Рішення № 102358227, 30.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2021 року м. Київ № 640/31590/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Арсірія Р.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу, за заявою про скасування заходів реагування вжитих

прийняв до уваги наступне:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада» (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

Визнати бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 1» Код (ЄДРПОУ 32070503) щодо ненадання відповіді на ЗАПИТ НА ІНФОРМАЦІЮ від 28 жовтня 2020 року та такою, що порушує законні права та інтереси ОСОБА_1 (визнати бездіяльність Відповідача протиправною) та Витребувати (зобов`язати надати Позивачу) запитувані документи та інформацію у ЗАПИТІ НА ІНФОРМАЦІЮ від 28 жовтня 2020, на адресу для листування або на електрону адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з всіма додатками у повному обсязі, в термін п`яти календарних днів, а саме: 1)надати належним чином засвідчені копії всіх документів та додатків до них щодо діяльності ТОВ «Рада 1», обслуговування, надання/виробництва послуг споживачам та формування, встановлення, застосування цін і ціноутворення в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі, але не виключно:

1.1)установчі документи ТОВ «Рада 1» та документи, згідно яких до установчих документів вносилися зміни:

4. про державну реєстрацію юридичної особи або виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

5. статут / засновницький договір / установчий акт / положення, які діють на момент надання відповіді на даний запит;

6. довідку про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

1.2) копію ліцензії ТОВ «Рада 1» на ведення господарської діяльності:

3. копію ліцензії, у разі відсутності ліцензії - довідку про прийняття заяви про переоформлення ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності або прийняття заяви про видачу дубліката ліцензії;

4. інші первинні бухгалтерські документи, банківські виписки, пов`язані з застосуванням державних регульованих цін (тарифів) на надання житлово-комунальних послуг та послуг контрольно-пропускного режиму.

1.3) документальне підтвердження наявності у ТОВ «Рада 1» інженерних мереж, які перебувають у власності Товариства чи користуванні, або які надає у користування фізичним чи юридичним особам, в тому числі:

4. документи, що підтверджують право власності або користування цілісним майновим комплексом або його частиною;

5. державний акт на право постійного користування або на право власності на землю;

6. технічний проект на розміщення інженерних мереж, споруд та устаткування.

1.4) договори та інформацію:

16. договір з електропостачальною та/або енергопостачальною організацією за період з 2016 по 2020 роки включно;

17. договір з водопостачальною організацією щодо постачання холодної води та водовідведення за період з 2016 по 2020 роки включно;;

18. договір з водопостачальною організацією щодо постачання гарячої води за період з 2016 по 2020 роки включно;;

19. договір з організацією щодо надання централізованого опалення за період з 2016 по 2020 роки включно;;

20. рахунки про сплату за отриману електричну енергію за період з 2016 по 2020 роки включно;;

21. рахунки про сплату за послугу централізованого водопостачання (холодної та гарячої) та централізованого водовідведення за період з 2016 по 2020 роки включно;

22. рахунки про сплату за централізоване опалення за період з 2016 по 2020 роки включно;

23. протоколи зборів мешканців будинків та/або будь-які інші документи на підставі яких ТОВ «Рада 1» прийняла на себе повноваження здійснювати управління багатоквартирним будинком;

24. інформацію про оприлюднення повідомлення тарифів на утримання будинку та прибудинкової території за період з 2016 по 2020 роки включно;

25. інформацію про оприлюднення повідомлення тарифів на послуги контрольно-пропускного режиму будинку за період з 2016 по 2020 роки включно;

26. відомості про нарахування споживачам вартості отриманих послуг з утримання будинку та прибудинкової території за період з 2016 по 2020 роки включно;

27. відомості про нарахування споживачам вартості отриманих послуг контрольно-пропускного режиму будинку за період з 2016 по 2020 роки включно;

28. копію наказу про призначення на посаду керівника суб`єкта господарювання;

29. копію наказу про призначення посадової особи відповідальної у Товаристві за формування, встановлення та застосування цін (тарифів) та його посадову інструкцію;

30. прізвище, ім`я, по батькові керівника, головного бухгалтера, іншої особи відповідальної за ціноутворення.

