Рішення № 10234747, 01.06.2010, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 2-799/10

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

1 червня 2010 року Біляївський районний суд

Одеської області

в складі: головуючого судді Крачкової С.В.

при секретарі Дигуляр А.С.

за участю адвоката ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошової суми в наслідок виконання рішення суду

ВС Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача витрати в сумі 3000 грн., понесені нею при примусовому виконанні рішення суду від 3.03.2009 року. Свої вимоги мотивує тим, що вказаним рішенням ОСОБА_4 був зобовязаний звільнити частину самовільно зайнятої ним земельної ділянки №34 в СК «Воїнський» в СМ «Алтестівський» Х.Балківської сільської ради, яка належить їй, та за свій рахунок знести незаконно збудовану на ній теплицю. Оскільки відповідач добровільно не виконав рішення суду, вона за знесення теплиці заплатила робочим 3000 грн., які просить стягнути з нього.

В судовому засіданні позивачка на позові наполягала. При цьому пояснила, що в установлений державним виконавцем строк відповідач не виконав рішення суду. За пропозицією державного виконавця вона уклала договір з бригадою робітників, які погодились знести теплицю.

6.08.2009 року примусове виконання не відбулось, так як відповідач заявив про те, що не повідомлявся про це, а тому примусове виконання було перенесено на 11.08.2009 року, про що ОСОБА_4 був попереджений письмово на місці, але в цей день не зявився. Протягом дня бригада робітників в присутності державного виконавця та інших залучених осіб , знесла скляну теплицю, за що вона заплатила 3000 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. При цьому пояснив, що для примусового виконання рішення суду по знесенню теплиці державний виконавець повинен був залучити організацію, яка має ліцензію на виконання будівельних робіт, а не покладати це на ОСОБА_3

В судовому засіданні державний виконавець відділу ДВС Біляївського РУЮ Згама З. пояснила, що метою примусового виконання рішення суду, оскільки ОСОБА_4 добровільно його не виконав, запропонувала ОСОБА_3 запросити робітників, які виконають роботи по знесенню теплиці.

Бригада з 4-х чоловік двічі виїздила на місце 6.08. та 11.08.2009 року, теплицю знесли за рахунок ОСОБА_3, про що було складено акт. В системі Державної виконавчої служби відсутні спеціалізовані будівельні організації, які мають ліцензію на виконання таких робіт.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що на прохання ОСОБА_3 він організував бригаду з 4-х робітників, які 11.08.09 року знесли теплицю, за що вона заплатила їм 3 тис. гривень.

У вказану суму ввійшли витрати за виїзд 6.08. та 11.09.09 р., вартість матеріалів, що використовувались та роботи.

Заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 3.03.2009 року ОСОБА_4 був зобовязаний усунути перешкоди позивачці у користуванні належною їй земельною ділянкою №34, що знаходиться в СК «Воїнський» СМ «Алтестівський» Х.Балківської сільської ради шляхом знесення за його рахунок незаконно збудованої теплиці. Вказане рішення апеляційним судом було залишено без змін, набрало чинності (а.с.4-7)

З оглянутого в судовому засіданні виконавчого провадження №13652514 вбачається, що заявою ОСОБА_3 воно було відкрито 9.07.2009 року. Відповідачу була направлена постанова про відкриття виконавчого провадження та встановлено строк для добровільного виконання рішення суду.

Оскільки у встановлений строк він теплицю не зніс, примусове виконання було призначено на 6.08.09., а потім перенесено на 11.08.09., оскільки ОСОБА_4 заявив, що повідомлення про примусове виконання не одержував.

Згідно акту державного виконавця (а.с.9-10) теплиця була знесена бригадою робітників, залучених до цього ОСОБА_3, і за її рахунок.

З акту (а.с.11) вбачається, що за роботу по демонтажу теплиці ОСОБА_3 заплатила робочим 3000 грн.. Цю обставину підтвердив і свідок ОСОБА_7.

В ході примусового виконання рішення суду ОСОБА_4 не оскаржував дії державного виконавця, а сам від добровільного виконання рішення ухилився.

Згідно ч.2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі про примусове виконання рішення у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

А ч.3 вказаної статті встановлено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право у разі необхідності залучати на платній основі, у тому числі за рахунок авансового внеску стягувача, субєктів господарювання, які у встановленому законом порядку одержали ліцензію на будівельну діяльність.

Таким чином, це право, а не обовязок державного виконавця, а тому суд не вбачає порушень чинного законодавства в тому, що державний виконавець зобовязала стягувача запросити до виконання робіт по демонтажу теплиці осіб, які можуть виконати таку роботу, та оплатити її.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивачки законними та обґрунтованими, а заперечення представника відповідача безпідставними.

Керуючись ст. ст.3, 10,60, 209, 212-215 ЦПК України, ч.3 ст.386, ч.1 ст.1166 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 3000 грн., судовий збір у розмірі 30 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення 120 грн., а всього 3 150 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави недоплачений судовий збір у розмірі 21 грн..

На рішення суду може бути подана заява про його оскарження протягом 10 діб та апеляція протягом 20 діб з дня подачі вказаної заяви до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд.

Суддя : С.В. Крачкова