Рішення № 102347381, 29.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2021 р. Справа№200/14736/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мозгової Н.А.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

11.11.2021 року позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), звернувся до суду з позовом до Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ: 42014230, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 70) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у скасуванні №59797590 від 12.08.2021 року, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаментом по роботі з активами Маріупольської міської ради Бежин Д.Ю, зобов`язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаментом по роботі з активами Маріупольської міської ради Бежин Д.Ю. повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.08.2021 року за реєстраційним номером 47279645 та скасувати реєстрацію державного акту на право приватної власності на землю серії ДН, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за 3701 №0799, виданий на ім`я ОСОБА_2 на підставі рішення Маріупольської міської ради народних депутатів від 22.04.98 за №104/1, на земельну ділянку площею 0,0487 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: обслуговування житлового будинку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за угодою купівлі-продажу має у власності житловий будинок АДРЕСА_2 , що зареєстроване 15.07.2010 року згідно витягу МКП «Маріупольське міське бюро технічної інвентаризації». В свою чергу, ОСОБА_2 на підставі рішення Маріупольської міської ради народних депутатів від 22.04.98 за №104/1 видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ДН, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за 3701 №0799, згідно якого останній є власником земельної ділянки площею 0,0487 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: обслуговування житлового будинку. Згідно відомостей Третьої маріупольської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 19.06.2020 року відсутня інформація щодо наявності спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 29.09.2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Маріупольської міської ради про скасування державного акту на право власності на землю задоволені. Скасовано державний акт на право приватної власності на землю серії ДН, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за 3701 №0799, виданий на ім`я ОСОБА_2 на підставі рішення Маріупольської міської ради народних депутатів від 22.04.98 за №104/1, на земельну ділянку площею 0,0487 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: обслуговування житлового будинку. Скасовано реєстрацію державного акту на право приватної власності на землю серії ДН, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за 3701 №0799, виданий на ім`я ОСОБА_2 на підставі рішення Маріупольської міської ради народних депутатів від 22.04.98 за №104/1, на земельну ділянку площею 0,0487 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: обслуговування житлового будинку.

12 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради із заявою про скасування державної реєстрації речових прав на земельну ділянку. Рішенням №59797590 державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради Бежин Д.Ю. відмовлено у скасуванні запису про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Наведене стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 08.11.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Свою позицію мотивував тим, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Зазначають, що рішенням Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 29.09.2020 року №264/7828/19 не було визнано, змінено чи припинено речового права. Зважаючи та не, що вказане рішення було прийнято після набрання чинності Закону України №340 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», державним реєстратором було прийнято рішення про відмову у скасуванні згідно до Закону.

Крім того, повідомляє, що державним реєстратором в описовій частині рішення про відмову у скасуванні №59797590 від 12.08.2021р. було допущено технічну помилку в параметрах запиту, а саме замість зазначеної адреси нерухомого майна: АДРЕСА_3 , вважати вірним: кадастровий номер земельної ділянки 1412336600:01:017:0693.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя №2-3055/10 від 21 червня 2010 року визнано дійсною угоду купівлі-продажу жилого будинку АДРЕСА_2 , укладену 10 березня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на жилий будинок АДРЕСА_2 .

Право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 зареєстроване 15.07.2010 року за ОСОБА_1 , що підтверджується витягом МКП «Маріупольське міське бюро технічної інвентаризації» від 15.07.2010 року.

Рішенням Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 29.09.2020 року по справі №264/7828/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Маріупольської міської ради про скасування державного акту на право власності на землю задоволені. Скасовано державний акт на право приватної власності на землю серії ДН, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за 3701 №0799, виданий на ім`я ОСОБА_2 на підставі рішення Маріупольської міської ради народних депутатів від 22.04.98 за №104/1, на земельну ділянку площею 0,0487 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: обслуговування житлового будинку. Скасовано реєстрацію державного акту на право приватної власності на землю серії ДН, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за 3701 №0799, виданий на ім`я ОСОБА_2 на підставі рішення Маріупольської міської ради народних депутатів від 22.04.98 за №104/1, на земельну ділянку площею 0,0487 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: обслуговування житлового будинку.

