Рішення № 102346971, 29.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення №14 від 17.07.2020 Сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про неуспішне проходження прокурором відділу ювенальної юстиції прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 атестації за результатами співбесіди;

- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Дніпропетровської області №1010к від 19.08.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Дніпропетровської області та з органів прокуратури з 31.08.2020 на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру»;

- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Дніпропетровської області або на іншій рівнозначній посаді в прокуратурі Дніпропетровської області (Дніпропетровській обласній прокуратурі) з 01.09.2020;

- стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури (проспект Дмитра Яворницького, 38, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 02909938) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 01.09.2020 до дня фактичного поновлення на посаді;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року та постановою Верховного суду від 09 грудня 2021 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення №14 від 17.07.2020 Сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про неуспішне проходження прокурором відділу ювенальної юстиції прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 атестації за результатами співбесіди.

Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Дніпропетровської області №1010к від 19.08.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Дніпропетровської області та з органів прокуратури з 31.08.2020 на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Поновлено ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Дніпропетровської області з 01.09.2020.

Стягнуто з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Звернуто до негайного виконання рішення в межах поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 подав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, у якій просив ухвалити додаткове судове рішення у справі №160/9796/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур та Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії та наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В якому зазначити, що:

Рішення в частині присудження ОСОБА_1 виплати середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 24275,22 грн. допустити до негайного виконання.

Рішення в частині присудження ОСОБА_1 виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.09.2020 по 12.01.2021 у розмірі 102746,28 грн.

Суд зауважує, що ухвалюючи в цій справі саме додаткове рішення, суд виходить з того, що Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 у справі № 21-395а13 зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

Згідно ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Так, розглянувши вищезазначену заяву, дослідивши матеріали справи щодо питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та норми процесуального законодавства, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 щодо присудження ОСОБА_1 виплати середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.09.2020 року по 12.01.2021 року, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.

Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100).

Відповідно до п. 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Зі змісту довідки Дніпропетровської обласної прокуратури №21 встановлено, що загальна сума заробітної плати за останні два повні місяці проходження служби позивача (червень, липень 2020 року) становить 35 001,56 грн. Фактично відпрацьовано – 31 день.

Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача становить 1129,08 грн. (35 001,56 грн./31 день).

Кількість днів вимушеного прогулу позивача, на які поширюються вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу після звільнення становить 91 робочий день (день звільнення – з 31.08.2021 року; день поновлення на посаді – 12.01.2021 року).

У пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Таким чином, суд робить висновок, що на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.09.2020 року по 12.01.2021 року включно у розмірі 102 746,28 грн. (91 днів х 1129,08 грн.).

При цьому, суд зауважує, що згідно із п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Виходячи зі змісту вказаної норми та висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 14.01.2014 у справі № 21-395а13, суд доходить висновку, що визначення суми стягнення за один місяць є відповідно обов`язком роботодавця, а тому вимоги ОСОБА_1 в частині визначення суми стягнення за один місяць у розмірі 24275,22 грн. не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд робить висновок, що вимоги заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити частково.

Стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.09.2020 по 12.01.2021 у розмірі 102746,28 грн.

Додаткове рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський