Рішення № 102357817, 30.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2021 року м. Київ № 640/5400/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

01.03.2021 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до військового комісару Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі військовий комісар Київського МТЦК, Київське МТЦКС відповідно), у якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

визнати порушення вимог пункту 1 статті 6 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон № 2232-XII) та протиправні дії військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 (правонаступником якого є військовий комісар Київського МТЦКС), щодо визначення 13.04.2018 типової мінімальної офіцерської посади - командира взводу Збройних Сил України і відповідне цій посаді військове звання молодшого офіцерського складу та граничних військових звань за цією посадою від молодшого лейтенанта до капітана, - підполковнику юстиції у відставці ОСОБА_1 , військовому прокурору військової прокуратури гарнізону, яку він займав на дату звільнення 27.08.1990;

визнати порушення пункту 10 статті 6 Закону № 2232-ХІІ та протиправні дії військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 31.10.2020 військового комісара Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, щодо врахування терміну відрядження під час визначення 13.04.2018 типової мінімальної офіцерської посади - командира взводу Збройних Сил України і відповідне цій посаді військове звання молодшого офіцерського складу та граничних військових звань за цією посадою (від молодшого лейтенанта до капітана), - підполковнику юстиції у відставці ОСОБА_1 , військовому прокурору військової прокуратури гарнізону, яку він займав на дату звільнення 27.08.1990, яка не передбачена переліком посад, що заміщуються військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та 82;омунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами, затвердженого Указом Президента України від 03.05.2017 № 126/2017;

зобов`язати та надати можливість військовому комісару Київського міського військового комісаріату, з 31.10.2020 військового комісара Київського МТКЦС, щодо врахування Указу Президента України 22.09.2014 №737/2014 «Про Перелік посад військових прокурорів і слідчих військових прокуратур та граничних військових звань за цими посадами» під час визначення за аналогічною посадою відповідно для осіб офіцерського складу - підполковнику юстиції у відставці ОСОБА_1 , військовому прокурору військової прокуратури гарнізону, яку він займав на дату звільнення 27.08.1990.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач 13.04.2018 протиправно визначив типову мінімальну офіцерську посаду командира взводу Збройних Сил України і відповідне цій посаді граничних військових звань від молодшого лейтенанта до капітана підполковнику юстиції у відставці ОСОБА_1 , військовому прокурору військової прокуратури гарнізону, яку він займав на дату звільнення 27.08.1990, а також вніс таку інформацію до офіційних документів.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М. від 19.04.2021 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом; прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 представник Київського МТЦКС зазначає, що до внесення змін до постанови Кабінету Міністрів від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі постанова № 704) постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 № 1038 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. № 1644 і від 30 серпня 2017 р. № 704» у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії не передбачалось зазначення спеціальних звань. Також представник Київського МТЦКС зазначає, що приставка «юстиція» не надає переваг у розмірі пенсії позивача.

Позивачем подано і відповідь на відзив з висловлено позицію про задоволення позову.

Отже, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 звільнився з військової служби у серпні 1990 року за станом здоров`я, з 01.01.2007 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, заведена пенсійна справа ФА № 100324 від 28.08.1990, та отримує пенсію за вислугу років як військовий прокурор в порядку Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ).

Постановою № 704 затверджено тарифну сітку розрядів та коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу; схеми тарифних розрядів за типовими посадами для осіб на яких поширюється дія нормативно-правового акта; додаткові види грошового забезпечення, а також розмірі надбавки за вислуги років.

В подальшому, 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова №103 «Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі постанова №103).

Пунктом 1 постанови №103 встановлено необхідність перерахування пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018, відповідно до постанови Кабінету стрів №704.

Також, постановою №103 внесено зміни до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі Порядок № №45).

