Рішення № 102356636, 29.12.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що виразилась у неприйнятті на підставі поданих документів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно з ч. 2 ст. 118 Кодексу цивільного захисту України та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 908;

- зобов`язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій прийняти рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно з ч. 2 ст. 118 Кодексу цивільного захисту України та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 908;

- зобов`язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення;

- стягнути з Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_1 10000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 07.04.2021 року визнаний медико-соціальною експертною комісією інвалідом II групи, про що видано відповідну довідку Серії 12 ААВ №238951. Також МСЕК встановлено, що інвалідність настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби.

У відповідності п. 5 Порядок № 908 в березні 2021 року ОСОБА_1 подані документи для виплати одноразової грошової допомоги.

08.04.2021 ГУ ДСНС України у Херсонській області подано ДСНС України висновок щодо можливості виплати грошової допомоги разом з документами передбаченими п. 6 Порядку № 908.

На адвокатський запит № 30 від 07.09.2021 ДСНС України надано відповідь від 14.09.2021 № 03-15628/204, згідно якої, рішення про виплату не прийнято. Таку бездіяльність ДСНС України пояснило відсутністю відповідних асигнувань на зазначені цілі.

При цьому, посилання ДСНС України на відсутність бюджетних асигнувань, як на підставу для неприйняття рішення про виплату, є безпідставним, оскільки абзацом 2 п. 6. Порядку № 908 прийняття рішення про виплату взагалі не поставлено у залежність від бюджетних асигнувань. Ухвалою від 08.11.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

09.12.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що ані нормами Порядку № 908, ані жодним іншим нормативно - правовим актом у межах спірних правовідносин, не визначено строки розгляду заяви щодо виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку з чим позивач дійшов помилкового висновку стосовно протиправної бездіяльності ДСНС, адже остання у своїй відповіді на адвокатський запит від 20.10.2021 № 03-17723/201 повідомляла про те, що його заява буде розглянута у відповідності черговості надходження заяв, оскільки на даний час до ДСНС надійшла велика кількість заяв, в той же час фінансування на виплату одноразової грошової допомоги є обмеженим. Такого ж висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 02.11.2021 у справі № 640/22618/20.

Як вбачається із матеріалів цієї справи, належно оформлені матеріали справи позивача надійшли на адресу ДНСН у квітні 2021 року. Центральна лікарсько - експертна комісія (ЦЛЕК) розглянула зазначені матеріали справи та встановила причинно - наслідковий зв`язок отриманої позивачем II групи інвалідності.

У вищевказаній відповіді від 20.10.2021 ДСНС не заперечується обов`язку щодо розгляду ДСНС поданої заяви та інших документів, лише вказується на розгляд останньої в порядку черговості, що з урахуванням відсутності строку розгляду відповідної заяви, не свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Більше того, відповідно до пункту 6 Порядку № 908 одноразова грошова допомога виплачується не пізніше ніж протягом двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі, шляхом її перерахування на рахунок в установі банку, відкритий отримувачем допомоги.

Позивач стверджує, що відсутність коштів не є підставою для відмови у прийнятті рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги. ДСНС наголошує, що позивачу не відмовлено у прийнятті рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги, а лише повідомлено про розгляд його документів у порядку черговості.

Призначення та виплата одноразової грошової вимоги у разі настання інвалідності врегульовано спеціальним законодавством, яке передбачає обов`язкову умову - наявність коштів на зазначені цілі.

Прийняття ДСНС рішення щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги без відповідних бюджетних асигнувань є порушенням бюджетного законодавства, пункту 6 Порядку № 908 та пункту 2 ПКМУ № 908.

Стосовно моральної шкоди відповідач зазначає, що для відшкодування моральної шкоди основною умовою є наявність самої шкоди та причини-наслідковий зв`язок моральної шкоди з діями чи бездіяльністю. У цій справі позивачу моральну шкоду не завдано, відсутній причинно-наслідковий зв`язок.

Питання нарахування та виплати одноразової грошової допомоги особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту на умовах та порядку, визначених Кодексом цивільного захисту України, Порядком № 908, належить до компетенції ДСНС в особі Комісії, а відтак суд не повинен вирішувати питання про зобов`язання ДСНС розглядати заяву позивача щодо призначення йому одноразової грошової допомоги по інвалідності поза існуючою чергою та прийняти відповідне рішення за відсутності бюджетного фінансування на такі цілі.