1.5) акти виконаних робіт, за договорами, що укладені між ТОВ «Рада 1» та:

7. суб`єктами господарювання або працівниками, що надають послуги з вивезення відходів за період з 2016 по 2020 роки включно;

8. суб`єктами господарювання або працівниками, що надають послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 2016 по 2020 роки включно;

9. суб`єктами господарювання або працівниками, що обслуговують засоби протипожежної безпеки за період з 2016 по 2020 роки включно;

10. суб`єктами господарювання або працівниками, що обслуговують внутрішні та зовнішні приміщення будинку, водовідведення, водовідведення, постачання опалення та електропостачання будинку за період з 2016 по 2020 роки включно;

11. суб`єктами господарювання або працівниками, що надають послуги з утримання внутрішніх приміщень, а саме - місць загального користування, сходові майданчики, горища, підвальні приміщення, прибирання приміщень (сухе та вологе) за період з 2016 по 2020 роки включно;

12. суб`єктами господарювання або працівниками, що надають послуги з контрольно-пропускного режиму, включаючи перелік осіб, що задіянні та консьєржів за період з 2016 по 2020 роки включно.

1.6) інформацію про загальну площу будинкової та прибудинкової території, яку утримує ТОВ «Рада 1» відповідно до балансу за період з 2016 року по 2020 роки включно;

1.7) інформацію про кількість персоналу, який задіяно в утриманні будинку, в тому числі щодо прибиральниць, ліфтерів, консьєржів, сантехніків, електриків, інженерів, бухгалтерів, керівництва та інших працівників, що офіційно працевлаштовані за період з 2016 по 2020 роки включно;

1.8) копії договорів з організаціями, які здійснюють установку, налаштування та нагляд за протипожежним обладнанням, що встановлено у будинку за період з 2016 по 2020 роки включно;

1.9) копії сертифікатів на ліфти, технічні журнали огляду ліфтів будинку за період з 2016 по 2020 роки включно;

1.10) копії документів про встановлення тарифів, їх структури, періодичності та строків надання послуг у будинку з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 1" за період з 2016 по 2020 роки включно.

В обґрунтування позовних вимог позивач послалась на те, що остання звернулась з запитом на інформацію від 28 жовтня 2020 року до відповідача, як до розпорядника інформацією, в якому просила надати інформацію, викладену в прохальній частині позову, проте, відповідачем відповіді на її запит не надано.

Позивач стверджує, що не надання відповіді на її запит є протиправною бездіяльністю відповідача, що стало підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2020 року, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Представник відповідача стверджує, що відповідач не займає домінуюче становище на ринку і не наділений спеціальним чи виключними права, а також не є монополістом в даній галузі, а також зазначає, що позивач не має жодних договірних відносин з відповідачем та не є власником квартири в жодному будинку, що обслуговує відповідач.

Не погоджуючись з доводами, викладеними у відзиві на позовну заяву, позивачем надано суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій остання стверджує, що саме відповідач є розпорядником, яка була нею зазначена у запиті на публічну інформацію, також послалась на суспільний інтерес до запитуваної інформації.

28.12.2021позивачем через канцелярію суду подано письмові пояснення

28.12.2021 позивачем через канцелярію суду подано заяву про стягнення судових витрат на правничу допомогу.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

28 жовтня 2020 року позивач звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 1" із запитом про надання інформації, а саме:

1) надати належним чином засвідчені копії всіх документів та додатків до них щодо діяльності ТОВ «Рада 1», обслуговування, надання/виробництва послуг споживачам та формування, встановлення, застосування цін і ціноутворення в будинку за адресою: АДРЕСА_1, в тому числі, але не виключно:

1.1)установчі документи ТОВ «Рада 1» та документи, згідно яких до установчих документів вносилися зміни:

1. про державну реєстрацію юридичної особи або виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

2. статут / засновницький договір / установчий акт / положення, які діють на момент надання відповіді на даний запит;

3. довідку про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

1.2) копію ліцензії ТОВ «Рада 1» на ведення господарської діяльності:

1. копію ліцензії, у разі відсутності ліцензії - довідку про прийняття заяви про переоформлення ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності або прийняття заяви про видачу дубліката ліцензії;

2. інші первинні бухгалтерські документи, банківські виписки, пов`язані з застосуванням державних регульованих цін (тарифів) на надання житлово-комунальних послуг та послуг контрольно-пропускного режиму.

1.3) документальне підтвердження наявності у ТОВ «Рада 1» інженерних мереж, які перебувають у власності Товариства чи користуванні, або які надає у користування фізичним чи юридичним особам, в тому числі:

1. документи, що підтверджують право власності або користування цілісним майновим комплексом або його частиною;

2. державний акт на право постійного користування або на право власності на землю;

3. технічний проект на розміщення інженерних мереж, споруд та устаткування.

1.4) договори та інформацію:

1. договір з електропостачальною та/або енергопостачальною організацією за період з 2016 по 2020 роки включно;

2. договір з водопостачальною організацією щодо постачання холодної води та водовідведення за період з 2016 по 2020 роки включно;

3. договір з водопостачальною організацією щодо постачання гарячої води за період з 2016 по 2020 роки включно;

4. договір з організацією щодо надання централізованого опалення за період з 2016 по 2020 роки включно;

5. рахунки про сплату за отриману електричну енергію за період з 2016 по 2020 роки включно;;

6. рахунки про сплату за послугу централізованого водопостачання (холодної та гарячої) та централізованого водовідведення за період з 2016 по 2020 роки включно;

7. рахунки про сплату за централізоване опалення за період з 2016 по 2020 роки включно;

8. протоколи зборів мешканців будинків та/або будь-які інші документи на підставі яких ТОВ «Рада 1» прийняла на себе повноваження здійснювати управління багатоквартирним будинком;

9. інформацію про оприлюднення повідомлення тарифів на утримання будинку та прибудинкової території за період з 2016 по 2020 роки включно;

10. інформацію про оприлюднення повідомлення тарифів на послуги контрольно-пропускного режиму будинку за період з 2016 по 2020 роки включно;

11. відомості про нарахування споживачам вартості отриманих послуг з утримання будинку та прибудинкової території за період з 2016 по 2020 роки включно;

12. відомості про нарахування споживачам вартості отриманих послуг контрольно-пропускного режиму будинку за період з 2016 по 2020 роки включно;

13. копію наказу про призначення на посаду керівника суб`єкта господарювання;

14. копію наказу про призначення посадової особи відповідальної у Товаристві за формування, встановлення та застосування цін (тарифів) та його посадову інструкцію;

15. прізвище, ім`я, по батькові керівника, головного бухгалтера, іншої особи відповідальної за ціноутворення.

1.5) акти виконаних робіт, за договорами, що укладені між ТОВ «Рада 1» та:

1. суб`єктами господарювання або працівниками, що надають послуги з вивезення відходів за період з 2016 по 2020 роки включно;

2. суб`єктами господарювання або працівниками, що надають послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 2016 по 2020 роки включно;

3. суб`єктами господарювання або працівниками, що обслуговують засоби протипожежної безпеки за період з 2016 по 2020 роки включно;

4. суб`єктами господарювання або працівниками, що обслуговують внутрішні та зовнішні приміщення будинку, водовідведення, водовідведення, постачання опалення та електропостачання будинку за період з 2016 по 2020 роки включно;

5. суб`єктами господарювання або працівниками, що надають послуги з утримання внутрішніх приміщень, а саме - місць загального користування, сходові майданчики, горища, підвальні приміщення, прибирання приміщень (сухе та вологе) за період з 2016 по 2020 роки включно;

6. суб`єктами господарювання або працівниками, що надають послуги з контрольно-пропускного режиму, включаючи перелік осіб, що задіянні та консьєржів за період з 2016 по 2020 роки включно.

