Рішення № 102357640, 29.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2021 року м. Київ № 640/25774/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до треті особи, Міністерства юстиції України Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача судовий експерт лабораторії економічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Денисенко Олена Вікторівна; судовий експерт лабораторії економічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Борщевська Юлія Геннадіївна; судовий експерт лабораторії економічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Піркл Аліна Іванівна пропро визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_2 з позовом до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі - відповідач-1 та/або ЦЕКК), Міністерства юстиції України (далі - відповідач-2) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача судового експерта лабораторії економічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Денисенко Олени Вікторівни (далі - третя особа-1), судового експерта лабораторії економічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Борщевської Юлії Геннадіївни (далі - третя особа-2), судового експерта лабораторії економічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Піркл Аліни Іванівни (далі - третя особа - 3) та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України № 1 від 23.04.2021 про не притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 (судовий експерт лабораторії економічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; свідоцтво № 358-15, видане ЕКК НКДІСЕ, дію продовжено до 18.12.2024);

- визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України № 1/1 від 23.04.2021 про не притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4 (судовий експерт лабораторії економічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; свідоцтво № 144-11, видане ЕКК НКДІСЕ, дію продовжено до 30.03.2022);

- визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України № 1/2 від 23.04.2021 про не притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_5 (судовий експерт лабораторії економічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; свідоцтво від 21.04.2010 № 147-11, видане ЕКК НКДІСЕ, дійсне до 29.07.2020);

- зобов`язати Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України у складі дисциплінарної палати повторно розглянути подання від 24.02.2021 директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя ОСОБА_6 до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України за зверненням адвоката Задорожного Микити Сергійовича № 70/77-1 від 05.02.2021 про порушення судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_3 , Борщевською Юлією Геннадіївною, ОСОБА_5 вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз під час проведення експертних досліджень, за результатами яких складені висновки судово-економічної експертизи №7011/7507ч7601/17-45 від 27.04.2017, № 7947/8496/17-45 від 15.05.2017, № 4625ч4628/18-45 від 05.03.2018.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає про необґрунтованість прийнятих Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при Міністерстві юстиції України рішень, а саме без виклику змінних членів дисциплінарної палати ЦЕЕК, які, зокрема висловлювали думку щодо наявності підстав для порушення дисциплінарного провадження відносно судових експертів. Окрім того, позивач вказує на не дослідження ЦЕЕК в повній мірі всіх її доводів, які покладені в основу звернення її представником в частині порушення дисциплінарного провадження щодо судових експертів.

Представником відповідача-2 подано відзив на позовну заяву, де він вказує, що наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 №301/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.03.2015 за №249/26694 затверджено Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів не передбачено, що розгляд одного дисциплінарного провадження має здійснюватися тим ж членами дисциплінарної палати ЦЕЕК. Також, на його переконання спірні рішення прийняті ЦЕЕК в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень, а у позивача відсутнє право на їх оскарження, оскільки він не суб`єктом, права та інтереси якого порушуються відповідними рішеннями.

У свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, де останній спростовує доводи Міністерства юстиції України та наполягає на задоволенні позовних вимог.

Натомість, представником Міністерства юстиції України подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, де він стверджує та наполягає на тому, що спірні рішення ЦЕЕК були прийнятті із дотриманням процедури та є правомірними, у зв`язку із чим просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представниками третіх осіб відношення до позову не висловлено, заяв та клопотань до суду не надходило, причини не подання письмових пояснень суду не відомі.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52020000000000545 від 28.08.2020 (виділене з кримінального провадження № 42018000000000675 від 22.03.2018, яке раніше було виділено з кримінального провадження № 42016000000003536 від 18.11.2016) відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 255, частиною 4 статті 28, частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України.

В рамках надання правової допомоги ОСОБА_1 08.02.2021 адвокат Задорожний М.С. звернувся до Міністерства юстиції України із зверненням №70/77-1 від 05.02.2021 про порушення судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз.

На підставі звернення директором Департаменту експертного забезпечення правосуддя ОСОБА_6 до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України направлено відповідне подання від 24.02.2021.

За наслідком розгляду подання директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя ЦЕЕК порушено дисциплінарне провадження відносно судових експертів, про що прийнято рішення №2 від 01.03.2021.

За результатами розгляду по суті звернення та подання ЦЕЕК 23.04.2021 прийнято рішення №№1, 1/1, 1/2 про не притягнення судових експертів до дисциплінарної відповідальності (далі - оскаржувані та/або спірні рішення).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об`єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки визначає Закон України «Про судову експертизу» від 25.02.201994 № 4038-XII (далі - Закон № 4038-XII).

Згідно частини 1 статті 1 Закону № 4038-XII судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Статтею 2 Закону № 4038-XII регламентовано, що законодавство України про судову експертизу складається із цього Закону, інших нормативно-правових актів.

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачено законодавством України про судову експертизу, застосовуються правила міжнародного договору України.

Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження (ч. 1 ст. 3 Закону № 4038-XII).

За правилами статті 4 Закону № 4038-XII незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються: визначеним законом порядком призначення судового експерта; забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду; створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків; можливістю призначення повторної судової експертизи; присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.

Відповідно до статті 7 Закону № 4038-XII судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Згідно із статтею 7-1 Закону № 4038-XII підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Підставою для отримання висновку спеціаліста при з`ясуванні обставин вчинення кримінального проступку є запит службової особи підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, уповноваженої особи іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків.

Відповідно до частин 1, 3 статті 8 Закону № 4038-XII організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності та організаційно-управлінські засади діяльності державних спеціалізованих установ покладаються на міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.

Методики проведення судових експертиз (крім судово-медичних та судово-психіатричних) підлягають атестації та державній реєстрації в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до положень статті 17 Закону № 4038-XII для присвоєння та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів створюються експертно-кваліфікаційні комісії при міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.

