Ухвала суду № 102347533, 30.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

30 грудня 2021 р. Справа №200/7027/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Хохленков О.В. розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення по адміністративній справі № 200/7027/21-а за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (ЄДРПОУ 41336065, Донецька область, м. Маріуполь, просп. Миру, 70) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 6 серпня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо відмови в виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік та стягнуто з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік відповідно до статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону Україну “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум.

22 грудня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява від позивача про заміну способу і порядку виконання рішення суду по адміністративній справі № 200/7027/21-а за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що він за виконанням рішення суду звернувся до Управління Державної казначейської служби України у м.Маріуполі Донецької області. Однак 10.12.2021 року управління Державної казначейської служби повідомило мене про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання у зв`язку з тим, що у виконавчому документі не зазначено суму до стягенння.

Таким чином, на теперішній час, рішення суду залишається невиконаним.

Так у виконавчому листі виданому 28.10.2021 року по справі №200/7027/21 визначено, що стягнення з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій за 2021 роки потрібно проводити у відповідності до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсій за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум,

Відповідно до матеріалів справи №200/7027/21 видно, що ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій було нараховано і виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 1491,00 грн. (одна тисяча чотириста дев`яносто одна гривня 00 коп.) відповідно до вимог постанови КМУ 08 квітня 2021 р. № 325.

Також судом у справі встановлено, що щорічна разова грошова допомога до 5 травня повинна виплачуватись мені у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, що в свою чергу складає 8845, 00 грн.

Таким чином недоплачена сума допомоги складає 7354,00 грн.

На підставі викладеного, позивач просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду №200/7027/21 від 06.08.2021 року та стягнути з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій” за 2020 роки відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту" у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум, в розмірі 7354,00 грн (сім тисяч триста п`ятдесят чотири гривень 00 коп.).

Сторони на судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

У зв`язку з тим, що учасники справи на судове засідання не з`явились, суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Проаналізувавши встановлені обставини, суд вважає заяву головного державного виконавця про зміну способу та порядку виконання рішення, такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Конституція України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Ці положення також відображені у статтях 1, 11 Закону України «Про судоустрій України», із уточненням по колу осіб, а саме: судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об`єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру. У справі «Горнсбі проти Греції» суд зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін. Крім того, невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до приписів частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), – встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Суд зазначає, що процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення не передбачає зміну судового рішення по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.

У разі необхідності встановлення або зміни способу або порядку виконання слід враховувати, що для зміни способу або порядку виконання судового рішення повинні існувати обставини, що істотно ускладнюють належне виконання рішення або роблять його неможливим, а також на виконання вимог процесуального законодавства потрібно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вищевказаних обставин як підстави для задоволення судом відповідної заяви.

Суд звертає увагу, що поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення дій. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого приписами чинного законодавства.

Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Така правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 10.06.2019 року у справі № 350/426/16-ц, від 05.09.2018 року у справі № 2-749/11/2229.

Як вже було зазначено вище, Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 6 серпня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо відмови в виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік та стягнуто з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік відповідно до статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону Україну “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

За правилами частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно, керуючись викладеним, суд вважає за належне, змінити спосіб захисту прав позивача із стягнення з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік відповідно до статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону Україну “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум на стягнення з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій” за 2020 роки відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту" у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум, в розмірі 7354,00 грн (сім тисяч триста п`ятдесят чотири гривень 00 коп.).

Керуючись наведеним вище, ст. 7 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, ст.ст. 243, 248, 256, 295, 297, 370, 378 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення по адміністративній справі № 200/7027/21-а за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (ЄДРПОУ 41336065, Донецька область, м. Маріуполь, просп. Миру, 70) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду №200/7027/21 від 06.08.2021 року в частині стягнення з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік відповідно до статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону Україну “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум, встановивши новий спосіб виконання рішення: Стягнути з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій” за 2020 роки відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту" у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум, в розмірі 7354,00 грн (сім тисяч триста п`ятдесят чотири гривень 00 коп.).

Повний текст ухвали складено 30 грудня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.В. Хохленков