Постанова № 102356107, 28.12.2021, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1204/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2021 року м. Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М., за участю адвоката Шкоди П.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,

за ч. 1 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, ОСОБА_1 роз`яснені.

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №158185 від 13 вересня 2021 року, ОСОБА_1 , того ж дня о 22 год. 10 хв. на автодорозі Н-25 44 км. керував мотоциклом марки BIRD Х6, без н/з, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора Alkotest 6810 та проходження такого огляду в медичному закладі водій відмовився.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №158182 від 13 вересня 2021 року, ОСОБА_1 , того ж дня о 22 год. 10 хв. о 15 год. на автодорозі Н-25 44 км. керуючи мотоциклом марки BIRD Х6, без н/з, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не врахував дорожню обстановку, в результаті чого допустив з`їзд в кювет. Під час ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.5, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП.

Постановою судді від 26 листопада 2021 року вказані справи об`єднані в одне провадження.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчинених правопорушеннях не визнав, та пояснив, що 13 вересня 2021 року він перебував в с. Соломіївка Сарненського району, де відпочивав з друзями та знайомими. Близько 22 год. він почав збиратися додому в с. Ремчиці. ОСОБА_2 , який теж проживає в с. Ремчиці та перебував в даній компанії, запропонував підвезти його додому своїм мотоциклом, на що він погодився. На виїзді із с. Соломіївка, де проводились ремонтні роботи автодороги, ОСОБА_2 не впорався з керуванням та з`їхав в кювет в результаті чого вони впали з мотоцикла, а він втратив свідомість. Коли він прийшов до тями, то на місці вже були працівники поліції, які сказали, що так як ОСОБА_2 є неповнолітнім, то він має сказати, що їхав за кермом, оскільки неповнолітньому буде тяжке покарання. Так як він хотів швидше поїхати додому, то погодився на пропозицію поліцейських. Будь-які протоколи про адміністративне правопорушення в його присутності не складали.

Захисник - адвокат Шкода П.В. у судовому засіданні звернув увагу на те, що оскільки ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, то, відповідно, і вказані адміністративні правопорушення вчиняти не міг. Крім того, проведення працівниками поліції огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 є незаконним, так як відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП та п.п. 3, 4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до яких проведення такого огляду проводиться на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків. При цьому, наявний в матеріалах справи відеозапис вказує на те, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку з тим, що він не є водієм, а такий обов`язок, в даному випадку, є лише у водія і відповідальність за вказані адміністративні правопорушення настає лише у водія. До того ж, із вказаного відеозапису не вбачається факту надання відповідного направлення до медичного закладу на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

У той же час, захисник зауважив, що причиною дорожньо-транспортної пригоди стало неналежне утримання проїжджої частини внаслідок чого стався з`їзд в кювет.

Отже, провадження в даній справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 , пояснив, що 13 вересня 2021 року він відпочивав у одній компанії з ОСОБА_1 , де вживав тільки пиво. Коли поверталися з ОСОБА_1 додому в с. Ремчиці, то за кермом мотоцикла він був. Даний мотоцикл належить йому.

Під час надання пояснень, свідок ОСОБА_2 підтвердив те, що працівники поліції, які прибули на місце ДТП, сказали, що так як він. є неповнолітнім, то ОСОБА_1 має сказати, що їхав за кермом саме він, оскільки йому, як неповнолітньому, буде тяжке покарання та треба буде викликати його батьків. Тоді ОСОБА_1 погодився на дану пропозицію. При цьому йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння працівники поліції не пропонували, а пропонували пройти такий огляд лише ОСОБА_1 .

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, свідка, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та з`ясувавши повно, всебічно, об`єктивно усі обставини справи, приходжу до наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно п. 1.3. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлений безперечний обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, ознакою об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення крім іншого є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, об`єктивна сторона складається з сукупності ознак, а саме: керування транспортним засобом особою та відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідності до ч.1 ст.130 КУпАП є підставою для притягнення такої особи до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.

Отож, сама по собі відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

При цьому, закон пов`язує таку відмову виключно з керуванням цією особою транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що має бути доведеним.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Цією ж постановою Пленуму визначено, що для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Згідно п. 12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно п. 13.1 Правил дорожнього руху, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження, в тому числі, транспортних засобів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, як докази вини про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №158185 від 13.09.2021 року; протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №158182 від 13.09.2021 року; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 13.09.2021 року, з якого вбачається, що такий огляд не проводився, однак у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння такі, як запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та порушення мови; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння в КНП "Дубровицька ЦРЛ" в якому значиться, що огляд в закладі охорони здоров`я не проводився; письмові пояснення свідка ОСОБА_3 , якими свідок підтверджує наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння та відмову останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці, так і в медичному закладі, пояснивши це тим, що пив пиво в кількості 2,5 л., а тому прилад покаже алкогольне сп`яніння; схему місця ДТП та диск із відеозаписом, який долучено поліцейським до матеріалів адміністративної справи.

Під час перегляду диску із відеозаписом встановлено, що ОСОБА_1 підтвердив той факт, що дійсно саме він керував мотоциклом марки BIRD Х6, без н/з у зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення день та час та здійснив ДТП. ОСОБА_1 працівники поліції пропонували пройти огляд на визначення стану сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу та в медичному закладі. Однак, як вбачається з даного відеозапису, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки підтвердив, що вживав алкоголь.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, рахую, що поведінка ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді свідчить про намагання останнього уникнути відповідальності за вчиненні адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Зважаючи на вказане, вважаю, що відомості у протоколах про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 порушив п.п. 2.5, 12.1, 13.1 ПДР, є достовірними та допустимими доказами.

Водночас, слід критично віднестися до зауважень захисника щодо недійсності огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, так як відсутні пояснення двох свідків, оскільки проведення такого огляду у присутності двох свідків проводиться лише у разі неможливості застосування поліцейським спеціальних технічних засобів відеозапису.

До того ж, матеріали справи не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції при складанні протоколів про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, результатів такого оскарження, як і не містять доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 .

За таких підстав, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні усі ознаки складу правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, а його вину у вчинених правопорушеннях доведено повністю.

При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 34 КУпАП обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, визнається щире розкаяння.

Відповідно до ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 скоїв грубе правопорушення, яке у випадку його не виявлення працівниками поліції, могло потягнути за собою тяжкі наслідки.

Правилами дорожнього руху України встановлено, що водій, це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Як вбачається з довідки ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, яка наявна у матеріалах справи, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, тому суд відносить його до категорії інших осіб.

Диспозиція та санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння і інших осіб.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи, вважаю, що для виправлення ОСОБА_1 , а також з метою його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, буде доречним застосувати, щодо нього стягнення у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП, а саме у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки таке стягнення досягне мети його застосування.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору не відноситься, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст.ст. 40-1, 284, 287, 294, 308 КУпАП

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір у розмірі 454 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України:

отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;

код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34000 грн. (тридцять чотири тисячі гривень).

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду Отупор К.М.