Рішення № 102356800, 30.12.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/9973/21

РІШЕННЯ

іменем України

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області, викладене у листі - відповіді від 14.06.2021 № 4865-4140/М-03/8-2200/21 про відмову в перерахунку його пенсії у зв`язку із змінами розміру заробітної плати на підставі частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" в первинній редакції, з врахуванням положень ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ в редакції від 05.11.1991 p., що діяла на час призначення йому пенсії, в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної, плати, зазначеної у довідці прокуратури Хмельницької області №18-170 вих.20 від 05.03.2020 без обмеження максимальним розміром.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області у зв`язку зі змінами заробітної плати відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-(110)2019 та Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 13.12.2019 року та виплачувати її на підстав, частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" в первинній редакції, з врахуванням положень ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 05.11.1991 p. №1789-Х11, що діяла на час призначення йому пенсії, в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, зазначено, у довідці прокуратури Хмельницької області №18-170 вих. 20 від 05.03.2020, на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників (начальника відділу прокуратури області), які проходять службу в органах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок без обмеження максимальним розміром, а також виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за минулий час, не більш як за 12 місяців, перерахувавши її на мій особистий пенсійний рахунок.

Позов мотивований тим, що відповідач під час здійснення перерахунку пенсії протиправно зменшив відсоткове значення розміру пенсії та обмежив її максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами.

Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що згідно з частиною 2 статті 86 Закону №1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати. Також вказав, що положення Закону №3668-VІ та ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» стосовно максимального розміру пенсії неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов`язкові для застосування.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 04.06.2002 року та отримував пенсію за вислугою років, призначену у відповідності до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакції чинній на час призначення пенсії) в розмірі 90% від суми заробітної плати за відповідною посадою.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.03.2021 у справі №560/2564/20, яке набрало законної сили, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" на підставі довідки прокуратури Хмельницької області від 05.03.2020 №18-170, з урахуванням проведених раніше витрат.

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.03.2021 у справі № 560/2564/20 головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області переведено перерахунок пенсії позивача з 13.12.2019 року на підставі довідки прокуратури Хмельницької області від 05.03.2020 №18-170, про що повідомлено позивача листом від 14.06.2021.

Розрахунок пенсії з 13.12.2019 наступний: 37247,62 грн. (заробітна плата) * 60% = 22348,57.

У листі також вказано про те, що, відповідно до п. 13-2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» максимальний розмір пенсії, призначеної, зокрема, згідно Закону України «Про прокуратуру» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Дана норма передбачена також частиною 15 статті 86 Закону №1697.

Розмір пенсії до виплати з 13.12.2019 - 16380 грн. Підстави для виплати пенсії без обмеження максимальним розміром відсутні.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку із застосуванням відповідачем зменшеного відсотку заробітку для цілей перерахунку пенсії та застосування обмеження суми перерахованої пенсії максимальним розміром - десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

На час призначення позивачу пенсії (2002 рік) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII (далі - Закон № 1789-XII), згідно якої прокурори і слідчі з стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплат праці, на які нараховуються страхові внески, одержувані перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч. 17 ст. 50-1 Закону № 1789-XII).

До статті 50-1 Закону № 1789-XII вносились зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-VI (далі - Закон №3668), внаслідок яких, наведена вище ч. 17 ст. 50-1 Закону № 1789-XII з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

14.10.2014 прийнято Закон № 1697, який набрав чинності 15.07.2015 та на цій підставі втратила чинність ч.18 ст.50-1 Закону № 1789-XII .

Статтею 86 Закону № 1697 визначено право прокурора на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення відповідної вислуги років.

За приписами ч.2 ст.86 Закону № 1697 пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

За змістом ч.20 ст.86 Закону №1697 (у редакції Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(II)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону №1697 зі змінами, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

У рішенні визначено, що положення ч. 20 ст. 86 Закону № 1697 з змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення та встановлено такий порядок виконання цього рішення:

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII з змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідач з 13.12.2019 перерахував пенсію позивача з розрахунку 60 % від суми місячної заробітної плати та з обмеженням максимального розміру пенсії.

Тобто, максимальний відсоток розрахунку пенсії за вислугу років відповідачем обчислений відповідно до ч.2 ст.86 Закону №1697, згідно якої він не повинен перевищувати 60% від суми місячної заробітної плати працівників прокуратури.

Разом з цим, ст.86 Закону №1697 регулює порядок призначення пенсій, а не її перерахунок. Призначення та перерахунок пенсії не є тотожними, є різними за змістом та механізмом їх проведення.

