Рішення № 102348352, 07.12.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участі секретаря судового засідання Лузан К.Ю. та сторін

від позивача: Коробко О.О., Левченко В.В.,

від відповідача: Смикова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціоненого товариства «Завод будівельно – опоряджувальних машин»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663)

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем порушено вимоги п. 86.4 ПК України; у висновку акту перевірки зазначено інше підприємство; у акту не зазначено дати та номеру наказу керівника податкового органу на проведення перевірки, строк її проведення, інформацію про попередню перевірку; в тексті акту вказано на фіктивність правочинів з господарської діяльності між позивачем та його контрагентом ТОВ «Кароліт Плюс», тобто недійсність прямо встановлено в законі. З наведених підстав просить суд позов задовольнити.

05.12.2019 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження та призначено судове засідання на 27 грудня 2019 року об 10 год. 15 хв.

26 грудня 2019 року представником позивача через канцелярію суду (вх. №54848) поданий відзив на позов у якому зазначено наступне. Одне, з оскаржуваних ППР було сплачено позивачем у 2017 році. Окрім того, перевіркою встановлено, що задекларована господарська операція між позивачем та ТОВ «Кароліт Плюс» не відбулась у діяльності та не підтверджена відповідними бухгалтерськими документами. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 27.12.2019 зупинено провадження по справі для примирення сторін до 02.03.2020 до 12 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 02.03.2020 продовжено зупинення провадження по справі до 25.05.2020 до 10 го. 00 хв.

Ухвалою суду від 18.03.2020 поновлено провадження по справі та призначено підготовче засідання на 18.03.2020 на 10 го. 00 хв.

Ухвалою суду від 18.03.2020 об`єднано в одне провадження справи №280/5978/19 та №280/6121/19, за позовами Приватного акціоненого товариства «Завод будівельно – опоржувальних машин» (юридична адреса: 71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Степова, буд. 10, код ЄДРПОУ 04689323) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (юридична адреса: 69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2017 № 0010251406, №0010251406.

Присвоєно об`єднаній адміністративній справі №280/5978/19.

Ухвалою суду від 18.03.2020 клопотання представника позивача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження – задоволено.

Перейдено до розгляду справи № 280/5978/19 за позовом Приватного акціоненого товариства «Завод будівельно – опоржувальних машин» (юридична адреса: 71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Степова, буд. 10, код ЄДРПОУ 04689323) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (юридична адреса: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2017 № 0010251406, №0010251406, за правилами загального позовного провадження.

Призначено підготовче засідання на 25 травня 2020 року о/об 10 год. 00 хв., яке буде проводитися суддею Сацьким Р.В. одноособово в приміщенні Запорізького окружного адміністративного суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 65-В, зала судових засідань № 10.

Ухвалою суду 25.05.2020 зупинено провадження по справі для примирення сторін до 19.08.2020 до 16 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 19.08.2020 поновлено провадження по справі та призначено підготовче засідання на 19.08.2020 на 16 го. 30 хв.

Ухвалою суду від 19.08.2021 замінено відповідача по справі, а саме - Головне управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) на правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945).

Ухвалою суду 19.08.2020 зупинено провадження по справі для примирення сторін до 14.09.2020 до 16 год. 00 хв.

Ухвалою суду 14.09.2020 продовжено зупинення провадження по справі для примирення сторін до 19.11.2020 до 09 год. 00 хв.

Ухвалою суду 19.11.2020 продовжено зупинення провадження по справі для примирення сторін до 27.01.2021 до 14 год. 10 хв.

Ухвалою суду 27.01.2021 продовжено зупинення провадження по справі для примирення сторін до 30.03.2021 до 14 год. 10 хв.

Ухвалою суду від 30.03.202 поновлено провадження по справі та призначено підготовче засідання на 30.03.2021 на 14 го. 10 хв.

Ухвалою суду від 30.03.2021 замінено відповідача - Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (ЄДРПОУ 43143945) на правонаступника відповідача - Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663, 69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166).

Підготовче засідання відкладено на 26 квітня 2021 року об 16 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 26.04.2021 продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі № 280/5978/19 та відкладено підготовче засідання на 18 червня 2021 року о 16 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 18.06.2021 зупинено провадження для примирення сторін до 13.09.2021 до 13 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 13.09.2021 продовжено зупинення провадження до 21.10.2021 до 14 год. 10 хв.