До складу експертно-кваліфікаційних комісій входять найбільш досвідчені фахівці та науковці, які мають кваліфікацію судового експерта та стаж практичної роботи за спеціальністю не менше п`яти років. Серед них має бути не менше двох фахівців тієї експертної спеціальності і того класу, з яких комісія проводить атестацію, присвоює кваліфікацію судового експерта або кваліфікаційний клас, а також фахівець з процесуальних питань судової експертизи.

Порядок присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям чи позбавлення кваліфікації судового експерта фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, визначається Міністерством юстиції України. З цією метою при Міністерстві юстиції України створюється Центральна експертно-кваліфікаційна комісія, яка діє відповідно до положення про неї, що затверджується Міністерством юстиції України.

Присвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичним і судово-психіатричним експертам та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичних і судово-психіатричних експертів проводяться в порядку, що встановлюється Міністерством охорони здоров`я України.

Судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченими законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності (ч. 1 ст. 14 Закону № 4038-XII).

Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 №301/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.03.2015 за №249/26694 затверджено Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів (далі - Положення №301/5), яке відповідно до статей 10, 14, 16, 17 та 21 Закону України «Про судову експертизу» визначає: організаційні засади, завдання та порядок діяльності Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі - ЦЕКК); порядок підготовки та стажування фахівців, які мають намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта; порядок проведення атестації з метою присвоєння та підтвердження кваліфікації судового експерта в ЦЕКК; порядок видачі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, його дубліката, переоформлення та анулювання свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта; порядок тимчасового припинення здійснення судово-експертної діяльності та її поновлення; порядок розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів.

Згідно із пунктом 1, підпунктом 7 пункту 2 розділу II Положення №301/5 ЦЕКК є колегіальним органом, що діє при Міністерстві юстиції України.

Основними завданнями ЦЕКК є розгляд питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів.

Відповідно до пункту 3 розділу II Положення №301/5 ЦЕКК діє у складі кваліфікаційної і дисциплінарної палат.

Кваліфікаційна палата ЦЕКК виконує завдання, передбачені підпунктами 2-5 пункту 2 цього розділу.

Дисциплінарна палата ЦЕКК виконує завдання, передбачені підпунктами 6, 7 пункту 2 цього розділу.

ЦЕКК очолює голова ЦЕКК. Голова ЦЕКК має заступника, яким є голова кваліфікаційної палати ЦЕКК. У разі відсутності голови ЦЕКК виконання його обов`язків здійснює заступник голови ЦЕКК.

Склад палат ЦЕКК формується з постійних і змінних членів.

Постійні члени палат ЦЕКК не можуть одночасно входити до обох палат.

Змінні члени палат ЦЕКК залучаються до роботи обох палат без будь-яких обмежень.

У відповідності до пунктів 1, 2 розділу VI Положення №301/5 відповідно до статті 14 Закону України «Про судову експертизу» атестовані судові експерти за порушення вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

Процедура розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів включає:

розгляд питання щодо порушення дисциплінарного провадження;

розгляд питання та прийняття рішення щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.

Згідно із пунктами 3-6 розділу VI Положення №301/5 підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є подання керівника Структурного підрозділу Мін`юсту.

Подання вноситься за результатами перевірки відповідності поданого звернення вимогам пункту 5 розділу VI цього Положення.

До подання додаються документи, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз.

Документами, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз, є акти перевірок діяльності судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, звернення до Мін`юсту керівника НДУСЕ, а також звернення юридичних, фізичних осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, або правовідносин, до яких залучено судового експерта з метою надання висновку, які мають містити:

повне найменування (власне ім`я, прізвище) особи, якою подається звернення, її місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (власне ім`я, прізвище) представника такої особи, якщо звернення подається представником, та підтвердження такого представництва;

викладення обставин, які свідчать про конкретні порушення судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз, а також власне ім`я та прізвище судового експерта; дату і номер висновку експерта; суть порушення з посиланням на частину висновку експерта (сторінка, абзац) із зазначенням конкретних положень нормативно-правових актів та/або методик проведення судових експертиз (назва, пункт, частина тощо), які порушено експертом;

інформацію про те, що дані, про які йдеться у зверненні, отримані та надані без порушення чинного законодавства.

Якщо обставини, викладені у зверненні, стосуються порушень судового експерта, наявність яких підтверджується інформацією, зазначеною у висновку експерта, до звернення обов`язково додається якісна копія цього висновку.

Якщо звернення не відповідає вимогам, встановленим цим пунктом, воно не підлягає розгляду дисциплінарною палатою ЦЕКК.

Згідно із положеннями пунктів 6-11 розділу VI Положення 301/5 за результатами розгляду подання та доданих до нього документів дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень:

не порушувати дисциплінарне провадження;

порушити дисциплінарне провадження.

Дисциплінарне провадження не порушується у разі, якщо:

на момент розгляду подання стосовно судового експерта порушено або розглянуто дисциплінарне провадження з приводу тих самих фактів порушень, про які зазначено у документах, доданих до подання;

на момент розгляду подання термін дії Свідоцтва закінчився, або Свідоцтво було анульовано;

перевірка інформації, викладеної у документах, доданих до подання, потребує проведення повторного огляду об`єкта дослідження, вивчення матеріалів та документів, наданих експерту для проведення експертизи, зіставлення їх з документами, зазначеними у висновку, тощо, що по суті є повторною експертизою;

дисциплінарна палата ЦЕКК дійшла до висновку, що зазначена у зверненні інформація про можливі допущення судовим експертом порушення не підтверджується документами, доданими до подання.

У разі порушення дисциплінарного провадження дисциплінарна палата ЦЕКК може прийняти рішення про витребування пояснення у судового експерта та/або проведення аналізу висновку експерта, інформація в якому є предметом оскарження, з метою перевірки відповідності висновку вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз та доручити здійснення аналізу члену (членам) постійного чи змінного складів палат ЦЕКК або НДУСЕ.

