Рішення № 102356918, 30.12.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/15678/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

до суду звернувся позивач до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України з позовними вимогами: Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 03.03.2021 №0000765-50-2204.

Рішенням суду від 17.12.2021 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 03.03.2021 №0000765-50-2204. Стягнуто з Головного управління ДПС у Хмельницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовій збір в сумі 908,00(дев"ятсот вісім)грн. Надано позивачу п"ятиденний термін з дня ухвалення рішення суду, для подачі підтверджуючих матеріалів щодо понесених судових витрат.

28.12.2021 позивачем надано до суду докази про судові витрати.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу слід задовольнити частково.

Щодо заявлених вимог позивача щодо витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Дослідивши подану заяву, матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В силу ч.9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно зі статтею 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 2 ст. 134 КАС України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У пункті 269 Рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Аналіз наведених норм дає суду підстави дійти висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

Так, до матеріалів справи представником позивача додані: копія Договору про надання правової (правничої) допомоги № 01/11 від 01.11.2021; копія Договору про надання правової (правничої) допомоги № 16/12 від 16.12.2021; Детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом від 21.12.2021; копія Звіту про надання правової (правничої) допомоги №01/11 від 01.11.2021; копія Звіту про надання правової (правничої) допомоги №16/12 від 16.12.2021; копія Угоди про розірвання Договору про надання правової (правничої) допомоги № 01/11 від 01.11.2021; копії квитанцій до прибуткового касового ордеру від 04.11.2021 №01/11 та від 17.12.2021 №17/12 на суму 5000,00грн.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно вказаних документів вартість надання правової допомоги становить 5000,00грн.

Суд вказує, що розмір витрат на правову допомогу - 5000,00 грн у цій справі є не співмірним до предмета спору, оскільки справа незначної складності.

Судом також враховано заперечення відповідача щодо виплати вказаної суми на правовову допомогу, який вказує, що розмір вартості написання позовної заяви є неспівмірним із складністю справи. Просив суд у задоволенні клопотання відмовити.

Тому, суд дійшов висновку, що із врахуванням критеріїв, визначених у статті 134 КАС України гонорар за вказані вище послуги адвоката має становити 2000,00 грн.

Відтак, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу в сумі 2000,00грн, що становить вартість послуг у цій справі.

Щодо заявлених вимог про стягнення судового збору з Головного управління ДПС у Хмельницькій області у сумі 908,00 грн, суд звертає увагу на те, що вказане питання було розглянуто при винесенні рішення по справі №560/15687/21, тому заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення вимог.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

заяву задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за надання правової допомоги за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області у сумі 2000,00(дві тисячі) грн.

В решті заявлених вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 30 грудня 2021 року