У зв`язку з перебуванням судді Сацького Р.В. з 17.10.2021 по 29.10.2021 на лікарняному, що підтверджується довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.10.2021 №02-35/21/67 та листками непрацездатності №955736-2001593100-1, №955736-2001598520-1, №955736-2001812822-1, судовий розгляд справи, призначений на 21.10.2021 не відбувся.

Про наступне судове засідання – 12.11.2021 сторони сповіщені судовими повістками.

Ухвалою суду від 12.11.2021 продовжено зупинення провадження до 07.12.2021 до 09 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 07.12.2021 поновлено провадження по справі та призначено підготовче засідання на 07.12.2021 о/об 09 год. 30 хв.

Усною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 07.12.2021 о/об 09 год. 35 хв.

У судовому засідання представники позивачів просили суд позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

Суд, оцінивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 05.10.2010 був укладений договір оренди земельної ділянки №433 між Дніпрорудненською міською радою Василівського району Запорізької області (орендодавець) та відкритим акціонерним товариством «Завод будівельно- опоряджувальних машин» (орендар). 30.03.2011 даний договір оренди земельної ділянки зареєстрований у відділі Держкомзему у Василівському районі Запорізької області за №232090004000014. Площа земельної ділянки - 16,6550 га, кадастровий номер 2323310400:11:034:0003, строк дії договору - 10 років, адреса земельної ділянки: Запорізька область, м. Дніпрорудне, вул. Степова, 10.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.06.2017 у справі №908/868/17 вищевказаний договір оренди земельної ділянки був розірваний по причині систематичної несплати орендної плати та зобов`язано ПрАТ «Завод БОМ» повернути на користь Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області земельну ділянку, площею 16,6550 га (кадастровий номер 2323310400:11:034:0003), розташовану за адресою: Запорізька область, м. Дніпрорудне, вул. Степова, 10. Рішення Господарського суду Запорізької області від 19.06.2017 набрало законної сили 04.07.2017.

На письмовий запит Василівського управління ГУ ДФС у Запорізькій області, Дніпрорудненська міська рада Василівського району Запорізької області надала відповідь №05/46-124 від 13.06.2020, в якій зазначається, що договір оренди земельної ділянки №433 від 05.10.2010 був розірваний на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 19.06.2017, земельна ділянка - повернута Дніпрорудненській міській раді згідно Акту приймання-передавання від 14.02.2018.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.02.2019, факт припинення права оренди вищевказаної земельної ділянки не зареєстрований в Державному реєстрі прав.

ПрАТ «Завод БОМ» протягом 2015-2017 не сплачувало орендну плату з юридичних осіб, та при цьому самостійно подавало до контролюючого органу податкові звітності по орендній платі за землю за 2015-2017 :

- податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата на земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9016705806 від

17.02.2015 за 2015 рік, в якій позивач самостійно нарахував оренду плату на суму 243566,38 грн;

- податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата на земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9036732629 від 16.03.2016 за 2016 рік, в якій позивач самостійно нарахував оренду плату на суму 348725,14 грн;

-податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата на земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9016623540 від 13.02.2017за 2017 рік, в якій позивач самостійно нарахував оренду плату на суму 369654,29 грн.

Позивачем податковий борг був часткового сплачений:

- 26.10.2017 - у розмірі 400000,00 грн;

- 27.10.2017 - у розмірі 29060,43 грн;

- 27.10.2017 - у розмірі 178339,61 грн;

- 08.11.2017 - у розмірі 809,94 грн.

05.12.2017 Василівським управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області було проведено камеральну перевірку щодо своєчасності сплати позивачем орендної плати з юридичних осіб, про що складно Акт камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності, повноти нарахування, своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за №000082/08-01-55-01 від 05.12.2017.

08.12.2017 акт за №000082/08-01-55-01 від 05.12.2017 був направлений ПрАТ «Завод БОМ» рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення з трек-номером 7160105749476, однак лист був повернутий поштою у зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання.

В результаті перевірки було встановлено, що ПрАТ «Завод БОМ» порушені терміни сплати узгодженого податкового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб, а саме: невчасно сплачено орендну плату згідно розрахунків (декларацій) земельного податку №9036732629 від 16.03.2016 та №9016623540 від 13.02.2017 (затримка понад 30 календарних днів).

За несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 635491,25 грн згідно вищевказаних, самостійно поданих, податкових декларацій було винесене податкове повідомлення-рішення №0007515501 від 17.01.2018, яким до боржника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 127 098,25 грн.

17.01.2018 вищезазначене податкове повідомлення-рішення №0007515501 від 17.01.2018 було направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення з трек-номером №7160105790867 та отриманий ним за довіреністю 01.02.2018.

