Рішення № 102347458, 30.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2021 р. Справа№200/14451/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Маяковського, 10, ЄДРПОУ 24289666) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку, в якій просив:

визнати бездіяльність Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 15.08.2016 року по 15.08.2017 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби протиправною;

зобов`язати Донецький зональний відділ Військової служби правопорядку (Код ЄДРПОУ: 24289666) здійснити нарахування і виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 15.08.2016 року по 15.08.2017 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно витягу з Наказу начальника ДЗВ ВСП №198 від 15.08.2017р. Позивача було звільнено з військової служби у запас за підпунктом ж п.1 частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» і знято з усіх видів забезпечення з 15.08.2017р. На момент звільнення позивачу не призначили виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 15.08.2016 року по 15.08.2017 року. Позивач звернувся до відповідача з заявою щодо виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 15.08.2016 року по 15.08.2017 року. 11.10.2021 року відповідачем розглянуто звернення позивача та надано відповідь про відмовуу компенсації днів додаткової відпустки за період з 15.08.2016 року по 15.08.2017 року. Позивач вважає дії відповідача протиправними, незаконними та такими, що порушують права та інтереси позивача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.11.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представником Відповідача до суду надано відзив проти адміністративного позову, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що 21.11.2015 року, під час проходження військової служби в Слов`янському об`єднаному міському військовому комісаріаті, Позивач отримав посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 та відповідно з цього часу набув право на пільги передбачені законодавством України учасникам бойових дій. 31.03.2016 Позивача було звільнено з Лав Збройних Сил України та виключено зі списків особового складу Слов`янського об`єднаного міського військового комісаріату. У випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України № 504/96-ВР та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України №3551-XII. Враховуючи вищевикладене, грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016 рік повинна була виплачуватись Позивачу Слов`янським об`єднаним міським військовим комісаріатом при звільнені з військової служби. В частині щодо виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 рік Відповідач повідомляє наступне: Під час проходження служби в зональному відділі Позивач не звертався з рапортом із вимогою виплатити йому грошову компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, передбаченої п.12 ч.1 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, у зв`язку із виключенням його із списків особового складу та звільненням з військової служби у запас.

Позивач до суду надав відповідь на відзив в якому спростовує твердження відповідача щодо не звернення позивача до військової частина з питанням про надання компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки.

За приписами ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.3 ст.263 КАС України, у справах даної категорії, заявами по суті справи є позов та відзив, відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), громадянин України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_4 , згідно посвідчення серії НОМЕР_3 є учасником бойових дій.

Витягом з наказу начальника ДЗВ ВСП №198 від 15.08.2017р. Позивача було звільнено з військової служби у запас за підпунктом ж п.1 частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» і знято з усіх видів забезпечення з 15.08.2017р.

Згідно листа від 11.10.2021 року №5334/ФЕС вбачається, що 31.03.2016 року Позивача було звільнено з Лав Збройних Сил України та виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з чим з приводу виплати компенсації за невикористані дні додаткової відпустки яу учаснику бойових дій за 2016 рік Позивачу необхідно звернутись до Слов`янського об`єднаного військового комісаріату. Щодо виплати грошової компенсації за 2017 рік то зазначена виплата здійснюється на підставі наказу командира військової частини за відповідним рапортом військовослужбовця. При звільненні Позивачем не подавалося відповідного рапорту, тому пістави щодо виплати грошової компенсації на момент звільнення з військової служби були відсутні.

Суд звертає увагу сторін, що за наслідками апеляційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду набрало законної сили рішення Верховного Суду від 16.05.2019 року у зразковій справі №620/4218/18 (№Пз/9901/4/19) за позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_5 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Зазначена справа в частині позовних вимог щодо нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій розглядається як типова.

Суд зазначає, що в силу вимог частини третьоїстатті 291 КАС Українипри ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносин, суд виходить з наступного.

Частиною 2статті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною 5статті 17 Конституції Українипередбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Нормами статті 4 Закону України від 5 листопада 1996 року №504/96-ВР "Про відпустки" встановлені такі види відпусток:

1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"передбачено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час".

Відповідно достатті 16-2 Закону України "Про відпустки"учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначенийЗаконом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно доЗакону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Пунктом 8статті 10-1 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно доЗакону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

У разі якщоЗаконом України "Про відпустки"або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.

Абзацом третім пункту 14статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Відповідно до пункту 17статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою, шостою та дванадцятою цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Надання військовослужбовцям відпусток, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин військовослужбовцям надаються із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.