10.12.2021 року до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що не розгляд наданих документів протягом тривалого часу фактично є бездіяльністю відповідача. Аналогічні обставини розглядалися судами у справі № 520/7069/21 та справі № 240/6537/20.

22.12.2021 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив. Відповідач зазначає, що у зв`язку із відсутністю на сьогодні бюджетних асигнувань, документи позивача не виносилися на розгляд Комісії ДСНС для прийняття відповідного рішення, оскільки з дня прийняття ДСНС рішення про таку виплату протягом двох місяців ГУ ДСНС України у Херсонській області мають бути збільшені кошторисні призначення, за рахунок яких позивачу має бути виплачено суму одноразової грошової допомоги, а відтак ДСНС не може прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги будь-коли.

Згідно з приписами ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи викладене, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

Наказом ДСНС України від 31.12.2020 року № 530 ОСОБА_1 звільнений з служби.

07.04.2021 року ОСОБА_1 визнаний медико-соціальною експертною комісією інвалідом II групи, що підтверджується довідкою серії 12 ААВ №238951. Медико-соціальною експертною комісією встановлено, що інвалідність настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби.

08.04.2021 року ГУ ДСНС України у Херсонській області подано ДСНС України висновок щодо можливості виплати грошової допомоги разом з документами передбаченими п. 6 Порядку № 908.

На адвокатський запит № 30 від 07.09.2021 року щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Державна служба України з надзвичайних ситуацій листом від 14.09.2021 року № 03-15628/204 повідомлено, що належно оформлені матеріали справи ОСОБА_1 надійшли на адресу ДСНС 09 квітня 2021 року. Центральна лікарсько-експертна комісія (ЦЛЕК) розглянула матеріали та встановила причинно-наслідковий зв`язок отриманої ним II групи інвалідності.

Одноразова грошова допомога виплачується не пізніше ніж протягом двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі, шляхом її перерахування на рахунок в установі банку, відкритий отримувачем допомоги.

На сьогодні на розгляді у ДСНС знаходиться велика кількість справ щодо виплати одноразової грошової допомоги особам рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, що надійшли ще у травні 2020 року, тому документи ОСОБА_1 не виносилися на розгляд комісії з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядовою і начальницького складу служби цивільного захисту для прийняття відповідного рішення.

Прийняття рішення щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги буде здійснено у порядку черговості розгляду справ за наявності відповідних асигнувань на зазначені цілі.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою та другою статті 101 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України

У разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов`язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов`язаного з виконанням службових обов`язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства (ч. 2 статті 118 Кодексу цивільного захисту України ).

На виконання вимог ст. 118 Кодексу цивільного захисту України, Кабінет Міністрів України постановою від 11.07.2007 № 908 затвердив Порядок № 908.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 908 затверджений Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Порядок № 908).

Згідно підпункту 2 пункту 2 Порядку № 908 особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби, грошова допомога інвалідам II групи виплачується у розмірі 42-місячного грошового забезпечення.

Як вбачається з матеріалів справи та відзиву, відповідачем не заперечується право позивача на виплату вказаної допомоги.

Пунктом 5 Порядку № 908 встановлено, що для виплати одноразової грошової допомоги у разі травми або поранення, захворювання чи інвалідності особи, зазначені у пункті 2 цього Порядку, подають до підрозділу або його правонаступника такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або ступінь втрати працездатності разом з рішенням відповідної військово-медичної установи про визнання травми або поранення, захворювання; постанову центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС про придатність до служби і причинно-наслідковий зв`язок травми або поранення, захворювання з виконанням службових обов`язків або проходженням служби; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я, по батькові та місце реєстрації; довідку про те, що їм не провадилися інші передбачені законами виплати у разі травми або поранення, захворювання чи настання інвалідності; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

За приписами пункту 6 Порядку № 908 підрозділ подає ДСНС висновок щодо можливості виплати грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 4 і 5 цього Порядку, а також довідку про грошове забезпечення та копію документа, що свідчить про обставини загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, чи нещасного випадку, який трапився з особою рядового або начальницького складу.

Служба приймає на підставі поданих документів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги та надсилає його разом із зазначеними документами підрозділу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які мають право на її отримання.

Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Херсонській області дотримано вимоги абзацу 1 пункту 6 Порядку №908, та року направлено документи відповідачу.

