Рішення № 102362502, 21.12.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/7296/21

Провадження № 2-а/219/95/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року Артемівський міськрайонний суду Донецької області у складі:

судді Лапченко О.М.,

секретаря судового засідання Азямової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського Бахмутського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Гриценка Руслана Вікторовича, Головного Управління Національної поліції в Донецькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до суду, згідно якого просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 902023 від 26.04.2021 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст. 121, 125 КУпАП до адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 700 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що постановою поліцейського ВРПП Бахмутського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області Гриценко Р.В. серія БАА № 902023 від 26.04.2021 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст. 125, 121 КпАП України до адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. за ч.6 ст. 36 за те, що 26.04.2021 року о 16.00 годині на 709 км. автодороги Київ-Харків-Довжанський він, керуючи транспортним засобом Daewoo Matiz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив рух поза населеним пунктом з неувімкненим ближнім світлом фар та з незареєстрованим газовим обладнанням в органах МВС, чим порушив вимоги п.п. 9.8, 2.9 (в) ПДР України. Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною, оскільки Правил Дорожнього руху він не порушував, в автомобілі відсутнє газове обладнання та він рухався з увімкненим світлом ближніх фар. Вказав, що постанова не містить жодного посилання на докази його вини. Пояснив, що на місці вказав працівнику поліції, що він категорично заперечує наявність його вини, адже він нічого не порушував, він викликав працівників поліції, вони йому пояснили, що жодних постанов не буде складено, а тому він не знав, що відносно нього буде складено постанову про порушення ним правил дорожнього руху. Просив поновити строк оскарження вказаної постанови, оскільки він тільки через додаток «Дія» 14.07.2021 року в Бахмутському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) довідався про накладення на нього штрафу та отримав копії документів про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06 серпня 2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі. Уточнив вимоги та просив закрити провадження щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст. ст. 121, 125 КУпАП.

Відповідач – поліцейський ВРПП Бахмутського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області старший сержант Гриценко Р.В. в судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи належним чином був повідомлений, від нього надійшла заява про розгляд справи в його відсутність, не заперечує проти позову.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Донецькій області в судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без участі співвідповідача – Головного управління Національної поліції в Донецькій області. Також надав суду відзив, в якому просить відмовити в задоволені позову. Зазначає, що ОСОБА_1 притягнуто 26.04.2021 року до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 121 КУпАП. ГУНП в Донецькій області, ознайомившись із позовом, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки про накладення штрафу позивач дізнався через додаток «Дія» 14.07.2021 року, Однак з п. 9 постанови серії БАА № 902023, вбачається що останній в присутності свідка, відмовився отримувати постанову. Тобто, про накладення адміністративного стягнення позивач був достовірно обізнаний ще з 26.04.2021 та у визначений законом термін не звернувся до суду для оскарження цієї постанови. При обґрунтуванні позовної вимоги ОСОБА_1 посилається на те що, поліцейський, який склав постанову, не надав позивачу копію та не повідомив його про її складання. Однак, як вже зазначалось, позивачу було відомо про складання відносно цього постанови про накладення адміністративного стягнення, однак він відмовився її підписувати та отримувати копію. Крім того, позов ґрунтується лише на словах позивача, будь яких доказів, до позову не додано. Відповідач може припустити, що позивач, знаючи про те, що в відношенні нього складено постанову про накладення адміністративного стягнення 26.04.2021 року навмисно відтягнув момент звернення до суду, щоб докази (відео) були знищено за терміном зберігання. Щодо встановлення газобалонного обладнання на автомобіль, таке обладнання вважається переобладнанням автомобіля у зв`язку з чим, воно повинно бути узгоджено з сервісним центром МВС. Переобладнання автомобіля для роботи на іншому типі палива має бути вписано в свідоцтво про реєстрацію автомобіля. Відсутність такого запису та наявність газового обладнання в автомобілі на якому рухався позивач і стало причиною до накладання адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 . Вбачається, що позивач мав на меті уникнути відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, з пропущенням терміну звернення до суду, а також те, що у позові він посилається на неправдиву інформацію, чим намагається ввести суд в оману.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, згідно постанови поліцейського ВРПП Бахмутського районного відділу поліції ГУ НП в Донецькій області Гриценка Р.В. серія БАА № 90202326 від 26 квітня 2021 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст. 121, 125 КУпАП до адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 гр.

Згідно вказаної постанови 26.04.2021 року о 16 годині 00 хвилин на 709 км. автодороги Київ-Харків-Довжанський ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Daewoo Matiz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив рух поза населеним пунктом з неувімкненим ближнім світлом фар та з незареєстрованим газовим обладнанням в органах МВС, чим порушив вимоги п.п.9,8; 2.9 (в) ПДР України.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі № 742/2298/17 згідно ч. 2 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

У випадках, передбачених частинами першою та другою статті 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Статтею 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Така позиція суду ґрунтується також на правових висновках, які зробив Конституційний Суд України у своєму рішенні у справі №23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року.