Структурний підрозділ Мін`юсту до розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта забезпечує надання до дисциплінарної палати ЦЕКК відомостей про судового експерта стосовно дати присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта, наявності кваліфікаційного класу, а також дисциплінарних стягнень.

У разі наявності інформації стосовно обставин, які унеможливлюють розгляд питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта, дисциплінарна палата ЦЕКК може прийняти рішення про припинення дисциплінарного провадження.

Метою аналізу висновку не є його спростування чи підтвердження.

Для проведення аналізу висновок експерта знеособлюється шляхом ретушування даних щодо суб`єктів призначення та проведення експертизи, учасників справи (провадження), а також інших відомостей, що не можуть бути розголошені відповідно до вимог законодавства.

Аналіз висновку здійснюють судові експерти, які мають кваліфікацію судового експерта з тієї експертної спеціальності, за якою складено висновок, що підлягає аналізу, та не менше ніж трирічний стаж експертної роботи.

За результатами аналізу висновку складається довідка за зразком згідно з додатком 12 до цього Положення. Довідка складається на кожний висновок, щодо якого проведено аналіз. Строк проведення аналізу висновків не може перевищувати 14 календарних днів.

Розгляд питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта відбувається за участю судового експерта. Прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження здійснюється за відсутності судового експерта, щодо якого приймається рішення. У разі неявки судового експерта з поважних причин розгляд питання переноситься на чергове засідання дисциплінарної палати ЦЕКК. У випадку повторної неявки судового експерта дисциплінарна палата ЦЕКК може розглянути питання за його відсутності.

На початку засідання голова дисциплінарної палати ЦЕКК оголошує склад присутніх членів дисциплінарної палати ЦЕКК, попереджає членів дисциплінарної палати про обов`язок не розголошувати відомості, які стали відомі їм під час дисциплінарного провадження, а також роз`яснює право судового експерта на заявлення відводу членам дисциплінарної палати ЦЕКК.

Під час розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судовий експерт може ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та давати додаткові пояснення.

Дисциплінарна палата ЦЕКК розглядає питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта в межах порушень, зазначених у документах, доданих до подання.

За наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень:

1) притягнути судового експерта до дисциплінарної відповідальності та застосувати відповідне дисциплінарне стягнення;

2) не притягувати судового експерта до дисциплінарної відповідальності;

3) припинити дисциплінарне провадження.

Рішення дисциплінарної палати ЦЕКК за наслідками розгляду дисциплінарного провадження приймається членами палати за відсутності інших осіб.

Резолютивна частина рішення дисциплінарної палати ЦЕКК оголошується одразу після його прийняття в присутності всіх учасників засідання.

Повний текст рішення виготовляється протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня оголошення резолютивної частини рішення.

Рішення дисциплінарної палати ЦЕКК складається з:

1) вступної частини із зазначенням:

дати засідання та номера рішення;

складу дисциплінарної палати ЦЕКК;

прізвища та ініціалів судового експерта, стосовно якого розглядалось питання щодо дисциплінарної відповідальності, відомостей про його присутність або відсутність на засіданні;

2) описової частини із зазначенням:

змісту питання, що розглядалось дисциплінарною палатою ЦЕКК;

переліку документів, що розглядались на засіданні;

результатів перевірки інформації про порушення судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз;

змісту пояснень судового експерта;

3) мотивувальної частини із зазначенням:

встановлених обставин з посиланням на досліджені дисциплінарною палатою ЦЕКК документи, матеріали та пояснення судового експерта;

мотивів, з яких дисциплінарна палата ЦЕКК дійшла висновку щодо притягнення/не притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності;

нормативно-правових актів та/або методик проведення судових експертиз, якими керувалася дисциплінарна палата ЦЕКК під час прийняття рішення;

4) резолютивної частини із зазначенням:

суті рішення за результатами розгляду із зазначенням дисциплінарного стягнення в разі його застосування;

прізвищ, ініціалів та підписів членівдисциплінарної палати ЦЕКК, які брали участь у засіданні.

Рішення дисциплінарної палати ЦЕКК про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржене в установленому законодавством порядку (п. 21 розділу VI Положення №301/5).

Аналізуючи наведені положення суд приходить до наступних висновків.

По-перше, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

По-друге, судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження.

По-третє, судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченими законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності.

В четверте, процедура розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів включає в себе розгляд питання щодо порушення дисциплінарного провадження; розгляд питання та прийняття рішення щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта. У свою чергу, підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є подання керівника Структурного підрозділу Мін`юсту, яке вноситься після перевірки відповідного звернення юридичних, фізичних осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, або правовідносин, до яких залучено судового експерта з метою надання висновку, яке, серед іншого має містити викладення обставин, які свідчать про конкретні порушення судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз, суть порушення з посиланням на частину висновку експерта (сторінка, абзац) із зазначенням конкретних положень нормативно-правових актів та/або методик проведення судових експертиз (назва, пункт, частина тощо), які порушено експертом, за результатами розгляду якого дисциплінарна палата ЦЕКК приймає рішення.

По-п`яте, за наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень, зокрема не притягувати судового експерта до дисциплінарної відповідальності. При цьому, у рішенні дисциплінарної палати ЦЕКК має бути зазначено описова частина із викладення змісту питання, що розглядалось дисциплінарною палатою ЦЕКК; переліку документів, що розглядались на засіданні; результатів перевірки інформації про порушення судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз; змісту пояснень судового експерта, а також мотивувальна частина із зазначенням встановлених обставин з посиланням на досліджені дисциплінарною палатою ЦЕКК документи, матеріали та пояснення судового експерта; мотивів, з яких дисциплінарна палата ЦЕКК дійшла висновку щодо притягнення/не притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності; нормативно-правових актів та/або методик проведення судових експертиз, якими керувалася дисциплінарна палата ЦЕКК під час прийняття рішення.

По-шосте, рішення дисциплінарної палати ЦЕКК про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

Як вже було вказано судом вище, позивач обґрунтовуючи позовні вимоги, серед іншого вказує на те, що до участі у засіданні ЦЕКК не було запрошено членів змінного складу дисциплінарної палати ЦЕКК ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що підтверджується листом Міністерства юстиції України №36829/58834-33-21/6.3 від 20.07.2021. Натомість, на думку позивача наведене є порушенням об`єктивності розгляду питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судових експертів, адже безпосередньо вказані вище особи, обговорюючи дане питання на стадії вирішення питання щодо порушення дисциплінарного провадження, висловлювали думку щодо об`єктивності доводів заявника - тобто представника позивача, які викладені у відповідній заяві в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності судових експертів.

У свою чергу, представником відповідача-2 у відзиві на позовну заяву вказано про те, що Положенням №301/5 не передбачено участь тих самих членів дисциплінарної палати ЦЕКК в розгляді одного дисциплінарного провадження, яке включає в себе розгляд питання щодо порушення дисциплінарного провадження та розгляд питання та прийняття рішення щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.

Надаючи оцінку доводам сторін в цій частині суд вважає за доцільне вказати про наступне.

Так, судом встановлено та не заперечувалось Мін`юстом, що засідання дисциплінарної палати ЦЕКК щодо розгляду питання дисциплінарної відповідальності судових експертів проводилися:

01.03.2021 - розглядалось питання щодо порушення дисциплінарного провадження стосовно експертів;

09.04.2021 - у зв`язку з неявкою судового експерта ОСОБА_5 на засідання, розгляд питання щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів перенесено;

23.04.2021 - розглядалося по суті питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судових експертів.

Засідання дисциплінарної палати ЦЕКК від 01.03.2021 проводилося у складі: заступника голови дисциплінарної палати ЦЕКК - ОСОБА_9 , секретаря дисциплінарної палати ЦЕКК - ОСОБА_10 , фахівців з процесуальних питань - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , судового експерта з постійного складу - ОСОБА_14 та фахівців зі змінного складу палат ЦЕКК з правом проведення економічних експертиз за спеціальностями: 11.1 - дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності, 11.2 - дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій, 11.3 - дослідження документів фінансово-кредитних операцій - ОСОБА_7 , ОСОБА_15 .

Засідання дисциплінарної палати ЦЕКК від 09.04.2021 проводилося у складі: голови дисциплінарної палати ЦЕКК - ОСОБА_16 , заступника голови дисциплінарної палати ЦЕКК - ОСОБА_9 , секретаря дисциплінарної палати ЦЕКК - ОСОБА_10 , фахівців з процесуальних питань - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , судових експертів з постійного складу - ОСОБА_17 та фахівців зі змінного складу палат ЦЕКК з правом проведення економічних експертиз за спеціальностями: 11.1 - дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності, 11.2 - дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій, 11.3 - дослідження документів фінансово-кредитних операцій - ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_15 .

Засідання дисциплінарної палати ЦЕКК від 23.04.2021 проводилося у складі: голови дисциплінарної палати ЦЕКК - ОСОБА_16 , заступника голови дисциплінарної палати ЦЕКК - ОСОБА_9 , секретаря дисциплінарної палати ЦЕКК - ОСОБА_10 , фахівців з процесуальних питань - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , судових експертів з постійного складу - ОСОБА_17 , ОСОБА_14 та фахівців зі змінного складу палат ЦЕКК з правом проведення економічних експертиз за спеціальностями: 11.1 - дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності, 11.2 - дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій, 11.3 - дослідження документів фінансово-кредитних операцій - ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що на кожному із засіданні дисциплінарної палати ЦЕКК для розгляду питання дисциплінарної відповідальності судових експертів були присутні різні члени постійного складу дисциплінарної палати ЦЕКК та змінного складу палат ЦЕКК.

Як вже було вказано судом вище, пунктом 3 розділу II Положення №301/5 встановлено, що ЦЕКК діє у складі кваліфікаційної і дисциплінарної палат.

Склад палат ЦЕКК формується з постійних і змінних членів.

Постійні члени палат ЦЕКК не можуть одночасно входити до обох палат.

Змінні члени палат ЦЕКК залучаються до роботи обох палат без будь-яких обмежень.

Відповідно до пункту 5 розділу II Положення №301/5 до змінного складу палат ЦЕКК можуть входити найбільш досвідчені фахівці НДУСЕ, а також атестовані судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ судових експертиз та мають стаж практичної роботи судового експерта не менше ніж п`ять років (за їх згодою). Судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, включаються до змінного складу палат ЦЕКК за поданням громадських організацій судових експертів.

До змінного складу палат ЦЕКК також можуть входити фахівці наукових установ і закладів вищої освіти (за їх згодою).

Аналізуючи наведені норми Положення №301/5 суд зазначає, що дійсно останніми не регламентовано участь у засіданнях ЦЕКК в розгляді одного дисциплінарного провадження одних і тих же членів змінної палати ЦЕКК, однак вказане не може нівелювати твердження позивача в цій частині із мотивів, які суд зазначить нижче.

Як вже було неодноразово вказано вище дисциплінарне провадження складається із двох стадій, а саме вирішення питання щодо наявності підстав для порушення дисциплінарного провадження щодо судових експертів та безпосередньо, у разі його порушення, розгляд такого дисциплінарного провадження. При цьому, на стадії вирішення питання щодо наявності підстав для порушення дисциплінарного провадження, у тому числі, членами змінного складу ЦЕКК висловлюється позиція щодо наявності/відсутності можливих порушень судовими експертами, яка, в свою чергу є визначальної при вирішенні питання щодо порушення дисциплінарного провадження.

Об`єктивність розгляду дисциплінарного провадження, за думкую суду, забезпечується шляхом висвітлення думок всіх членів дисциплінарної палати ЦЕКК, як постійної, так і змінної, які брали участь у вирішенні питання щодо порушення дисциплінарного провадження щодо судових експертів. Безпосередньо їх думка на стадії порушення дисциплінарного провадження щодо судових експертів, на переконання суду, є важливою та такою, що сприяє повному та об`єктивному розгляду відповідно провадження, адже, фактично, за їхніми висновком таке провадження і порушено.