26.04.2018 Василівським управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області було проведено камеральну перевірку щодо своєчасності сплати позивачем орендної плати з юридичних осіб, про що складно Акт камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності, повноти нарахування, своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за №000616/08-01-55-01 від 26.04.2018. 27.04.2018 акт за №000616/08-01-55-01 від 26.04.2018 був направлений ПрАТ «Завод БОМ» рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення з трек-номером 7160105919967, однак лист був повернутий поштою у зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання.

В результаті перевірки було встановлено, що ПрАТ «Завод БОМ» порушені терміни сплати узгодженого податкового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб, а саме: невчасно сплачено орендну плату згідно розрахунку (декларації) земельного податку №9016623540 від 13.02.2017 (затримка на 3, 30 та 31 календарні дні).

За несвоєчасну сплату орендної плати у розмірі 13901,65 грн та 42435,80 грн згідно вищевказаних, самостійно поданих, податкових декларацій були винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0022465501 від 06.06.2018, яким до боржника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 2780,33 грн;

- №0022455501 від 06.06.2018, яким до боржника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 4243,58 грн.

06.06.2018 вищезазначені податкові повідомлення-рішення №0022455501 від 06.06.2018 та №0022455501 від 06.06.2018 були направлені позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення з трек-номером 7160104374908, однак лист був повернутий поштою у зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання.

26.06.2017 контролюючим органом був складений акт позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за 2014 рік та податку на додану вартість за період з 01.03.2014 по 31.07.2014 при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Кароліт Плюс» (код ЄДРПОУ 38765423).

У висновку акту перевірки встановлено порушення позивачем:

п.44.1 ст.44, пп.138.1 п.138.2 ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств в сумі 94103,00 грн в т.ч. за 2014 рік в сумі 94103,00 грн;

п.п. 14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198,6 ст. 198, п. 200.1, п.200.2 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті на загальну суму 104599,00 грн, в т.ч. за квітень 2014 рік – 46750,00 грн; за травень 2014 року - 14667,00 грн; за липень 2014 року – 431444,00 грн.

За результатами акту перевірки контролюючим органом складено податкове повідомлення-рішення №0010261406 від 02.08.2017 та збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 53930,00 грн.

За результатами акту перевірки контролюючим органом складено податкове повідомлення-рішення №0010251406 від 02.08.2017 та збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 170628,75 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями – рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши обставини в адміністративній справі, дослідивши докази в судовому засідання, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд вважає податкові повідомлення-рішення необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, виходячи з наступного.

Щодо податкових повідомлень рішень №0010251406 від 02.08.2017, №0010261406 від 02.08.2017 суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що підставою висновків контролюючого органу про порушення податкового законодавства у вигляді заниження Позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість є виявлені порушення при перевірці відображення в податковому обліку господарських відносин ТОВ «Кароліт Плюс».

В 2014 році між ПрАТ" Завод БОМ" та TOB "Группа РВК" (Резидент Російської федерації) був укладений контракт на виготовлення та поставку пневмонагнітачі різних модифікацій, для вчасного виконання даного замовлення та строків контракту, позивач звернувся до TOB "Кароліт Плюс" з замовленням комплектуючих матеріалів, з яких виготовляється його продукція, а саме пневмонагнітач (виробником якого є позивач).

Між ПрАТ "Завод БОМ" та TOB "Кароліт Плюс" були укладені договори №7 від 04.03.2014 на поставку компрессора АТМОС РР28; договір №9 від 08.04.2014 на поставку дизельної компресорної установки; договір №10 від 05.05.2014 на поставку дизельної компресорної установки ПКСД-5,25 без шасі, та згідно специфікації №2 до договору №10 від 05.05.2014 придбано масляний вимикач БМП-10, привід масляного вимикача ПЕ,ШМЗ 16-1600А, масло трансформаторне ТУ 1500У (ТУ38.401-58-107-94), з приводу купівлі продажу товару укладені та виконані сторонами з дотриманням вимог ст.203 Цивільного кодексу України, з додержанням обов`язкових вимог дійсності правочину, а саме: сторони по договору зареєстровані як юридичні особи та внесені до ЄДРПОУ у встановленом законом порядку, підписані правомочними представниками сторін договору, містять печатки сторін, зі власним волевиявленням сторін, договори укладені у письмові формі і тому в будь-якому випадку такі договори створюють реальні настання правових наслідків, обумовлених ними.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

В процесі поставки всіх закуплених деталей були сформовані та підписані усі необхідні документи включаючи рахунки, видаткові накладні і т.д., зареєстровані податкові накладні, сплачені нашим підприємством всі рахунки виставлені TOB "Кароліт плюс". Придбаний товар був використаний в процесі виготовлення товарної продукції ПрАТ "Завод БОМ".

