Ухвала суду № 102357921, 29.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л А

29 грудня 2021 року м. Київ № 640/6582/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Департаменту соціальної політики Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Департаменту соціальної політики Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить:

визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо відмови позивачу у виплаті разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;

стягнути з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь позивача недоплачену разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік (з урахуванням раніше виплаченої суми) у розмірі 6 800 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

З приводу заявленого клопотання позивач не надав жодних пояснень.

Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач оскаржує дії відповідача щодо перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік та просить стягнути з відповідача недоплачену разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19).

В цьому випадку, суд наголошує на тому, що допомога до 5 травня є платежем, розмір якого в будь-якому разі відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений розрахунок одноразової грошової допомоги.

Отже, з дня отримання допомоги до 5 травня, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання такої допомоги, демонструючи свою необізнаність щодо підстав нарахування одноразової грошової допомоги в меншому розмірі звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву.

В той же час, суд зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 171 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Тобто, вказаним Законом встановлено розумний строк для звернення до органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги для отримання її доплати, у разі якщо виплату не здійснено або здійснено в розмірі меншому ніж встановлено Законом.

При цьому, суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2018 року розглядаючи справу № 607/7919/17 зазначив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.

Як наслідок, Верховний Суд у цій справі дійшов висновку, що перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.

Отже, що перебіг шестимісячного строку звернення позивача до суду із цим позовом слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.

Аналогічну позицію у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постанові від 22 липня 2021 року у справі № 420/718/21.

Відтак, враховуючи, що позивач подав позовну заяву у березні 2021 року, ним дотримано шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та відсутність підстав для його задоволення.

Керуючись положеннями статей 122-123, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Шулежко