Ухвала суду № 102354420, 29.12.2021, Харківський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

"29" грудня 2021 р. № 520/28397/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу, в якій просить зупинити дію індивідуального акта, а саме наказу Державної служби України з питань праці від 22.12.2021 № 165-кт «Про звільнення ОСОБА_2 ».

Приписами п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 153 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, дослідивши необхідні для розгляду заяви матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд зазначає, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Однак, для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову до подання позовної заяви останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Враховуючи наведене, за своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову та існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що на думку заявника існують очевидні ознаки протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод, інтересів ОСОБА_1 , таким рішенням є прийнятий Державною службою України з питань праці наказ від 22.12.2021 № 165-кт «Про звільнення ОСОБА_2 ». Підставою для прийняття спірного наказу слугує наказ Державної служби України з питань праці від 13.12.2021 № 156-кт «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпраці, а саме оцінювання результатів службової діяльності начальника Головного управління Держпраці у Харківській області ОСОБА_1 », відповідно до якого заявника оцінено негативно.

Відповідно до частини 6 статті 44 Закону України "По державну службу", у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту з частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Таким чином, як вказує заявник, не прийняття заходів забезпечення позову ускладнить поновлення порушених прав та інтересів ОСОБА_1 .

Надавши оцінку обґрунтованості доводам заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності його вимог, за наявності належних та достатніх доказів, суд вважає, що незалежно від результатів вирішення цього спору, вжиття заходів забезпечення даного адміністративного позову не може завдати істотної шкоди, тоді як вжиття до заявника заходів, передбачених частиною 6 статті 44 Закону України "По державну службу", безумовно завдає більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Звільнення заявника з посади начальника Головного управління Держпраці у Харківській області, має наслідком створення перешкод у захисті власних прав та ускладнення подальшого відновлення порушених прав, що може в майбутньому бути встановлено судом.

Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Підсумовуючи викладені у заяві про забезпечення позову обставини, з метою запобігти ускладненню виконання рішення суду, настанню для заявника негативних наслідків, суд вважає достатнім та співмірним для захисту прав заявника від можливих порушень задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом зупинення дії індивідуального акта, а саме: наказу Державної служби України з питань праці від 22.12.2021 № 165-кт «Про звільнення ОСОБА_2 ».

Суд зазначає, що заходи забезпечення позову, які запроваджують певні обмеження не є постійними, а мають тимчасовий характер, при цьому сторони не позбавлені права звертатися до суду з клопотання про зміну заходів забезпечення позову або їх скасування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про достатність вказаних підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до подання позовної заяви, з огляду на що заява ОСОБА_1 є такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150-154, 156, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Зупинити дію індивідуального акта, а саме наказу Державної служби України з питань праці від 22.12.2021 № 165-кт «Про звільнення ОСОБА_2 ».

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та підлягає негайному виконанню, проте, може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.