Тобто, надані до перевірки та до суду первинні документи, в тому числі, договори, податкові накладні; рахунки-фактури; видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; оборотно-сальдова відомість; платіжні доручення, банківські виписки, які досліджені під час перевірки та надані до суду повністю підтверджують господарські операції між позивачем та його контрагентом.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частина 1 ст. 228 ЦК України зазначає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людні і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, такий правочин вважається нікчемним.

Згідно п. 18. Постанови пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження май чи незаконного заволодіння ним тощо.

Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини. Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів полягає в тому, що оспорювані правочини припускають дійсними, такими, що породжують цивільні права та обов`язки. Проте їхня дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою стороною у судовому порядку. Тобто, в даному випадку існує виключно судовий порядок (спеціальні правила) визнання правочину недійсним.

Хоча Василівською ДПІ і було використано в акті перевірки такий термін, як «нікчемний правочин», та не були використані приписи ч. 2 ст. 215 ЦК України, що нікчемним правочином є правочин, недійсність якого визначена безпосередньо у правовій нормі приписами закону.

Так, в акті перевірки не наведено, у чому саме надані позивачем первинні документи не відповідають вимогам Закону. Відповідач не надає жодних належних доказів, які б свідчили, що контрагентам ТОВ «Кароліт Плюс» не здійснювалось придбання та поставка на адресу підприємства реалізованих товарів. Також Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов`язань третіх осіб.

Всі вище зазначені контрагенти позивача на момент здійснення господарських операцій з ним були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість. У акті перевірки не спростовано факту наявності контрагентів позивача на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Складений за результатами перевірки акт перевірки та наданий до справи Відзив також не містить документальних підтверджень порушень при відображенні в обліку взаємовідносин з контрагентам за період, що підлягав перевірці. Вказане свідчить про те, що всі висновки у акті стосовно порушень позивача при роботі з контрагентам зроблені виключно з припущень перевіряючих, які не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням ПК України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015.

В акті перевірки суб`єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеними договорами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету укладеного договору з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих послуг та товарів, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків суб`єкта владних повноважень про фіктивність правочинів та їх вчинення без мети реального настання правових наслідків.

Також в акті перевірки суб`єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеними договором, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету укладеного договору з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих послуг та товарів, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків суб`єкта владних повноважень про фіктивність правочинів та їх вчинення без мети реального настання правових наслідків.

Судом не приймаються як належні докази посилання Відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагенту позивача по ланцюгу постачання, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Суд зазначає, що відповідачем висновок про відсутність поставок здійснено без проведення звірок взаємовідносин з його контрагентом.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагент позивача є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагент позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб`єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 27.03.2018 по справі №816/809/17, від 26.06.2018 по справі №826/3006/14 та 06.02.2018 у справі №821/589/17, які в силу приписів ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховуються судом при застосуванні таких норм права.

Надаючи правову оцінку податковій інформації Суд враховує, що Податковий кодекс України не ставить у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (послуги) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків - покупець товарів (послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Тобто, у разі підтвердження факту отримання товарів/послуг, як у даній ситуації, підприємство не може відповідати за порушення, допущені постачальниками, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, Актом перевірки під час здійснення контрольного заходу таких обставин не встановлено.

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладену у постановах від 19.03.2019 у справі №826/9534/17 та від 26.02.2019 у справі №826/1536/18, Верховний Суд відзначив те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Факт отримання позивачем товарів чи послуг, оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача.

Оплати, використання та отримання доходу від реалізації та придбаних товарів не заперечується Відповідачем.

Таким чином, твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентам у період, що перевірявся, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість та суд додатково зазначає наступне:

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку та відповідно витрат платника податків.

Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Тобто право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів/послуг, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, сум ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару /послуги.

Як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних у контролюючого органу не було.

Позивачем було включено податкові накладні до складу податкового кредиту за період, що підлягав перевірці, відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України. Будь-яких заперечень щодо складання, оформлення та реєстрації податкових накладних у податкового органу не виникло.

Відповідно суд вважає, що Акт перевірки в описаній вище частині порушень не відповідає вимогам законодавства, оскільки викладені в ньому факти не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що прямо суперечить Податковому кодексу України.

