Вирок № 102362658, 30.12.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/1367/20

1-кп/219/435/2021

В И Р О К

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

30 грудня 2021 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.

прокурора Самедова Е.Х.

потерпілої ОСОБА_1

захисника Гостренко С.Д.

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Бахмут матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050150002013 від 03 липня 2016 року відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Пересадівка Жовтневого району Миколаївської області, громадянина України, з вищою освітою, який не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не маючий, не судимий, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 426-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , будучи військовою службовою особою та проходячи військову службу на посаді командира 3-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти механізованого батальйону військової частини польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), всупереч вимог ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 13, 14, 16, 28, 29, 31, 32, 49, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 02 липня 2016 року, приблизно о 17 годині 40 хвилин, більш точний час в ході судового розгляду не встановлено, перебуваючи у приміщенні металевого ангару за адресою: АДРЕСА_2 , де на той час тимчасово дислокувалась військова частина польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, з мотивів невдоволення систематичним порушенням військової дисципліни у вигляді вживання спиртних напоїв підлеглим йому за військовим званням військовослужбовцем механіком-водієм 1-го механізованого взводу 3-ї механізованої роти механізованого батальйону солдатом ОСОБА_3 , та недопущення у подальшому випадків вживання алкогольних напоїв іншими військовослужбовцями під час несення служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повністю розуміючи можливі наслідки своїх дій, з метою протиправного заподіяння тілесних ушкоджень солдату ОСОБА_3 , і тим самим продемонструвати перевагу над солдатом ОСОБА_3 та підняти власний авторитет перед особовим складом підрозділу, стоячи перед солдатом ОСОБА_3 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння та не чинив опору, на відстані витягнутої руки, діючи з непрямим умислом на заподіяння тілесних ушкоджень, застосував насильство щодо підлеглого військовослужбовця, механіка-водія 1-го механізованого взводу 3-ї механізованої роти механізованого батальйону солдата ОСОБА_3 , що виразилося в нанесенні солдату ОСОБА_3 кулаком лівої руки, одягненої в боксерську рукавицю, удару в праву лобну частину голови ОСОБА_3 , та одразу ж у нанесенні кулаком правої руки, одягненої у боксерську рукавицю, удару в ліву скроневу ділянку голови ОСОБА_3 , від якого останній упав з висоти власного зросту, в результаті приданого тілу прискорення та вдарився потиличною частиною голови об асфальтобетонне покриття вищевказаного ангару, тим самим ОСОБА_2 , умисно завдаючи без будь-якого попередження не менше двох ударів у голову потерпілому ОСОБА_3 , який, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, цього не очікував, і не спроможний був захищатися, не розрахував силу ударів і не передбачив такі можливі наслідки, як різке падіння потерпілого та удар головою об тверду поверхню (асфальт), і хоча не бажав, але свідомо допускав настання таких наслідків. При цьому тяжкість наслідків від падіння у ОСОБА_2 не було конкретизовано, тобто ОСОБА_2 діяв з непрямим умислом на заподіяння потерпілому ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, в повній мірі усвідомлюючи можливі наслідки від їх спричинення, внаслідок чого і спричинив ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, а саме: садно в потиличній області, розташоване в 5 см від потиличного горбка з крововиливом в товщу м`яких тканин голови з внутрішньої сторони, крововилив в товщу лівого скроневого м`язу та в лобній області, з розповсюдженням на праву тім`яну та ліву тім`яно-скроневу ділянку, перелом потиличної кістки, лінія якого розповсюджується на задній лівий край великого потиличного отвору, на сагітальний шов та на луску лобної кістки, доходячи до петушиного гребня лобної кістки, вогнищевий крововилив над твердою мозковою оболонкою в лобно-тім`яно-потиличній області в проекції перелому кісток черепу, крововиливу під твердою мозковою оболонкою на всьому протязі, не щільно зрощених з твердою мозковою оболонкою, крововиливи під м`якими мозковими оболонками на усьому протязі півкуль головного мозку, більше виражені в проекції нижнє-зовнішніх ділянок лівої лобної та переднє-верхньої поверхні правої лобної долі, забою головного мозку з крововиливами в кору лобних часток у вигляді численних крапкових крововиливів, численні вогнищеві крововиливи в речовину головного мозку, крововиливи в шлуночки головного мозку, що 07 липня 2016 року спричинило тяжкі наслідки у виді смерті ОСОБА_3 , яку о 23 годині 10 хвилин 07 липня 2016 року констатовано як біологічну смерть у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ), розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . Смерть ОСОБА_3 настала від відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток черепу, крововиливами над та під тверду мозкову оболонку, під м`якими мозковими оболонками, в шлуночки головного мозку та речовину головного мозку з забоєм мозку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав частково, пояснивши, що у липні 2015 року він був призваний за мобілізацією до лав Збройних Сил України. В липні 2016 року він обіймав посаду командира 3-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти механізованого батальйону 17 окремої танкової бригади військової частини польова пошта НОМЕР_1 . 02 липня 2016 року механізований батальйон дислокувався в с. Покровське Бахмутського району Донецької області, приблизно о 17 годині, більш точний час він не пам`ятає, йому зателефонував його безпосередній командир 2-ї механізованої роти механізованого батальйону 17 окремої танкової бригади військової частини польова пошта НОМЕР_1 ОСОБА_4 та попросив ОСОБА_2 прийти до ангару. В ангарі було багато людей, приблизно 60 осіб, відбувалася зміна добового наряду, проводилось шикування. Біля столу зі спортивним інвентарем стояв ОСОБА_4 разом з військовослужбовцем механіком-водієм 3-ї роти ОСОБА_3 , при цьому ОСОБА_4 повідомив, що наразі буде відбуватись заняття з рукопашного бою і ОСОБА_2 сприйняв це як наказ. Приймати участь у бою мали обвинувачений та ОСОБА_3 , кожен з них самостійно одягнув боксерські рукавиці, ОСОБА_2 повідомив, що він готовий до бою, чи казав при цьому щось ОСОБА_3 він не пам`ятає. Вони розійшлися на три метри один від одного, в цей час ОСОБА_4 ввімкнув телефон, але саме для чого обвинувачений не знає, після чого останній дав команду «бокс» і ОСОБА_2 з ОСОБА_3 почали сходитись назустріч один одному. Коли вони наблизились один до одного на відстань витягнутої руки ОСОБА_5 зайняв боксерську стійку ліва нога попереду, права позаду, а ОСОБА_3 розташував ноги паралельно одна одній. ОСОБА_2 зробив легкий розвідувальний випад лівою рукою вперед щоб відміряти відстань, після чого зробив випад правою рукою в область голови ОСОБА_3 , але не відчув чи доторкнувся до нього, проте, після цього ОСОБА_3 втратив рівновагу, зігнувся назад у сидяче положення, впав на сідниці, а потім вже на спину, вдарившись головою об асфальтобетонне покриття ангару. В момент удару ОСОБА_3 тримав руки на рівні грудної клітини чи живота. Після падіння ОСОБА_3 ОСОБА_2 , який не очікував такого результату, перелякався, зняв рукавиці, нагнувся до ОСОБА_3 , який був без свідомості, але дихання та пульс відчувались. ОСОБА_2 покликав медиків, прийшов ОСОБА_6 , який дістав нашатир, але ОСОБА_3 на нього не відреагував, після чого його погрузили на ноші та перенесли до медичного автомобіля, до якого також сів ОСОБА_2 , за кермом був водій ОСОБА_7 . Вони привезли ОСОБА_3 до лікарні м. Бахмут, де лікарі нічого не казали, але з їх поведінки ОСОБА_2 зрозумів, що все дуже серйозно та погано. До лікарні в той час прийшла медик їх частини ОСОБА_8 . Після повернення в той же день до розташування частини командир батальйону ОСОБА_9 сказав, що будуть розбиратися, ОСОБА_2 переселили до ангару, але він три дні не приймав участі в жодних заходах, оскільки ОСОБА_8 дала йому заспокійливі препарати. Крім того, обвинувачений наголошував, що 02 липня 2016 року він не виконував обов`язки командира 3- роти, її командиром був ОСОБА_10 . Пізніше, у серпні 2016 року ОСОБА_2 дійсно призначили командиром 3-ї роти, тож на його думку свідки, які зазначали, що 02 липня 2016 року він виконував обов`язки командира 3-ї роти, у якій служив ОСОБА_3 , просто помиляються у датах. При цьому обвинувачений не заперечував, що за військовим званням він був старшим за ОСОБА_3 . Але вважає, що хоча за військовим званням і був відносно ОСОБА_3 начальником, проте останній не був його підлеглим. Також обвинувачений повідомив, що раніше ОСОБА_3 знав, конфліктів у них не було, до відповідальності ОСОБА_3 не притягав. В той день ОСОБА_2 не сприйняв ОСОБА_3 як особу, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, хоча в подальшому йому і стало відомо, що в той день ОСОБА_3 вживав алкоголь. Після смерті ОСОБА_3 проводилось службове розслідування, але обвинувачений не пам`ятає чи надав якісь пояснення, проте, зазначив, що поліцейському надавав аналогічні пояснення, проте, він сказав, що краще притримуватись версії падіння ОСОБА_11 з паркану і ОСОБА_2 з цим погодився, хоча активних дій, спрямованих на приховування злочину він не вчиняв. Крім того, ОСОБА_2 наголосив, що він не бажав заподіяти ОСОБА_3 шкоди у вигляді тяжких тілесних ушкоджень або смерті, проте, розуміє, що саме внаслідок його дій ОСОБА_3 помер, тож він розкаюється у вчиненому, просив суд прийняти до уваги, що він вибачився перед потерпілою, відшкодував завдану їй шкоду, повністю визнав позовні вимоги прокурора в інтересах держави, має нагороди за виконання бойових завдань, позитивно характеризується за місцем служби, при цьому жоден зі свідків не характеризував його з негативного боку, тож просив призначити йому мінімальне покарання без позбавлення військового звання.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованих йому правопорушень, його вина повністю підтверджується іншими доказами, а саме показаннями потерпілої та свідків, а також дослідженими під час судового розгляду письмовими доказами, зібраними під час досудового розслідування.

Так, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила суду, що вона є рідною сестрою загиблого ОСОБА_3 , який проходив військову службу за контрактом в Збройних Силах України. 02 липня 2016 року приблизно о 16 годині їх матір ОСОБА_12 спілкувалася з ОСОБА_3 по телефону, він повідомив, що в нього болить голова та він передзвонить після шикування, але так і не передзвонив, а наступного дня їх матері зателефонував командир та повідомив, що ОСОБА_3 у комі. Через кілька днів ОСОБА_3 помер, а після його смерті їх матері телефонували військові друзі ОСОБА_3 і казали, що обставини його смерті приховують, тож це і стало підставою для звернень до правоохоронних органів, які врешті-решт встановили істинні обставини смерті її брата. Також потерпіла зазначила, що ОСОБА_3 ніколи не скаржився на умови проходження служби, в тому числі і на застосування фізичного насильства, і тільки після його смерті їм стало відомо, що таке насильство постійно застосовувалось. В судових дебатах потерпіла зазначила, що її мати ОСОБА_12 пробачила ОСОБА_2 , але вона не може цього зробити, тож просила призначити обвинуваченому покарання у вигляді восьми років позбавлення волі з позбавленням його військового звання. Також повідомила, що їй дійсно була повністю відшкодована родичами обвинуваченого шкода, заявлена нею у позовній заяві, тож просила залишити позовну заяву без розгляду.

Свідок ОСОБА_13 повідомив суду, що він є чоловіком потерпілої. 02 липня 2016 року в суботу, приблизно о 17 годині йому зателефонувала теща мати його дружини ОСОБА_12 і сказала, що із її сином ОСОБА_3 щось сталося і він в лікарні. Наступного дня у неділю родина довідалась, що ОСОБА_3 знаходиться у військовому шпиталі у м. Харків. В понеділок, тобто 04 липня 2016 року свідок приїхав до м. Харків, де дізнався, що у ОСОБА_3 тяжкі травми, перелом черепу. Свідок залишив свій номер телефону та повернувся додому, а вночі з 5 на 6 липня 2016 року йому зателефонував лікар та повідомив, що ОСОБА_3 помер, так і не повертаючись до тями. Свідок охарактеризував ОСОБА_3 як відповідальну, спокійну та неконфліктну людину. Після його смерті дружині свідка його співслужбовці казали, що ОСОБА_3 помер не випадково, а його побив командир.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що з 23 грудня 2015 року по 28 липня 2016 року він обіймав посаду командира 3-ї механізованої роти військової частини НОМЕР_2 , але 02 липня 2016 року він виконував обов`язки начальника штабу механізованого батальйону вказаної військової частини, а замість нього обов`язки командира 3-ї механізованої роти виконував в той день ОСОБА_2 на підставі усного наказу командира механізованого батальйону майора ОСОБА_9 . На той час механізований батальйон тимчасово дислокувався на території с. Покровське Бахмутського району Донецької області. ОСОБА_3 проходив військову службу на посаді механіка-водія 3-ї механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) безпосередньо під керівництвом свідка, був спокійним, всі завдання виконував сумлінно, не зловживав алкогольними напоями, хоча двічі і був помічений із запахом алкоголю. ОСОБА_2 , позивний якого «Фізрук», за штатом обіймав посаду командира одного зі взводів 2-ї механізованої роти механізованого батальйону вказаної частини, його безпосереднім командиром був ОСОБА_4 командир 2-ї механізованої роти, командиром 1-ї роти був ОСОБА_14 . Щодо відносин між обвинуваченим та ОСОБА_3 свідок нічого не зміг пояснити. Проте, повідомив, що 02 липня 2016 року, приблизно о 16 годині, він проводив шикування перед добовим нарядом для проведення інструктажу. Шикування проводилось в приміщенні ангару зліва від входу, у його проведенні приймало участь близько 20 військовослужбовців. Крім того, в приміщенні ангару розташовувались житлові палатки військовослужбовців. Свідок повідомив, що в той день бачив ОСОБА_3 , він був пригнічений, але ознак алкогольного сп`яніння не було видно. Також ОСОБА_10 пояснив суду, що за пару тижнів до цих подій за ініціативою командування батальйону, кого саме він не знає, було придбано спортивний інвентар: боксерські рукавички та захисні шоломи для психологічної розгрузки військовослужбовців та з`ясування суперечок за допомогою боксу. Вказаний спортивний інвентар розташовувався в ангарі на столі між двома палатками. Через 15 хвилин після початку шикування свідок побачив, що до ангару зайшли ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які пройшли до столу зі спортивним інвентарем на відстань від свідка приблизно 10-15 метрів. ОСОБА_2 взяв боксерські рукавиці, ОСОБА_3 стояв поряд, але, на думку свідка, не виявляв бажання битися, проте, ОСОБА_2 одягнув на нього боксерські рукавиці, після чого став у бойову стійку з підтягнутими на рівні підборіддя руками у боксерських рукавицях, а потім наніс кожною рукою по одному удару в область підборіддя ОСОБА_3 , від чого останній впав як стовп назад на спину, вдарившись головою об асфальтовану підлогу ангару. При падінні його голова була закинута назад і він вдарився нею об підлогу, руки при цьому були витягнуті вздовж тулуба, кисті направлені до низу, в момент падіння він не намагався утриматися на ногах або допомогти собі руками, взагалі він не зробив жодного руху. Після цього ОСОБА_3 втратив свідомість, з рота пішла піна, він захрипів, ОСОБА_2 схилився над ним та підняв його за плечі. В цей час зі строю вийшли фельдшер ОСОБА_6 та водій медичної машини ОСОБА_7 , які підбігли до ОСОБА_3 та почали надавати медичну допомогу. З палатки вийшов командир батальйону ОСОБА_9 , який сварився з приводу хто дозволив проводити бій і чому без шоломів. За його наказом ОСОБА_3 направили до шпиталю. На вечірньому шикуванні ОСОБА_9 сказав, що офіційна версія подій це падіння ОСОБА_3 з паркану. Але свідок зауважив, що така версія була неправдоподібною, оскільки паркан огороджений колючим дротом та під ним не має асфальту. Про отримання інших травм ОСОБА_3 свідку нічого не відомо, пізніше він дізнався від військовослужбовця Дєточки, який лікувався у шпиталі м. Харкова, що ОСОБА_3 помер, при цьому у військовій частині про це нікому не повідомляли. Також ОСОБА_10 зазначив, що ОСОБА_4 , ОСОБА_14 та інші командири застосовували до підлеглих військовослужбовців катування: прив`язували до стовпа, обливали зеленкою, проте, про застосування таких заходів до ОСОБА_3 свідку нічого не відомо, так само як і про участь ОСОБА_2 у таких катуваннях. В подальшому, свідка перевели до іншого підрозділу. Тож у службовому розслідуванні він участі не приймав, пояснення не надавав, вперше був допитаний лише через 6 місяців після події військовим прокурором.