Отже, під час здійснення перерахунку пенсії позивача пенсійним органом безпідставно застосовано положення частини 2 статті 86 Закону №1697-VІІ, оскільки відповідні положення підлягають застосуванню лише при призначенні пенсії після набрання цією нормою чинності.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до ч.20 ст.86 Закону № 1697 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч.2 ст.86 Закону № 1697, яка застосовується саме при призначенні пенсії.

Таким чином, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір місячної заробітної плати, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновком, висловленим Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі № 310/6638/16-а.

При цьому, позивачу була призначена пенсія за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від суми заробітної плати.

Тому дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахунку пенсії позивача із застосуванням розміру пенсії 60%, а не 90% від суми заробітної плати, є протиправними.

Як наслідок, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 13.12.2019 на підставі довідки прокуратури Хмельницької області №18-170 вих.20 від 05.03.2020 у розмірі 90% від суми заробітної плати, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

Такий порядок захисту прав позивача, як виплата різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, застосований також в рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 по справі №560/2120/20 у зразковій справі про перерахунок пенсій прокурорів.

Щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром, суд зазначає наступне.

Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VІ (далі - Закон № 3668-VІ).

Згідно ст. 2 Закону №3668, що набрав чинності 01.10.2011, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, зокрема, Закону України «Про прокуратуру», та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Зазначені вище положення Закону №3668-VI не визнавались Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню.

Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах, зокрема, від 21 листопада 2019 року у справі №161/14321/16-а та від 10 грудня 2020 року у справі №580/492/19.

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду у справі №580/5238/20 від 10 вересня 2021 року.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно абзацом 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Суд зазначає, що вказану норму не можна тлумачити як підставу для скасування обмеження максимального розміру пенсій, призначених до набрання чинності Законом №3668-VI. В даному випадку ця норма не скасовує обмеження розміру пенсії позивача, а лише визначає, що до моменту, коли розмір пенсії не відповідатиме встановленому максимальному розміру, виплата такої пенсії здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків.

Як було зазначено вище, згідно з абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

При цьому абзацом другим пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3668-VI визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб`єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).

Суд зазначає, що положення цього пункту спрямовані на врегулювання питань, які виникають у зв`язку із застосуванням Закону №3668-VI щодо осіб, права яких внаслідок такого застосування могли підлягати звуженню. У зв`язку з цим положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI, а саме - усі його чотири абзаци, застосовуються у системному зв`язку між собою.

Таким чином, пункт 2 розділу ІІ Закону № 3668-VI в контексті перехідних положень не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких на 1 жовтня 2011 року вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).

Текстуальний аналіз пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI дає підстави для висновку, що метою вказаної норми є деталізація умов дії положень статті 2 цього ж Закону лише щодо категорії пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом та перевищує встановлений максимальний розмір пенсії.

Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 1 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом № 3668-VI, 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 1 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов`язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.

Виокремлення осіб другої групи, без застосування до них положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, може призвести до здійснення їм подальших перерахунків (підвищень, індексацій, тощо) пенсій з можливим перевищенням встановленого статтею 2 даного Закону обмеження максимального розміру пенсії, що ставить у нерівне становище з пенсіонерами першої виділеної вище групи.

Такий підхід відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 6 вересня 2012 року №5207-VI вважається непрямою дискримінацією - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

При цьому, звертає на себе увагу факт, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту «обмеження максимального розміру пенсії» за колом осіб в момент набуття чинності Закону №3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.

Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI).

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний.

Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону №3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Зазначені положення Закону №3668-VI неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов`язкові для застосування.

Викладені вище висновки щодо застосування статті 2, абзацу 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI узгоджуються із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 червня 2020 року у справі №580/234/19, а також Верховним Судом у постановах від 8 липня 2020 року у справі №607/7115/17, від 10 вересня 2020 року у справі №280/5154/19, від 24 вересня 2020 року у справі №640/5854/19.

При розгляді справи судом також враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 10 вересня 2021 року у справі №580/5238/20.

Отже, позовні вимоги в частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1,3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог. Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 по справі №620/1116/20.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 908,00 гривень, тому ці витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 60% від суми заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Хмельницької області №18-170 вих.20 від 05.03.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 13.12.2019 на підставі довідки прокуратури Хмельницької області №18-170 вих.20 від 05.03.2020, виходячи з розрахунку 90% від суми заробітної плати, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 30 грудня 2021 року