Проаналізувавши викладені норми Порядку № 908, суд приходить висновку, що у разі наявності в особи права на отримання одноразової грошової допомоги та отримання висновку щодо можливості такої виплати, Державна служба України з надзвичайних ситуацій має обов`язок прийняти рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги.

Положеннями абзацу 2, 3 пункту 6 Порядку № 908 передбачено, що служба приймає на підставі поданих документів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги та надсилає його разом з зазначеними документами підрозділу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога виплачується не пізніше ніж протягом двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі, шляхом її перерахування на рахунок в установі банку, відкритий отримувачем допомоги.

Разом з тим, відповідач у своєму листі № 03-15628/204 від 14.09.2021 проінформував позивача, що матеріали про призначення йому одноразової грошової допомоги на розгляд комісії про призначення одноразової грошової допомога не виносилися у зв`язку з обмеженими фінансовими можливостями.

Відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У рішеннях Європейського суду з прав людини "Кечко проти України" (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та "Ромашов проти України" (заява № 67534/01, пункт 43) вказано про те, що реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними.

У рішеннях ЄСПЛ у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (заява № 70297/01) та у справі "Бакалов проти України" (заява № 14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).

В Рішенні від 27.11.2008 у справі № 1-37/2008 Конституційний Суд України вказав, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов`язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов`язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.

Визначенням статей 1, 3 Конституції України та принципів бюджетної системи (стаття 7 Кодексу) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов`язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства (абзаци другий, третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення 27.11.2008 у справі № 1-37/2008).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Законодавство, що визначає фінансові зобов`язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер.

Отже, відсутність належного фінансування, на що посилається суб`єкт владних повноважень, не може бути підставою для невжиття ним належних заходів для виконання вимог законодавства та відповідно невиконання покладених на суб`єкта владних повноважень обов`язків та свідчить про бездіяльність.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.12.2019 року у справі № 1740/1838/18.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що нерозгляд наданих документів протягом тривалого часу фактично є бездіяльністю відповідача як суб`єкта владних повноважень.

Суд вважає, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що виразилась у неприйнятті на підставі поданих документів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно з ч. 2 ст. 118 Кодексу цивільного захисту України та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 908 підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державної служби України з надзвичайних ситуацій прийняти рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно з ч. 2 ст. 118 Кодексу цивільного захисту України та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 908, суд зазначає наступне.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, повноваження щодо прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги по інвалідності, регламентовано ч. 2 статті 118 КЦЗ України.

За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Частиною 4 статті 245 КАС України передбачено, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В матеріалах справи наявні докази, які свідчать про можливість у суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення з урахуванням позиції суду.

Враховуючи викладене, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав Чорного є саме зобов`язання Державної служби України з надзвичайних ситуацій розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.04.2021 року про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із отриманням другої групи інвалідності, відповідно до ч. 2 ст. 118 Кодексу цивільного захисту України та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 908 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.

Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 24.01.2020 у справі №316/979/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо вимоги позивача про стягнути з Державну службу України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_1 10000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною 1 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Статтею 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, першочерговим завданням судочинства є захист порушених прав та свобод людини, які визнаються найвищою цінністю. З цією метою сторонам забезпечується рівність та свобода у наданні суду доказів, що підтверджують заявлені ними вимоги.

Поняття доказів наведено у ст. 72 КАС України, відповідно до якого доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73, 74 КАС України надані сторонами докази мають відповідати вимогам належності та допустимості, тобто, містити інформацію щодо предмета доказування та бути одержаними в порядку, встановленому законом.

Обов`язок доказування в адміністративному процесі встановлений ста. 77 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи.

Отже, у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.

Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, тощо.

Позивач не надав доказів на підтвердження завдання моральних страждань, які призвели до значного погіршення стану здоров`я, до зміни звичайного укладу життя позивача та життя його сім`ї.

З огляду на вищенаведені обставини справи, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн. не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Державної служби України з надзвичайних ситуацій подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги предмет спору та обставини даної справи, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від його виконання за наслідками набрання даним рішенням законної сили.

Згідно із частин 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що виразилась у неприйнятті на підставі поданих документів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно з ч. 2 ст. 118 Кодексу цивільного захисту України та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 908.

Зобов`язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 38516849, вул. О.Гончара, 55а, м. Київ, 01601) розглянути заяву ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) від 08.04.2021 року про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із отриманням другої групи інвалідності, відповідно до ч. 2 ст. 118 Кодексу цивільного захисту України та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 908 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.О. Варняк

кат. 106030000