Аналогічні показання свідок ОСОБА_10 надавав і під час проведення за його участю слідчих експериментів 12 жовтня 2017 року та 01 серпня 2019 року, зафіксовані в протоколах проведення слідчих експериментів та на відеозаписах, переглянутих в ході судового розгляду судом (Т. 4 а.с. 183-192, Т. 6 а.с. 61-68).

Свідок ОСОБА_15 пояснив суду, що з червня 2016 року проходив військову службу у 2-й механізованій роті механізованого батальйону 17-ї танкової бригади військової частини НОМЕР_2 на посаді старшого механіка-водія. Командиром вказаної роти був ОСОБА_4 , а командиром 3-ї роти ОСОБА_2 тимчасово дислокувався в с. Покровське Бахмутського району Донецької області. 02 липня 2016 року, приблизно о 18 чи 19 годині, в ангарі під навісом проходило шикування перед добовим нарядом, на якому був присутній сідок. Перед військовослужбовцями, що були на шикуванні пройшов ОСОБА_2 ще з двома військовослужбовцями, але з ким саме свідок не пам`ятає, та провели військовослужбовця 3-ї роти ОСОБА_3 , який явно перебував у стані алкогольного сп`яніння. Вони пройшли між розташованими в ангарі палатками, де ОСОБА_2 одягнув боксерські рукавиці, на ОСОБА_3 хтось також одягнув боксерські рукавиці, але шоломи ніхто не одягав. Свідок зрозумів, що буде проводитись боксерський спаринг, який зазвичай проводили з тими військовослужбовцями, які вживали алкогольні напої, у виховних цілях. ОСОБА_4 взяв на себе роль рефері та скомандував «бокс», після чого ОСОБА_2 провів два удари в обличчя ОСОБА_3 , від чого останній впав на бетонну підлогу спиною назад, вдарившись при цьому головою. Свідок також зазначив, що за командою командира батальйону ОСОБА_9 військовослужбовців, які вживали алкогольні напої обливали зеленкою, і ОСОБА_3 раніше також обливали. Разом з тим, обвинуваченого свідок охарактеризував з позитивного боку, як спокійного та гарного командира і офіцера.

Під час досудового розслідування в ході проведення слідчого експерименту 01 лютого 2020 року, зафіксованому в протоколі та на відеозаписі, досліджених в ході судового розгляду, свідок ОСОБА_15 надавав аналогічні показання з приводу обставин травмування солдата ОСОБА_3 (Т. 6 а.с. 98-105).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив, що він з лютого 2016 року проходив військову службу на посаді механіка-водія БМП в 3-й механізованій роті механізованого батальйону 17-ї танкової бригади військової частини польова пошта НОМЕР_1 , командиром якої з червня 2016 року був ОСОБА_2 , якого свідок охарактеризував як відповідального та вимогливого офіцера. Командиром батальйону був ОСОБА_9 . Ввечері 02 липня 2016 року під час шикування в ангарі свідок зайшов до приміщення ангару та пройшов у його глиб. Також до ангару зайшли ОСОБА_2 з ОСОБА_3 , які розташувались від свідка на відстані приблизно 10-12 метрів. Вони одягли боксерські рукавиці і ОСОБА_2 наніс два удари обома руками в голову ОСОБА_3 , який упав на бетонну підлогу головою назад, при цьому тримаючи руки на рівні грудей. Після цього його медики військової частини відвезли до лікарні, а пізніше на шикуванні заступник командира батальйону сказав військовослужбовцям, що ОСОБА_3 впав з паркану і саме цієї версії слід дотримуватись всім.

Під час досудового розслідування в ході слідчого експерименту 19 липня 2019 року свідок ОСОБА_16 надавав аналогічні показання з приводу обставин травмування ОСОБА_3 , які зафіксовані у протоколі проведення слідчого експерименту та долученому до нього відеозаписі, які були досліджені безпосередньо судом в ході судового розгляду (Т. 6 а.с. 53-58).

Свідок ОСОБА_17 пояснив суду, що він проходить військову службу на посаді командира бойової машини 2-ї механізованої роти 17-ї танкової бригади військової частини польова пошта НОМЕР_1 . В травні 2016 року він прибув для виконання бойових завдань до тимчасової дислокації підрозділу в с. Покровське Бахмутського району Донецької області. Командиром 2-ї роти був ОСОБА_4 , ОСОБА_2 був командиром взводу, а приблизно через місяць після приїзду свідка його призначили командиром 3-ї роти. ОСОБА_3 свідок особисто не знав, але чув, що той вживав алкогольні напої. 02 червня 2016 року військовослужбовці заступали у вечірній час в наряд, тож прибули на шикування до ангару, в якому розташовувались палатки та КСП. Хто проводив шикування свідок не пам`ятає, але на ньому були присутні близько 20 військовослужбовців. Перед шикуванням свідок бачив як військовослужбовці ганялися по розташуванню підрозділу за ОСОБА_3 , який начебто перебував у стані алкогольного сп`яніння і тікав від них. Під час шикування ОСОБА_2 з кимось ще провели ОСОБА_3 під руки на майданчик в ангарі біля столу зі спортивним інвентарем, при цьому ОСОБА_3 не пручався, руки його були витягнути вздовж тулуба. Вони знаходились від свідка на відстані приблизно 15-20 метрів. Вони одягли боксерські рукавиці, свідок зрозумів, що вони готуються до боксерського спарингу, в цей час ОСОБА_4 дав команду і ОСОБА_2 наніс ОСОБА_3 , який навіть рук не підняв, два удари, від яких останній впав на бетонну підлогу потилицею та захрипів. Після цього викликали медиків, які відвезли ОСОБА_3 до лікарні.

Аналогічні показання свідок надавав і в ході слідчого експерименту, проведеного 26 липня 2019 року за його участю та зафіксованого в протоколі і на відеозаписі, досліджених в ході судового розгляду (Т. 5 а.с. 199-206).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснив суду, що він проходить військову службу на посаді старшого механіка 2-ї механізованої роти 17-ї танкової бригади військової частини НОМЕР_2 . 14 червня 2016 року він прибув до розташування підрозділу в с. Покровське Бахмутського району Донецької області для виконання своїх обов`язків. Проживав в одному ангарі з ОСОБА_2 , якого охарактеризував з позитивної сторони. Станом на 02 липня 2016 року свідок обіймав ту саму посаду, його безпосереднім командиром, тобто командиром 2-ї роти був ОСОБА_4 , ОСОБА_2 в той час виконував обов`язки командира 3-ї роти. З ОСОБА_3 свідок близько не був знайомий, знав, що той вживає алкогольні напої, але поводив себе добре. 02 липня 2016 року, приблизно о 17 чи 18 годині свідок заступив у наряд, на шикуванні було більше 10 військовослужбовців. В їх присутності ОСОБА_2 завів під руку ОСОБА_3 до майданчика біля тумби зі спортивним інвентарем. Свідок бачив як ОСОБА_2 руками, одягненими в боксерські рукавиці, наніс ОСОБА_3 два удари: 1-й удар в центр обличчя, 2-й зліва, від яких ОСОБА_3 впав спиною на бетонну підлогу, вдарившись головою.

Під час досудового розслідування свідок ОСОБА_18 надавав аналогічні показання в ході слідчого експерименту, проведеного 23 липня 2019 року за його участю, зафіксованого в протоколі і на відеозаписі, переглянутому судом під час розгляду справи (Т. 6 а.с. 16-23).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснив, що він обіймає посаду командира відділення гранатометного взводу окремого механізованого взводу окремого механізованого батальйону 17-ї танкової бригади військової частини польова пошта НОМЕР_1 . Станом на 02 липня 2016 року вказаний взвод був прикомандирований до 1-ї роти окремого механізованого батальйону 17-ї танкової бригади військової частини польова пошта НОМЕР_1 та тимчасово дислокувався в с. Покровське Бахмутського району Донецької області, проживали військовослужбовці в палатках, що розташовувались в ангарі. Тож 02 липня 2016 року, приблизно о 17 годині, свідок разом з військовослужбовцем ОСОБА_20 сиділи в ангарі на лавочці біля палатки, поряд проводилось шикування перед черговим нарядом. З вулиці в ангар зайшли командир 2-ї роти ОСОБА_4 , поряд з ним йшов військовослужбовець 3-ї роти ОСОБА_3 , якого позаду штовхав у спину командир 3-ї роти ОСОБА_2 . Вони підійшли до столу з боксерськими рукавицями на відстань від свідка приблизно 5 метрів, ОСОБА_2 одягнув їх ОСОБА_3 , а потім і собі. Свідок чув як ОСОБА_3 сказав «не хочу», що ОСОБА_19 сприйняв як його небажання одягати рукавиці та битися. ОСОБА_4 почав знімати все на телефон. ОСОБА_2 наніс один удар зліва в область живота ОСОБА_3 та одразу ж другий удар справа в голову ОСОБА_3 , від чого останній упав на спину і вдарився при цьому головою об асфальтоване покриття підлоги ангару. В момент завдання ОСОБА_3 ударів він не намагався захищатися, його руки були витягнуті вздовж тулуба, при падінні він також не намагався стримати своє падіння. На думку свідка ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп`яніння, оскільки мав мутний погляд та нестійку ходу, ОСОБА_2 же при цьому був тверезий. Після падіння ОСОБА_3 лежав без свідомості, свідок бачив, що були судоми. З палатки вибіг командир батальйону ОСОБА_9 , приїхали медичні працівники та повезли ОСОБА_3 до лікарні. Під час допиту свідок зазначив, що проведений під час досудового розслідування за його участю слідчий експеримент він повністю підтримує, оскільки надавав показання добровільно.

Аналогічні показання свідок надавав і в ході слідчого експерименту, проведеного 24 серпня 2019 року за його участю під час досудового розслідування, зафіксовані в протоколі та на відеозаписі, які досліджені судом (Т. 6 а.с. 90-95).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснив, що він обіймав посаду старшого навідника СПГ 1-ї роти механізованого батальйону 17-ї танкової бригади, місце дислокації якої було в с. Покровське Бахмутського району Донецької області. Він зазначив, що ОСОБА_2 обіймав посаду командира 3-ї роти, а ОСОБА_3 проходив військову службу начебто у 2-й роті. 02 липня 2016 року він з іншими військовослужбовцями знаходився біля своєї палатки в ангарі коли побачив, що до ангару увійшли командир 2-ї роти за позивним «Баграм» ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , які завели ОСОБА_3 , підштовхуючи його у спину руками, зупинились в 3-х метрах від свідка. ОСОБА_4 почав здійснювати зйомку на телефон. Після чого одягнули на ОСОБА_3 боксерські рукавиці, при цьому він руки навіть не підняв, вони були витягнуті вздовж тулуба, він не намагався захищатися. ОСОБА_2 також одягнув боксерські рукавиці і наніс руками два удари в голову ОСОБА_3 , від чого він впав на бетонну підлогу без свідомості. Прибіг водій медичної частини, з палатки вибіг командир батальйону з позивним «Дайвер» ОСОБА_9 і почав кричати на ОСОБА_2 чому вони не одягнули шоломи. ОСОБА_3 відвезли до лікарні, а ввечері на шикуванні ОСОБА_9 сказав, що здавати своїх офіцерів не буде і наказав усім казати, що ОСОБА_3 впав з паркану.

В ході досудового розслідування під час слідчого експерименту 24 серпня 2019 року свідок ОСОБА_20 надавав аналогічні показання з приводу обставин травмування солдата ОСОБА_3 , які викладені у протоколі проведення слідчого експерименту та доданому до нього відеозаписі, які були досліджені безпосередньо судом (Т. 6 а.с. 69-74).

Свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що він проходив військову службу на посаді командира 2-ї роти механізованого батальйону 17-ї танкової бригади, ОСОБА_2 обіймав посаду командира 3-го механізованого взводу 2-ї роти, але з травня-червня 2016 року, принаймні точно з липня 2016 року, виконував обов`язки командира 3-ї роти. В липні 2016 року підрозділ розташовувався в с. Покровське Бахмутського району Донецької області. Свідок зазначив, що солдат 3-ї роти ОСОБА_3 систематично вживав алкогольні напої. 02 липня 2016 року, приблизно о 16 чи 17 годині, наряд виявив ОСОБА_3 у стані алкогольного сп`яніння в розташуванні підрозділу, привели його до свідка, який наказав знайти ОСОБА_2 . Коли прийшов обвинувачений, то за його пропозицією ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 пройшли до спортивного майданчика, розташованого в ангарі між палатками, при цьому ОСОБА_3 . ОСОБА_2 наказав пройти до спортмайданчика для проведення боксерського спарингу. ОСОБА_4 йшов попереду, а ОСОБА_2 і ОСОБА_3 йшли позаду, останній наче йшов самостійно. На спортивному майданчику були гирі, гантелі, боксерські рукавиці. Свідок став збоку, справа від нього на відстані 1,5 м стояв ОСОБА_3 , якому ОСОБА_2 допоміг одягнути боксерські рукавиці і сам також їх надів. Після цього ОСОБА_2 наніс два удари обома руками по черзі в обличчя ОСОБА_3 , який навіть не підняв руки, від ударів ОСОБА_3 впав на спину, вдарившись головою об бетонну підлогу, з рота пішла піна, він був без свідомості. В цей час в ангарі проводилося шикування, на якому були присутні медики, тож до ОСОБА_3 підбіг ОСОБА_6 , який перевернув його на бік щоб той не захлинувся, після чого ОСОБА_3 поклали до медичного автомобілю і відвезли до лікарні. Крові на ОСОБА_3 не було. Ввечері на шикуванні командир батальйону ОСОБА_9 наказав всім розповідати версію, що ОСОБА_3 впав з паркану, на шикуванні було приблизно 150 військовослужбовців, але ніхто не заперечив проти цього. Свідку відомо, що після цих подій проводилося службове розслідування, командир батальйону дав розпорядження зібрати певних військовослужбовців, прізвища яких свідок не пам`ятає, в кількості 4-6 осіб і привести їх до КСП батальйону, де ОСОБА_9 наказав їм написати хибні пояснення, що ОСОБА_3 впав з паркану. Свідок жодних пояснень під час проведення службового розслідування не надавав, хто входив до складу комісії не знає. Свідок заперечував, що здійснював відео зйомку обставин травмування ОСОБА_3 . Також ОСОБА_4 пояснив, що на посаду командира роти призначає командир військової частини, проте, ОСОБА_5 був призначений тимчасово виконуючим обов`язки командира 3-ї роти за наказом командира батальйону, але чи був письмовий наказ свідку невідомо. Також зауважив, що посада командира роти є матеріально-відповідальною.

В ході досудового розслідування за участю свідка ОСОБА_4 було проведено слідчий експеримент 23 липня 2019 року, зафіксований у протоколі та на відеозаписі, досліджених судом, в ході якого ОСОБА_4 надавав аналогічні показання з приводу обставин травмування ОСОБА_3 (Т. 6 а.с. 26-23).