Отже, враховуючи наведене у своїй сукупності суд вважає, що доводи позивача в частині необхідності запрошення до участі у розгляді дисциплінарного провадження членів змінного складу дисциплінарної палати ЦЕКК ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є обґрунтованими, а обставини їх не запрошення вказують на порушення принципу обґрунтованості прийняття спірних рішень, однак, на переконання суду, не можуть бути самостійними та виключними підставами для скасування останніх.

Таким чином, суд вважає за необхідне перейти до подальшого дослідження оскаржуваних рішень, з урахуванням доводів позивача, які покладені в обгрунтування їх протиправності у взаємозв`язку із твердженням Мін`юсту щодо їх правомірності.

Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за №705/3145 затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Інструкція).

У відповідності до пункту 1.1 розділу I Інструкції призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі - експерти), їх обов`язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України "Про судову експертизу", "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.

Терміни, що використовуються в цій Інструкції, вживаються у значеннях, наведених у Кримінальному процесуальному, Цивільному процесуальному, Господарському процесуальному кодексах України, Кодексі України про адміністративні правопорушення, Кодексі адміністративного судочинства України та Митному кодексі України.

Основними видами (підвидами) економічної експертизи є експертизи: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій (пп. 1.2.3 п. 1.2 розділу I Інструкції).

Відповідно до підпункту 1.2.11 пункту 1.2 розділу I Інструкції згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше.

Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.

Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

У відповідності до пункту 1.4 розділу I Інструкції під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо.

Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта.

Підставою для проведення експертиз відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або письмове звернення потерпілого чи сторони захисту кримінального провадження (далі - документ про призначення експертизи (залучення експерта)), у якому обов`язково зазначаються реквізити, перелік питань, поставлених експерту, а також об`єкти, що підлягають дослідженню (п. 1.8 розділу I Інструкції).

За правилами пункту 1.13 розділу I Інструкції строк проведення експертизи встановлюється залежно від складності дослідження з урахуванням експертного навантаження фахівців керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) у межах:

10 календарних днів - щодо матеріалів з невеликою кількістю об`єктів та вирішуваних питань і простих за характером досліджень;

30 календарних днів - щодо матеріалів із середньою кількістю об`єктів та вирішуваних питань або середньої складності за характером досліджень;

60 календарних днів - щодо матеріалів з великою кількістю об`єктів та вирішуваних питань або складних за характером досліджень;

понад 60 календарних днів - щодо матеріалів із великою кількістю об`єктів та вирішуваних питань (більше десяти), виходячи з фактично необхідного для експерта часу або особливо складних за характером досліджень (досліджень з використанням криміналістичного обладнання (лазерного, оптичного, електронного), проведення експериментальних досліджень, застосування декількох методів);

понад 90 календарних днів - якщо експертиза є особливо складною чи багатооб`єктною, потребує вирішення більше десяти питань або вирішення питань, які потребують декількох досліджень, чи налічує понад п`ять томів матеріалів справи або є комплексною чи потребує залучення фахівців з інших установ (у тому числі судово-медичних), підприємств, організацій і не може бути виконана в зазначені строки.

Більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.

У разі значного завантаження експерта та знаходження в нього на виконанні одночасно понад десяти експертиз, у тому числі комісійних та комплексних, вказані терміни можуть бути переглянуті або встановлені додатково з урахуванням необхідного реального часу на їх виконання.

Попереднє вивчення матеріалів при проведенні простих та середньої складності досліджень не повинно перевищувати відповідно п`яти та десяти робочих днів; при складних та особливо складних дослідженнях - відповідно п`ятнадцяти та двадцяти робочих днів.

У разі відмови органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у погодженні запропонованого розумного строку проведення експертизи матеріали справи повертаються з пропозицією призначити експертизу іншим суб`єктам судово-експертної діяльності, визначеним у статті 7 Закону України "Про судову експертизу".

У випадку невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством, незабезпечення прибуття експерта, безперешкодного доступу до об`єкта дослідження, а також належних умов для його роботи (учинення перешкод з боку сторін, що беруть участь у справі, в обстеженні об`єкта) матеріали справи повертаються органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.

Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи, і закінчується у день складання висновку експерта (повідомлення про неможливість надання висновку). Якщо закінчення встановленого строку проведення експертизи припадає на неробочий день, то днем закінчення строку вважається наступний за ним робочий день.

У строк проведення експертизи не включається строк виконання клопотань експерта, усунення недоліків, допущених органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

У відповідності до пункту 2.2 розділу II Інструкції на експерта покладаються такі обов`язки: заявити самовідвід за наявності передбачених законодавством обставин; прийняти до виконання доручену йому експертизу; особисто провести повне дослідження, дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені питання, а в разі необхідності роз`яснити його; повідомити в письмовій формі органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), про неможливість її проведення та повернути надані матеріали справи та інші документи, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були надані; з`явитися на виклик органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), для надання роз`яснень, показань чи доповнень з приводу проведеної експертизи або причин повідомлення про неможливість її проведення; забезпечити збереження об`єкта експертизи. Якщо дослідження пов`язане з повним або частковим знищенням об`єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта); не розголошувати без дозволу органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), відомості, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням обов`язків, або не повідомляти будь-кому, крім органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), чи суду про хід проведення експертизи та її результати.

У разі постановлення ухвали суду про припинення проведення експертизи експерт зобов`язаний негайно повернути матеріали справи та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи.

При цьому, за правилами пункту 2.3 розділу II Інструкції експерту забороняється: проводити експертизу без письмової вказівки керівника (заступника керівника) експертної установи, керівника структурного підрозділу; передоручати проведення експертизи іншій особі; самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно; вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта та з`ясування питань права і надавати оцінку законності проведення процедур, регламентованих нормативно-правовими актами; вступати у не передбачені порядком проведення експертизи контакти з особами, якщо такі особи прямо чи опосередковано зацікавлені в результатах експертизи; зберігати матеріали справ та об`єкти експертних досліджень поза службовим приміщенням.

