Рішення № 102360085, 30.12.2021, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1180/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2021 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Романової О.Г.,

за участі секретаря судового засідання – Данілової О.С.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Іркліївська сільська об`єднана територіальна громада Золотоніського району Черкаської області в особі Іркліївської сільської ради, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (далі – позивач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із позовною заявою до ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 (далі – відповідач), третя особа: Іркліївська сільська об`єднана територіальна громада Золотоніського району Черкаської області в особі Іркліївської сільської ради, код ЄДРПОУ 34177193, адреса: вул. Богдана Хмельницького, 7, с. Іркліїв, Золотоніський район, Черкаська область, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обгрунтування позовних вимог зазначалося, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер дід позивача – ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина, зокрема на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,49 га, що знаходиться в адміністративних межах Іркліївської сільської ради. Позивач вчасно не звернулася до Чорнобаївської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебувала на окуповані території та не мала змоги виїхати.

На підставі викладеного, посилаючись на приписи ЦК України, позивач просить визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 жовтня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, які позивачем було усунуто.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08 листопада

2021 року призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Позивач ОСОБА_2 у підготовче засідання не з`явилася, направила до суду заяву, відповідно до якої розгляд справи просила проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у підготовчому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі, не заперечувала проти їх задоволення.

Представник третьої особи Іркліївської сільської ради у підготовче засідання не з`явився, направив до суду заяву, відповідно до якої розгляд справи просив проводити за його відсутності, не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 02 січня 2020 року (а.с. 7).

Відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю серії

ІІ-ЧР № 037828, виданого на підставі рішення Васютинської сільської ради № 2 від

06 лютого 2002 року, ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею

2,49 га (а.с. 8).

05 грудня 2019 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений секретарем Васютинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області Кобзар Н.М. та зареєстрований в реєстрі за № 44, відповідно до якого належний йому будинок з надвірними спорудами та присадибну земельну ділянку, які розташовані за адресою:

АДРЕСА_2 заповів своїй онуці ОСОБА_1 ; земельну частку (пай) площею 2,49 га (посвідчену державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР № 037828) заповів своїй онуці ОСОБА_2 (а.с. 9).

Відповідно до листа Чорнобаївської державної нотаріальної контори № 301/01-16 від 18 грудня 2021 року, який було направлено у відповідь на запит суду, після смерті ОСОБА_3 до Чорнобаївської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини зверталася ОСОБА_1 .

У позовній заяві позивач зазначає, що не мала змоги звернутися у визначений законодавством строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебувала на тимчасово окупованій території, що підтверджується адресною довідкою

№ 108 від 05 лютого 2021 року, виданої на російській мові Сніжнянським міським відділом Міністерства внутрішніх справ ДНР (а.с. 10).

Даючи оцінку допустимості довідки № 108 від 05 лютого 2021 року, як документу, що виданий органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Крім того, суд враховує норму статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якою встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо оцінки довідки № 108 від 05 лютого 2021 року, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Loizidou v.Turkev», «Cyprus v.Turkev», а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v.the Republik of Moldova and Russia»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території.

Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).

Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є день його смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1ст. 1269 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України встановлено шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 закінчився

03 липня 2020 року.

Позивач до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталася, що підтверджується листом Чорнобаївської державної нотаріальної контори № 301/01-16 від

18 грудня 2021 року.

Під час розгляду справи, виходячи зі змісту позову та доданих до нього документів, судом не встановлено наявність інших спадкоємців, які могли б претендувати на частину спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 та на яку претендує позивач.

Відповідно до заяви ОСОБА_4 від 28.05.2020, яка подана нею до Чорнобаївської державної нотаріальної контори, остання відмовилася від прийняття належної їй частини спадкового майна, яке залишилося після смерті її батька - ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Відповідно до абз. 2 цього пункту суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Абзацом 4 п. 24 цієї Постанови встановлено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановлення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини здебільшого є оціночним, адже одні і ті самі причини, виходячи з обставин справи, можуть визнаватися як поважними, так і навпаки.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, оцінивши наявні у справі письмові докази, зважаючи на наявність заповіту, а також на те, що позивач є спадкоємцем за заповітом, яка бажає прийняти частину спадщини, вказана частина спадщини після смерті ОСОБА_3 до цього часу ніким не прийнята, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити та визначити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю 2 (два) місяці.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тривалістю 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 30 грудня 2022 року.

Суддя О.Г. Романова