Рішення № 102357113, 30.12.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/5040/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, оформлене листом від 01.04.2021 року № 999-820/КО-17/8-2400/21, про відмову у проведенні перерахунку пенсії із заробітної плати за період роботи в зоні відчуження;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок та виплату пенсії із заробітної плати 0,00750 грн. за роботу в зоні відчуження з 13.08.1986 року до 30.08.1986 року, згідно довідки про заробітну плату № 435/65 вiд 24.11.2017 року, обчисливши розмір пенсії за ч. 1 ст. 27 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, починаючи” з 19.03.2021 року (дати подачі заяви про перерахунок пенсії).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19.03.2021 звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії із заробітної плати за період роботи в зоні відчуження у 1987 році, обчисливши розмір пенсії за ч.1 ст. 27 Закону України “Про загальне обов`язкове пенсійне страхування”. Однак, відповідач безпідставно відмовив у перерахунку та виплаті пенсії позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, за період роботи в зоні відчуження у 1987 році, на підставі довідки про заробітну плату №435 від 24.11.2017, з огляду на те, що чинним законодавством не передбачено обчислення пенсії виходячи із заробітку, отриманого за роботу в зоні відчуження. Позивач не погоджується із вказаною відмовою, оскільки просила здійснити перерахунок на підставі ч. 1 ст. 27, а не ч. 2 ст. 27 Закону України “Про загальне обов`язкове пенсійне страхування”. Вважає висновки викладені в листі помилковими та необґрунтованими, оскільки в довідці містяться відомості про заробітну плату у розмірі 750,12 крб. (з урахуванням заробітку в зоні відчуження), однак відповідач вказане не врахував.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнає. В обґрунтування заперечень відповідач вказував, що проводити розрахунок розміру пенсії обчисленої згідно з ч. 2 ст. 27 Закону України “Про загальне обов`язкове пенсійне страхування” виходячи із заробітку 268,93 грн, згідно з довідкою №435 від 24.11.2017 не доцільно. Чинним законодавством не передбачено обчислення пенсії виходячи із заробітку, отриманого за роботу в зоні відчуження згідно ч. 1 ст. 27 Закону України “Про загальне обов`язкове пенсійне страхування”.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 відповідно до Посвідчення серії НОМЕР_1 від 10.12.1992 року має право на пільги і компенсації встановлені Законом УРСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи для осіб, які брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС", Категорія 2 (а. с. 12).

Відповідно до відомостей з трудової книжки з 22.10.1982 року позивач працювала продавцем в ОРС Дністровського гідрокомплекса (а. с. 13-15).

З 01.10.1993 року ОРС Дністровський гідрокомплекс реорганізовано в ТВП “Енергетик Буковини” (а. с. 22).

Згідно наказу від 12.08.1986 року № 252-к та посвідчення про відрядження від 13.08.1986 року позивача було відкомандировано в м. Чорнобиль для обслуговування працівників Чорнобильської АЕС в столовій № 7 з 14.08.1986 по 29.08.1986 (а. с. 23, 26).

Відповідно до Архівної Довідки архівного відділу Новодністровської міської ради від 24.11.2017 року №435/65 в документах об`єднаного архівного фонду "ВАТ "Енергетик Буковини" №10 за 1986 рік є такі відомості про заробітну плату ОСОБА_1 , яка працювала в "ВАТ "Енергетик Буковини", позивачу було нараховано заробітну плату за за відрядження до м. Чорнобиль в сумі 750,12 крб. (а. с. 20).

19.03.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи в зоні відчуження по ліквідації аварії на ЧАЕС, обчисливши розмір пенсії за ч. 1 ст. 27 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 19.03.2021 року (дати подачі заяви про перерахунок пенсії). (а. с. 18).

За результатами розгляду поданої заяви, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області листом від 01.04.2021 року № 999-820/КО-17/8-2400/21 повідомило позивачу, що чинним законодавством не передбачено обчислення пенсії виходячи із заробітку, отриманого за роботу в зоні відчуження згідно ч. 1 ст. 27 Закону України “Про загальне обов`язкове пенсійне страхування”. Крім того, в листі зазначено, що проводити перерахунок пенсії обчисленої згідно ч. 2 ст. 27 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” виходячи із розрахунку 750,12 грн, згідно з довідкою від 24.11.2017 року №435/65, недоцільно. (а. с. 24-25).

Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, визначення соціального захисту потерпілого населення встановлено Законом України від 28.02.1991 №796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі по тексту - Закон №796-XII).

Згідно приписів частини третьої статті 55 Закону №796-ХІІ, призначення та виплата пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” і цього Закону.

Відповідно до статті 57 Закону №796-ХІІ, обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення: менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців; не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи; менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.

Порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а також в евакуації населення на добровільній безплатній основі і стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено відповідними документами, пенсія по інвалідності за їх бажанням обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Судом встановлено, що з 18.12.2007 позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та отримує пенсію за віком, призначеної зі зниженням пенсійного віку, згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, як ліквідатор 2 категорії наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році.

Статтею 27 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі по тексту - Закон № 1058-IV) встановлювалось, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно приписів статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначені коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в України, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).

З аналізу наведених положень законодавства випливає наявність у застрахованої особи права обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлено загальним Законом №1058-IV або спеціальним, тобто Законом №796-XII.

Такий правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суд України у постанові від 07.07.2015 року (справа N 21-727а15), постановах Верховного Суду від 25.09.2018 року N 185/3101/17 (2-а/185/253/17), від 03.10.2019 року в адміністративній справі N 676/5258/16-а.

Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача про наявність у нього, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, категорія 2, права обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлено загальним Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” або спеціальним - Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №22-1 від 25.11.2005, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, встановлено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Дослідженням трудової книжки позивача встановлено, що з 22.10.1982 року позивач працювала продавцем в ОРС Дністровського гідрокомплекса (згодом реорганізовано у ВАТ “Енергетик Буковини”) по переводу із Чорнобильської АЕС.

Згідно наказу від 12.08.1986 року № 252-к та посвідчення про відрядження від 13.08.1986 року позивача було відкомандировано в м. Чорнобиль для обслуговування працівників Чорнобильської АЕС в столовій № 7 з 14.08.1986 року по 29.08.1986 рік.

Відповідно до Архівної Довідки архівного відділу Новодністровської міської ради від 24.11.2017 року №435/65 в документах об`єднаного архівного фонду "ВАТ "Енергетик Буковини" №10 за 1986 рік є такі відомості про заробітну плату ОСОБА_1 , яка працювала в "ВАТ "Енергетик Буковини" позивачу було нараховано заробітну плату за відрядження до м. Чорнобиль в сумі 750,12 (а. с. 20).

Враховуючи вказану довідку, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок йому пенсії із заробітної плати за період в ЧАЕС відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Чернівецькій області відмовлено позивачу у такому перерахунку.

Однак, відповідач відмовив у проведенні такого перерахунку з посиланням на те, що чинним законодавством не передбачено обчислення пенсії виходячи із заробітку, отриманого за роботу в зоні відчуження згідно ч. 1 ст. 27 Закону України “Про загальне обов`язкове пенсійне страхування”. Крім того, відповідачем зазначено, що проводити перерахунок пенсії обчисленої згідно ч. 2 ст. 27 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” виходячи із розрахунку 750,12 грн, згідно з довідкою № 435/65 від 24.11.2017, недоцільно.

Така відмова пенсійного органу не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки як вже зазначалось, позивач має право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом № 1058-IV або спеціальним - Законом № 796-XII, незалежно від часу призначення пенсії. З урахуванням виявлення позивачем відповідного бажання, відповідач зобов`язаний був забезпечити право позивача на перерахунок його пенсії відповідно до приписів ч. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ст. 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позивач стверджує, що перерахунок та виплата його пенсії має проводитися виходячи із заробітної плати 750,12 крб. за роботу в зоні відчуження, згідно довідки про заробітну плату від 24.11.2017 року №435/65, у відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, починаючи” з 19.03.2021 року (дати подачі заяви про перерахунок пенсії).

Таким чином, враховуючи приписи ст. ст. 9, 245 КАС України, з метою ефективного захисту порушеного права, суд у цій справі вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 19.03.2021 року із заробітної плати 750,12 крб. за роботу в зоні відчуження, згідно довідки про заробітну плату від 24.11.2017 року №435/65, обчисливши розмір пенсії відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням виплачених за вказаний період сум.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із звільнення позивача від сплати судового збору, суд не вирішує питання щодо стягнення на користь позивача судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72 – 77, 90, 134, 241 - 246, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, оформлене листом від 01.04.2021 року № 999-820/КО-17/8-2400/21, про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із заробітної плати за період роботи в зоні відчуження.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 19.03.2021 року із заробітної плати 750,12 крб. за роботу в зоні відчуження, згідно довідки про заробітну плату № 435/65 вiд 24.11.2017 року, обчисливши розмір пенсії відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням виплачених за вказаний період сум.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників процесу:

позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40329345).

Суддя В.К. Левицький