Ухвала суду № 102348314, 30.12.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В.., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного сервісного центру МВС, Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

28 грудня 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного сервісного центру МВС (далі – відповідач 1), Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Закарпатській області (далі – відповідач 2), в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати наказ Головного сервісного центру МВ від 06.12.2021 року № 2/6/85-кп про звільнення ОСОБА_1 ;

2) поновити ОСОБА_1 на посаді начальника регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Закарпатській області та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом заборони відповідачам вчиняти будь-які дії щодо призначення інших осіб на посаду начальника регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Закарпатській області до вирішення справи по суті.

Заявлене клопотання аргументує тим, що підставою для звернення позивача до суду став факт винесення відповідачем наказу від 06.12.2021 року за № 2/6/85-кп про звільнення ОСОБА_1 з посади, який є протиправним та незаконним, оскільки заяву про звільнення позивач написав під психологічним тиском у період відпустки, а саме звільнення відбулося у період тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 , з грубим порушенням діючого законодавства України. При цьому зазначає, що очевидно у випадку призначення іншої особи на посаду начальника регіонального управління сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Закарпатській області, то у випадку позитивного вирішення справи та відновлення права ОСОБА_1 на цю посаду, виконання такого рішення буде неможливим. Вважає, що в разі незастосування заходів забезпечення позову буде унеможливлений ефективний захист прав та інтересів позивача.

Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи терміновість заявленого клопотання, суд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши заявлене ОСОБА_1 клопотання та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно частини другої вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Разом з тим, проаналізувавши мотиви, якими ОСОБА_1 обґрунтовує заявлене клопотання, суд дійшов висновку про відсутність об`єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.

Так, суд зазначає, що законодавством встановлений ефективний механізм захисту та відновлення порушених прав працівників у випадку незаконного звільнення, а тому його доводи щодо ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду у разі незастосування заходів забезпечення позову є безпідставними.

Жодних обґрунтованих доводів того, яким чином невжиття заходів забезпечення позову заздалегідь обумовить вирішення спору на користь відповідача та унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову, позивач не наводить.

Суд також відхиляє твердження заявника про те, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду та створювати перешкоди для його виконання, оскільки будь-яких обґрунтованих доказів такого надано не було. Натомість станом на день розгляду поданого клопотання про забезпечення позову в суду відсутні підстави вважати, що відповідач всупереч законодавчо встановленому обов`язку не виконуватиме рішення суду, що набрало законної сили.

Стосовно посилання заявника на наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного наказу, суд зазначає, що таке, в даному випадку, може бути виявлено судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного наказу.

Суд окремо наголошує, що відповідно до вимог частини шостої статті 151 КАС України встановлено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Оскільки позивач призначався на посаду начальника регіонального сервісного центру МВС Головного сервісного центру МВС в Закарпатській області шляхом призначення конкурсу, в силу вимог статті 151 КАС України судом не може бути вжито заходів забезпечення позову у спосіб обраний позивачем.

У зв`язку з наведеним, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених позивачем на її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, а тому не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч.1 Перехідних положень КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.