Ухвала суду № 102361012, 29.12.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/21771/21

Провадження №: 2/755/9855/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення позовної заяви без руху

"29" грудня 2021 р. м.Київ

Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Сіщук Володимир Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и л а:

24.12.2021 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, яка 28.12.2021 року передана у провадження судді Коваленко І.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Як убачається із заявлених позовних вимог, позивач просить суд: 1. Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 33027 від 07.10.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем.; 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «Росвен Інвест Україна» судові витрати на користь позивача.

З матеріалів справи вбачається, що позивач разом з позовною заявою подав клопотання про витребування доказів в якому просить: витребувати у Товариства з обмеженої відповідальності «Росвен Інвест Україна» належним чином засвідчені копії документів, які подавалися відповідачем приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису № 33027 від 07.10.2021, витребувати у приватного нотаріуса Бригіди В.О. належним чином засвідчену копію нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису № 33027 від 07.10.2021 року, а також витребувати у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Сіщука В.В. належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження № 67267219.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, доходжу наступного.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

У відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За нормою ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Обґрунтовуючи заявлений позов, ОСОБА_1 вказує, що про наявність заборгованості він дізнався з постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 08.11.2021 року у виконавчому провадженні ВП №67267219, яку отримав за місцем роботи через засоби поштового зв`язку. В результаті чого з позивача почали стягувати кошти. Проте, будь-яких відносин з ТзОВ «Росвен Інвест Україна» позивач не мав і будь-яких договорів не укладав, жодних повідомлень від відповідача позивачу не надходило, ким саме проводився розрахунок заборгованості незрозуміло. Факт наявності заборгованості не підтверджений первинними документами та не був перевірений нотаріусом.

При цьому, позивач разом з позовною заявою просить суд витребувати докази: у відповідача - на підтвердження взаємовідносин з ОСОБА_1 , так і у третіх осіб: зокрема, у приватного нотаріуса Бригіди В.О. просить витребувати копію нотаріальної справи, а у приватного виконавця Сіщука В.В. -належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження № 67267219.

За нормою ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено, серед іншого, вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

З матеріалів позовної заяви убачається, що 23.12.2021 року представник позивача Головненко Д.О. направляв адвокатський запит до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Сіщука Володимира Васильовича про надання копії матеріалів виконавчого провадження № 67267219 та копії документів, що стали підставою для відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема:звертатися з адвокатськими запитами, влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної

Згідно частини 2 ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Як вбачається з копій доданих до позовної заяви адвокатських запитів, останні направлені представником позивача Головненком Д.О. на адресу третьої особи - 23.12.2021 року, однак, не дочекавшись у встановлені ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» строки отримання відповіді або відмови на запитувану інформацію, - 24.12.2021 року звернувся з відповідним позовом до суду, що свідчить про неефективність діяльності адвоката щодо збирання доказів.

Крім того, позивач вважає, що із постанови приватного виконавця слідує, що виконавчий напис виданий приватним нотаріусом внаслідок нібито порушення позивачем умов споживчого кредиту на суму 11683,65 грн., однак докази щодо цього у матеріалах позовної заяви відсутні.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем не додано до позову документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідне клопотання позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, як передбачено ч. 3 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви не долучено.

Відповідно до позовної заяви позивач вважає, що до спірних правовідносин, що склались між ним та фінансовою установою ТзОВ «Росвен Інвест Україна» з приводу виконання умов кредитного договору, підлягають застосуванню положення Закону України «Про захист прав споживачів».

Суд не погоджується із таким твердженнями, оскільки матеріали позовної заяви не містять жодних доказів про наявність між позивачем та відповідачем правовідносин, що виникають із кредитних договорів, а предмет спору про правомірність вчинення нотаріусом дій у сфері безспірної юрисдикції, які не встановлюють прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнають і не змінюють їх, не вирішують по суті питань права, що враховуючи приписи ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», не наділяє позивача статусом споживача, оскільки він не є в даному випадку особою, яка є споживачем послуг нотаріуса. Вказане виключає можливість звільнення позивача від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1, 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду: позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», установлено у 2021 році прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня 2021 року - 2 270 гривні.

З огляду на викладене, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 908 грн. за кожну заявлену позовну вимогу немайнового характеру, про що надати суду відповідні документи, які підтверджують таку сплату.

При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за такими реквізитами: рахунок № UA478999980313141206000026005, код банку отримувача № 899998, отримувач УК у Дніпровському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012871.

Суд також звертає увагу на долучені до матеріалів позовної заяви додатки, які не відповідають вимогам ст. 9 ЦПК України та ч. 1ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо проведення цивільного судочинства і діловодства в судах України державною мовою.

Згідно зі ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Частиною 1 статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

Згідно з частиною першою ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

За ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» судочинство в Україні цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою, а сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини 3 статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.

Рішенням Конституційного Суду України від 28 лютого 2018 року №2р-2018 Закону України «Про засади державної мовної політики» від 03 липня 2012 року №5029-VI, зі змінами, визнаний неконституційним, втратив чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України зазначеного рішення.

Крім того, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації того), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята ст. 10 Конституції України)

Верховний Суд також неодноразово наголошував на тому, що подані судові документи повинні бути викладенні державною мовою. Правова позиція викладена у ухвалі Верховного суду України від 31 березня 2020 року у справі №636/398/19, провадження №61-5685ск20; від 19 березня 2020 року у справі № 629/5741/19, провадження №61-5019ск20; від 02 березня 2020 року у справі №623/4072/19, провадження №61-2581ск20; від 27 лютого 2020 року у справі №638/6372/19, провадження №61-2956ск20.

З огляду на зазначене, позивачу необхідно надати до позовної заяви додатки, які повинні бути викладені державною (українською) мовою відповідно до кількості учасників судового процесу.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суддя доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -

п о с т а н о в и л а:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Сіщук Володимир Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,- залишити без руху.

Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж п`ять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.

Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.

Суддя: І.В.Коваленко