На виконання зазначених постанов, ІНФОРМАЦІЯ_2 складено довідку від 13.04.2018 № ФА100324 на ім`я позивача про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, про те, що відповідно до постанови № 103 розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою за нормами, чинними на 01.03.2018, за посадою військовий прокурор м. Хабаровська/гарнізону, становить: посадовий оклад -3440, 00 грн; оклад за військовим званням (підполковник) 1410, 00 грн; надбавка за вислугу років (45, 00 %) 2182, 50 грн. Усього 7032, 50 грн.

22.04.2020 Київським військовим комісаріатом складено відкориговану довідку № ФА100324 /ВОЗ-1833 на ім`я позивача щодо розміру надбавки за вислугу років (50 %). Розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 з урахуванням надбавки за вислугу років (50 %) становить: посадовий оклад -3440, 00 грн; оклад за військовим званням (підполковник) 1410, 00 грн; надбавка за вислугу років (50, 00 %) + 2425, 00. Усього 7275, 00 грн

Як зазначає позивач, під час видачі та направлення довідки від 13.04.2018 № ФА100324 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві військовим комісаром Київського військового комісаріату безпідставно визначив типову посаду командира взвода та не зазначив військове звання підполковник юстиції.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію на час виникнення спірних правовідносин регулювались Законом № 2262-XII.

Відповідно до статті 10 цього Закону пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей згідно з цим Законом здійснюється Міністерством оборони України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону України, Управлінням державної охорони, органами управління інших військових формувань, Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною податковою адміністрацією України, Державним департаментом України з питань виконання покарань в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою № 704 затверджено тарифну сітку розрядів та коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу; схеми тарифних розрядів за типовими посадами для осіб, на яких поширюється дія нормативно-правового акту; додаткові види грошового забезпечення, а також розмірі надбавки за вислуги років.

21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнята постанову №103, приписами пункту 1 постанови №103 встановлено необхідність перерахування пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018, відповідно до постанови №704.

Також, постановою №103 внесено зміни до Порядку №45.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у відповідності до постанови №103 та Порядку №45 (в редакції на момент складання довідки) складено довідку на ім`я позивача про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, до складу якої було включено: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років.

Посилання позивача на ту обставину, що відповідачем в довідці від 13.04.2018 не зазначено спеціального звання, є необґрунтованими, оскільки видана довідка не передбачала зазначення спеціальних звань.

Спеціальні звання, такі як підполковник, капітан 2 рангу, підполковник служби цивільного захисту, підполковник внутрішньої служби, підполковник податкової міліції передбачені додатком №14 постанови №704 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 №1038), тобто з 03.11.2020 набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 №1038.

Водночас суд зазначає, що за правилами частин першої та другої статті 5 Закону № 2232-XI військовослужбовці, резервісти та військовозобов`язані поділяються на рядовий склад, сержантський і старшинський склад та офіцерський склад.

Зокрема, військове звання підполковник відноситься до старшого офіцерського складу.

До військових звань осіб офіцерського складу медичної та юридичної служб Збройних Сил України та інших військових формувань, а також спеціальних підрозділів по боротьбі з корупцією Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, які мають відповідну освіту та займають відповідну штатну посаду, додаються слова «медичної служби» і «юстиції» (частина третя статті 5 Закону № 2232-XI).

Згідно із Переліком посад військових прокурорів і слідчих військових прокуратур та граничних військових звань за цими посадами, затвердженим Указом Президента України від 22.09.2014 № 737/2014 військовий прокурор військової прокуратура гарнізону співвідноситься за штатною категорією полковник юстиції та підполковник юстиції.

Разом з цим, суд зазначає, що приставка «юстиції» до військового звання підполковник не надає переваг у розмірі пенсії, яка особі звільненій з військової служби призначена (перерахована).

Таким чином, на думку суду відповідачем у відповідності до постанови №103 та Порядку №45 (в редакції на момент складання довідки, з урахуванням скорегованої довідки) складено довідку на ім`я позивача про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, до складу якої було включено: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, у зв`язку із чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини п`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Доказів понесення відповідачем витрат суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Відповідач - Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (вул. Парково-Сирецька, 19, м. Київ, 04112, код Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 07774420).

Суддя О.М. Чудак