Допитаний свідок ОСОБА_21 пояснив суду, що він обіймає посаду номера обслуги з танкових, протитанкових гранатометів окремого протитанкового взводу військової частини польова пошта НОМЕР_1 , яку обіймав і у 2016 році. ОСОБА_2 на той час був командиром 3-ї роти, в якій служив солдат ОСОБА_3 . Станом на 02 липня 2016 року підрозділ дислокувався в с. Покровське Бахмутського району Донецької області. Тож 02 липня 2016 року, приблизно о 17 чи 18 годині, свідок знаходився в ангарі неподалік столу з боксерськими рукавицями приблизно на відстані 5-7 метрів, до якого підійшли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Обвинувачений висловлював ОСОБА_3 претензії з приводу вживання ним алкогольних напоїв, хоча той все спростовував. ОСОБА_2 запропонував з`ясувати відносини у боксерському спарингу, але ОСОБА_3 відмовлявся, тоді ОСОБА_2 наказав ОСОБА_3 одягнути боксерські рукавиці, які одягнув і собі, після чого наніс два удари обома руками по черзі в щелепу ОСОБА_3 , який впав на спину, вдарившись потилицею об асфальт та втративши свідомість, з рота пішла піна. Під час нанесення ударів ОСОБА_3 стояв з витягнутими вздовж тулуба руками, не намагаючись захищатися. Через 5 хвилин приїхали медики, які погрузили ОСОБА_3 до медичного автомобілю та відвезли до лікарні. Також свідок зазначив, що в ангарі було досить світло. Коли ОСОБА_2 прийшов з ОСОБА_3 до ангару, на останньому не було ніяких тілесних ушкоджень, він не виглядав п`яним, поводився спокійно. Ввечері на шикуванні командир батальйону ОСОБА_9 сказав, що ОСОБА_3 відвезли до шпиталю у м. Харків, при цьому попередив усіх, що треба казати начебто ОСОБА_3 отримав травми при падінні з паркану.

Аналогічні показання з приводу обставин травмування солдата ОСОБА_3 свідок ОСОБА_21 надавав і під час слідчого експерименту, проведеного за його участю 15 липня 2019 року, який зафіксовано у протоколі та на відеозаписі, переглянутому судом в ході розгляду справи (Т. 5 а.с. 71-73).

Свідок ОСОБА_14 пояснив суду, що з 02 липня 2016 року він обіймав посаду командира 1-ї механізованої роти механізованого батальйону, який тимчасово дислокувався в Попаснянському районі, але деякі підрозділи дислокувались в населених пунктах Донецької області. 2-3 рази на тиждень свідок приїжджав до с. Покровське Бахмутського району Донецької області, де розташовувались інші підрозділи. 02 липня 2016 року, приблизно о 21 годині він приїхав до с. Покровське, де зі слів військовослужбовців йому стало відомо, що ОСОБА_2 когось побив, але свідком цих подій він не був. ОСОБА_2 , який обіймав посаду командира одного зі взводів 2-ї роти, охарактеризував з позитивного боку, ОСОБА_3 свідок охарактеризував як спокійного військовослужбовця, який полюбляв вживати алкоголь.

ОСОБА_22 в судовому засіданні повідомив, що він проходив військову службу на посаді оператора-навідника БМП 2-ї роти, ОСОБА_2 при цьому був командиром 3-го взводу цієї ж роти, командиром якої був ОСОБА_4 . Також свідок зазначив, що станом на 02 липня 2016 року ОСОБА_2 обіймав посаду командира 3-ї роти. З ОСОБА_3 свідок знайомий не був. Свідок пояснив, що не був очевидцем подій, але зазначив, що 02 липня 2016 року командир батальйону ОСОБА_9 дав військовослужбовцям вказівку говорити всім, що ОСОБА_3 впав з паркану, свідку та іншому військовослужбовцю ОСОБА_23 продиктували що саме слід писати, можливості відмовитись вони не мали, оскільки в той час взагалі не було ніяких прав. ОСОБА_9 та інші командири, такі як ОСОБА_4 , були зацікавлені у приховуванні події. При цьому свідок зауважив, що ОСОБА_2 є совісною людиною і скоріш за все просто пішов на поводу у керівництва. Також свідок додав, що у розташуванні батальйону були боксерські рукавиці, які ОСОБА_4 та ОСОБА_2 використовували під час боксерських спарингів, які проводились у виховних цілях від вживання алкоголю.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що він проходив військову службу на посаді водія медичної служби в селі Бахмутського району Донецької області. Ввечері 02 липня 2016 року його покликав командир батальйону щоб він загнав до ангару медичну машину, що він і зробив, після чого на носилки поклали непритомного військовослужбовця ОСОБА_3 , який лежав на бетонній підлозі в ангарі без явних ознак тілесних ушкоджень. Після чого свідок разом з начальником медичної частини ОСОБА_6 відвезли ОСОБА_3 до лікарні в м. Бахмут. Також свідок позитивно охарактеризував як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_3 , зазначивши, що коли він прибув до ангару, там знаходився ОСОБА_2 , який на той час був командиром 3-ї роти.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснив, що він проходив військову службу на посаді головного сержанта 3-ї роти. 02 липня 2016 року він займався ремонтом техніки, до нього підійшов якийсь солдат і повідомив, що якийсь військовослужбовець з роти свідка впав з паркану і весь у крові, тож свідок по рації повідомив про це командиру 3-ї роти ОСОБА_2 , який викликав медиків. Сам свідок ОСОБА_3 після цього не бачив, охарактеризував його з негативного боку, зазначивши, що той часто зловживав алкогольними напоями, при цьому ОСОБА_2 свідок охарактеризував виключно позитивно. Також зазначив, що про застосування насильства до підлеглих з боку керівництва йому нічого не відомо. Командир батальйону обіцяв сім`ї загиблого ОСОБА_3 квартиру і гроші.

Свідок ОСОБА_25 пояснив суду, що він з 04 липня 2016 року проходив військову службу за контрактом в 17-й окремій танковій бригаді на посаді помічника командира батальйону. 02 липня 2016 року він був у м. Кривий Ріг, тож свідком подій, які відбулись з військовослужбовцем ОСОБА_3 він не був. 15 вересня 2016 року свідок писав до військової служби правопорядку про вбивство ОСОБА_3 , оскільки після його ознайомлення з актом службового розслідування він зрозумів, що всі викладені у ньому обставини є неправдою. У 2017 році свідок також звертався до поліції, оскільки військовослужбовці повідомляли йому, що ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_2 , а він не впав з паркану, як було зазначено у акті службового розслідування. 31 серпня 2016 року свідка викликав до себе командир батальйону ОСОБА_9 , оскільки йому не сподобалось, що свідок надто цікавиться обставинами смерті ОСОБА_3 , навіть давав вказівки начальнику медичної частини ОСОБА_8 визнати свідка душевнохворим. Також свідок повідомив, що йому відомо про погрози свідкам ОСОБА_24 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , з їх слів.

Свідок ОСОБА_28 пояснив суду, що не був очевидцем подій, але зазначив наступне. В липні 2016 року він обіймав посаду командира відділення зенітно-ракетного взводу військової частини НОМЕР_2 , який входив до складу батальйону, що розташовувався тимчасово в с. Покровське Бахмутського району Донецької області. На той час командиром 2-ї роти був ОСОБА_4 з позивним « ОСОБА_29 », а командиром 3-ї роти ОСОБА_2 з позивним « ОСОБА_30 », якого свідок охарактеризував з позитивного боку, як героїчного, відповідального офіцера. ОСОБА_3 свідок не знав. 02 липня 2016 року ввечері на шикуванні командир батальйону ОСОБА_9 повідомив, що ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження під час падіння з паркану.

Свідок ОСОБА_31 також не був очевидцем подій та зміг лише охарактеризувати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Так, останнього охарактеризував як працелюбного військовослужбовця, який при цьому вживав алкоголь, а обвинуваченого як найкращого офіцера. Також свідок пояснив, що йому невідомі випадки застосування ОСОБА_2 насильства до підлеглих. Крім того, свідок зазначив, що начебто ОСОБА_2 обіймав на час подій посаду командира 3-ї роти, але стверджувати він не може.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 пояснив, що він проходив військову служба на посаді водія-механіка БМП-2 у 2-й роті механізованого батальйону в с. Покровське Бахмутського району Донецької області. 02 липня 2016 року, приблизно о 22 годині, прийшов його безпосередній командир командир 2-ї роти ОСОБА_4 та викликав терміново свідка та іншого військовослужбовця ОСОБА_22 до КСП. Командир батальйону ОСОБА_9 та ОСОБА_32 наказали їм писати під диктовку, що військовослужбовець ОСОБА_3 упав з паркану, при цьому були присутні також ОСОБА_33 та ОСОБА_34 , чи був там ОСОБА_2 свідок не пам`ятає. Вони мали написати, що ремонтували техніку коли побачили, що хтось пройшов в бік паркану, а потім побачили на землі у крові ОСОБА_3 . Насправді таких подій не було, вони не бачили обставин травмування ОСОБА_3 , але відмовити командуванню не могли. Також свідок зазначив, що у підрозділі військовослужбовців, які вживали алкогольні напої у виховних цілях командири прив`язували до стовпа та обливали зеленкою, свідок особисто бачив як ОСОБА_2 прив`язував молодого військовослужбовця до стовпа, але про застосування таких заходів до ОСОБА_3 йому невідомо. Крім того, зауважив, що ОСОБА_2 був командиром ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_35 пояснив суду, що він обіймає посаду головного сержанта взводу 2-ї роти, командиром якої станом на 02 липня 2016 року був ОСОБА_4 , підрозділ дислокувався в с. Покровське Бахмутського району Донецької області. Так, 02 липня 2016 року, ближче до вечора, точний час він не пам`ятає, він привів до ангару, де розташовувалося КСП, свій підрозділ у складі 6-ти військовослужбовців на шикування перед добовим нарядом. В цей час свідок побачив, що до ангару командир 3-ї роти ОСОБА_2 під руки завів п`яного військовослужбовця ОСОБА_3 . Свідок вийшов на вулицю та залишився поряд з ангаром, через 5 хвилин до ангару в`їхав медичний автомобіль, а потім виїхав звідти. Після цього свідок повернувся до ангару та дізнався від військовослужбовців, що під час боксерського спарингу від удару ОСОБА_2 . ОСОБА_3 впав і втратив свідомість, а тому його відвезли до лікарні. Свідок охарактеризував ОСОБА_2 з позитивного боку, при цьому щодо ОСОБА_3 пояснив, що не був з ним особисто знайомий, але знає, що той вживав кожен день алкогольні напої. Після події всіх військовослужбовців зібрав командир батальйону ОСОБА_9 та повідомив, що ОСОБА_3 перелазив через паркан п`яний і впав, в результаті чого ударився головою, також наголосив, що іншої версії бути не може.

Свідок ОСОБА_36 пояснив суду, що він обіймає посаду головного сержанта розвідувального взводу механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 . 02 липня 2016 року підрозділ дислокувався в с. Покровське Бахмутського району Донецької області, проте, сам свідок з 28 червня 2016 року перебував у розвідувальній групі в м. Соледар Бахмутського району Донецької області до вересня 2016 року, тож очевидцем подій, які сталися з ОСОБА_3 він не був. Разом з тим, свідок пояснив, що з ОСОБА_2 познайомився у серпні 2016 року, коли той вже обіймав посаду командира 3-ї роти. Охарактеризував обвинуваченого як грамотного офіцера, у нього була найбільш бойова рота, більше того, він особисто під час обстрілу врятував 11 осіб.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що з 2015 року обіймала посаду начальника медичного пункту механізованого батальйону 17-ї танкової бригади військової частини польова пошта НОМЕР_1 . 02 липня 2016 року у неї був останній день відпустки, вона поверталась до тимчасового розташування батальйону в АДРЕСА_2 на автобусі. Приблизно о 18 чи 19 годині вона вийшла в м. Бахмут на зупинці, їй зателефонував водій медичної машини ОСОБА_7 і повідомив, що він в лікарні і може забрати її. По дорозі ОСОБА_7 розповів, що військовослужбовець з 3-ї роти ОСОБА_3 наче впав, але подробиць не знає. В лікарні був ОСОБА_2 , але нічого не розповідав, а ОСОБА_7 пізніше повідомив, що ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_2 . О 20 годині свідок прибула до розташування батальйону, де на шикуванні командир батальйону ОСОБА_9 сказав всім казати, що ОСОБА_3 ліз через паркан і впав. Свідок охарактеризувала ОСОБА_3 як спокійного, неспортивного та кволого військовослужбовця, який вживав алкогольні напої, при цьому ОСОБА_2 його протилежність вихований, спортивний, підтягнутий, алкогольні напої не вживав, агресію не проявляв.

Свідок ОСОБА_6 повідомив суду, що він служив на посаді санінструктора медичної частини в 17-й танковій бригаді, підрозділ дислокувався в с. Покровське Бахмутського району Донецької області. Станом на 02 липня 2016 року начальник медичного пункту ОСОБА_8 перебувала у відпустці. За 1-2 дня до 02 липня 2016 року до нього звертався військовослужбовець ОСОБА_3 із скаргою на садно на потилиці розміром з монету та головний біль. Свідок не пам`ятає чи розказував ОСОБА_3 звідки у нього це садно. 02 липня 2016 року під вечір, було ще світло, свідок знаходився в медичній палатці, яка розташована була за 10-20 метрів від ангару, його викликали до ангару, де він побачив на підлозі ОСОБА_3 , який лежав із заплющеними очима, мав уривчасте дихання та здригався усім тілом, крові не було, проте у якій позі він лежав і чи були на ньому боксерській рукавиці свідок не пам`ятає. ОСОБА_6 відчув пульс, подивився зіниці, проконсультувався по телефону з мамою-лікарем, після чого ОСОБА_3 погрузили на ноші та поклали до медичної машини, за кермом якої був ОСОБА_7 , і відвезли ОСОБА_3 до лікарні в м. Бахмут. В лікарні лікар-нейрохірург також звернув увагу на давнє садно на потилиці ОСОБА_3 та характерний запах алкоголю з порожнини його рота. Свідок також зазначив, що під час надання медичної допомоги ОСОБА_3 йому ніхто не повідомляв про обставини його травмування, також йому не відомо про застосування насильства з боку командування частини до підлеглих, зокрема і до ОСОБА_3 . ОСОБА_2 , який обіймав посаду командира взводу охарактеризував з позитивного боку як офіцера, який, маючи позивний «Фізрук», приділяв достатню увагу фізичній підготовці. Щодо виконання ОСОБА_2 обов`язків командира 3-ї роти йому нічого не відомо, знає що її командиром був ОСОБА_10 .