1.6) інформацію про загальну площу будинкової та прибудинкової території, яку утримує ТОВ «Рада 1» відповідно до балансу за період з 2016 року по 2020 роки включно;

1.7) інформацію про кількість персоналу, який задіяно в утриманні будинку, в тому числі щодо прибиральниць, ліфтерів, консьєржів, сантехніків, електриків, інженерів, бухгалтерів, керівництва та інших працівників, що офіційно працевлаштовані за період з 2016 по 2020 роки включно;

1.8) копії договорів з організаціями, які здійснюють установку, налаштування та нагляд за протипожежним обладнанням, що встановлено у будинку за період з 2016 по 2020 роки включно;

1.9) копії сертифікатів на ліфти, технічні журнали огляду ліфтів будинку за період з 2016 по 2020 роки включно;

1.10) копії документів про встановлення тарифів, їх структури, періодичності та строків надання послуг у будинку з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 1" за період з 2016 по 2020 роки включно.

Позивач зазначає, що відповіді на вищевказаний інформаційний запит не отримала.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо надання будь-якої відповіді на вказаний запит на інформацію відповідачем.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не надання публічної інформації, розпорядником якої є відповідач, позивач звернулась до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Спеціальним законом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, є Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року №2939-VI, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Також, суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації відповідно до статті 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" є запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до статті 14 цього Закону розпорядники інформації зобов`язані:

1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами;

2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні;

3) вести облік запитів на інформацію;

4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;

5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;

6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно частин 1-3 статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Таким чином, доводи відповідача щодо того, що позивач не перебуває з відповідачем у жодних відносинах взагалі ніяким чином не свідчить про те, що остання не мала права звернутись до відповідача з запитом на інформацію.

Частиною 1 статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Частиною 1 та пунктом 3 частини 2 статті 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити ненадання відповіді на запит на інформацію.

У відповідності до положень частини 1 статті 12 Закону України "Про захист економічної діяльності" від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ суб`єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб`єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар`єрів для доступу на ринок інших суб`єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Монопольним (домінуючим) вважається становище суб`єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції (частина 2 цієї статті).

Згідно частини 3 статті 12 Закону України "Про захист економічної діяльності" від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище суб`єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам.

Відповідно до частини 4 цієї ж статті вважається, що кожен із двох чи більше суб`єктів господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо стосовно певного виду товару між ними немає конкуренції або є незначна конкуренція і щодо них, разом узятих, виконується одна з умов, передбачених частиною першою цієї статті.

Частиною 5 статті 12 Закону України "Про захист економічної діяльності" від 11 січня 2001 року №2210-ІІІ монопольним (домінуючим) вважається також становище кожного з кількох суб`єктів господарювання, якщо стосовно них виконуються такі умови: сукупна частка не більше ніж трьох суб`єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 50 відсотків; сукупна частка не більше ніж п`яти суб`єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 70 відсотків - і при цьому вони не доведуть, що стосовно них не виконуються умови частини четвертої цієї статті.

За відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 1" (код ЄДРПОУ 32070503) зареєстрована як юридична особа з 11.09.2002. Основним видом господарської діяльності є код КВЕД 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За твердженнями позивача, саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 1" здійснює комплексне обслуговування об`єкта - АДРЕСА_1, а тому є суб`єктом господарювання, який займає домінуюче становище на ринку стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них по вказаному будинку, відповідно, є розпорядником інформації, яку вона запитувала у своєму запиті на інформацію від 28 жовтня 2020 року.

В свою чергу, відповідач не визнає того факту, що він є суб`єктом господарювання, який займає домінуюче становище на ринку в даному випадку.