Судом встановлено, що на вирішення експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз були поставлені питання наступного змісту:

Експертиза №1 (висновок №7011/7507-7601/17-45 від 27.04.2017):

1) «чи обґрунтовуються та підтверджуються документально висновки, викладені у поясненнях спеціалістів, отримані в ході огляду матеріалів кримінального провадження від 09 березня - 07 квітня 2017 року щодо оцінки втрат доходів бюджету на прикладі підприємств, з урахуванням даних досудового розслідування, а саме: що втрати бюджету від ненадходження ПДВ по досліджуваних 98 підприємствах за період липня 2011 - лютого 2014 років складають 43 831 041 078,0 грн.?»;

2) «чи обґрунтовуються та підтверджуються документально висновки, викладені у поясненнях спеціалістів, отримані в ході огляду матеріалів кримінального провадження від 09 березня - 07 квітня 2017року щодо оцінки втрат доходів бюджету на прикладі підприємств, з урахуванням даних досудового розслідування, а саме: що втрати бюджету від ненадходження податку на прибуток по досліджуваних 98 підприємствах за період липня 2011 - лютого 2014 років складають 52 090 912 784,0 грн.?»;

3) «чи обґрунтовуються та підтверджуються документально висновки, викладені у поясненнях спеціалістів, отримані в ході огляду матеріалів кримінального провадження від 09 березня - 07 квітня 2017року щодо оцінки втрат доходів бюджету на прикладі підприємств, з урахуванням даних досудового розслідування, а саме: що втрати бюджету від ненадходження ПДВ та податку на прибуток по досліджуваних 98 підприємствах за період липня 2011 - лютого 2014років складають 95 921 953 826,0 грн.?»;

4) «чи спричинена з урахуванням відповідей на запитання №№1-3 матеріальна шкода (збитки) Державному бюджету України і в якому розмірі?».

Експертиза №2 (висновок №7947/8496/17-45 від 15.05.2017):

1) «чи обґрунтовуються та підтверджуються документально, відповідно до тверджень, зазначених у поясненнях спеціалістів, наданих у ході огляду від 09 березня - 07 квітня 2017 року та, з урахуванням матеріалів кримінального провадження, матеріальна шкода (збитки) Державному бюджету України і у якому розмірі (окремо від ненадходження ПДВ, податку на прибуток, а також загалом від ненадходження ПДВ та податку на прибуток) по досліджуваних 8 підприємствах у регіональному розрізі?»;

Експертиза №3 (додаткова, висновок №4625-4628/18-45 від 05.03.2018):

1) «чи обґрунтовуються та підтверджуються документально висновки, викладені у поясненнях спеціалістів, отримані в ході огляду матеріалів кримінального провадження від 26-27 лютого 2018 року щодо оцінки втрат доходів бюджету на прикладі підприємств, з урахуванням даних досудового розслідування, а саме: що втрати бюджету від ненадходження ПДВ по досліджуваних 105 підприємствах за період квітня 2011 - лютого 2014 років 47 589 580 540,0 грн.?»;

2) «чи обґрунтовуються та підтверджуються документально висновки, викладені у поясненнях спеціалістів, отримані в ході огляду матеріалів кримінального провадження від 26 -27 лютого 2018 року щодо оцінки втрат доходів бюджету на прикладі підприємств, з урахуванням даних досудового розслідування, а саме: що втрати бюджету від ненадходження податку на прибуток по досліджуваних 105 підприємствах за період квітня 2011 - лютого 2014 років складають 56 780 908 5 76 грн.?»;

3) «чи обґрунтовуються та підтверджуються документально висновки, викладені у поясненнях спеціалістів, отримані в ході огляду матеріалів кримінального провадження від 26-27 лютого 2018 року щодо оцінки втрат доходів бюджету на прикладі підприємств, з урахуванням даних досудового розслідування, а саме: що втрати бюджету від ненадходження ПДВ та податку на прибуток по досліджуваних 105 підприємствах за період квітня 2011 - лютого 2014років складають 104 3 70 489 116 грн.?»;

4) «чи спричинена з урахуванням відповідей на запитання №№2.1-2.3 матеріальна шкода (збитки) Державному бюджету України і в якому розмірі?».

У той же час, як слідує зі спірних рішень, членами дисциплінарної палати ЦЕКК встановлено, що в умовах поставленого експертного завдання перевірка господарсько-фінансової діяльності підприємств не передбачалась.

Експертами надано відповіді в межах тих питань та завдань, які були поставлені експертам на вирішення.

Щодо невикористання експертами при проведенні експертиз жодних економічних методик, про що вказано у зверненні, членами дисциплінарної палати ЦЕКК встановлено, що у висновках експертами використовувалась методика «Методи, способи та прийоми, які використовуються при проведенні судово-економічних експертиз», однак не зроблено посилання на неї.

Суд критично ставиться до наведеного, з огляду на наступне.

Відповідно до методики «Методи, способи та прийоми, які використовуються при проведенні судово-економічних експертиз», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2010 року (реєстраційний код 11.0.08) судово-економічна експертиза ґрунтується на дослідженні слідів відображення і закономірності утворення в документах інформації щодо господарської та фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій всіх форм власності.

Предмет судово-економічної експертизи - це встановлювані на підставі застосування спеціальних знань у галузі економіки фактичні дані (обставини) справи про відображену в документах інформацію щодо економічної діяльності (господарських операцій, фінансового стану, бухгалтерського та податкового обліку тощо) суб`єктів економічних відносин.

Визначаючи об`єкти судово-економічної експертизи, методика поділяє їх на дві групи: «безпосередні об`єкти» та «інші матеріали».