Суд не приймає до уваги твердження позивача, що акт перевірки складений щодо іншого підприємства, оскільки суд встановив, що то є технічною помилкою та не може бути розцінено судом як єдину підставу для визнання протиправними ППР.

Однак, ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновок про порушення позивачем податкового законодавства при нарахуванні податкових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість , зроблений відповідачем в акті перевірки, є необґрунтованим та недоведеним, у зв`язку з чим спірні податкове повідомлення-рішення, прийняті Відповідачем на підставі встановлених актом перевірки порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо визнання протиправними №0007515501 від 17.01.2018, №0022455501 від 06.06.2018, №0022465501 від 06.06.2018 суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 269 ПКУ платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Пунктом 285.1 ст. 285 ПКУ визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п.285.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п.287.3 ст. 287 ПКУ податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 126.1 ст. 126 ПКУ встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до ст. 58 ПК України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

- невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

- завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

- заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Частиною 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» (зі змінами та доповненнями) №161ХІV від 06.10.1998 встановлено, що в разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором (Закону про оренду землі). У цей же момент і відбудеться державна реєстрація припинення права оренди.

Після розірвання договору оренди орендар має правильно відобразити нарахування податкових зобов`язань з орендної плати за останній місяць оренди і зняти нарахування за всі наступні місяці року в декларації з плати за землю.

Орендарю потрібно подати уточнюючу декларацію. Подавати її потрібно протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося розірвання договору оренди.

Річ у тому, що факт розірвання договору оренди слід розцінювати як зміну протягом року об`єкта та/або бази оподаткування плати за землю. А для таких випадків абзац другий п. 286.4 ПК України встановлює саме такі строки для уточнення.

Якщо орендар не встигне подати в цей строк декларацію, йому доведеться сплатити до бюджету штраф за несвоєчасне подання звітності.

Пунктом 287.1 статті 287 ПКУ, визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році, тобто до дати повернення земельної ділянки орендодавцю.

Як встановлено матеріалами адміністративної справи, орендна плата з юридичних осіб за 2017 рік декларувалась та сплачувалась позивачем на підставі договору оренди землі № 433 від 05.10.2010, укладеному з Дніпрорудненською міською радою.

Однак, рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.06.2017 по справі № 908/868/17 було прийнято рішення розірвати договір оренди земельної ділянки від 05.10.2010, укладений між Дніпрорудненською міською радою Василівського району Запорізької області (71630. Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Ентузіастів. 11, код ЄДРПОУ 23881397) та відкритим (приватним) акціонерним товариством «Завод будівельно-опоряджувальних машин» (71630, Запорізька область. Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Степова, б. 10, код ЄДРПОУ 04689323), який зареєстрований у відділі Держкомзему у Василівському районі Запорізької області, про шо у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.03.2011 за №232090004000014.

Зазначене рішення Господарського суду Запорізької області від 19.06.2017 по справі № 908/868/17 набрало законної сили 04.07.2017.

Також у відповідності з ч.5. ст.188 Господарського кодексу України визначено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Окрім того у відповідності до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином підстави для нарахування орендної плати з юридичних осіб за 2 півріччя 2017 року, а зокрема починаючи з 05.07.2017 у позивача відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень – рішень.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин позов є таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частини першої ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем сплачений судовий збір у загальній сумі , що підтверджується платіжними дорученнями № 0.0.1392706848.1 від 25.06.20189 та №21 від 06.12.2019.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціоненого товариства «Завод будівельно – опоряджувальних машин» (юридична адреса: 71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Степова, буд. 10, код ЄДРПОУ 04689323) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2017 № 0010261406, №0010251406 - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 02.08.2017 №0010261406, яке прийняте Головним управління ДФС у Запорізькій області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 02.08.2017 №0010251406, яке прийняте Головним управління ДФС у Запорізькій області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0007515501 від 17.01.2018 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб в сумі 127098,25 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0022455501 від 06.06.2018 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб в сумі 4243,58 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0022465501 від 06.06.2018 про збільшення грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб в сумі 2780,33 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) на користь Приватного акціоненого товариства «Завод будівельно – опоряджувальних машин» (юридична адреса: 71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Степова, буд. 10, код ЄДРПОУ 04689323) судовий збір у розмірі 4827 (чотири тисячі вісімсот двадцять сім) грн 88 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 17 грудня 2021 року.

Суддя Р.В. Сацький