Ухвала суду № 102347044, 29.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

29 грудня 2021 року Справа №160/7655/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву про самовідвід судді в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання протиправним рішення, скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

13.05.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, в якій позивач просила:

- визнати протиправним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_2 , Державного реєстратора відділу реєстрації майнових прав управління у сфері державної реєстрації департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, ІК 40392181;

- скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54158994 від 21.09.2020 щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2021 зазначену справу передано на розгляд головуючому судді Неклесі О.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 позовну заяву повернуто з підстав не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.11.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 у справі № 160/7655/21 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання протиправним рішення, скасування державної реєстрації залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

21.12.2021 від позивача через систему «Електронний суд» на виконання вимог ухвали суду від 07.12.2021 надійшла заява про зміну предмету позову, нова редакція позовної заяви, а також додаткові докази.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 у зазначеній справі задоволено заяву судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеси О.М. про самовідвід. Справу передано для здійснення повторного розподілу між суддями в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2021 адміністративну справу № 160/7655/21 передано на розгляд судді Рянській В.В.

29.12.2021 суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянською В.В. подано заяву про самовідвід, яку обґрунтовано тим, що 28.12.2021 через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у вказаній справі надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про прискорення розгляду справи, у якому позивач фактично висловила власні сумніви в неупередженості та об`єктивності судді Рянської В.В. Для уникнення будь-яких, навіть щонайменших, сумнівів у неупередженості судді при розгляді даної справи чи будь-яких інших сумнівів в об`єктивному вирішенні спору, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 36, ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Рянська В.В. заявила самовідвід.

Відповідно до частин 1, 3 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

За правилами частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.

За змістом пункту 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15 жовтня 2010 року, відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria,) від 24.02.1993, пункти 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, пункт 42, ECHR 2000-XII).

У пункті 105 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від 9 квітня 2013 року зазначено, що у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. «Пуллар проти Сполученого Королівства», 10 червня 1996 року, § 32, Звіти 1996-111).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.

Як встановлено у пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених резолюцією №2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватись і на розгляд питання щодо самовідводу.

Неподання суддею заяви про самовідвід може свідчити про порушення права позивача та інших учасників процесу на справедливий і відкритий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Зважаючи на те, що кожна із сторін вправі сподіватися на об`єктивне судове рішення у справі, а також для уникнення будь-яких, навіть щонайменших, сумнівів у неупередженості судді чи будь-яких інших сумнівів в об`єктивному вирішенні спору за результатами розгляду цієї справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви судді Рянської В.В. про самовідвід та задоволення заяви про самовідвід судді.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву про самовідвід судді Рянської В.В. у справі №160/7655/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання протиправним рішення, скасування державної реєстрації.

Справу № 160/7655/21 передати для здійснення розподілу між суддями в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.В. Рянська