До безпосередніх об`єктів методика відносить первинні і зведені документи (накладні; податкові накладні; акти прийому-передачі; касові ордери; платіжні доручення; чеки; квитанції; платіжні відомості; митні декларації (ВМД); інвентаризаційні описи тощо) облікові регістри (головні книги; касові ордери; журнали-ордери; відомості аналітичного обліку; картки складського обліку; реєстри податкових накладних тощо); бухгалтерську, фінансову, податкову і статистичну звітність (товарні звіти матеріально-відповідальних осіб; касові звіти; авансові звіти; баланс; звіт про фінансові результати; звіт про рух грошових коштів; звіт про власний капітал; податкові декларації тощо)».

Будь-які інші матеріали справи (в тому числі і документальні) методика відносить до «інших» матеріалів, які можуть бути використані при проведенні судово-економічної експертизи лише факультативно.

У якості джерел інформації, крім безпосередніх об`єктів, при дослідженні можуть використовуватись інші матеріали справи, до яких відносяться: а) акти ревізій, документальних перевірок діяльності підприємств; б) протоколи допитів, свідчення звинувачених і свідків; в) висновки експертів інших спеціальностей; г) протоколи виїмок і інші.

Також методика визначає завдання судово-економічної експертизи. При цьому, у методиці зазначається, що економічна експертиза включає: дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності; дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій; дослідження документів фінансово-кредитних операцій.

Серед іншого, до основних завдань судово-економічної експертизи методика відносить: установлення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку доходів та витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток; визначення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість».

На сторінках 10-27 методики 11.0.08 наводяться засади проведення судово-економічної експертизи різними методами: 1) загальний; 2) метод документальної перевірки; 3) метод зіставлення взаємопов`язаних документів та 4) метод моделювання.

При цьому, всі згадані методи передбачають обов`язкову наявність та використання документів, визначених у методиці 11.0.08 як безпосередні об`єкти експертизи.

Лише метод моделювання допускає відсутність частини (а не повну відсутність) безпосередніх об`єктів. До того ж, методикою 11.0.08 (стр. 27) передбачено, що метод моделювання застосовується лише в сукупності з іншими її методами - тобто тими, які передбачають наявність безпосередніх об`єктів експертизи.

На сторінці 28 методики міститься припис про те, що експерти-економісти проводять дослідження та надають висновки на підставі документів, які підтверджують господарські операції у відповідності до вимог чинного законодавства, яким регулюється документування та відображення у обліку і звітності тих чи інших операцій. Це випливає зі змісту експертних спеціальностей...

Надання оцінки показанням свідків та іншим доказам, припущення щодо відсутності можливості виконання операцій виходить за межі компетенції експертів.

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що проведення судово-економічної експертизи будь-яким методом в обов`язковому порядку потребує перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств (господарських операцій, фінансового стану, бухгалтерського та податкового обліку); така перевірка в обов`язковому порядку здійснюється лише шляхом дослідження визначених у методиці безпосередніх об`єктів експертизи: первинних та зведених документів, облікових регістрів, бухгалтерської, фінансової, податкової і статистичної звітності; будь-які інші матеріали не мають самостійного значення для виконання завдань експертизи та можуть бути використані лише як додаткові допоміжні джерела інформації до безпосередніх об`єктів експертизи; завдання судово-економічної експертизи полягають у встановленні (визначенні) відповідності чинному законодавству відображення інформації у документах, які відносяться до безпосередніх об`єктів експертизи; надання оцінки поясненням спеціалістів, не входить в компетенцію експертів, та методика не визначає в якості завдання судово-економічної експертизи встановлення (визначення) відповідності чинному законодавству та/або документальне підтвердження/спростування висновків, пояснень спеціалістів, свідків тощо (зокрема і тих, які були надані без дослідження первинних та інших документів, які методика визначає безпосередніми об`єктами судово-економічної експертизи).

Суд звертає увагу, що на початку дослідницької частини кожного з висновків зазначається про те, що дослідження проводилося методами документальної перевірки, зіставлення та економічного аналізу; перевірені повнота та правильність заповнення реквізитів документів, відповідність записів в документах вимогам нормативних актів; зіставлялись дані взаємопов`язаних документів.

Разом з тим, належних та достатніх доказів того, які саме копії документів ними було досліджено висновки не містять.

Вказане безпосередньо випливає із спірних рішень, де відповідачем-1 зазначено про те, що експерти погоджуються, що у висновках необхідно було більш детально розписати суть поставленої задачі. Разом з тим експерти повідомили, що їм було зрозуміло обсяг завдань, поставлених на вирішення, та необхідність використання усіх матеріалів, наданих на дослідження.

Окрім цього, у спірних рішеннях зазначено про те, що на запитання членів дисциплінарної палати ЦЕКК щодо використання експертами електронних копій документів на електронних носіях експерти повідомили, що крім оптичного диску було додано роздруковану інформацію, яка була долучена до протоколів огляду. Дані, що надавались на оптичному диску, звірялись з копіями документів, які були підшиті як матеріали кримінальної справи, що надавались експертам на дослідження.

Суд наголошує на тому, що приймаючи до уваги позицію третіх осіб в цій частині ЦЕЕК не було враховано те, що остання не підтверджена належними та допустимими доказами.

Крім того, відповідачем-2 не з`ясовано перевірку повноти та правильності заповнення яких саме документів здійснювали експерти (стр. 10 висновку 1, стр. 3 висновку 2, стр. 31 висновку 3), якщо при проведенні дослідження безпосередні об`єкти ними не досліджувались.

Не з`ясовано ЦЕЕК також і того, яким чином експертами здійснювалась нормативна перевірка, яка, за твердженням експертів, встановлювала відповідність відображення господарських операцій в обліку та звітності (стр. 10 висновку 1, стр. 3 висновку 2, стр. 31 висновку 3), якщо ЦЕКК встановлено, на підставі визнання експертами того, що документів обліку та звітності їм на дослідження надано не було.

Так, суд звертає увагу, що при прийнятті оскаржуваних рішень ЦЕКК не надано оцінку доводам позивача в частині кількості витрачених днів на проведення експертами експертних досліджень та співмірність їх зі складністю самої експертизи, не запитувано та не отримано пояснення щодо вказаного питання безпосередньо у судових експертів.

