Рішення № 102348425, 29.12.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

04.10.2021 засобами системи “Електронний суд” до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправними бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області щодо неврахування при обчисленні пенсії стажу та заробітної плати згідно довідок від 21.12.2009 року № 11-01/80-2028, виданої ЗАО “Атомтехэкспорт”, та від 23.09.2009 року №7706-03/466, виданої ЗАО “Атомстройэкспорт” та зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області, починаючи з моменту призначення пенсії, 18.06.2021 року, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням стажу і заробітку (доходу) за період роботи з листопада 2004 року по вересень 2007 року на підставі довідки від 21.12.2009 року № 11-01/80 -2028 та за період з квітня 2008 року по травень 2009 року на підставі довідки від 23.09.2009 року № 7706-03/466.

Ухвалою суду від 11.10.2021 позовну заяву залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду в електронній формі докази надіслання відповідачу копії уточненої позовної заяви та доданих до неї документів листом із описом вкладення

12.10.2021 позивачем усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 18.10.2021 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним 02.07.2021 було подано довідку про заробітну плату ЗАО «Атомтехэкспорт» від 21.12.2009 № 11-01/80-2028 за період з листопада 2004 року по вересень 2007 року. Листом № 0800-0214-8/49731 від 22.07.2021 відповідач відмовив у зарахуванні до стажу період роботи за довідкою. Також 20.07.2021 було подано довідку про заробітну плату ЗАО “Атомстройэкспорт” від 23.09.2009 № 7706-03/466 за період з квітня 2008 року по травень 2009 року. Листом № 0800-0214-8/51181 від 29.07.2021 відповідач відмовив у зарахуванні до стажу період роботи за довідкою. Вважає такі відмови протиправними, оскільки позивачем подано всі документи, передбачені чинним законодавством. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві від 03.11.2021, відповідно до якого зазначено, що правове регулювання зазначених правовідносин здійснюється з врахуванням міжнародних договорів. Так зазначають, оскільки періоди роботи, які є спірними у зазначеній справі, були за межами країни, слід притримуватись норм країни, на території якої відбувалась трудова діяльність, а отже посилання позивача на ст. 106 Закону 1058 та на практику Верховного Суду у справах № 208/6680/16-а, № 490/12392/16-а, № 688/947/17, № 242/5448/16-а та № 235/7373/16 є недоцільними. Крім того, страхові внески за періоди роботи в ЗАО «Атомтехэкспорт» та ЗАО “Атомстройэкспорт” не сплачувались не з вини страхувальника, а на законних підставах. Відповідач не є стороною у вказаних правовідносинах. Звертає увагу, що відповідачем рекомендовано надати довідки про розмір заробітної плати, оформлені належним чином та у відповідності до норм чинного законодавства. Просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, де вказано, що нормативно-правові акти, на які посилається відповідач, були прийняті після періоду працевлаштування позивача. В свою чергу підприємствами, на яких працював позивач, страхові внески сплачувались, відповідні записи до трудової книжки зроблені. Просить позов задовольнити.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

В червні позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Крім того, 02.07.2021 позивачем подано заяву з метою допризначення у зв`язку з наданням додаткових документів, в точу числі довідку про заробітну плату ЗАО «Атомтехэкспорт» від 21.12.2009 № 11-01/80-2028 за період з листопада 2004 року по вересень 2007 року.

Листом № 0800-0214-8/49731 від 22.07.2021 відповідач відмовив у зарахуванні до стажу період роботи за довідкою у зв`язку з відсутністю відомостей, що підтверджують сплату страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації.

20.07.2021 позивачем подано заяву з метою допризначення у зв`язку з наданням додаткових документів, в точу числі довідку про заробітну плату ЗАО “Атомстройэкспорт” від 23.09.2009 № 7706-03/466 за період з квітня 2008 року по травень 2009 року.

Листом № 0800-0214-8/51181 від 29.07.2021 відповідач відмовив у зарахуванні до стажу період роботи за довідкою, оскільки відсутня інформація щодо відрахувань в Пенсійний фонд Російської Федерації за період з квітня 2008 року по травень 2009 року та довідка про заробітну плату ЗАО “Атомстройэкспорт” від 23.09.2009 № 7706-03/466 не підтверджена первинними документами.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (далі- Закон № 1788-ХІІ) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

1 січня 2004 року набрав законної сили Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” 105--IV від 09.07.2003 (далі Закон 1058).

Згідно преамбули цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

За приписами ст. 1 Закону 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно ст. 16 Закону 1058 застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі та вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.

Разом з цим застрахована особа зобов`язана виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Зі змісту положень ст. 24 Закону 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Згідно ч. 1 ст. 40 Закону 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно п. 1 ст. 41 Закону 1058 до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Так, позивач просить зарахувати до загального трудового стажу періоди роботи: з 23.11.2004 по 18.10.2007 на (мовою оригіналу) «Дирекция строящейся АЭС «Бушер» - Ісламська Республіка Іран; з 29.04.2008 по 20.05.2009 на (мовою оригіналу) «управления строительства на площадке АЭС «Куданкулам» - Республіка Індія та довідки про заробітну плату для обчислення пенсії: ЗАО «Атомтехэкспорт» від 21.12.2009 № 11-01/80-2028 за період з листопада 2004 року по вересень 2007 року; ЗАО “Атомстройэкспорт” від 23.09.2009 № 7706-03/466 за період з квітня 2008 року по травень 2009 року.