12 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради із заявою про скасування державної реєстрації речових прав на земельну ділянку.

12 серпня 2021 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради Бежиним Д.Ю. прийнято рішення №59797590 від про відмову у скасуванні запису про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Вказане рішення мотивовано тим, що надані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Відповідно до п.3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню у разі ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Позивач оскаржує вищевказане рішення про відмову у скасуванні як таке, що суперечать нормам чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. № 1952-ІV (далі - Закон № 1952), Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127 (далі - Порядок № 1127) та Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 (далі - Порядок № 1141).

Згідно п.1 ч.1 ст.2 Закону № 1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.9 Закону № 1952 до повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить:

1) забезпечення: проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та зберігання реєстраційних справ. Зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна;

2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктами 1, 2 частини 3 статті 10 Закону № 1952 визначено, що державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Пунктом 9 частини 1 статті 27 Закону № 1952 передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Положеннями ч.1 ст.24 Закону № 1952 наведено вичерпний перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав, зокрема: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття (ч.2 ст.24 Закону № 1952).

Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена (ч.5 ст.24 Закону № 1952).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05.12.2019 р. № 340-ІХ, який набрав чинності з 16.01.2020 р., статтю 26 Закону № 1952 викладено у новій редакції.

Так, відповідно до п.п.1, 2, 3 ч.3 ст.26 Закону № 1952 (в редакції, чинній з 16.01.2020 р.) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зміст зазначеної правової норми переконливо свідчить про те, що, на відміну від ч.2 ст.26 Закону № 1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав уточнено, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, з 16.01.2020 р., тобто на час звернення позивача до відповідача із відповідною заявою, законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права.

Додатковим підтвердженням наведеного висновку є п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", згідно з яким судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин, у зв`язку із викладенням ст.26 Закону № 1952 у новій редакції згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020 р., наразі чинне законодавство взагалі не передбачає скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а навпаки визначає, що такі відомості не підлягають скасуванню або вилученню.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.06.2020 р. у справі № 922/3130/19.

З аналізу вказаних норм слідує, що запис щодо права власності на земельну ділянку не підлягає скасуванню або вилученню з Державного реєстру прав, натомість має бути внесено інший запис про набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, у даному випадку на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення:обслуговування житлового будинку ОСОБА_1 , на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Законодавцем передбачено, що судове рішення про скасування рішення державного реєстратора має визначати, змінювати чи припиняти речові права, зареєстровані відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Вказана обставина є обов`язковою для внесення у подальшому запису до Державного реєстру прав саме на підставі рішення суду.

Як вбачається з резолютивної частини Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 21 червня 2010 року у справі №2-3055/10, за ОСОБА_1 не визначено речове право на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення:обслуговування житлового будинку.

Тобто, надані разом з заявою від 12.08.2021 р. документи не дали змоги державному реєстратору встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, а відтак рішення від 12 серпня 2021 р. № 59797590 про відмову у скасуванні державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є правомірним та скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Положеннями ч.1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.2 ст.2 КАС України).

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши наявні у справі докази та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір не стягується при відмові у задоволенні позову.

Керуючись статтями 5-10, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ: 42014230, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 70) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у скасуванні №59797590 від 12.08.2021 року, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаментом по роботі з активами Маріупольської міської ради Бежин Д.Ю, зобов`язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаментом по роботі з активами Маріупольської міської ради Бежин Д.Ю. повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.08.2021 року за реєстраційним номером 47279645 та скасувати реєстрацію державного акту на право приватної власності на землю серії ДН, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за 3701 №0799, виданий на ім`я ОСОБА_2 на підставі рішення Маріупольської міської ради народних депутатів від 22.04.98 за №104/1, на земельну ділянку площею 0,0487 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: обслуговування житлового будинку відмовити.

Повний текст судового рішення складено та підписано 29 грудня 2021 року.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Н.А. Мозговая