Суд наголошує, що за правилами пункту 1.13 розділу I Інструкції строк проведення експертизи встановлюється залежно від складності дослідження з урахуванням експертного навантаження фахівців керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) у межах від 10 календарних днів до понад 60 днів. У той же час, в межах спірних правовідносин експертами здійснено експертизу на протязі 17 календарних днів, тобто 13 робочих днів, що на переконання суду не відповідає складності останніх.

Окрім цього, суд зазначає, що зміст спірних рішень фактично базується на опосередкованих відповідях судових експертів без дослідження всіх фактичних обставини, які були покладені в основу заяви про порушення дисциплінарного провадження.

Тобто, на переконання суду, ЦЕКК при прийнятті оскаржуваних рішень діяла поверхнево, що полягає у не відображенні доводів заявника, а саме без повної, об`єктивної їх оцінки.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями частини 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов до висновку про невідповідність спірних рішень критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині та скасування останніх.

Окрім того, суд вважає за доцільне в цій частині вказати про те, що не заслуговують на увагу посилання відповідача-2 на відсутність у позивача права оскаржити спірні рішення, адже пунктом 21 Положення №301/5 таке право не обмежено, як і не обмежено положеннями КАС України. Водночас, посилання Мін`юсту на судову практику Верховного Суду в цій частині суд також відхиляє, адже остання сформована між іншими сторонами та не відносно рішень ЦЕЕК.

Більше того, як вже було вказано вище, пунктом 5 розділу IV Положення №301/5 документами, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз є, серед іншого звернення юридичних, фізичних осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, або правовідносин, до яких залучено судового експерта з метою надання висновку, що на переконання суду, з урахуванням права фізичних осіб подавати відповідні звернення наділяє останніх і право оскаржувати рішення ЦЕЕК, які прийняті за наслідком розгляду таких звернень.

Водночас, при вирішенні спору по суті необхідне наголосити, що оцінка всім іншим доводам позивача в частині не правомірності висновків як таких і наявність/відсутність підстав для притягнення судових експертів до дисциплінарної відповідальності судом не оцінюється, адже наведене виходить за межі повноважень адміністративного суду.

Суд відмічає, що в межах даної адміністративної справи надано оцінку безпосереднього оскаржуваним рішенням на предмет їх відповідності положенням частини 2 статті 2 КАС України, тобто перевірено чи досліджено ЦЕЕК всі доводи, які були покладені заявником в основу заяви про порушення дисциплінарної справи, здійснено оцінку процедури їх прийняття.

Разом з цим, суд наголошує, що за наслідком всебічного дослідження справи судом встановлено обставини прийняття ЦЕЕК оскаржуваних рішень без дотримання принципів обґрунтованості, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); розсудливості (без врахування і оцінки доводів заявника).

Підсумовуючи вищевикладене суд вважає наявними підстави для зобов`язання Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України у складі дисциплінарної палати повторно розглянути подання від 24.02.2021 директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Ткаченко Наталії Миколаївни до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України за зверненням адвоката Задорожного Микити Сергійовича № 70/77-1 від 05.02.2021 про порушення судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Денисенко Оленою Вікторівною, Борщевською Юлією Геннадіївною, Піркл Аліною Іванівною вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз під час проведення експертних досліджень, за результатами яких складені висновки судово-економічної експертизи №7011/7507ч7601/17-45 від 27.04.2017, № 7947/8496/17-45 від 15.05.2017, № 4625ч4628/18-45 від 05.03.2018.

При цьому, в цій частині позовних вимог суд відхиляє посилання відповідача-2 на дискрецію повноважень ЦЕЕК, адже судом не приймається рішення щодо зобов`язання ЦЕЕК притягнути судових експертів до дисциплінарної відповідності, а покладається обов`язок повторно розглянути відповідне подання.

Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову в цілому.

Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то судовий збір сплачений позивачем підлягає стягненню на його користь із відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , офіс АО «ID ЛІГАЛ ГРУП») до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, б. 13, код ЄДРПОУ відсутній), Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, б. 13, код ЄДРПОУ 00015622) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача судового експерта лабораторії економічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Денисенко Олени Вікторівни (адреса місця роботи: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, б. 6), судового експерта лабораторії економічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Борщевської Юлії Геннадіївни (адреса місця роботи: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, б. 6), судового експерта лабораторії економічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Піркл Аліни Іванівни (адреса місця роботи: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, б. 6) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

2. Взнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України № 1 від 23.04.2021 про не притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 (судовий експерт лабораторії економічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; свідоцтво № 358-15, видане ЕКК НКДІСЕ, дію продовжено до 18.12.2024).

3. Визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України № 1/1 від 23.04.2021 про не притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4 (судовий експерт лабораторії економічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; свідоцтво № 144-11, видане ЕКК НКДІСЕ, дію продовжено до 30.03.2022).

4. Визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України № 1/2 від 23.04.2021 про не притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_5 (судовий експерт лабораторії економічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; свідоцтво від 21.04.2010 № 147-11, видане ЕКК НКДІСЕ, дійсне до 29.07.2020).

5. Зобов`язати Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України у складі дисциплінарної палати повторно розглянути подання від 24.02.2021 директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Ткаченко Наталії Миколаївни до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України за зверненням адвоката Задорожного Микити Сергійовича № 70/77-1 від 05.02.2021 про порушення судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Денисенко Оленою Вікторівною, Борщевською Юлією Геннадіївною, Піркл Аліною Іванівною вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз під час проведення експертних досліджень, за результатами яких складені висновки судово-економічної експертизи №7011/7507ч7601/17-45 від 27.04.2017, № 7947/8496/17-45 від 15.05.2017, № 4625ч4628/18-45 від 05.03.2018.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, б. 13, код ЄДРПОУ 00015622) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , офіс АО «ID ЛІГАЛ ГРУП») сплачений нею судовий збір у розмірі 2 724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева