Ухвала суду № 102353036, 28.12.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Н.О. Дорошенко, після одержання позовної заяви:

В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 17.07.2018 без обмеження кінцевим строком відповідно до статей 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території гарантованого добровільного відселення у розмірі двох мінімальних заробітних плат, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю особам, віднесеним до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу доплату до пенсії відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території гарантованого добровільного відселення у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 17.07.2018 без обмеження кінцевим строком, з урахуванням раніше виплачених сум, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю особам, віднесеним до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до частини третьої статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 17.07.2018 без обмеження кінцевим строком, з урахуванням раніше виплачених сум.

Пунктами 1- 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.

Так, перевіряючи на виконання положень ч.1 ст.171 КАС України даний позов, суддею встановлено, що подана ОСОБА_1 позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160 - 161 КАС України з огляду на таке.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 №1082-IX встановлено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу для працездатних осіб в розрахунку на місяць станом на 1 січня 2021 року становить 2270,00 грн.

За змістом позовних вимог позивач оскаржує дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті доплати до пенсії та додаткової пенсії, передбачених статтями 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та просить суд зобов`язати відповідача виплатити їй такі доплати до пенсії та додаткової пенсії.

Суд зауважує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.11.2019 у справі №640/21330/18 (№К/9901/28031/19), які є обов`язковими для врахування судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Тобто, зі змісту позовних вимог слідує, що даний позов містить одну вимогу немайнового характеру, за яку позивачу слід сплатити судовий збір в сумі 908,00 грн (2270 х 0,4).

Всупереч викладеному, ОСОБА_1 не додано до позовної заяви документа про сплату судового збору.

Разом з тим, позивачем у позові заявлено клопотання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, з урахуванням того, що предметом даного позову є захист її соціальних прав, а також того, що вона відноситься до категорії малозабезпечених сімей.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС України).

Згідно зі статтею 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Так, єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору чи його розстрочення є майновий стан позивача.

При цьому, визначення майнового стану є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану сторони.

Разом з тим, суд може звільнити від сплати судового збору, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік (п.1 ч.1 ст. 8 Закону № 3674-VI).

Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків позивач суду не надає. При цьому, за змістом довідки про доходи №9777 6276 9998 4713, річний дохід ОСОБА_1 за 2020 рік складає 29400,00 грн, 5% від якого - 1470,00 грн, що є більшим суми судового збору (908,00 грн), яка підлягає сплаті при зверненні до адміністративного суду з даним позовом.

Відтак, підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору наразі відсутні.

Крім того, згідно з ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" строки звернення до суду не встановлені, то на даний спір поширюються положення ст.122 КАС України.

Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За змістом позовних вимог позивач просить суд захистити та відновити порушене її право на отримання підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення, встановленого статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю особам, віднесеним до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідно до частини третьої статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 01.01.2014.

Водночас, даний позов пред`явлено позивачем до суду 21.12.2021 шляхом надіслання його 13.12.2021 засобами поштового зв`язку, тобто з пропуском встановленого законом шестимісячного строку звернення.

При цьому, у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивач посилаючись Рішень Конституційного Суду України від 15.10.2013 №8-рп/2013, №9-рп/2013, від 22.05.2008 №10-рп/2008 та від 17.07.2018 №6-р/2018, а також до положень Цивільного кодексу України зазначає, що позовна давність не поширюється на відновлення її права, що було порушено відповідачем та заподіяно державою внаслідок прийняття актів, положення яких суперечать Конституції України чи визнані неконституційними. Зазначає, що частиною другою статті 46 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” передбачено наступне: “Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів”. З огляду на викладене, просить суд не застосовувати обмеження строків позовної давності, що передбачені КАС України, оскільки для перерахунку означеної грошової допомоги обмежень чи строків позовної давності не існує.

Крім того, у такій заяві зазначає, що про недонарахування належних їй сум підвищення до пенсії та додаткової пенсії вона дізналася із засобів масової інформації лише у квітні 2021 року. Проте, доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надає.

Суд вважає зазначені в заяві підстави пропуску такого строку неповажними, оскільки підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення, встановленого статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а також додаткова пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю особам, віднесеним до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлена статтею 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, хоч і виплачуються одночасно з основною пенсією, проте, за своєю природою є компенсацією від держави у вигляді соціальної допомоги, гарантованої Конституцією України, а не видом пенсійної виплати. Тому на спори щодо їх нарахування та виплати не розповсюджуються положення Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, оскільки згідно з ч.1 ст.5 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

При цьому, суд зауважує, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом певного строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Не заслуговують на увагу і покликання позивача, як на підставу поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, введенням на території України карантину, спрямованого на запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з огляду на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин, який неодноразово продовжувався.

Востаннє постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 21.04.2021 №405 установлено карантин на усій території України до 30.06.2021.

Відповідно до названих постанов Кабінету Міністрів України судочинство в Україні здійснюється в умовах карантину.

17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-IX (далі - Закон №731-IX), відповідно до якого пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС був викладений в новій редакції.

Відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону №731-IX під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Водночас, позивачем не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку звернення до суду із цим позовом у взаємозв`язку вищезазначених часових інтервалів. Позивачем не зазначено поважні причини пропуску, які б унеможливлювали звернутися до суду із цим позовом з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, спрямованого на запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, та не надано доказів, які б підтверджували вказане.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалах від 29.04.2021 у справі №754/11751/20, від 28.04.2021 у справі № 200/14482/19-а.

Крім того, суд зауважує, що у період із серпня 2020 року по день звернення позивача із даним позовом до суду на території Рівненської області діють протипандемічні заходи, спрямовані на запобігання поширенню коронавірусу COVID-19, у формі адаптивного карантину, що не передбачає встановлення додаткових карантинних обмежень, які б перешкоджали зверненню особи до суду (припинення або обмеження: руху громадського транспорту; роботи засобів поштового зв`язку; роботи банківських установ, тощо).

Відтак, слід запропонувати позивачу подати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення такого строку, та належних доказів в обґрунтування поважності причин його пропуску.

Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позов слід залишити без руху та запропонувати ОСОБА_1 у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду: 1) документа про сплату судового збору в сумі 908,00 грн за такими реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Рiвн.обл/Рівнен.міс.тг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012494 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA168999980313191206084017527; Код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу ";101; ___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)", або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 2) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення такого строку, та належних доказів в обґрунтування поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Н.О. Дорошенко