Проте, суд наголошує, що у пункті 1 запиту на інформацію, адресованого відповідачу, позивач просила надати належним чином засвідчені копії всіх документів та додатків до них щодо діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 1", обслуговування, надання/виробництва послуг споживачам та формування, встановлення, застосування цін і ціноутворення в будинку за адресою: АДРЕСА_1, проте, відповіді на свій запит позивач не отримала, що унеможливило подання доказів того, що відповідач є розпорядником інформації суду.

Наведене в сукупності свідчить про наявність підстав вважати протиправною бездіяльність відповідача в частині ненадання відповіді на запит на інформацію позивача від 28 жовтня 2020 року, відповідно, суд погоджується з позицією позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача в цій частині.

В свою чергу, суд наголошує, що відсутні й підстави стверджувати, що відповідач є розпорядником інформації, яку позивач запитувала у своєму запиті, оскільки останнім ні спростовано такі обставини, ні підтверджено, з огляду на що, з метою захисту права позивача на доступ до публічної інформації та з урахуванням встановлених судом обставин, суд вважає за необхідне, керуючись частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 28 жовтня 2020 року, та надати вмотивовану відповідь у встановленому законом порядку.

З огляду на вищевикладене, суд вважає передчасними вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача надати саме належним чином засвідчені копії документів, адже станом на день розгляду справи відповідачем взагалі не було надано відповіді на запит, тобто, вказаний запит по суті розглянутий відповідачем не був.

Щодо заяви позивача про стягнення судових витрат та витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.

Аналогічний висновок викладений у додатковій постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 2040/6747/18.

Верховний Суд у постанові від 05 червня 2018 року по справі № 904/8308/17 дійшов висновку про те, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати Були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у додатковій постанові від 08 травня 2018 року по справі № 810/2823/17 зробив висновок, що надані стороною первинні документи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу повинні:

- відповідати вимогам первинного документа встановленим вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, містити посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції;

- зміст послуг (зазначених в договорі про надання правової допомоги та актах) повинен мати посилання на конкретні дії та/або документи, вчинені/складені адвокатом;

- платіжний документ має утримувати в собі належне, повне призначення платежу та відмітки банку його проведення відповідно до п.п. 1.22, 2.3, 2.24 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI ).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI ).

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму в розмірі 9 857,96 грн, до якої входить 9000,00 грн витрати на юридичні послуги, та судового збору 840,80 грн та комісія 17 грн. 16 коп.

Так, позивачем на підтвердження понесених витрат надано до матеріалів справи копії: договору №02/12 від 02.12.2020 про надання правової допомоги, додаткової угоди №2 від 02.12.2020, актів здачі-приймання наданої правової допомоги від 20 грудня 2021, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатської діяльністю.

Відповідно до вказаних актів позивачу було надано правову допомогу на суму 9000,00 грн.

Суд, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 19.09.2019 у справі N 810/2760/17, вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Під час прийняття рішення в даній справі в частині стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, серед усього іншого, суд враховує ціну позову в даній справі, складність предмета спору (доказування), тривалість витраченого часу на опрацювання всіх матеріалів справи.

Також, суд зазначити, що комісія банку, яку сплатила позивач у розмірі 17,16 грн не входить до видів судових витрат, оскільки є сплатою за надані банківською установою послуги, а не за послуги з надання професійної правничої допомоги.

У зв`язку з цим, враховуючи складність адміністративної справи та обсяг та зміст позовної заяви з доданими до неї документами, суд вважає, що позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 1" підлягають стягненню витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 4000,00 гривень, та судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не спростовано допущену неправомірну бездіяльність, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 1" щодо не надання відповіді на запит на інформацію ОСОБА_1 від 28 жовтня 2020 року, отримане 02 листопада 2020 року.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада" розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 28 жовтня 2020 року, отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю "Рада" 02 листопада 2020 року та надати відповідь на нього у встановленому законом порядку.

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок та судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада" (02068, місто Київ, вул. Ахматової, буд. 3, код ЄДРПОУ 32070503).

Рішення суду, відповідно до частин першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Арсірій Р.О.