст.ст. 12,13,81,89, 263,283 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника позивача – адвоката Рибалка Олена Сергіївни (адреса: АДРЕСА_3 ), яка діє в інтересах: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Військово-цивільна адміністрація міста Торецьк Донецької області (вул. Маяковського, буд. 24А, м. Торецьк, Бахмутський район, Донецька область, код ЄДРПОУ 41552929) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду позивачем подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Є.В. Челюбєєв