Ухвала суду № 102348317, 30.12.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного сервісного центру МВС, Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

28 грудня 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного сервісного центру МВС (далі – відповідач 1), Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Закарпатській області (далі – відповідач 2), в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати наказ Головного сервісного центру МВ від 06.12.2021 року № 2/6/85-кп про звільнення ОСОБА_1 ;

2) поновити ОСОБА_1 на посаді начальника регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Закарпатській області та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом зупинення дії наказу про звільнення від 06 грудня 2021 року Головного сервісного центру МВС за № 2/6/85-кп ОСОБА_1 з посади начальника регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Закарпатській області за угодою сторін, з припиненням державної служби відповідно до частини другої статті 86, статті 89 Закону України «Про державну службу України» до вирішення справи по суті.

Заявлене клопотання аргументує тим, що підставою для звернення позивача до суду став факт винесення відповідачем наказу від 06.12.2021 року за № 2/6/85-кп про звільнення ОСОБА_1 з посади, який є протиправним та незаконним, оскільки заяву про звільнення позивач написав під психологічним тиском у період відпустки, а саме звільнення відбулося у період тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 , з грубим порушенням діючого законодавства України. При цьому зазначає, що очевидно у випадку призначення іншої особи на посаду начальника регіонального управління сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Закарпатській області, то у випадку позитивного вирішення справи та відновлення права ОСОБА_1 на цю посаду, виконання такого рішення буде неможливим. Вважає, що в разі незастосування заходів забезпечення позову буде унеможливлений ефективний захист прав та інтересів позивача.

Враховуючи терміновість заявленого клопотання, суд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши заявлене клопотання та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує дану заяву, суд дійшов висновку про відсутність об`єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.

Зупинення дії наказу від 06 грудня 2021 року Головного сервісного центру МВС за № 2/6/85-кп про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Закарпатській області є предметом оскарження у даній адміністративній справі, є вирішенням вказаного спору по суті, що не відповідає меті та завданням інституту заходів забезпечення позову.

Постановою Верховного Суду від 19.06.2018р. справа №826/9263/17, адміністративне провадження №К/9901/44796/18 передбачено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, позивачем до заяви про забезпечення позову не додано жодних доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Як вбачається з позовної заяви, спір між сторонами існує щодо правомірності наказу від 06 грудня 2021 року Головного сервісного центру МВС за № 2/6/85-кп про звільнення ОСОБА_1 з посади, оцінка дій відповідачів при винесенні відповідного наказу, підлягає з`ясуванню під час розгляду справи по суті про їх оскарження та буде дана судом за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.5 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі наведеного та керуючись ст. 150-154, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч.1 Перехідних положень КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.