Відповідно до пункту 19статті 10-1 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті, інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв`язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв`язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.

Особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (стаття 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").

Встатті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"надано визначення мобілізації та демобілізації. Мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано; демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу.

Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію", затвердженогоЗаконом України від 17 березня 2014 року №1126-VI, постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію.

З аналізу викладено можливо дійти висновку, що в особливий період з моменту оголошення мобілізації припиняється надання військовослужбовцям інших видів відпусток, в тому числі додаткової соціальної відпуски. ОднакЗаконом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової соціальної відпустки, право на яку позивач набув за період проходження ним військової служби.

У разі невикористання додаткової соціальної відпуски протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, додаткова соціальна відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.

Отже, припинення надання військовослужбовцям додаткових відпусток(відповідно до пункту 19 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті) є тимчасовим обмеженням способу реалізації права на використання додаткової відпустки безпосередньо.

Між тим, обмеження щодо одного з двох способів реалізації такого права не впливає на суть цього права, яке гарантується пунктом 12статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантіїїх соціального захисту", пунктом 8 статті 10-1 Закону України від 20 грудня 1991 року 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", статтею 16-2 Закону України від 05 листопада 1996 року № 504/96-ВР "Про відпустки".

Відповідно до пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженогонаказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (далі - Наказ № 260) у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Питання щодо кількості наданих невикористаних днів щорічної додаткової відпустки позивачу, як учаснику бойових дій, передбачених п. 12 ч.1ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту"відповідачем не розглянуто.

Тому суд вважає, що у разі невикористання додаткової соціальної відпуски протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, додаткова соціальна відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у зразковій справі щодо грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку військовослужбовцям у період мобілізації у рішенні від 16 травня 2019 року (справа №620/4218/18), залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 р.

Ознаки типової справи є:

- позивач, фізична особа: учасник бойових дій, звільнений з військової служби;

- відповідач, суб`єкт владних повноважень: військова частина, на якій позивач перебував на забезпечені;

- підстави спору: а) фактичні відносини, які виникли між учасником бойових дій і військовою частиною щодо проходження ним публічної (військової) служби, ненарахування та невиплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій; б) нормативні норми права, які регулюють відносини між позивачем і відповідачем щодо проходження публічної (військової) служби, набуття статусу учасника бойових дій, нарахування та виплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій. Такими нормами права є:стаття 4 Закону України «Про відпустки», статті5,12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,стаття 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»,стаття 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

предмет спору: а) протиправна бездіяльність військової частини щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації при звільнені за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першоїстатті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в період визначений підпунктами 17-18статті 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; б) стягнення невиплаченої грошової компенсацію при звільнені за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першоїстатті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в період визначений підпунктами 17-18статті 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

- відносини, що регулюються одними нормами права відносини, які виникли між учасником бойових дій і військовою частиною щодо проходження ним публічної (військової) служби та які регулюються нормамиЗакону України «Про відпустки»,Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»,Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- позивачами заявлено аналогічні вимоги: а) визнати протиправною бездіяльність військової частини щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій; б) зобов`язати військову частину нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.

Суд враховує, що дана адміністративна справа відповідає ознакам типової справи, наведених в рішенні Верховного Суду від 16 травня 2019 року у зразковій справі №Пз/9901/4/19.

Відповідно до ч. 3ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Суд, також відхиляє доводи Відповідача з приводу виплати компенсації за невикористану додаткову відпуску за 2016 рік Слов`янським об`єднаним військовим комісаріатом, оскільки, як було встановлено судом раніше та не заперечується сторонами, Позивача було звільнено з Слов`янського об`єднаного військового комісаріату 31.03.2016 року, а виплата компенсації охоплює період проходження служби саме в Донецькому зональному відділі Військової служби правопорядку, а саме за період з 15.08.2016 року по 15.08.2017 року.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем у спірних правовідносинах допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті позивачу грошової компенсації за відпустку як учаснику бойових дій за період з 15.08.2016 року по 15.08.2017 року.

Відповідності до ч. 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведені обставини справи та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2,77,78,90,139,205,241-246,250,255,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Маяковського, 10, ЄДРПОУ 24289666) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати бездіяльність Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 15.08.2016 року по 15.08.2017 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби протиправною.

Зобов`язати Донецький зональний відділ Військової служби правопорядку (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Маяковського, 10, ЄДРПОУ 24289666) здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 15.08.2016 року по 15.08.2017 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3ст. 243 КАС Українизазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.В. Череповський