Рішення № 102354639, 20.12.2021, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4012/21

Провадження № 2/346/1640/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,

секретаря Копильців І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінасова компанія "Укрфінстандарт", треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Кушнір Олег Вікторович, Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання ,-

в с т а н о в и в :

Позивач посилається в позовній заяві на те, що 21.03.2019р. нею , ОСОБА_1 укладено з АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» комплексний договір за № 3/3267368 за умовами якого їй було надано кредитні кошти.Разом з укладеним кредитним договором нею підписано Додаток№ 1 «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит» . За умовами даного графіку сума щомісячного її платежу по поверненню кредитних коштів становила 4 460,31 грн . Зазначає, що повертала кредитні кошти, що підтверджується випискою з рахунку наданою АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК». Всього нею сплачено 62 783 грн. Однак в подальшому їй стало відомо, що приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Кушнір О.В. відкрив 04.06.2021р. виконавче провадження № 65695880 згідно якого з неї стягується сума боргу в розмірі 65 933,48 грн. Згідно наданої їй довідки про стан заборгованості, яка була видана ТзОВ ФК Укрфінстандарт: відбулася заміна кредитора , а саме первісний кредитор ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» відступив новому кредитору ТзОВ ФК Укрфінстандарт право вимоги до неї за кредитним договором № 3/3267368 від 21.03.2019 та розмір заборгованості становить 64 933,48 грн .Вважаючи суму боргу спірною, оскільки сума повернутих коштів є значно більшою , ніж про це зазначає новий кредитор ТзОВ ФК Укрфінстандарт, позивач звернулася до суду за захистом порушеного права.

Просить суд визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Тараса Володимировича від 01 квітня 2021 року зареєстрований в реєстрі за № 5579 про стягнення з неї, ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Укрфінстандарт» заборгованості за комплексним договором № 3/3267368 від 21.03.2019 року таким, що не підлягає до виконання.

Позивач в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином

Надавши клопотання, представник позивача адвокат Чеботар В., просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги задоволити.

Відповідач та треті особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку, про причину неявки суд не повідомили, відзиву на позовну заяву не надали.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити за результатами її розгляду заочне рішення.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Встановлено, що 21.03.2019р. між позивачем ОСОБА_1 та акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» укладено комплексний договір за № 3/3267368.(а.с.9)

Позивач разом з кредитним договором отримала Додаток № 1 «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів по кредиту ануїтет)» за умовами якого сума щомісячного мого платежу по поверненню кредитних коштів становила 4 460,31 грн. (а.с.10)

Випискою з рахунку № ОСОБА_2 /UAН наданою АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» підтверджено, що позивач повертала кредитні кошти і за даними виписки нею повернуто 62 783 гривні.(а.с.14-15)

Судом встановлено, що 01.04.2021р. приватним виконавцем Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 5579.(а.с.12)

04.06.2021р. приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Кушнір О.В. відкрив виконавче провадження № 65695880 згідно якого з позивача на користь стягувача - ТзОВ «ФК «Укрфінстандарт» проводиться стягнення боргу в розмірі 65 933,48 грн. (а.с.11)

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема: Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерством юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить також правила та умови вчинення виконавчого напису (п. 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172.

Відповідно до п. 1-1 наведеного Переліку, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за іпотечними договорами, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання, подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

У постанові Верховного Суду України від 05.07.2017р. в справі № 6-887цс17 зроблено висновок, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

При цьому, ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

У відповідності до правового висновку у постанові Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18), вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухваленій нею постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц з подібних правовідносин, відступати від яких немає підстав.

Таким чином, ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий висновок відповідає, зокрема, правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17.

Разом з тим, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи наведені вище вимоги до виконавчого напису, в тому числі і перелік дій, що передують його видачі, суд враховує відсутність належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення всіх необхідних дій нотаріусом та заявником (відповідачем), що стали наслідком видачі виконавчого напису, які б свідчили про безспірність заборгованості. В той же час, суд враховує, що оскільки оспорюваний виконавчий напис видавався нотаріусом на підставі документів, наданих відповідачем, останній мав реальну можливість надати їх до суду з метою доведення безпідставності позовних вимог позивача.

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано документи на підтвердження того, що письмова вимога про стягнення заборгованості взагалі направлялася боржнику, і, відповідно, була ним отримана.

З урахуванням зазначеного та приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог боржника.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 Розділу ІІ Порядку).

Верховний Суд зазначає, що дійсно на сьогодні чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.

Таке повідомлення (заява, претензія, лист-вимога тощо) передається позикодавцем позичальнику у порядку, визначеному статтею 84 Закону України «Про нотаріат».

Також з матеріалів справи вбачається, що право вимоги по кредитному договору № 3/3267368 від 21.03.2019 по якому боржником є позивач П`ятничанська було відступлено , однак про зміну кредитора позивач не була повідомлена, тому не мала можливості оспорити вимоги стягувача або ж виконати їх.

З огляду на зазначені обставини, зважаючи на наявність обставин, які свідчать про очевидну спірність суми стягнутої заборгованості, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Також судом враховано і доводи суддів викладених в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. (справа № 826/20084/14) залишеною в силі постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018р. визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014р. № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» у частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Крім того, згідно з позицією, яка викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 826/20084/14 від 20.06.2018р., вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

На підставі викладеного, Закону України «Про нотаріат», постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, керуючись ст.ст. 280-285 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Тараса Володимировича від 01 квітня 2021 року зареєстрований в реєстрі за № 5579 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ТзОВ «ФК «Укрфінстандарт» заборгованості за комплексним договором № 3/3267368 від 21.03.2019 року таким, що не підлягає до виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Найменування та ім`я сторін, їх місце знаходження та проживання:

ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ;

Товариство з обмеженою відповідальністю фінансова компанія "Укрфінстандарт", місце знаходження 04053 м. Київ вул. Артема ,37-41 код ЄДРПОУ 41153878;

Приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Кушнір Олег Вікторович, місце знаходження 76018 м. Івано-Франківськ вул.. Чорновола 4/2;

Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович місце знаходження 76014 м. Івано-Франківськ вул.. Грушевського, 17.

Суддя Беркещук Б. Б.