За приписами ст. 4 Закону №1058 законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, та складається в тому числі з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Отже правове регулювання зазначених правовідносин здійснюється з врахуванням міжнародних договорів.

Згідно п. 1 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 дія цієї Угоди поширюється на осіб (надалі іменуються - Працівники) та членів їх сімей, які є громадянами або постійно проживають на території однієї із Сторін (надалі іменуються - Сторона виїзду) та здійснюють свою трудову діяльність на умовах найму на території іншої Сторони (надалі іменуються - Сторона працевлаштування).

Згідно преамбули цієї Угоди Уряд України і Уряд Російської Федерації, які надалі іменуються Сторонами, домовились про її укладення, прагнучи до всебічного розвитку співробітництва між Сторонами в галузі трудової діяльності і соціального захисту громадян на території Договірних Сторін.

Згідно п. 4 Угоди виїзд та перебування Працівника, який здійснює трудову діяльність на території Сторони працевлаштування. регулюються законодавством цієї Сторони.

Згідно п. 6 Угоди працівники Сторони виїзду, які працюють на території Сторони працевлаштування, користуються правами та виконують обов`язки, що встановлені трудовим законодавством Сторони працевлаштування {включаючи питання трудових відносин, колективних договорів, оплати праці, режиму робочого часу та часу відпочинку, охорони та умов праці та інші).

Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.

Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Згідно п. 2 ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (мовою оригіналу) “для установления права на пенсию, в том числе пенсий на льготных основаниях и за вислугу лет, гражданам государств- участников Соглашения учитывается трудовой стаж, приобретенный на территории любого из этих государств, а также на территории бывшего СССР за время до вступления в силу настоящего Соглашения”.

Враховуючи той факт, що позивач за трудовою угодою з ЗАО «Атомтехэкспорт» та ЗАО “Атомстройэкспорт” працював за межами території РФ в Ісламській Республіці Іран та Республіці Індія, норми вказаних Угод не можуть розповсюджуватись на вказані правовідносини.

Окрім цього згідно норм законодавства Російської Федерації, а саме згідно (мовою оригіналу) “ст. 11 Федерального закона от 28.12.2013 № 400-ФЗ (ред. от 24.02.2021) “О страховых пенсиях” в страховой стаж включаются периоды работы и (или) иной деятельности, которые выполнялись на территории Российской Федерации лицами, указанными в части 1 статьи 4 настоящего Федерального закона, при условии что за эти периоды начислялись и уплачивались страховые взносы в Пенсионный Фонд Российской Федерации. Периоды работы и (или) иной деятельности, которые выполнялись лицами, указанными в части 1 статьи 4 настоящего Федерального закона, за пределами территории Российской Федерации. включаются в страховой стаж в случаях, предусмотренных законодательством Российской Федерации или международными договорами Российской Федерации. либо в случае уплаты страховых взносов в Пенсионный Фонд Российской Федерации в соответствии с Федеральным законом от 15 декабря 2001 года N 167-ФЗ “Об обязательном пенсионном страхований в Российской Федерации”.

Згідно (мовою оригіналу) “п. 4 ст. 7 Федерального закона от 24.07.2009 № 212- ФЗ (ред. от 19.12.2016, с изм. от 31.10.2019) “О страховых взносах в Пенсионный фонд Российской Федерации” не признаются объектом обложения для плательщиков страховых взносов указанных в пункте 1 части 1 статьи 5 настоящего Федерального закона, выплаты и иные вознаграждения, начисленные в пользу физических лип, являющихся иностранными гражданами и лицами без гражданства по трудовым договорам, заключенным с российской организацией для работы в ее обособленном подразделении. расположенном за пределами территории Российской Федерации. выплаты и иные вознаграждения, начисленные в пользу физических лиц, являющихся иностранными гражданами и лицами без гражданства, в связи с осуществлением ими деятельности за пределами территории Российской Федерации в рамках заключенных договоров гражданско-правового характера. предметом которых является выполнение работ, оказание услуг.

Враховуючи вищевикладене та докази додані до позову, суд приходить до висновку, що оскільки спірні періоди роботи були за межами країни, слід притримуватись норм країни, на території якої відбувалась трудова діяльність, а отже посилання позивача на ст. 106 Закону 1058 та практику Верховного Суду у справах № 208/6680/16-а, № 490/12392/16-а, № 688/947/17, № 242/5448/16-а та № 235/7373/16 є хибними, страхові внески за періоди роботи в ЗАО «Атомтехэкспорт» та ЗАО “Атомстройэкспорт” не сплачувались не з вини страхувальника, а на законних підставах, а отже посилання на практику ЄСПЛ та доводи позивача про “законне сподівання” на отримання “активу” є також хибними. Так, органи Пенсійного фонду України не є стороною у вказаних правовідносинах.

У рішеннях по справах “Клас та інші проти Німеччини”, “Фадєєва проти Росії”, “Єрузалем проти Австрії” Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № 11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовної заяви розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 29 грудня 2021 року.

Суддя А.В. Сіпака