Рішення № 102357595, 29.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2021 року м. Київ № 640/24019/20

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому в перерахунку та виплаті пенсії за віком з застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% при визначенні коефіцієнта страхового стажу для обчислення пенсії, а саме з 01.10.2017;

- зобов`язати відповідача перерахувати та виплачувати йому пенсію за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% при визначенні коефіцієнта страхового стажу для обчислення пенсії, а саме з 01.10.2017.

Ухвалою суду від 12.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строки для подання заяв по суті.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що з 19.06.2017 перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії за віком. Позивач звернувся до відповідача із заявою про надання інформації щодо розміру пенсії, на що отримав відповідь, з якої дізнався, що розрахунок пенсії було зроблено з використанням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. В той же час позивач вважає, що під час призначення пенсії мали би бути застосовані положення пункту 4-4 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), який передбачає застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, тобто в більшому розмірі. Позивач вважає, що зменшення йому величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% стосовно пенсій, які були призначені до 01.10.2017 за раніше діючим законодавством, таким що порушує статтю 22 Конституції України в частині звуження права на пенсійне забезпечення.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 відповідач заперечує проти задоволення такої на вказує на те, що пенсія призначена позивачу відповідно до Закону № 1058-ІV до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій". Відтак, остання підлягає перерахунку з 01.10.2017 з врахуванням пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Дослідивши письмові докази, Судом установлено.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача, якому з 19.06.2017 призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV.

04.08.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив повідомити його з яких підстав було зменшено коефіцієнт стажу з 1,35% на 1% .

Листом №20231-20875/Т-02/8-2600/20 відповідач повідомив позивача про те, що оскільки йому первинно призначено пенсію з 19.06.2017, оцінка страхового стажу з 01.10.2017 дорівнює 1%, та середній показник для обчислення заробітної плати враховується за 2014, 2015 та 2016 роки.

Не погоджуючись із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% при перерахунку пенсії за віком, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, Суд враховує таке.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із перерахунком пенсії позивача на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII. Як вже зазначено вище, під час перерахунку було застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Позивач вважає, що має застосовуватися величина, яка була визначена раніше, під час призначення пенсії - 1,35%.

Так, 11.10.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (далі - Закон № 2148-VIII), яким внесено зміни, зокрема до Закону № 1058-IV, розділ XV Прикінцевих та перехідних положень якого доповнено пунктами 4-3, 4-4.

Пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV визначено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом № 2148-VIII, з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Відповідно до пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Позивачу пенсію призначено відповідно до положень Закону №1058-ІV до набрання чинності Законом № 2148-VIII, у зв`язку з чим така підлягала перерахунку з 01.10.2017 з урахуванням пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

При цьому, нормами пункту 2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 2148-VIII чітко визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Таким чином, Законом № 2148-VIII передбачено заходи з метою уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій.

Суд звертає увагу, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. З 01.10.2017 перерахунок раніше призначених пенсій здійснено із використанням показника середньої заробітної плати у розмірі 3764,40 грн.

Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2015 №8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Натомість жодним доказом у справі не підтверджується, що за наслідками проведеного з 01.10.2017 перерахунку пенсії, розмір пенсії позивача зменшився.

При цьому, відповідно до пенсійної справи позивача, з 19.06.2017 йому призначено пенсію у розмірі 8945,67 грн, у вказаному розмірі позивач отримував пенсії і після її перерахунку з 01.10.2017 по 31.12.2019, з травня 2020 розмір пенсії позивача склав 9098,61 грн, з липня 2020 року - 9103,79 грн.

Зважаючи на вищенаведене, на думку суду, доводи позивача про звуження його прав та погіршення становища внаслідок застосування відповідачем при обчисленні пенсії величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% є безпідставними.

Як встановлено судом пенсія призначена позивачу відповідно до Закону № 1058-ІV до набрання чинності Законом № 2148-VIII. Відтак, остання підлягає перерахунку з 01.10.2017 з врахуванням пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Ці норми не було визнано неконституційними, а отже у відповідача були відсутні підстави не застосовувати їх при перерахунку пенсії позивачу.

З огляду на вищенаведене, Суд дійшов висновку, що під час перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% відповідач діяв правомірно.

Враховуючи викладене адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Позивачем відповідно до квитанції від 01.10.2020 № 0.0.1855548827.1 сплачено судовий зір в розмірі 840,80 грн.

Оскільки в задоволені позову відмовлено, відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудженню з Державного бюджету України не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.А. Донець