Свідок ОСОБА_37 пояснив суду, що він проходив військову службу в 1-й механізованій роті механізованого батальйону військової частини польова пошта НОМЕР_1 , яка дислокувалась в АДРЕСА_2 . Командиром цієї роти був ОСОБА_14 , командиром 2-ї роти ОСОБА_4 , а 3-ї роти ОСОБА_10 . ОСОБА_2 був командиром взводу 3-ї роти, але оскільки ОСОБА_10 перевели заступником начальника штабу ОСОБА_2 виконував обов`язки командира 3-ї роти. ОСОБА_3 служив у 3-й роті. Свідок пояснив, що не був очевидцем обставин травмування ОСОБА_3 . Ввечері, дату свідок не пам`ятає, проводилось шикування в ангарі, на якому командир батальйону ОСОБА_9 довів, що ОСОБА_3 перелазив через паркан, впав спиною на землю і перебуває у комі. Також свідок охарактеризував ОСОБА_2 як молодого та перспективного офіцера, зазначивши, що ОСОБА_9 при цьому був дуже жорстким командиром.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_38 пояснив, що влітку 2016 року за контрактом він почав служити старшим розвідником у військовій частині НОМЕР_2 , яка тимчасового дислокувалась в с. Покровське Бахмутського району Донецької області. Під час подій, що сталися із ОСОБА_3 свідок перебував в районі м. Соледар, тож повідомити про ці обставини суду нічого не зміг, крім того, що від водіїв дізнався, що ОСОБА_3 перелазив через паркан та впав. Також зазначив, що ОСОБА_2 був командиром 3-ї роти.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_39 пояснив, що станом на 02 липня 2016 року він обіймав посаду командира взводу зв`язку механізованого батальйону 17-ї танкової бригади, яка на той час тимчасово дислокувалась в с. Покровське Бахмутського району Донецької області. ОСОБА_5 обіймав посаду командира 3-ї роти механізованого батальйону, свідок охарактеризував його як дисциплінованого та гарного офіцера. Де проходив службу ОСОБА_3 свідку не відомо. 02 липня 2016 року приблизно о 17 годині на вулиці біля входу в ангар проводилося шикування добового наряду, на якому приймало участь приблизно 20 осіб, деякі з них стояли в ангарі. Свідок почув галас, зайшов до ангару та побачив приблизно на відстані 3 м метрів від себе, що на асфальтованій підлозі без свідомості на спині лежить ОСОБА_3 , поряд стоїть ОСОБА_2 . Викликали медиків, які відвезли ОСОБА_3 до лікарні. Потім свідку розповіли, що ОСОБА_2 побився з ОСОБА_3 , але на вечірньому шикуванні командир батальйону ОСОБА_9 сказав, що ОСОБА_3 впав з паркану, який розташований за межами ангару, начебто така версія подій буде краща. Також свідок зазначив, що в ангарі були боксерські рукавиці, які використовували для підвищення фізичної форми, але чи були вона на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 того дня свідок не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_40 пояснив суду, що у 2016 році він проходив військову службу на посаді командира відділення командира бойової машини 3-ї механізованої роти військової частини польова пошта НОМЕР_1 , командиром 3-ї роти був ОСОБА_2 , в цій же роти проходив службу і ОСОБА_3 на посаді механіка-водія БМП. 02 липня 2016 року свідок цілий день займався документами, ОСОБА_3 декілька разів питав чи є у нього алкогольні напої, на що отримував негативну відповідь. Після обіду свідок знаходився біля ангару, коли побачив, що до ангару в`їхав медичний автомобіль, від військовослужбовців він дізнався, що ОСОБА_3 наче впав, вдарився і його повезли до лікарні. Ввечері командир батальйону ОСОБА_9 на шикуванні повідомив що ОСОБА_3 травмувався, але за яких обставин не казав. Також свідок зауважив, що раніше бачив ОСОБА_3 в стані алкогольного сп`яніння, за тиждень до цієї події йому було погано і він вживав ліки, але від чого свідок не знає.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_41 пояснив, що у 2016 році обіймав посаду гранатометника 1-ї роти військової частини НОМЕР_2 , командиром цієї роти був ОСОБА_14 , командиром 2-ї роти ОСОБА_4 , а командиром 3-ї роти ОСОБА_2 . На той час місцем тимчасової дислокації підрозділу було с. Покровське Бахмутського району Донецької області. 02 липня 2016 року по ангару пішли чутки, що травмувався військовослужбовець, але сам свідок не бачив обставини цієї події. На вечірньому шикуванні командир батальйону ОСОБА_9 повідомив, що стався нещасний випадок, а саме п`яний військовослужбовець перелазив через паркан і впав. Про факти застосування насильства до військовослужбовців з боку командування свідку нічого не відомо, окрім того, що були випадки замазування військовослужбовців, які вживали алкогольні напої, зеленкою.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_42 пояснив суду, що обіймає посаду начальника відділення бойової підготовки військової частини НОМЕР_2 , яку обіймав і у 2016 році. Станом на 02 липня 2016 року механізований батальйон вказаної частини тимчасово дислокувався в с. Покровське Бахмутського району Донецької області, а штаб військової частини в с. Спірне, в якому також знаходився і свідок. Про обставини травмування військовослужбовця ОСОБА_3 свідку відомо зі службового розслідування, яке він проводив за наказом керівництва військової частини, на той час обов`язки командира військової частини виконував підполковник Дрібнохід. До складу комісії окрім свідка увійшли представник медичної роти ОСОБА_43 та заступник механізованого батальйону з морально-психологічного забезпечення ОСОБА_44 03 липня 2016 року вони прибули до с. Покровське де ОСОБА_44 надав письмові пояснення приблизно 5-7 військовослужбовців, члени комісії особисто з ними поспілкувались та звірили їх усні пояснення з письмовими, вони співпадали, також оглянули місце події. Військовослужбовці пояснювали, що загиблий солдат зайшов за ангар, вони почули звук падіння, зайшли за ангар і побачили його на землі біля паркану. Свідок зазначив, що не пам`ятає чи спілкувався він з ОСОБА_2 , який начебто був командиром роти, в якій проходив службу загиблий ОСОБА_3 . В матеріалах службового розслідування була довідка з лікарні, що ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Крім того, свідок пояснив, що командира роти призначає командир бригади, тимчасово виконуючим обов`язки командира роти можливо призначити лише письмовим наказом. Також свідок зазначив, що військовослужбовці займаються бойовою підготовкою, в тому числі рукопашним боєм, але не боксом, при цьому навчально-матеріальна база створювалась силами підрозділів.

Свідок ОСОБА_45 повідомив суду, що він, обіймаючи посаду командира бригади артилерійської частини військової частини НОМЕР_2 та тимчасово виконуючи обов`язки командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 , перебуваючи за місцем постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 (польова пошта НОМЕР_1 ) в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, затверджував висновок службового розслідування за фактом травмування солдата ОСОБА_3 . При цьому на даний час він не пам`ятає які саме було зібрано матеріали, до якого висновку дійшла комісія і хто входив до її складу. Також зазначив, що тимчасові обов`язки командира роти можливо виконувати лише за наказом командира військової частини.

Свідок ОСОБА_26 пояснив, що у 2016 році він обіймав посаду командира відділення кулеметного взводу військової частини НОМЕР_2 , яке тимчасово дислокувалось в с. Покровське Бахмутського району Донецької області. Особисто з ОСОБА_2 , який, як дізнався свідок пізніше на шикуванні, обіймав посаду командира 3-ї роти, та ОСОБА_3 він знайомий не був. 02 липня 2016 року свідок знаходився в своїй палатці в приміщенні ангару, приблизно в обід він почув що кличуть медиків, коли вийшов з палатки, то побачив як група людей несла до машини на ношах молодого військовослужбовця. Ввечері на шикуванні командир батальйону повідомив, що військовослужбовець вжив алкогольні напої і впав з паркану. Пізніше військовослужбовець ОСОБА_25 просив ОСОБА_26 дати показання, що він бачив як ОСОБА_2 бив ОСОБА_3 , але свідок відмовився.

Допитаний судом свідок ОСОБА_46 пояснив суду, що з 2015 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , а станом на 02 липня 2016 року він обіймав посаду головного сержанта 2-ї механізованої роти механізованого батальйону вказаної частини, яка тимчасово дислокувалась в с. Покровське Бахмутського району Донецької області. В той же час посади командирів роти обіймали такі офіцери: 2-ї роти ОСОБА_4 , 3-ї роти ОСОБА_2 , який до того був командиром взводу 2-ї роти, а командира 1-ї роти свідок не пам`ятає. 02 липня 2016 року ввечері свідок дізнався що травмувався солдат, але свідком цих подій він не був. На вечірньому шикуванні командир батальйону ОСОБА_9 повідомив усім, що військовослужбовець ОСОБА_3 травмувався при падінні з паркану.

Свідок ОСОБА_47 повідомив суду, що у 2016 році він проходив військову службу у 3-й роті механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , але на якій посаді не пам`ятає. Його безпосереднім командиром, тобто командиром 3-ї роти був ОСОБА_10 02 липня 2016 року змінювались бойові позиції, тому свідок не пам`ятає чи бачив того дня ОСОБА_10 . Наскільки свідок пам`ятає, то ОСОБА_2 проходив службу у 2-й роті, але з серпня 2016 року був призначений командиром 3-ї роти, свідок охарактеризував його як зразкового офіцера, який не вживав алкогольні напої, був не конфліктним. З солдатом ОСОБА_3 свідок був знайомий, зазначив, що той вживав алкогольні напої та наркотичні речовини, втікав з місця дислокації. Станом на той період батальйон тимчасово дислокувався в с. Покровське Бахмутського району Донецької області. Також свідок пояснив, що він не був свідком отримання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, але під час службового розслідування він надав пояснення, що ОСОБА_3 травмувався при падінні з паркану, про ці обставини йому було відомо зі слів інших військовослужбовців. Пояснення він надавав добровільно, без примусу.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_44 пояснив, що з червня 2016 року він проходив військову службу на посаді заступника командира механізованого батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 , який дислокувався на той час в с. Покровське Бахмутського району Донецької області. Коли він прибув до батальйону, то командир 3-ї роти ОСОБА_10 виконував обов`язки заступника начальника штабу, а ОСОБА_2 обов`язки командира 3-ї роти. 02 липня 2016 року свідок перебував в базовому таборі у вказаному населеному пункті, вранці бачив командира 3-ї роти ОСОБА_2 на шикуванні в ангарі. Після обіду свідок знаходився в іншому ангарі, де роздруковував документи, а ввечері йому стало відомо, що військовослужбовець ОСОБА_3 начебто впав з паркану і його відвезли до лікарні у м. Бахмут. Свідок також пояснив, що він входив до складу комісії, яка проводила службове розслідування за даним фактом, в ході якого він опитував командира батальйону ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , військовослужбовців ОСОБА_48 та ОСОБА_49 . Всього були опитані приблизно 10-12 військовослужбовців, деякі з них приносили вже готові письмові пояснення, але від усіх були отримані усні пояснення, які не відрізнялись від письмових. Всі вони пояснювали, що ОСОБА_3 часто вживав алкогольні напої і того дня впав з паркану. ОСОБА_2 опитували тому що він тимчасово виконував обов`язки командира 3-ї роти, в якій проходив службу ОСОБА_3 , при цьому обвинувачений так і підписався як т.в.о. командира саме 3-ї роти. Свідок зазначив, що результати службового розслідування затверджуються командиром бригади. Також зауважив, що командира роти призначає командир батальйону або командир бригади.

Свідок ОСОБА_50 пояснив суду, що в 2016 році він проходив військову службу на посаді командира відділення 3-ї механізованої роти механізованого батальйону 17-ї танкової бригади, у вказаній роті проходив також службу і ОСОБА_3 на посаді механіка-водія за мобілізацією, свою справу не знав, працював неохоче, був неодноразово помічений у стані алкогольного сп`яніння. Командиром 3-ї роти був ОСОБА_10 , а потім призначили ОСОБА_2 , але з якого часу свідок не пам`ятає, чи був він станом на 02 липня 2016 року призначений на цю посаду свідок також не пам`ятає. Щодо обставин травмування ОСОБА_3 свідок не зміг нічого пояснити, оскільки не був очевидцем, а знає про обставини лише зі слів інших військовослужбовців.

Допитаний свідок ОСОБА_51 пояснив суду, що у 2016 році він проходив військову службу в підрозділі мінометної батареї механізованого батальйону, який тимчасово дислокувався в с. Покровське Бахмутського району Донецької області. ОСОБА_2 обіймав посаду командира 3-ї роти цього ж батальйону, а ОСОБА_3 служив у цій же роті, але на якій посаді свідок не пам`ятає. Очевидцем обставин травмування ОСОБА_3 свідок не був, оскільки тільки 03 липня 2016 року прибув до розташування батальйону в с. Покровське і йому надали спальне місце ОСОБА_3 на час його перебування у шпиталі. В той же день на шикуванні командир батальйону ОСОБА_9 повідомив, що ОСОБА_3 п`яний перелазив через паркан, впав і вдарився головою, і саме так треба усім казати щоб родина ОСОБА_3 отримала компенсацію. Ніхто з присутніх військовослужбовців не заперечив проти цього, хоча деякі розповідали йому до цього, що ОСОБА_3 побив ОСОБА_2 .

Під час проведеного в ході досудового розслідування слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_51 21 червня 2019 року, зафіксованого в протоколі та на відеозаписі, переглянутому в судовому засіданні, ОСОБА_51 надавав аналогічні показання, з яких вбачається, що безпосереднім очевидцем обставин травмування солдата ОСОБА_3 він не був, оскільки прибув до розташування механізованого батальйону лише наступного дня, тож про обставини знає зі слів інших військовослужбовців (Т. 5 а.с. 56-63).

Свідок ОСОБА_52 пояснив суду, що у 2016 році він обіймав посаду командира 1-го відділення 2-го взводу 3-ї роти механізованого батальйону 17-ї танкової бригади військової частини НОМЕР_2 , при цьому батальйон тимчасово дислокувався в с. Покровське Бахмутського району Донецької області. Командиром 3-ї роти був ОСОБА_2 , в ній же проходив військову службу на посаді механіка-водія ОСОБА_3 , який часто вживав алкогольні напої та тікав з місця дислокації батальйону. ОСОБА_2 свідок охарактеризував з позитивного боку, як гарного командира, який не проявляв агресію та не вживав алкогольні напої. 02 липня 2016 року свідок знаходився у наряді на території дислокації батальйону, але в ангарі не був та не бачив обставин травмування ОСОБА_3 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що з 16 квітня 2016 року він обіймав посаду командира механізованого батальйону 17-ї танкової бригади, підрозділи якого були розкидані по території Донецької області, тож він їх кожного дня об`їжджав, так само і в той день. Дату він не пам`ятає, але, повернувшись після об`їзду підрозділів до базового табору в одному із селищ біля м. Бахмут, назву він не пам`ятає, він дізнався, що сталася надзвичайна подія і механік-водій 3-ї роти ОСОБА_3 перебуває у непритомному стані. Командиром 3-ї роти був ОСОБА_10 , але в той день він був у відпустці, хто виконував його обов`язки ОСОБА_9 не пам`ятає. Одразу ж свідок організував евакуацію ОСОБА_3 , який лежав на спині на землі біля ангару, тілесних ушкоджень на ньому не було. ОСОБА_9 доповіли, що знайшли після обіду ОСОБА_3 непритомним, але де саме він не знає, зі слів військовослужбовців начебто за ангаром біля паркану. ОСОБА_3 відвіз санітарний автомобіль до лікарні, а свідок поїхав до командира бригади в с. Спірне, де написав рапорт на проведення службового розслідування. Повернувся свідок до розташування свого батальйону вже із комісією. Під час проведення службового розслідування його опитували, при цьому він ніякого тиску на військовослужбовців щодо надання неправдивих показань не здійснював. Також свідок зазначив, що ОСОБА_3 справно володів бойової машиною, але вживав алкогольні напої, проте заходи дисциплінарного впливу не виявляли позитивного результату, чи притягував його ОСОБА_9 до відповідальності він не пам`ятає. ОСОБА_2 служив на посаді командира взводу 2-ї роти, характеризується з позитивного боку. Свідок зауважив, що до його повноважень не входило переміщення особового складу, тож він не призначав на посади ані ОСОБА_10 , ані ОСОБА_2 . Вже після подій, що сталися з ОСОБА_3 до батальйону надійшов наказ командира бригади про призначення ОСОБА_2 на посаду командира 3-ї роти, яку він і прийняв. Крім того, свідок повідомив, що він не віддавав жодних наказів щодо виховання військовослужбовців за допомогою боксерських рукавиць, які були придбані лише для підтримання фізичної форми військовослужбовців. Ввечері, після травмування ОСОБА_3 свідок дійсно проводив шикування з особовим складом, але що саме він повідомляв він не пам`ятає, проте, впевнений, що не наказував казати військовослужбовцям неправду, тож вважає, що вони його оговорили, оскільки він завжди був вимогливим командиром, вимагав виконання належним чином своїх обов`язків, з чим не всі погоджувались. Зауважив, що заходи, що принижують честь і гідність військовослужбовців, не застосовувались, лише могли поставити стояти під флагштоком після вживання алкогольних напоїв. Свідків ОСОБА_9 не примушував давати неправдиві показання.

Допитаний свідок ОСОБА_48 пояснив, що він проходив військову службу на посаді командира відділення ПММ механізованого батальйону 17-ї танкової бригади. ОСОБА_5 обіймав посаду командира 3-ї роти вказаного батальйону, а ОСОБА_3 служив у даній роті, на якій посаді свідок не пам`ятає. Свідок зазначив, що він не був очевидцем отримання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, оскільки перебував в той час в іншому ангарі, але у 2016 році він, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, надав пояснення слідчому, що ОСОБА_3 травмувався при падінні з паркану разом з тим, у 2019 році ОСОБА_48 змінив свої показання, оскільки його змусили раніше казати неправду. Командир батальйону ОСОБА_9 та ОСОБА_2 його не просили та не примушували давати неправдиві показання, хто саме з керівництва його про це просив він не пам`ятає. Наприкінці допиту свідок змінив свої показання зазначивши, що не пам`ятає чи взагалі надавав слідчому у 2016 році показання та чи проводився за його участю слідчий експеримент.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_53 пояснив, що він проходив військову службу на посаді оператора-навідника 1-ї роти механізованого батальйону НОМЕР_4 танкової бригади, яка дислокувалась в с. Покровське Бахмутського району Донецької області. 02 червня 2016 року з 10 години свідок помітив, що військовослужбовець з 3-ї роти ОСОБА_3 вжив алкоголь, що було зрозуміло по його нестійкій ході. Після обіду ОСОБА_3 привели до палатки в ангарі, почали вкладати спати, але не змогли, тож відвели його до командира батальйону, але потім, приблизно о 16 годині, все ж таки вклали його спати. Через деякий час ОСОБА_3 встав та пішов з ангару, після чого його знову завели до ангару, при вході до якого він впав та вдарився головою об плитку, і лише після цього його вклали до ліжка.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_54 від 11 липня 2019 року, останній добровільно в присутності двох понятих, статиста та прокурора розповів та показав місце і обставини травмування солдата ОСОБА_3 . Так, свідок привів всіх учасників до одного з ангарів, розташованих в АДРЕСА_2 . Після чого свідок пояснив, що 02 липня 2016 року в денний час доби він перебував поряд з ангаром разом з військовослужбовцем ОСОБА_3 , якого покликав до ангару командир третьої роти ОСОБА_2 . Потім свідок побачив, що ОСОБА_2 руками, одягненими в боксерські рукавиці, наніс ОСОБА_3 два удари в голову, спочатку лівою, а потім правою рукою, від чого ОСОБА_3 впав на спину і вдарився головою об асфальтобетонне покриття ангару, втративши свідомість. Свідок звернув увагу, що ОСОБА_3 в той день перебував у стані алкогольного сп`яніння і не бажав брати участь у бою, оскільки він навіть не підняв свої руки для захисту. Після падіння ОСОБА_3 . ОСОБА_2 більше не наносив ударів, ОСОБА_3 намагались надати медичну допомогу, але він не реагував. Також під час слідчого експерименту свідок зазначив, що ОСОБА_2 намагався приховати свій злочин, заявивши, що ОСОБА_3 впав з паркану, при цьому всі учасники слідчого експерименту вийшли з приміщення ангару та оглянули найближчий паркан, вздовж якого наявний ґрунт та зелені насадження, при цьому відсутні будь-які бетонні споруди. Вказаний слідчий експеримент зафіксовано у протоколі та доданому до нього відеозаписі, переглянутому судом в ході розгляду справи (Т. 5 а.с. 189-194).

Під час дослідження протоколу проведення слідчого експерименту від 20 серпня 2019 року за участю свідка ОСОБА_55 та перегляду судом долученого до нього відеозапису, судом встановлено, що свідок ОСОБА_55 не був безпосереднім очевидцем обставин отримання тілесних ушкоджень солдатом ОСОБА_3 , але бачив як 02 липня 2016 року, приблизно о 17 годині, коли він перебував на в`їзді на територію до розташування військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_2 , до ангару йшов командир 2-ї роти на позивний « ОСОБА_29 » разом з військовослужбовцем ОСОБА_3 , якого запідозрив у вживанні алкогольних напоїв, та якому наніс удар ногою разом з іншим військовослужбовцем, але це був не ОСОБА_2 . Після цього ОСОБА_3 повели до штабу, який розташовувався у приміщенні ангару, тож що відбувалось там свідок вже не бачив (Т. 7 а.с. 158-163).

Згідно витягу з кримінального провадження № 12016050150002013 03 липня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ч. 1 ст. 121 КК України за фактом отримання військовослужбовцем ОСОБА_3 черепно-мозкової травми, забою головного мозку тяжкого ступеню, лінійного перелому черепу, які він, знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, отримав зі слів 02 липня 2016 року о 17 годині 40 хвилин в с. Покровське Бахмутського району Донецької області, впавши з паркану висотою два метри (Т. 4 а.с. 16).

Відомості до ЄРДР внесено на підставі рапорту інспектора-чергового Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Горобця Ю.О. від 02 липня 2016 року, згідно якого зазначено, що 02 липня 2016 року о 22 годині 30 хвилин надійшло повідомлення медичної сестри травматологічного пункту ЦМЛ м. Бахмут Метелкіної про те, що надана медична допомога військовослужбовцю ОСОБА_3 , якому встановлено діагноз: відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку тяжкого ступеню, лінійний перелам черепу. Травму отримав 02 липня 2016 року о 17 годині 40 хвилин в с. Покровське, впав з паркану біля 2-х метрів (Т. 4 а.с. 17).

З копії карти стаціонарного хворого № 2720 (Епікризу) на хворого ОСОБА_3 вбачається, що в анамнезі хвороби зазначено, що зі слів супроводжуючого персоналу медичної роти 17 отбр та безпосереднього командира постраждалого молодшого лейтенанта ОСОБА_2 02 липня 2016 року, приблизно о 17 годині 40 хвилин, постраждалий впав з висоти близько 2 м з огорожі на позиції поблизу н.п. Покровське, після чого втратив свідомість. Встановлений основний діагноз: важка відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку важкого ступеню з вогнищами геморагічного забою в обох лобних частках головного мозку, з формуванням вогнища забою в стовбурі головного мозку (міст, середній мозок), травматичним субарахноїдальним крововиливом, пластинчастими субдуральними гематомами над обома лобними частками головного мозку. Лінійний перелом черепа в ділянці луски потиличної кістки з поширенням на ЗЧЯ зліва до великого потиличного отвору, розповсюдженням перелому по сагітальному шву в тім`яній та лобній ділянках, лобній кістці до лобної пазухи з пошкодженням передньої та задньої стінок останньої. Хворий переведений силами санітарної авіації до ВМКЦ м. Харків для подальшого лікування в ургентному порядку (Т. 4 а.с. 18).

Згідно копії довідки судового експерта-токсиколога Харківського обласного бюро СМЕ від 07 липня 2016 року при судово-токсикологічному дослідженні крові ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в кількості 0,91 ‰ (Т. 4 а.с. 24).

Відповідно до витягу з кримінального провадження № 12016220480003294 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 липня 2016 року внесено відомості за ст. 348 КК України, згідно фабули зазначено: 07 липня 2016 року до ЧЧ Шевченківського відділення Холодногірського ВП (м. Харкова) від оператора «102» надійшло повідомлення про те, що 02 липня 2016 року у військовому шпиталі за адресою: АДРЕСА_3 , помер військовослужбовець військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_3 (Т. 4 а.с. 32).

Згідно копії лікарського свідоцтва про смерть та довідки про причину смерті № 41-ОКБт/16 від 09 липня 2016 року смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , настала ІНФОРМАЦІЯ_4 в результаті закритої черепно-мозкової травми (Т. 4 а.с. 37).

Постановами про перекваліфікацію від 23 вересня 2016 року слідчим змінено кваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12016220480003294 від 08 липня 2016 року зі ст. 348 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України та у кримінальному провадженні № 12016050150002013 від 03 липня 2016 року з ч. 1 ст. 121 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України (Т. 4 а.с. 47-50).

Постановою про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 23 вересня 2016 року матеріали кримінальних проваджень № 12016220480003294 від 08 липня 2016 року та № 12016050150002013 від 03 липня 2016 року об`єднані в одне провадження за № 12016050150002013 (Т. 4 а.с. 51-53.)

З протоколу огляду місця події від 24 серпня 2017 року вбачається, що прокурором військової прокуратури Донецького гарнізону Мозговим В.В. в присутності двох понятих, за участю свідка ОСОБА_55 , за добровільною згодою власника ОСОБА_56 проведено огляд колишньої сільськогосподарської бази, розташованої на околиці с. Покровське Бахмутського району Донецької області. На території бази розміщено ангар, який складається з трьох стін, викладених із залізобетонних блоків, з четвертої сторони розташовуються металеві ворота з сітки «рабіца». Зі слів свідка ОСОБА_55 на вказаній території знаходився польовий табір механізованого батальйону військової частини польова пошта НОМЕР_1 у липні 2016 року. В ході огляду зроблено заміри ангару, за показаннями свідка ОСОБА_55 зроблено заміри приблизного розташування в ангарі палаток, в яких проживали військовослужбовці у 2016 році (Т. 4 а.с. 165-168).

З витягу з кримінального провадження № 42017051100000324 вбачається, що 07 вересня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ч. 4 ст. 426-1 КК України, оскільки під час досудового розслідування кримінального провадження № 12016050150002013 встановлено, що виконуючий обов`язки командира 3-ї роти механізованого батальйону військової частини ПП НОМЕР_1 ОСОБА_2 перевищив надані йому Статутами ЗСУ, повноваження, вчинив насильство щодо підлеглого йому механіка-водія 3-ї роти механізованого батальйону військової частини ПП НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 , нанісши йому не менше двох ударів кулаками рук в область обличчя, від чого останній впав, вдарившись головою об асфальтобетонне покриття ангару, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження останньому, від яких він помер у військовому шпиталі м. Харків 04 липня 2016 року (Т. 4 а.с. 174).

Постановою прокурора від 08 червня 2017 року кримінальні провадження № 42017051100000324 від 07 вересня 2017 року за ч. 4 ст. 426-1 КК України та № 12016050150002013 від 03 липня 2016 року за ч. 2 ст. 121 КК України об`єднані в одне провадження та їм присвоєно № 12016050150002013 (Т. 4 а.с. 178).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 41-ОКБт/16 від 12 серпня 2016 року на підставі даних судово-медичної експертизи трупа громадянина ОСОБА_3 , і у відповідь на поставлені питання та, враховуючи результати лабораторних експертиз, судово-медичний експерт дійшов наступних висновків. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_3 виявлені наступні тілесні ушкодження: Голови: закрита черепно-мозкова травма у вигляді: садна в потиличній області (1), що супроводжується крововиливом у м`які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, лінійного перелому луски лобної кістки, що поширюється на сагітальний шов та потиличну кістку, крововилив над тверду мозкову оболонку в області перелому, під тверду та м`які мозкові оболонки та у шлуночки головного мозку, вогнищ забою головного мозку в області передньоверхніх поверхонь правої та лівої лобної долей головного мозку; Кінцівок: садно на променевій поверхні лівого передпліччя (1); синець на передній поверхні лівого стегна (1). Також при судово-медичній експертизі трупа виявлені патологічні зміни в легенях у вигляді гнійної пневмонії та обтуруючого гнійного бронхіту. Виявлена у постраждалого закрита черепно-мозкова травма у вигляді садна в потиличній області, що супроводжується переломом кісток черепа, крововиливами над та під тверду мозкову оболонку, під м`які мозкові оболонки та у шлуночки головного мозку, а також вогнищ забою головного мозку утворилась в строк, орієнтовно, за кілька діб до настання смерті, від тупих предметів (предмета), індивідуальні властивості котрих (котрого) в ушкодженнях не відобразились, можливо, при падінні з висоти, на що вказує характер пошкоджень та перевага внутрішніх пошкоджень над зовнішніми. Причиною смерті ОСОБА_3 стала закрита черепно-мозкова травма у вигляді садна в потиличній області, що супроводжується переломом кісток черепа, крововиливами над та під тверду мозкову оболонку в області перелому, під м`які мозкові оболонки та у шлуночки головного мозку вогнищ забою головного мозку, що ускладнилася у своєму перебігу розвитком набряку-набухання головного мозку, що підтверджується результатами судово-гістологічної експертизи. Закрита черепно-мозкова травма носить ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя (згідно п.2.1.1.а., п.2.1.2., п.2.1.3., п.4.8. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17 січня 1995 року. Садно та синець на кінцівках утворились у строк, орієнтовно, за кілька діб до настання смерті, від дії тупих предметів (предмета), індивідуальні властивості котрих (котрого) в ушкодженнях не відобразились. Садно та синець на кінцівках носять ознаки легких тілесних пошкоджень (згідно п. 1.5.2., п.2.3.2.б., п.2.3.5., п. 4.8 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17 січня 1995 року). Також, при судово-медичній експертизі трупа виявлені: післяопераційні рани - в лівій лобно-тім`яно-скроневій області, трепанаційний отвір в лівих тім`яній, скроневій та лусці лобної кісток, післяопераційна рана твердої мозкової оболонки в лівій лобно-тім`яно-скроневій області, що являються слідами хірургічної операції (декомпресійна трепанація в лівій лобно-тім`яно-скроневій ділянці, видалення гострої лівобічної гемісферальної субдуральної гематоми (02 липня 2016 року)): на передній поверхні живота (1), на лівій передньобічній поверхні живота (1), що проникають в черевну порожнину, що являються слідами хірургічної операції (верхньо-серединна лапаротомія, дренування черевної порожнини (03 липня 2016 року)); на передній поверхні шиї (1), що проникає в трахею, в якій мається трахеостомічна трубка, що являється слідами хірургічної операції (серединна поперечно-поздовжня трахеотомія (04 липня 2016 року)); точкові рани в правій підключичній області (1), в якій мається внутрішньовенний катетер, на розгинальній поверхні лівої кисті (1), котрі є слідами медичних маніпуляцій (ін`єкцій, катетеризацій), зазначених в наданій медичній документації, та відповідно за ступенем тяжкості не оцінюється. При судово-медичній експертизі крові трупу гр-на ОСОБА_3 , 1981 року народження, метиловий, етиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутіловий, н-бутіловий; ізоаміловий спирти не виявлені. Кров від трупу належить до групи АВ. З дослідницької частини експертизи вбачається, що для проведення судово-токсикологічної експертизи залишено кров з порожнини серця та великих сосудів з метою виявлення наявності та концентрації алкоголю (Т. 4 а.с. 38-43).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 14/41-ОКБт/16 від 20 жовтня 2016 року на підставі даних судово-медичної експертизи трупа громадянина ОСОБА_3 , 1981 p.н., у відповідь на поставлені запитання, враховуючи результати лабораторних експертиз, та надані протоколи допиту свідка, проведення слідчого експерименту та огляду місця події, експерт дійшов до наступних висновків: 2. При судово-медичній експертизі трупа громадянина ОСОБА_57 , виявлені наступні тілесні ушкодження: Голови: закрита черепно-мозкова травма у вигляді: садна в потиличній області(1), що супроводжується крововиливом у м`які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, лінійного перелому луски лобної кістки, що поширюється на сагітальний шов та потиличну кістку, крововилив над тверду мозкову оболонку в області перелому, під тверду та м`які мозкові оболонки та у шлуночки головного мозку, вогнищ забою головного мозку в області передньоверхніх поверхонь правої та лівої лобних долей головного мозку; Кінцівок: садно - на променевій поверхні лівого передпліччя; синець на передній поверхні лівого стегна. Також, при судово-медичній експертизі трупа виявлені патологічні зміни в легенях у вигляді гнійної пневмонії та обтуруючого гнійного бронхіту. Виявлена закрита черепно-мозкова травма утворилась у строк, орієнтовно, за кілька діб до настання смерті, від ударної дії о тупий твердий предмет, індивідуальні властивості котрого в ушкодженнях не відобразились. 3. Враховуючи об`єм та характер зазначеної черепно-мозкової травми, вона могла утворитися в результаті падіння з висоти та ударом потиличною областю голови о тверду поверхню, якою міг бути i «бетонний відлив ангару». Керуючись п. 4.8. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 р. № 6) вищевказані ушкодження носять ознаки: зазначена черепно-мозкова травма - тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя (згідно п 2.1.2 п. 2.1.3 вказаних правил); вказані садна на кінцівках, як окремо так i сукупно, - легкого тілесного ушкодження (згідно п. 2.3.2 п. 2.3.5 зазначених правил). Також, при судово-медичній експертизі трупа виявлені: післяопераційні рани в лівій лобно-тім`яноскроневій області, трепанаційний отвір в лівих тім`яній, скроневій та лусці лобної кісто післяопераційна рана твердої мозкової оболонки в лівій лобно-тім`яно-скроневій області, що являються слідами хірургічної операції (декомпресійна трепанація в лівій лобно-тім`яно-скроневій ділянці, видалення гострої лівобічної гемісферальної субдуральної гематоми (02 липня 2016 року)); на передній поверхні живота (1), що проникають в черевну порожнину, що являються слідами хірургічної операції (верхньо-серединна лапаротомія, дренування черевної порожнини (03 липня 2016 року)); на передній поверхні шиї (1), що проникає в трахею, в якій мається трахеостомічна трубка, що являється слідами хірургічної операції (серединна поперечньо-поздовжня трахеотомія (04 липня 2016 року)); точкові рани - в правій підключичній області (1), в якій мається внутрішньовенний катетер, на розгинальній поверхні лівої кисті (1), котрі є слідами медичних маніпуляцій (ін`єкцій, катетеризацій), зазначених в наданій медичній документації, та відповідно за ступенем тяжкості не оцінюється. 1. Свідчення гр. ОСОБА_48 , надані ним в ході допиту та проведення слідчого експерименту від 11 жовтня 2016 року, в цілому не суперечать судово-медичним даним в частині часу, та механізму спричинення тілесних ушкоджень, встановлених при судово-медичній експертизі трупа гр. ОСОБА_58 (Т 4 а.с. 61-67).

Згідно висновкусудово-медичноїекспертизи №1/14/41-ОКБт/16/18від 22січня 2018року напідставі данихсудово-медичноїекспертизи трупагр. ОСОБА_3 ,1981р.н.,у відповідьна поставленізапитання,враховуючи результатилабораторних експертиз,та даніз наданихматеріалів кримінальногопровадження,експерт дійшовдо наступнихвисновків:2.При судово-медичнійекспертизі трупагр. ОСОБА_57 («Висновокексперта №41-ОКБт/16»),виявлені наступнітілесні ушкодження:Голови:закрита черепно-мозковатравма увигляді:садна впотиличній області(1),що супроводжуєтьсякрововиливом ум`які покровиголови зісторони їхвнутрішньої поверхні,лінійного переломулуски лобноїкістки,що поширюєтьсяна сагітальнийшов тапотиличну кістку,крововиливів надтверду мозковуоболонку вобласті перелому,під твердута м`якімозкові оболонкита ушлуночки головногомозку,вогнищ забоюголовного мозкув областіпередньоверхніх поверхоньправої талівої лобнихдолей головногомозку;Кінцівок:садно -на променевійповерхні лівогопередпліччя;синець напередній поверхнілівого стегна.Також,при судово-медичнійекспертизі трупавиявлені:післяопераційні рани-в лівійлобно-тім`яно-скроневійобласті,трепанаційний отвірв лівихтім`яній,скроневій талусці лобноїкісток,післяопераційна ранатвердої мозковоїоболонки влівій лобно-тім`яно-скроневійобласті,що являютьсяслідами хірургічноїоперації (декомпресійнатрепанація влівій лобно-тім`яно-скроневійділянці,видалення гостроїлівобічної гемісферальноїсубдуральної гематоми(02липня 2016року));на переднійповерхні живота(1),на лівійпередньобічній поверхніживота (1),що проникаютьв черевнупорожнину,що являютьсяслідами хірургічноїоперації (верхньо-серединналапаротомія,дренування черевноїпорожнини (03липня 2016року));на переднійповерхні шиї(1),що проникаєв трахею,в якіймається трахеостомічнатрубка,що являєтьсяслідами хірургічноїоперації (серединнапоперечно-поздовжнятрахеотомія (04липня 2016року));точкові рани-в правійпідключичній області(1),в якіймається внутрішньовеннийкатетер,на розгинальнійповерхні лівоїкисті (1),котрі єслідами медичнихманіпуляцій (ін`єкцій,катетеризацій),зазначених внаданій медичнійдокументації,та відповідноза ступенемтяжкості неоцінюється.Керуючись п.4.8.«Правил судово-медичноговизначення ступенятяжкості тілеснихушкоджень»,затверджених наказомМіністерства охорониздоров`я Українивід 17січня 1995року №6)вищевказані ушкодженняносять ознаки:зазначена черепно-мозковатравма -тяжкого тілесногоушкодження закритерієм небезпекидля життя(згідноп.2.1.2п.2.1.3вказаних правил);вказані саднота синецьна кінцівках,як окремотак ісукупно,-легкого тілесногоушкодження (згідноп.2.3.2п.2.3.5зазначених правил).1,2.Свідчення викладенів протоколіслідчого експериментувід 12жовтня 2017року заучасті свідка ОСОБА_10 та протоколахдопитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_59 не суперечатьсудово-медичнимданим вчастині часуспричинення тілеснихушкоджень,встановлених присудово-медичнійекспертизі трупагр. ОСОБА_3 .Враховуючи об`ємта характерзазначеної черепно-мозковоїтравми,експерт вважає,що вонамогла утворитисяв результатіпадіння наплощину зударом потиличноюобластю головио твердуповерхню,не виключенощо іпри наданнітілу прискорення.Однак,за данимисудово-медичноїекспертизи трупагр. ОСОБА_57 («Висновокексперта №41-ОКБт/16»),та медичноїкарти (№6531ВМКЦПнР)встановлено тількиодне зовнішнєушкодження наголові,а самесадно впотиличній областіщо супроводжуєтьсякрововиливом ум`які покровиголови зісторони їхвнутрішньої поверхні.Таким чином,не маєтьсяоб`єктивних судово-медичнихданих,стосовно отриманнягр. ОСОБА_57 інших зовнішніхтілесних ушкодженьголови,крім саднав потиличнійобласті,що відповідносуперечить данимвикладеним впротоколі слідчогоексперименту від12жовтня 2017року заучасті свідка ОСОБА_10 та протоколахдопитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_59 в частинінанесення гр. ОСОБА_57 «двох прямихударів кулакамирук вперчатках боксерськихв головупісля чогоТурик впав».Враховуючи вищевказане,об`єктивних судово-медичнихданих,стосовно утвореннявстановленої угр. ОСОБА_57 черепно-мозковоїтравми від«двох ударівкулаками» втому числіі одягнутихв боксерськірукавички вобличчя останнього-не мається,що недозволяє підтвердитипоказання ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_59 в частинімеханізму спричиненнятравми головигр. ОСОБА_57 саме віддвох ударівпо обличчюз послідуючимпадінням наплощину.3.Садно напроменевій поверхнілівого передпліччя,утворилося віддії удару-тертятвердого предмету,індивідуальні властивостікотрого невідобразилися вушкодженні,таким чиномоднозначно стверджувати,що вономогло утворитисявід діїудару-тертясаме ногичи рукинеможливо.Синець напередній поверхнілівого стегнаутворився відударної діїтупого твердогопредмету,індивідуальні властивостікотрого невідобразилися вушкодженні,таким чиномоднозначно стверджувати,що вінміг утворитисявід ударноїдії саменоги чируки неможливо (Т 4 а.с. 196-202).

Відповідно до висновків комісійної судово-медичної експертизи № 154 від 23 вересня 2019 року на підставі наданих матеріалів за фактом смерті гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , приймаючи до уваги дані медичної, в тому числі і первинної судово-медичної документації, враховуючи відомі обставини справи, відповідно до поставлених на вирішення питань, судово-медична експертна комісія дійшла наступних висновків:

Питання № 1. Яка причина смерті ОСОБА_3 .?

Відповідь: Смерть ОСОБА_3 настала від відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток черепу, крововиливами над- та під тверду мозкову оболонку, під м`якими мозковими оболонками, в шлуночки головного мозку та речовину головного мозку з забоєм мозку.

Питання № 2. Чи можливо вказати період часу (рік, місяць, день, годину) утворення тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_3 та смерть останнього ?

Питання № 4. Які тілесні ушкодження заподіяні ОСОБА_3 за життєво (в тому числі і смертельні), які - посмертно?

Питання № 6. Чи могли заподіяні ушкодження ОСОБА_3 утворитись за обставин та в час, вказаних у постанові про призначення експертизи?

Відповідь на питання № 2, № 4, та № 6: Характер тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого, ступінь їх загоєння, свідчить про те, що вони виникли прижиттєво, незадовго до надходження гр. ОСОБА_3 на стаціонарне лікування, могли бути спричинені в термін, вказаний в постанові про призначення комісійної судово-медичної документації, а також в матеріалах кримінального провадження, а саме 02 липня 2016 року, могли бути спричинені в термін, вказаний в постанові про призначення комісійної судово-медичної експертизи, а також в матеріалах кримінального провадження. Будь яких тілесних ушкоджень, характерних для спричинення їх після смерті, не встановлено.

Питання № 3. Які тілесні ушкодження маються на трупі ОСОБА_3 , до якого ступеня тяжкості вони відносяться, який їх характер, локалізація, час та механізм їх утворення?

Відповідь: Згідно даних первинної судово-медичної документації, у ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження: у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: садно в потиличній області, розташоване в 5 см від потиличного горбка з крововиливом в товщу м`яких тканин голови з внутрішньої сторони; крововилив в товщу лівого скроневого м`язу та в лобній області, з розповсюдженням на праву тім`яну та ліву тім`яно-скроневу ділянку; перелом потиличної кістки, лінія якого розповсюджується на задній лівий край великого потиличного отвору, на сагітальний шов та на луску лобної кістки, доходячи до петушиного гребня лобної кістки; вогнищевий крововилив над твердою мозковою оболонкою в лобно-тім`яно-потиличній області в проекції перелому кісток черепу; крововиливи під твердою мозковою оболонкою на всьому протязі, не щільно зрощених з твердою мозковою оболонкою; крововиливи під м`якими мозковими оболонками на усьому протязі півкуль головного мозку, більше виражені в проекції нижнє-зовнішніх ділянках лівої лобної та переднє-верхньої поверхні правої лобної долі; забою головного мозку з крововиливами в кору лобних часток у вигляді численних крапкових крововиливів; численні вогнищеві крововиливи в речовину головного мозку; крововиливи в шлуночки головного мозку.

Також були виявлені ушкодження у вигляді садна в області лівого передпліччя та синця на передній поверхні лівого стегна.

Характер та локалізація тілесних ушкоджень свідчить про те, що вони виникли від дії тупого твердого предмету (предметів) по ударному механізм, діючого (діючих) в область голови та кінцівок, визначити конкретний характер травмуючої поверхні якого (яких), в даному випадку, не представляється можливим, так як вона (контактуюча поверхня) не відобразилася на ушкодженнях шкіряних покровів та підлеглих м`яких тканин.

Як було вказано у відповіді на питання слідчого № 2, всі тілесні ушкодження, виявлені у потерпілого ОСОБА_3 , виникли незадовго до надходження його на стаціонарне лікування а саме 02 липня 2016 року.

Згідно п.2.1.1. а), п.2.1.3. б), в). Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6 та узгоджених з Верховним Судом України, Генеральною прокуратурою України, Службою безпеки України та Міністерством внутрішніх справ України, виявлені у потерпілого ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток черепу, крововиливами під оболонки, в речовину та шлуночки головного мозку, забою головного мозку, відносяться до тяжкого ступеню за ознаками небезпеки для життя.

Згідно п. 2.3.5. вищезазначених Правил тілесні ушкодження у вигляді садна та синця кінцівок відносяться до легкого ступеню тяжкості.

Питання № 5. Які тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю, а які ні?

Відповідь: Згідно п. 4.8. цих же Правил, тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з переломами кісток черепу, крововиливами над та під мозкові оболонки, в речовину та шлуночки головного мозку, забою речовини головного мозку знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Тілесні ушкодження у вигляді садна та синця кінцівок не знаходяться в причинному зв`язку з настанням смерті.

Питання № 7.Чи можливо судити, в якому положенні знаходився потерпілий ОСОБА_3 в момент отримання тілесних ушкоджень?

Відповідь: Будь-яких судово-медичних даних, які б дозволили визначити, в якому положенні знаходився потерпілий ОСОБА_11 в момент спричинення йому тілесних ушкоджень, судово-медичною експертною комісією не встановлено.

Питання № 8. Від якої кількості травматичних дій утворилися пошкодження на тілі ОСОБА_3 .?

Питання № 13. Якою є кількість травмуючих дій та послідовність заподіяння ушкоджень ?

Відповідь на питання № 8 та № 13: Локалізація тілесних ушкоджень, розташованих в області голови: садно в потиличній області з крововиливом в м`які тканини з внутрішньої сторони (1); крововиливи в товщу м`яких тканин в області лівого скроневого м`язу (1); в лобній області, з розповсюдженням на праву тім`яну та ліву тім`яно-скроневу ділянку (1);

В області кінцівок: один синець та одне садно.

Локалізація та кількість тілесних ушкоджень, свідчить про те, що, в даному випадку, мало місце не менше ніж п`ять (5) травматичних дій, діючих в область голови (3) та в область кінцівок (2).

Визначити послідовність спричинення тілесних ушкоджень не представляється можливим, так як ступінь вираженості прижиттєвої реакції в області ушкоджень виражена однаково.

Питання № 9. У результаті якого виду травматичної дії (предмета) могли утворитися виявлені ушкодження?

Питання № 10. Які властивості мав травмуючий чинник (предмет)?

Питання № 11. Чи могли виявлені ушкодження утворитися в результаті дії одного чинника (предмета)?

Питання №15. Які конструктивні властивості мала травмуюча поверхня предмета (розміри, форма, тощо)?

Відповідь на питання № 9, № 10, № 11, № 15: Як було відмічено вище в даних підсумках, визначити конкретний характер контактуючої поверхні, предмету (предметів), яким (якими) були спричинені тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3 , не представилося можливим, так як конструктивні властивості предмету (предметів) не відобразились на ушкодженнях, виявлених у потерпілого ОСОБА_3 .

В результаті вищезазначеного, встановити одним чи декілька чинниками (предметом - предметами) були спричинені тілесні ушкодження, а також визначити розміри, форму, та інші особливості травмуючого предмету не представилося можливим, так як для цього нема об`єктивних судово-медичних даних.

Питання № 12.Якими були місце та напрямок дії травмуючої сили на тіло ОСОБА_3 .?

Відповідь: Локалізація тілесних ушкоджень свідчить про те, що гр. ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження в область голови, лівого передпліччя та лівого стегна.

Питання № 14.Чи залишалась у ОСОБА_3 здатність до активних дій після заподіяння ушкоджень (захищатися, кричати, бігати, ходити, повзати, пересуватися, чинити опір і тощо)? Якщо так, то який проміжок часу?

Відповідь: 3 тілесними ушкодження, які були виявлені у потерпілого у вигляді черепно-мозкової травми з переламами кісток черепу, крововиливами над твердою, під твердою та м`якими мозковими оболонками, в речовину та шлуночки мозку, він міг виконувати активні дії до втрати свідомості.

Конкретний характер активних дій, які можуть виконувати потерпілі, не входить до компетенції судово-медичної експертної комісії, а вирішується шляхом слідства.

Питання № 16. Яким був безпосередній механізм дії предмета (удар, стискання, розтягнення, тертя)?

Питання № 17. Який безпосередній механізм (механізми) заподіяння ушкоджень?

Питання № 18. Чи є на трупі ОСОБА_3 тілесні ушкодження, які характерні для падіння з висоти власного зросту без надання тілу прискорення чи з наданням тілу прискорення з подальшим ударом об асфальто-бетонну поверхню? Якщо є, то які це тілесні ушкодження, їх ступінь тяжкості, локалізація, час та механізм виникнення?

Відповідь на питання № 16, № 17 та № 18: Локалізація та характер тілесних ушкоджень, виявлених в області голови потерпілого, свідчать про те, що у даному випадку, мала місце травма прискорення, а саме: удари тупим твердим предметом в область голови потерпілого, в результаті чого виникли ушкодження у вигляді крововиливів в товщу м`яких тканин голови з внутрішньої сторони в лівій скроневій та лобній області з переходом на праву лобно-тім`яно-скроневу ділянку, крововиливи над твердою мозковою оболонкою, під м`якими мозковими оболонками, в речовину та шлуночки головного мозку, з подальшим падінням потерпілого, більш ймовірно, з висоти власного зросту, з подальшим ударом потиличною областю голови о тупий твердий предмет, яким могло бути тверде покриття ґрунту, в результаті чого виникли ушкодження у вигляді садна потиличної області, перелому кісток черепу, крововиливів над та під твердою мозковою оболонкою по ходу лінії перелому, а також ділянки забою м`яких мозкових оболонок та коркового шару речовини головного мозку обох лобних часток (ділянки проти ударів - на відстані від контакту травмуючого предмету).

Питання № 19. Чи могли тілесні ушкодження переривчасті крововиливи в м`які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, без сепаровки лицевого черепу, в лобній області з розповсюдженням на праву тім`яну та ліву тім`яно-скроневу ділянку, виникнути від удару кулаком?

Відповідь: Вирішення питання відносно умов та обставин спричинення тих чи інших тілесних ушкоджень яке входить до компетенції судово-медичної експертної комісії, а вирішується - шляхом слідства.

Але, характер вищезазначеного ушкодження, а саме крововиливу в лобній області з розповсюдженням на праву тім`яну та ліву тім`яно-скроневу частку головного мозку, свідчить про те, що вони могли виникнути в результаті дії тупого твердого предмету (предметів), яким могла бути рука стиснута в кулак, нога, взута у взуття, а також інший тупий твердий предмет, визначити, як відмічено вище, характерологічні ознаки контактуючої поверхні якого (яких) у даному випадку не представилося можливим, так як для цього немає об`єктивних судово-медичних даних.

Будь-яких судово-медичних даних, які б дозволили виключити можливість спричинення тілесних ушкоджень за обставин, відмічених в постанові та в матеріалах кримінального провадження, а саме при ударах руками сторонньої людини, одягнених в боксерські рукавички, нема. Тобто, ушкодження могли виникнути при обставинах, вказаних в постанові та в матеріалах кримінального провадження.

Питання 20. Чи могли тілесні ушкодження «постравматический левосторонний пульмонит» виникнути від удару кулаком?

Питання № 21. Чи могли тілесні ушкодження «розрив лівого куполу діафрагми» виникнути від удару кулаком?

Відповідь на питання № 20 та № 21: Будь-яких змін травматичного характеру (крововиливів, розривів, тощо) пристінкової плеври, легень, при судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_3 , не встановлено.

По даним внутрішнього дослідження трупу, а також судово-гістологічного дослідження шматочків внутрішніх органів, вилучених при розтині трупу, в часності легень, були виявлені патологічні зміни: гнійний обструктивний бронхіт, гнійна пневмонія, які розвинулися в результаті перебігу травматичного процесу.

Будь-яких ушкоджень органів грудної і черевної порожнини, в тому числі і розриву лівого куполу діафрагми, згідно даних первинної судово-медичної документації, не виявлено.

Питання № 22. Чи можливо було врятувати життя потерпілого ОСОБА_3 , уразі надання йому своєчасної кваліфікованої медичної допомоги?

Відповідь: По даним матеріалів кримінального провадження та медичної документації, медична допомога потерпілому ОСОБА_60 була надана своєчасно, в повному обсязі, кваліфіковано. Проведені всі необхідні обстеження, результати яких дозволили своєчасно виявити зміни з боку оболонок та речовини головного мозку, визначити вірний діагноз та провести своєчасно оперативне втручання з видаленням гематом над - та під твердою мозковою оболонками.

Але, не глядячи на вище викладене, в процесі перебігу черепно-мозкової травми настала смерть потерпілого ОСОБА_3 ..

Питання № 23. Чи могли тілесні ушкодження на тілі потерпілого ОСОБА_3 утворитися - при падінні на асфальто-бетонне покриття з прискоренням в приміщені ангару в с. Покровське, Бахмутського району, Донецької області, від отриманих двох ударів кулаками рук, вдягнених в боксерські рукавички, що мало місце 02 липня 2016 року, за обставин, на які вказали безпосередні свідки події, а саме ОСОБА_54 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_35 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , під час їх допиту та проведення слідчих експериментів за їх участі?

Питання № 27. Чи відповідають показання свідків, а саме ОСОБА_54 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_35 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 про обставини і причину його отримання тілесних ушкоджень та подальшої смерті даним судово-медичного дослідження трупа?.

Відповідь на питання № 23 та № 27: Судово-медичний експерт не може приймати до уваги показання потерпілих, свідків, обвинувачених та інших осіб, так як вони (показання) можуть змінюватися, як на досудовому слідстві так і в суді. Судово-медичний експерт при проведенні обстежень, досліджень, судово-медичних експертиз приймає до уваги об`єктивні судово-медичні данні, які дозволяють визначити локалізацію, наявність, кількість, характер, механізм спричинення, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, тощо.

Оцінка показань є прерогативою судово-слідчих органів.

Але, характер, кількість та локалізація тілесних ушкоджень, розташованих в області голови потерпілого, механізм їх утворення, розкритий експертною комісією, майже не суперечить механізмам спричинення тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_3 , розкритим свідками, при їх допиті та при проведенні за їх участю слідчих експериментів.

А саме: нанесення двох ударів в область голови потерпілого рукою, не виключно одягнутою в боксерські рукавички, в область голови потерпілого в обличчя (лобну область), та в ліву скроневу ділянку зліва, з подальшим падінням з висоти власного зросту в результаті приданого тілу прискорення та ударом потиличною областю голови об асфальтобетонне покриття.

Механізм спричинення тілесних ушкоджень в області кінцівок, свідками ні в протоколах їх допитів, ні при проведенні з ними слідчих експериментів, не розкритий.

Питання № 24. З якою силою прикладання було нанесено удари потерпілому ?

Відповідь: Будь-яких методик, по яким можливо було б визначити силу, з якою причиняються ті чи інші тілесні ушкодження, в судово-медичній літературі не існує.

Але враховуючи характер тілесних ушкоджень можливо визначити, що ушкодження виявлені в області голови потерпілого спричинені з силою достатньою для їх виникнення.

Тілесні ушкодження у вигляді садна передпліччя, синця стегна виникли від контакту предмету, діючого з незначною силою.

Питання № 25.Чн маються на трупі ОСОБА_3 ознаки самооборони та опору?

Відповідь: Судово-медична експертна комісія не може відповісти на дане питання, так як поняття (самозахист та опір) є юридичними, а не медичними.

Питання № 26.Чи вживав потерпілий ОСОБА_3 перед отримання тілесних ушкоджень алкоголь, якщо так, то за скільки часу до отримання тілесних ушкоджень і в якій кількості?

Відповідь: При судово-токсикологічному дослідження крові з трупу ОСОБА_3 , спирти не виявлені (Т. 6 а.с. 116-181).

Відповідно до висновків додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 170-Д від 11 жовтня 2019 року згідно наданих матеріалів з приводу смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , приймаючи до уваги данні протоколів проведення слідчих експериментів з відеозаписами, відповідно до поставлених на вирішення питань, судово-медична експертна комісія дійшла наступних висновків:

Питання № 1. Чи могли тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_3 відповідно до висновку експерта № 154 від 24 вересня 2019 року утворитись за обставинами вказаними свідками ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , під час слідчих експериментів за їх участю від 24 серпня 2019 року?»

Відповідь: Згідно даних первинної та комісійної судово-медичної документації, у гр. ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження: у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: садно в потиличній області, розташоване в 5 см від потиличного горбка з крововиливом в товщу м`яких тканин голови з внутрішньої сторони; крововилив в товщу лівого скроневого м`язу та в лобній області, з розповсюдженням на праву тім`яну та ліву тім`яно-скроневу ділянку; перелом потиличної кістки, лінія якого розповсюджується на задній лівий край великого потичного отвору, на сагітальний шов та на луску лобної кістки, доходячи до петушиного гребня лобної кістки; вогнищевий крововилив над твердою мозковою оболонкою в лобно-тім`яно-потиличній області в проекції перелому кісток черепу; крововиливи під твердою мозковою оболонкою на всьому протязі, не щільно зрощених з твердою мозковою оболонкою; крововиливи під м`якими мозковими оболонками на усьому протязі півкуль головного мозку, більше виражені в проекції нижнє-зовнішніх ділянках лівої лобної та переднє-верхньої поверхні правої лобної долі; забою головного мозку з крововиливами в кору лобних часток у вигляді численних крапкових крововиливів; численні вогнищеві крововиливи в речовину головного мозку; крововиливи в шлуночки головного мозку.

Також були виявлені ушкодження у вигляді садна в області лівого передпліччя та синця на передній поверхні лівого стегна.

Характер та локалізація тілесних ушкоджень свідчить про те, що вони виникли від дії тупого твердого предмету (предметів) по ударному механізму діючого (діючих) в область голови та кінцівок, визначити конкретний характер травмуючої поверхня якого (яких), в даному випадку, не представляється можливим, так як вона (контактуюча поверхня) не відобразилася на ушкодженнях шкіряних покровів та підлеглих м`яких тканин.

Локалізація та характер тілесних ушкоджень, виявлених в області голови потерплого, свідчать про те, що у даному випадку, мала місце травма прискорення, а саме: удари тупим твердим предметом в область голови потерпілого, в результаті чого виникли ушкодження у вигляді крововиливів в товщу м`яких тканин голови з внутрішньої сторони в лівій скроневій та лобній області з переходом на праву лобно-тім`яно-скроневу ділянку, крововиливи над твердою мозковою оболонкою, під м`якими мозковими оболонками, в речовину та шлуночки головного мозку, з подальшим падінням потерпілого, більш ймовірно, з висоти власного зросту, з подальшим ударом потиличною областю голови о тупий твердий предмет, яким могло бути тверде покриття ґрунту, в результаті чого виникли ушкодження у вигляді садна потиличної області, перелому кісток черепу, крововиливів над та під твердою мозковою оболонкою по ходу лінії перелому, а також ділянки забою м`яких мозкових оболонок та коркового шару речовини головного мозку обох лобних часток (ділянки проти ударів - на відстані від контакту травмуючого предмету).

Як було відмічено при проведенні первинної судово-медичної експертизи, судово-медичний експерт не може приймати до уваги показання потерпілих, свідків, обвинувачених та інших осіб, так як вони (показання) можуть змінюватися, як на досудовому слідстві так і в суді. Судово-медичний експерт при проведенні обстежень, досліджень, судово-медичних експертиз приймає до уваги об`єктивні судово-медичні данні, які дозволяють визначити локалізацію, наявність, кількість, характер, механізм спричинення, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, тощо.

Але, характер, кількість та локалізація тілесних ушкоджень, розташованих в області голови потерпілого, механізм їх утворення, розкритий експертною комісією, не суперечить механізмам спричинення тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_3 , розкритому свідками при їх допиті та при проведенні за їх участю слідчих експериментів, який проходив з відеозаписом, а саме: нанесення двох ударів в область голови, з подальшим падінням потерпілого, в результаті приданого тілу прискорення, та ударом потиличною ділянкою голови о тупий твердий предмет, яким могло бути і тверде покриття ґрунту (Т 6 а.с. 193-207).

Відповідно до вимог статті 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За змістом частини 1 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з вимогами частини 1 статті 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

За змістом статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання та інше. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно з частиною 1 статті 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ для суду не має наперед встановленої сили.

Аналізуючи всі дослідженні докази суд дійшов висновку про їх належність та допустимість, і у своїй сукупності докази упевнюють суд у винуватості ОСОБА_2 у вчиненні ним злочинів за вищевказаних обставин, та є достатніми для прийняття відповідного процесуального рішення.

Так, аналізуючи показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_4 , ОСОБА_21 , надані ними як безпосередньо суду, так і в ході проведених за їх участю слідчих експериментів, суд ураховує, що дані свідки були безпосередніми очевидцями обставин отримання військовослужбовцем ОСОБА_3 тілесних ушкоджень 02 липня 2016 року в ангарі в с. Покровське Бахмутського району Донецької області. Так, показання свідків в частині нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 . ОСОБА_3 в більшій частині узгоджуються між собою, а саме, всі свідки зазначили, що ОСОБА_2 перед завданням ударів одягнув на руки боксерські рукавиці та наніс два удари кожною рукою по черзі в область голови ОСОБА_3 , після чого останній впав на спину, вдарившись головою об асфальтобетонне покриття ангару. Суд вважає, що відмінності у показаннях свідка ОСОБА_16 , який зазначив, що в момент отримання ударів ОСОБА_3 тримав свої руки, одягнені у боксерські рукавиці, в району грудної клітини, та у показаннях свідка ОСОБА_19 , згідно яких перший удар ОСОБА_2 наніс зліва в живіт ОСОБА_3 , а вже другий справа в голову, не можуть вплинути на встановлення вини обвинуваченого. Оскільки з часу вчинення кримінального правопорушення пройшов тривалий проміжок часу, при цьому всі свідки знаходились на різній відстані від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тож їх показання можуть мати певні відмінності, які не можуть суттєво змінити загальну картину злочину.

Суд наголошує, що інші безпосередні очевидці впевнено та послідовно зазначали, що ОСОБА_3 не намагався себе захистити, його руки були витягнуті вздовж тулуба, падаючи після отриманих ударів, він не намагався собі допомогти руками, щоб пом`якшити падіння. При цьому, всі очевидці наполягали, що удари наносив ОСОБА_3 саме ОСОБА_2 , кількість ударів також не відрізняється у показаннях свідків, всі вони повідомляли про два удари, спочатку лівою рукою, а потім правою.

Показання зазначених свідків повністю узгоджуються і з висновками судово-медичних експертиз, комісійної судово-медичної експертизи та додаткової комісійної судово-медичної експертизи в частині тілесного ушкодження, що призвело до смерті ОСОБА_3 . Проте, ураховуючи показання вищевказаних свідків, які були очевидцями отримання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, які, як суд вже встановив, повністю узгоджуються між собою, суд не приймає до уваги висновки судово-медичної експертизи № 1/14/41-ОКБт/16/18 від 22 січня 2018 року в частині відсутності об`єктивних судово-медичних даних, стосовно утворення встановленої у ОСОБА_57 черепно-мозкової травми від «двох ударів кулаками» в тому числі і одягнутих в боксерські рукавички в обличчя останнього, що не дозволило експерту підтвердити показання ОСОБА_10 , ОСОБА_21 та ОСОБА_59 в частині механізму спричинення травми голови ОСОБА_57 саме від двох ударів по обличчю з послідуючим падінням на площину. Такі висновки експерта повністю спростовуються як показаннями вищевказаних свідків так і висновками комісійної судово-медичної експертизи № 154 від 23 вересня 2019 року та додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 170-Д від 11 жовтня 2019 року, згідно яких характер, кількість та локалізація тілесних ушкоджень, розташованих в області голови потерпілого, механізм їх утворення, розкритий експертними комісіями, не суперечить механізму спричинення тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_3 , розкритому свідками при їх допиті та при проведенні за їх участю слідчих експериментів, який проходив з відеозаписом, а саме: нанесення двох ударів в область голови, з подальшим падінням потерпілого, в результаті приданого тілу прискорення, та ударом потиличною ділянкою голови о тупий твердий предмет, яким могло бути і тверде покриття ґрунту.

Одночасно, аналізуючи показання обвинуваченого, що він не мав на меті завдання тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 і не бажав настання його смерті, суд зазначає наступне. Так, завдання обвинуваченим ударів кулаками обох рук, одягненими у боксерські рукавиці, у голову потерпілого, який, як зазначають більшість очевидців, не намагався себе захистити та тримав свої руки вздовж тіла, при цьому деякі свідки наголошували, що ОСОБА_3 висловлював своє небажання приймати участь у бійці, від яких останній не втримався на ногах, упав на асфальтобетонне покриття ангару та отримав тяжкі тілесні ушкодження в результаті яких настала його смерть, свідчить про наявність у діях обвинуваченого невизначеного умислу, за якого він не передбачав, але свідомо припускав такі можливі наслідки, як різке падіння потерпілого й удар об тверду поверхню (асфальт), внаслідок чого йому буде спричинено шкоду здоров`ю. Аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в постанові від 11 травня 2021 року у справі № 711/2233/18.

Під час розгляду справи обвинувачений неодноразово звертав увагу суду на те, що показання свідків не співпадають та не відповідають фактичним обставинам в частині розташування палаток в середині ангару, а також на вказану ними різну відстань між палатками, військовослужбовцями на шикуванні та безпосередньо місцезнаходження самого ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Разом з тим, такі доводи обвинуваченого жодним чином не впливають на правову кваліфікацію його дій та на фактичні обставини справи щодо безпосередньо факту завдання тілесних ушкоджень, оскільки показання всіх допитаних судом свідків, які були безпосередньо очевидцями моменту травмування ОСОБА_3 , повністю узгоджуються між собою в тій частині, що ОСОБА_2 одягнутими у боксерські рукавиці двома руками по черзі наніс два удари в голову ОСОБА_3 , від яких той впав на спину, вдарившись при падінні головою об асфальтобетонне покриття ангару. Такі показання повністю узгоджуються з іншими доказами, такими як протоколи слідчих експериментів за участю свідків та висновками судово-медичних експертиз, зокрема комісійних експертиз, в результаті яких встановлено, що локалізація та характер тілесних ушкоджень, виявлених в області голови потерплого, свідчать про те, що у даному випадку, мала місце травма прискорення, а саме: удари тупим твердим предметом в область голови потерпілого, в результаті чого виникли ушкодження у вигляді крововиливів в товщу м`яких тканин голови з внутрішньої сторони в лівій скроневій та лобній області з переходом на праву лобно-тім`яно-скроневу ділянку, крововиливи над твердою мозковою оболонкою, під м`якими мозковими оболонками, в речовину та шлуночки головного мозку, з подальшим падінням потерпілого, більш ймовірно, з висоти власного зросту, з подальшим ударом потиличною областю голови о тупий твердий предмет, яким могло бути тверде покриття ґрунту, в результаті чого виникли ушкодження у вигляді садна потиличної області, перелому кісток черепу, крововиливів над та під твердою мозковою оболонкою по ходу лінії перелому, а також ділянки забою м`яких мозкових оболонок та коркового шару речовини головного мозку обох лобних часток (ділянки проти ударів - на відстані від контакту травмуючого предмету).

Надаючи аналіз і оцінку показанням свідків, суд не приймає до уваги показання свідків ОСОБА_48 та ОСОБА_53 , оскільки вони суперечать іншим доказам, обставини, на які посилаються дані свідки, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, більше того, показання свідка ОСОБА_48 взагалі є непослідовними, він їх неодноразово змінював як під час досудового розслідування, так і в суді.

Розмежовуючи дії обвинуваченого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121 та ч. 1 ст. 119 КК України, суд зазначає таке. Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 19 серпня 2021 року у справі № 756/8124/19, розмежування умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, і вбивства через необережність здійснюється за їхньою суб`єктивною стороною.

Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, належить до категорії складних злочинів. З об`єктивної сторони цей злочин характеризується суспільно небезпечними, протиправними діяннями та суспільно небезпечними наслідками, що настали для здоров`я потерпілого у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень, а також смерті. При цьому тяжкі тілесні ушкодження і смерть потерпілого перебувають у причинному зв`язку між собою та із вчиненим суспільно небезпечним діянням.

Суб`єктивна сторона цього злочину характеризується двома формами вини - умислом (прямим/непрямим) щодо суспільно небезпечного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження і необережністю (злочинною самовпевненістю чи злочинною недбалістю) щодо настання смерті потерпілого (похідні наслідки). При цьому винний усвідомлює можливість настання похідного наслідку в результаті настання первинного.

Специфіка вбивства з необережності полягає в його суб`єктивній стороні: воно має місце лише при необережній формі вини, яка може виступати у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості.

Отже, ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та хоча не бажаючи, але свідомо приспускаючи їх настання, маючи гарну фізичну підготовку, умисно завдав два раптових, сильних та цілеспрямованих удари кулаками рук, одягнених у боксерські рукавиці, у голову потерпілому ОСОБА_3 , саме від яких потерпілий впав з прискоренням та вдарився головою об асфальтобетонне покриття ангару, тобто діяв з непрямим умислом на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та з необережністю щодо настання його смерті, заподіяні тяжкі тілесні ушкодження знаходилися у прямому причинному зв`язку із настанням смерті ОСОБА_3 . Таке поєднання умислу та форми вини підтверджує правильність кваліфікації органом досудового розслідування дій ОСОБА_2 саме за ч. 2 ст. 121 КК та відповідно за цією ж ознакою виключає кваліфікацію дій за ст. 119 КК. Зазначена позиція відповідає висновкам про застосування норми права, які містяться в ухвалах Верховного Суду України від 25 квітня 2013 року (справа № 5-8 кс 13), від 19 березня 2015 року (справа № 5- 4 кс 15), від 28 травня 2015 року (справа № 5-25 кс 15) та постановах Верховного Суду від 18 червня 2020 року (справа № 753/14578/18, провадження № 51-1584 км 20) та від 24 липня 2019 року (справа № 369/12575/17, провадження № 51-1742 км 18).

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Що стосується кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 426-1 КК України, суд зазначає наступне.

Так, органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 за вказаною статтею кваліфіковано оскільки він, нібито тимчасово виконував обов`язки командира 3-ї механізованої роти механізованого батальйону військової частини польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ).

Відповідно до п. 29 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.

Згідно п.63,64,65Закону України«Про Статутвнутрішньої службиЗбройних СилУкраїни» командирипідрозділів (начальники)приймають іздають посадуособисто напідставі наказупо військовійчастині (кораблю). Новопризначеного командира підрозділу (начальника) відрекомендовує особовому складові підрозділу старший командир (начальник). При прийманні та здаванні посади командиром підрозділу (начальником) обов`язково проводиться інвентаризація майна і техніки підрозділу (служби). За результатами проведеної інвентаризації складаються інвентаризаційні відомості та акт. Установлюються такі терміни для прийняття і здавання посади командира батальйону та командира роти (корабля 3 і 4 рангу) не більше ніж 5 днів. Новопризначені командири, починаючи від командира роти (корабля 4 рангу) й вище, під час прийняття посади проводять опитування військовослужбовців. Про час і порядок опитування військовослужбовці оповіщаються за один-два дні згідно з додатком б до цього Статуту.

В ході судового розгляду більшість допитаних свідків зазначали, що станом на 02 липня 2016 року ОСОБА_2 виконував обов`язки командира 3-ї механізованої роти, в якій проходив військову службу солдат ОСОБА_3 . Разом з тим, у наданих суду стороною обвинувачення письмових доказах відсутня інформація щодо покладення на ОСОБА_2 таких обов`язків на той час. Судом встановлено наступне.

З витягів з наказів № 274 від 31 серпня 2018 року, № 293 від 14 вересня 2015 року вбачається, що ОСОБА_2 обіймав посаду командира 3 механізованого взводу 2 механізованої роти механізованого батальйону, на яку був призначений наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 25 серпня 2015 року № 676 (Т. 4 а.с. 73-74, Т. 5 а.с. 16-17, Т. 6 а.с. 226, Т. 7 а.с. 6).

Вказане підтверджується і наданим на запит слідчого начальником відділення персоналу військової частини польова пошта НОМЕР_1 списку механізованого батальйону вказаної військової частини станом на 02 липня 2016 року (Т. 4 а.с. 76).

Лише наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 14 липня 2016 року № 136 ОСОБА_2 призначено на посаду командира 3 механізованої роти механізованого батальйону, який з 13 серпня 2016 року вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою відповідно до витягу з наказу № 271 від 13 серпня 2016 року (Т. 4 а.с. 75, Т. 6 а.с. 227).

Допитаний в ході судового розгляду командир батальйону ОСОБА_9 пояснив суду, що ОСОБА_2 був призначений на посаду командира 3-ї роти лише у серпні, крім того, він особисто не віддавав жодних наказів, ані письмових, ані усних, щодо покладення на обвинуваченого обов`язків командира 3-ї роти, більше того, до його повноважень призначення командирів роти, навіть тимчасово, не входить, таке рішення має право приймати лише командир військової частини або, як в даному випадку, Командувач Сухопутних військ Збройних Сил України.

Одночасно, жоден зі свідків не навів суду переконливих доводів, а сторона обвинувачення не надала беззаперечні докази, коли та за яких обставин ОСОБА_2 був призначений тимчасово виконуючим обов`язки командира 3-ї роти. Ким був наданий такий наказ і коли він був доведений до особового складу механізованого батальйону.

Отже, відсутні об`єктивні докази, що станом на 02 липня 2016 року ОСОБА_2 дійсно виконував обов`язки командира 3-ї роти і був начальником за своїм військовим становищем стосовно ОСОБА_3 .

Разом зтим,відповідно доп.32,33Закону України«Про Статутвнутрішньої службиЗбройних СилУкраїни» засвоїми військовимизваннями начальникамиє військовослужбовцімолодшого офіцерськогоскладу -для військовослужбовцівмолодшого сержантськогоі старшинськогоскладу однієїз нимивійськової частинита військовослужбовціврядового складу. Старші за військовим званням військовослужбовці мають право вимагати від молодших за військовим званням військовослужбовців додержання військової дисципліни, громадського порядку і форми одягу, а також правил поведінки і військового вітання. Молодші за званням військовослужбовці повинні беззастережно виконувати зазначені вимоги старших за військовим званням військовослужбовців

В ході судового розгляду встановлено, що станом на 02 липня 2016 року ОСОБА_2 мав звання молодшого лейтенанта, що підтверджується копією послужної картки та посвідчення офіцера серії НОМЕР_6 (Т. 6 а.с. 228, 235-241), а ОСОБА_3 солдата, відповідно обвинувачений був начальником за військовим званням по відношенню до загиблого. Тобто, застосоване ОСОБА_2 насильство до ОСОБА_3 має ознаки насильства щодо підлеглого, що потребує додаткової кваліфікації.

З урахуванням наведеного, дії ОСОБА_2 кваліфіковано вірно і за ч. 4 ст. 426-1 КК України, як застосування насильства щодо підлеглого, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх тяжкість, оскільки вони відносяться до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Зокрема, судом враховано, що ОСОБА_2 раніше не судимий, за місцем проживання, реєстрації та військової служби характеризується позитивно, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має посвідчення учасника бойових дій, має державні відзнаки за зразкову військову службу, нагороджений медалями та орденами, в том числі і за указами Президента України, 06 квітня 2017 року отримав гостру мінно-вибухову травму під час проходження військової служби (Т. 6 а.с. 213-250, Т. 1 а.с. 130-135, Т. 7 а.с. 184-191).

Одночасно, суд приймає до уваги висновок судово-психіатричної експертизи № 15 від 17 січня 2020 року, згідно якого ОСОБА_2 , 1993 року народження, в період часу, відповідний до інкримінованого правопорушення, хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом душевної діяльності, або недоумством, іншим хворобливим станом не страждав. Був психічно здоровим. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ним. У період часу, відповідний до інкримінованого діяння, ОСОБА_2 в стані тимчасового розладу душевної діяльності не перебував, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час ОСОБА_2 хронічним психічним захворюванням не страждає, є психічно здоровим. Може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2 не потребує. Під дію ст. 20 КК України (обмежена осудність) ОСОБА_2 не підпадає (Т. 7а.с. 38-54).

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає часткове добровільне відшкодування завданої потерпілій шкоди.

З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_2 , обставин вчинення ним кримінальних правопорушень, його поведінки, до, під час та після вчинення кримінальних правопорушень, часткового визнання ним своєї вини, відсутності обставин, що обтяжують йому покарання, та наявності обставини, що пом`якшує покарання, а так само необхідності і достатності обраного покарання для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, суд дістається висновку, що його виправлення та перевиховання можливі тільки в ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання із застосуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі, з урахуванням вимог ст. 65 КК України, в межах санкцій інкримінованих йому статей.

Разом з тим, що стосується вимоги прокурора щодо позбавлення обвинуваченого військового звання відповідно до ст. 54 КК України суд зазначає наступне.

Так, статтею 54 КК України визначено, що засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. З огляду на викладене, застосування такого додаткового покарання є дискреційними повноваженнями суду.

Вирішуючи питання про позбавлення ОСОБА_2 військового звання, суд приймає до уваги, що, відповідно до послужної картки ОСОБА_2 , перед звільненням з лав Збройних Сил України 17 жовтня 2018 року йому було присвоєно військове звання «старший лейтенант». Крім того, у вказаній картці зазначені дати його участі у бойових діях, а саме з 19 вересня по 09 грудня 2015 року, з 01 лютого по 03 квітня 2016 року, з 18 квітня 2016 року по 14 лютого 2017 року, з 07 березня по 07 квітня 2017 року, з 22 травня по 02 червня 2017 року, з 24 серпня по 01 грудня 2017 року, з 17 квітня по 30 квітня 2018 року, з 30 квітня по 30 серпня 2018 року, з 14 вересня по 01 жовтня 2018 року, з 05 жовтня по 11 жовтня 2018 року, з 04 березня по 14 вересня 2019 року (Т. 6 а.с. 228). Також ОСОБА_2 був неодноразово відзначений державними нагородами, орденами та медалями за зразкову службу, за мужність та відвагу, під час виконання обов`язків військової служби 06 квітня 2017 року отримав гостру мінно-вибухову травму (Т. 1 а.с. 130-135, Т. 7 а.с. 184-191).

З урахуванням наведеного, а також його позитивної характеристики командування військової частини, у якій проходив службу ОСОБА_2 , позитивної характеристики з боку військовослужбовців механізованого батальйону, суд вважає можливим не застосовувати до обвинуваченого додаткове покарання у вигляді позбавлення військового звання.

Речові докази та судові витрати у справі відсутні.

Цивільні позови прокурора в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут» на суму 1028,76 грн та ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_3 ) на суму 34598,77 грн у рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_3 від даного кримінального правопорушення підлягають задоволенню в повному обсязі та стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 , так як його вина у вчиненні ним кримінальних правопорушень і завданні його діями тілесних ушкоджень ОСОБА_3 доведена у судовому засіданні в повному обсязі, крім того, обвинувачений позовні вимоги повністю визнав та не заперечував проти їх задоволення.

Одночасно, суд приймає до уваги, що родиною обвинуваченого повністю відшкодовано шкоду, завдану потерпілій, на загальну суму 160000 грн, при цьому потерпіла просила залишити її позовні вимоги без розгляду, тож суд вважає можливим залишити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненим кримінальним правопорушенням, без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.349,368,370,374,376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 426-1 КК України і призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 121 КК України у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

-за ч. 4 ст. 426-1 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції, що діяла станом на 02 липня 2016 року) у строк покарання, призначеного ОСОБА_2 , зарахувати строк попереднього ув`язнення з 26 листопада 2019 року по 29 грудня 2021 року, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув`язнення за 2 (два) дні позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з дати винесення вироку 30 грудня 2021 року.

До набрання вироком законної сили продовжити ОСОБА_2 запобіжний захід тримання під вартою у Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут» (84511, Донецька область, м. Бахмут, вул. О.Сибірцева, 15, код ЄДРПОУ 01990217, р/р НОМЕР_7 , МФО 820172, UA 798201720344350003000034854, КЕКВ 2220) витрати за лікування та утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на загальну суму 1028 (одна тисяча двадцять вісім) гривень 76 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 , Банк: ДКС України м. Київ, р/р НОМЕР_9 , НОМЕР_10 ) витрати за лікування та утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на загальну суму 34 598 (тридцять чотири тисячі п`ятсот дев`яносто вісім) гривень 77 копійок.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з часу отримання вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя О.С. Конопленко