Рішення № 102353957, 13.12.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2021 року Справа № 480/7116/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воловика С.В.,

за участі секретаря судового засідання - Дараган Ю.П.,

представника позивача - Грачова А.М.,

представника відповідача - Сєдєлєвої Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/7116/21 за позовом Сумської товарної біржі "Сумиагропромбіржа" (далі – позивач, СТБ «Сумиагропромбіржа») до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі – відповідач, ГУ Держгеокадастру) про

- визнання протиправним та скасування наказу № 71-Т від 09.04.2021 «Про виключення земельних ділянок з переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами»,

У С Т А Н О В И В:

І. Позиція позивача

На виконання умов договору про підготовку лотів та проведення земельного аукціону, 11.05.2021 СТБ «Сумиагропромбіржа» надало відповідачу на затвердження проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які підлягали подальшому продажу на аукціоні.

У відповідь, ГУ Держгеокадастру повідомило, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5925386100:01:002:0305, 5925386100:01:002:0311, 5925386100:01:002:0310, 5925386100:01:002:0309 на підставі наказу № 71 від 09.04.2021 виключені з переліку земельних ділянок, що виставляються на земельні торги.

На переконання позивача, вказаний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідно до статті 136 Земельного кодексу України, земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Крім того, позивач зауважив, що з огляду на Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 у справі № 7-рп/2009, начальник ГУ Держгеокадастру не мав права фактично скасовувати попереднє рішення, яке вичерпало свою дію фактом виконання.

З вищезазначених підстав, СТБ «Сумиагропромбіржа» вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

ІІ. Заперечення відповідача

Не погоджуючись з позовними вимогами, ГУ Держгеокадастру у відзиві (а.с. 51-53) зазначило, що 09.04.2014 був прийнятий наказ № 23, яким затверджено перелік земельних ділянок, що можуть бути продані на земельних торгах. Тобто, фактично, згадані земельні ділянки не виставлялись на земельні торги, а були визначені як такі, що можуть бути виставлені на торги.

Так, з метою підготовки до початку проведення земельних торгів, 18.03.2015 ГУ Держгеокадастру уклало з СТБ «Сумиагропромбіржа» договір № 59, відповідно до умов якого, остання зобов`язувалась протягом 90 календарних днів виготовити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок (без урахування строків на проходження державної землевпорядної експертизи) та виготовити технічну документацію з нормативної грошової оцінки (без урахування строків на проходження державної землевпорядної експертизи та затвердження районною радою).

Враховуючи невиконання позивачем умов договору у встановлені строки та не формування земельних ділянок (лотів) для продажу, відповідач у січні, червні 2018 року та листопаді 2019 року направляв йому листи-претензії, у яких просив надати відомості щодо виконання умов договору. Втім, на згадані листи СТБ «Сумиагропромбіржа» відповіді не надала, земельні ділянки для продажу на земельних торгах не сформувала.

У зв`язку з цим, 19.02.2021 та 15.03.2021 ГУ Держгеокадастру направило СТБ «Сумиагропромбіржа» повідомлення щодо розірвання договору № 59 від 18.03.2015 про підготовку лота для продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення на земельному аукціоні.

Після розірвання договору, 09.04.2021 відповідачем прийнятий наказ, відповідно до якого, земельні ділянки згідно з додатком, виключені з переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами, який затверджувався наказом № 23 від 09.04.2014.

З огляду на зазначене, ГУ Держгеокадастру вважає оскаржуваний наказ правомірним, а позовні вимоги – необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 25.08.2021, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 480/7116/21, підготовче засідання призначено на 27.10.2021 об 11 год. 50 хв., встановлені строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 27.10.2021, підготовче провадження по справі № 480/7116/21 закрито, справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 24.11.2021 об 11 год. 50 хв.

Ухвалою суду від 24.11.2021, на підставі клопотання позивача, судове засідання відкладено на 13.12.2021 о 10 год. 00 хв.

В судовому засіданні 13.12.2021, представник СТБ «Сумиагропромбіржа» позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник ГУ Держгеокадастру в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд в його задоволенні відмовити.

IV. Обставини справи

ГУ Держгеокадастру 09.04.2014 прийнято наказ № 23, яким затверджено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які можуть бути продані на земельних торгах в 2014 році, до якого, зокрема, включені земельні з кадастровими номерами 5925386100:01:002:0305, 5925386100:01:002:0311, 5925386100:01:002:0310 та 5925386100:01:002:0309 (а.с. 26-29).

З метою продажу на земельних торгах згаданих земельних ділянок, 18.03.2015 між ГУ Держгеокадастру та СТБ «Сумиагропромбіржа» був укладений договір № 59 про підготовку лота для продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення на земельному аукціоні (а.с. 17-21).

Відповідно до пункту 1.1.1. вказаного договору, позивач зобов`язувався за рахунок власних коштів забезпечити підготовку лотів для продажу на земельних торгах права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. До переліку таких земельних ділянок, окрім інших, були включені і земельні ділянки з кадастровими номерами 5925386100:01:002:0305, 5925386100:01:002:0311, 5925386100:01:002:0310, 5925386100:01:002:0309.

Пунктом 1.1.2. договору № 59 від 18.03.2015 встановлено, що після підготовки лотів для продажу на земельних торгах права оренди на земельні ділянки, СТБ «Сумиагропромбіржа» зобов`язувалась надати послуги з проведення земельних торгів у формі аукціону, умови та порядок проведення яких буде визначатись окремим договором, укладеному після виконання умов цього договору.

Згідно з пунктом 5.1., строк надання послуг за договором встановлений 90 календарних днів на виготовлення проекту (ів) землеустрою щодо відведення земельних ділянок (без урахування строків на проходження державної землевпорядної експертизи) та на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки (без урахування строків на проходження державної землевпорядної експертизи та затвердження районною радою).

Пунктом 10.1. договору передбачено, що він набирає чинності з моменту передачі вихідних даних і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але не пізніше строків, визначених пунктом 5.1.

Наказами № 60, 61, 62 та 63 від 10.04.2015, ГУ Держгеокадастру надало СТБ «Сумиагропромбіржа» дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (а.с. 11-14).

У зв`язку з невиконанням умов договору, відповідач 26.01.2018, 19.06.2018 та 20.11.2019 звертався до позивача з вимогами негайно виконати умови договору № 59 від 18.03.2015 та попереджав про розірвання договору у разі невиконання його умов (а.с. 70-77).

19.02.2021 та 15.03.2021 ГУ Держгеокадастру направило СТБ «Сумиагропромбіржа» повідомлення про розірвання договору № 59 від 18.03.2015 через порушення строків його виконання (а.с. 63-69).

Між тим, 11.05.2021 позивач направив відповідачу листи з проханням затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 5925386100:01:002:0305, 5925386100:01:002:0311, 5925386100:01:002:0310 та 5925386100:01:002:0309 (а.с. 58-61), у відповідь на які ГУ Держгеокадастру повідомило, що всі землі за межами населених пунктів вважаються землями комунальної власності і повноваження щодо їх передачі у власність чи користування належать сільським, селищним та міським радам (а.с. 62).

У відповідь на запит про отримання публічної інформації, СТБ «Сумиагропромбіржа» отримала від відповідача інформацію щодо документації із землеустрою на земельні ділянки з кадастровими номерами 5925386100:01:002:0305, 5925386100:01:002:0311, 5925386100:01:002:0310, 5925386100:01:002:0309, а також копію наказу № 71-Т від 09.04.2021 про виключення згаданих земельних ділянок з переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами (а.с. 35-38).

V. Норми права які регулюють спірні правовідносини та їх застосування

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Частино 1 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення або формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

На виконання статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом статті 135, земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

Організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

Проведення земельних торгів щодо земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів, у якому зазначаються:

а) перелік земельних ділянок або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами;

б) стартова ціна лота;

в) строк та інші умови користування земельною ділянкою у разі набуття права користування земельною ділянкою на земельних торгах;

г) особа, уповноважена організатором земельних торгів на укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги.

Земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та їх виконавцем. Фінансування організації та проведення земельних торгів здійснюється організатором земельних торгів або їх виконавцем відповідно до договору, укладеного між ними, у тому числі за рахунок реєстраційних внесків учасників земельних торгів.

Витрати (видатки), здійснені організатором або виконавцем земельних торгів на їх проведення, відшкодовуються йому переможцем земельних торгів.

Після опублікування оголошення про проведення земельних торгів виконавець може відмовитися від договору лише у випадках, якщо проведення земельних торгів стало неможливим з незалежних від нього причин.

Відповідно до приписів статті 136 Земельного кодексу України, організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Частина 3 зазначеної статті передбачає, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Отже, системний аналіз вказаних норм, дає підстави дійти висновку, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, у визначених випадках підлягають продажу на конкурентних засадах шляхом проведення земельних торгів у формі аукціону. Про проведення земельних торгів власник або орган, уповноважений розпоряджатися земельними ділянками, приймає відповідне рішення, у якому зазначаються перелік земельних ділянок або прав на них, що виставляються на продаж, місце їх розташування, стартова ціна та інша інформація.

Тобто, початок проведення земельних торгів безпосередньо пов`язується з датою прийняття уповноваженою особою рішення про їх проведення та визначення переліку земельних ділянок права на які пропонуються до продажу. При цьому, встановлена частиною 3 статті 136 Земельного кодексу України заборона відчуження, передання в заставу чи надання в оренду, стосується лише тих земельних ділянок, які включені до відповідного переліку у рішенні про проведення земельних торгів.

VI. Висновки суду щодо доводів сторін та вирішення спору

Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного наказу, СТБ «Сумиагропромбіржа» стверджує про порушення ГУ Держгеокадастру встановленого порядку продажу земельних ділянок або прав на них на земельних торгах, а також про відсутність у останнього права скасовувати попередні рішення, які вичерпали свою дію фактом виконання.

Втім, дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд не може погодитись з указаними доводами позивача, з огляду на таке.

Конституційний Суд України в пп. 3.6 п. 3 Рішення від 01.12.2004 у справі № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначив, що системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» має один і той же зміст.

У вказаній справі Конституційний Суд України вирішив, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Також, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, Конституційний Суд України в п. 4.1 Рішення від 14.12.2011 у справі № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

З огляду на викладене, з урахуванням приписів статей 2, 3, 6, 7 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Само по собі порушення вимог Закону діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом. Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав і захист законних інтересів, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Як установлено судом, у цій справі позивач оскаржує наказ № 71-Т від 09.04.2021 «Про виключення земельних ділянок з переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами», зокрема, земельних ділянок з кадастровими номерами 5925386100:01:002:0305, 5925386100:01:002:0311, 5925386100:01:002:0310 та 5925386100:01:002:0309. При цьому, ні в позовній заяві, ні під час судового розгляду справи, СТБ «Сумиагропромбіржа» не зазначила конкретні права та охоронювані законом інтереси, які порушує вказаний наказ.

Суд враховує те, що доказів наявності прав на згадані земельні ділянки позивач не надав, а його посилання на договір № 59 від 18.03.2015 не заслуговують уваги, оскільки цей договір не встановлює таких прав.

Крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що зауважуючи на передбаченій частиною 3 статті 136 Земельного кодексу України забороні відчуження, передання в заставу чи надання в оренду земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок або прав на них, які виставлені на земельні торги, СТБ «Сумиагропромбіржа» не надала суду доказів прийняття уповноваженою особою рішення про проведення земельних торгів та включення згаданих земельних ділянок до переліку ділянок, права оренди на які пропонуються до продажу, а також не надала інших доказів на підтвердження початку процедури проведення земельних торгів.

За таких обставин, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви Сумської товарної біржі "Сумиагропромбіржа" до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В повному обсязі рішення суду складено 29.12.2021.

Суддя С.В. Воловик