Відповідно до ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, у справах з приводу оскарження актів індивідуальної дії, складених суб`єктами владних повноважень, обов`язок по доведенню правомірності їх складання, покладається саме на зазначених осіб.

В порушення вищевказаних вимог закону в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення, не зважаючи на невизнання позивачем своєї вини, відповідачем не зазначено жодного доказу наявності вини позивача, не наведено мотиви відхилення інших доказів, на які посилався позивач, чи висловлених останнім доводів, що фактично є порушенням права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В своїх рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено поза розумним сумнівом факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст.121, 125 КУпАП.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що жодних належних та допустимих доказів, передбаченихст.251 КУпАП, відповідачем в підтвердження існування підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.ст.121, 125 КУпАП не надано.

Відповідачем на підтвердження правомірності винесення постанови не було надано суду відеозапису з нагрудної камери поліцейського, інших доказів, які б вказували на порушення позивачем ст. ст. 121, 125 КУпАП.

Більш того, поліцейським Бахмутського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Донецькій області Гриценко Р.В. суду надана заява, згідно якої він визнав позовні вимоги, а отже, погодився з позицією позивача щодо неправомірності вказаної постанови.

Жодних доказів на спростування наведених обставин та відповідно доказів порушення позивачем КпАП відповідач не надав, у той час як саме на відповідача як суб`єкта владних повноважень діючим законом покладено обов`язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішення.

Суд також зазначає, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а доки суд не має достовірного знання про будь-які події, вони мають тлумачитися саме як припущення про існування певних фактів.

Крім того, суд звертає увагу на те, що будь-яке провадження у справі про адміністративне правопорушення повинне відбуватися з дотриманням процедури його здійснення, у тому числі і порядку розгляду самої справи, що унормований статтею 279 КУпАП.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Донецькій області вказує, що позивачем було порушено строк звернення до суду для оскарження постанови про адміністративного правопорушення. Зазначає, що при обґрунтуванні позовної вимоги ОСОБА_1 посилається на те що, поліцейський, який склав постанову, не надав позивачу копію та не повідомив його про її складання. Однак позивачу було відомо про складання відносно цього постанови про накладення адміністративного стягнення, однак він відмовився її підписувати та отримувати копію.

Згідно зі ст. 289 КпАП скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою) правомочним розглядати скаргу.

Так, оскаржувана постанова була ухвалена 26.04.2021 року, однак з позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 16.07.2021 року, оскільки, як стверджує позивач, лише 14.07.2021 через додаток « Дія» дізнався про накладення на нього штрафу.

Згідно оскаржуваної постанови поліцейським вказано, що ОСОБА_1 відмовився отримувати копію постанови в присутності свідка. Однак вказана постанова не містить прізвища свідка, а тому суд позбавлений можливості виклику вказаного свідка з метою перевірки обставин, викладених в постанові щодо моменту та процедури вручення постанови.

Відповідачем не спростовані пояснення позивача щодо моменту ознайомлення з постановою про накладення на нього адміністративного стягнення, а тому суд поновлює позивачу строк для звернення до суду з адміністративним позовом.

Так, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Таким чином, зважаючи на викладене та встановлені судом обставини, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

На час розгляду справи особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Згідно пункту третього частини третьої вищенаведеної статті Кодексу встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

А тому суд закриває провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки відповідно до ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, але прийняття відповідного рішення про закриття провадження у справі відноситься відповідно до вимог ч.1 ст.222, п.1 ч.1 ст.247, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП до компетенції органів, які уповноважені законом на розгляд даної категорії справ про адміністративні правопорушення та до компетенції суду при розгляді відповідно до вимог ст.286 КАС України позовів з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, судом перевіряється законність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд має право визнати незаконними і скасувати рішення про накладення адміністративного стягнення і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Зазначене свідчить про те, що адміністративні суди наділені повноваженнями закривати провадження по справах про адміністративні правопорушення.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених КАС України завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність закриття справи про адміністративне правопорушення.

У адміністративних справах про оскарженні постанови у справі про адміністративні правопорушення, адміністративним судом перевіряється правомірність рішень та дій суб`єкта владних повноважень, яким було здійснено притягнення особи до адміністративної відповідальності та приймається відповідне рішення щодо правомірності чи протиправності таких дій і наявності правових підстав для скасування вказаного рішення.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова серії БАА № 902023 від 26.04.2021 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. ст. 121, 125 КУпАП підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що при поданні позову позивач був звільнений від сплати судового збору. А тому суд стягує на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 454 гр.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 19, 20, 72, 77, 286 КАС України, ст.ст. 9, 122, 245, 251, 254, 258, 280, 283, 288, 289 КУпАП, суд, -

у х в а л и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського Бахмутського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Гриценка Руслана Вікторовича, Головного Управління Національної поліції в Донецькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову серії БАА № 902023 від 26 квітня 2021 року, яка винесена поліцейським ВРПП Бахмутського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області старшим сержантом Гриценко Р.В., відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн. за порушення вимог ст.ст. 121, 125 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за порушення вимог ст. ст. 121, 125 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь держави судові витрати у розмірі 454 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Лапченко 21.12.2021