Рішення № 102346965, 29.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправною відмову Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, в задоволенні запиту ОСОБА_1 на отримання публічної інформації (вих. № 5 від 28 лютого 2021року), та надання ОСОБА_1 запитуваної інформації, а саме: адрес у мережі Інтернет сторінки на веб-сайті Межиріцької ОТГ, та сторінки на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, на яких оприлюднений у формі відкритих даних, перелік об`єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації; копії переліку об`єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації;

- зобов`язати Виконавчий комітет Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області надати ОСОБА_1 адреси у мережі Інтернет сторінки на веб-сайті Межиріцької ОТГ, та сторінки на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, на яких оприлюднений у формі відкритих даних, перелік об`єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації; копії переліку об`єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 28.02.2021 року звернувся до сільського голови Межиріцької об`єднаної територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області із запитом №5 від 28.02.2021, в якому просив: надати інформацію стосовно наявності будь-яких об`єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, визначених відповідно до закону та рішень Межиріцької сільської ради, які підлягають приватизації. 18.03.2021 року виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області надано відповідь, оформлену листом за №198, в якому повідомлено наступне: адреси у мережі Інтернет сторінки на веб-сайті Межиріцької ОТГ, та сторінки на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, на яких оприлюднений у формі відкритих даних, перелік об`єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації, відсутні; перелік об`єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації, відсутній, що не суперечить чинному законодавству України. Позивач вважає, що виконавчий комітет Межиріцької сільської ради згідно з його компетенцією, в обов`язковому порядку, зобов`язаний володіти інформацією, яку запитував позивач про перелік об`єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації, зобов`язаний оприлюднювати інформацію у формі відкритих даних на офіційному веб-сайті Межиріцької ОТГ та Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, а тому відповідач повинен мати інформацію про адреси у мережі Інтернет сторінки на веб-сайті Межиріцької ОТГ, та сторінки на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, на яких оприлюднений у формі відкритих даних перелік об`єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації, а тому відповідач протиправно відмовив у задоволенні запиту ОСОБА_1 на отримання публічної інформації, що і стало підставою для звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

08.11.2021 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування правової позиції зазначає, що виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області була надана відповідь від 18.03.2021 року №189 про відсутність адреси у мережі Інтернет сторінки на веб-сайті Межиріцької ОТГ, та сторінки на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, на яких оприлюднений у формі відкритих даних, перелік об`єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації та про відсутність переліку об`єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес регулює Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року №2939-VІ, відповідно до статті 1 якого публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. З огляду на викладене, можна прийти до висновку, що запитувана позивачем інформація не належить до публічної, оскільки вона не існує як готовий та зафіксований продукт і потребує вжиття додаткових дій розпорядником щодо її створення.

02.11.2021 року представником позивача подано відповідь на відзив з викладенням правової позиції, аналогічної заявленій в позові.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 28.02.2021 року позивач звернувся до сільського голови Межиріцької об`єднаної територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області із запитом №5 на отримання публічної інформації, в якому просив надати наступну інформацію:

- адреси у мережі Інтернет сторінки на веб-сайті Межиріцької ОТГ, та сторінки на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, на яких оприлюднений у формі відкритих даних, перелік об`єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації;

- копію переліку об`єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації.

18.03.2021 року виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області надано відповідь, оформлену листом за №198, в якому повідомлено наступне:

1. Адреси у мережі Інтернет сторінки на веб-сайті Межиріцької ОТГ, та сторінки на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, на яких оприлюднений у формі відкритих даних, перелік об`єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації, відсутні.

2. Перелік об`єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації, відсутній, що не суперечить чинному законодавству України.

Не погоджуючись з відмовою у наданні публічної інформації, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон №2939-V).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визначаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Частиною першою статті 14 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно з частинами першої та другої статті 19 Закону №2939-VI передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (частина друга статті 22 Закону №2939-VI).

Частиною третьою статті 22 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Частинами першою та другою статті 23 Закону №2939-VI передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3)ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частина третя статті 24 Закону №280/97-ВР визначає, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до частини 6 статті 3 Закону України «Про приватизація державного і комунального майна» приватизація (відчуження) майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про приватизація державного і комунального майна» визначено, що до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про приватизація державного і комунального майна» передбачено, що порядок приватизації державного і комунального майна передбачає: формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі.

Згідно з частиною 4 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою. Включення нових об`єктів до цього переліку здійснюється шляхом ухвалення окремого рішення щодо кожного об`єкта комунальної власності.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» органи приватизації здійснюють відповідно до законодавства комплекс заходів щодо забезпечення прозорості приватизації, висвітлення приватизаційних процесів шляхом оприлюднення в засобах масової інформації (на веб-сайті органів приватизації, в офіційних друкованих виданнях органів приватизації, у мережі Інтернет та/або на радіо, телебаченні, рекламних щитах) повідомлень про хід і результати приватизації.

Обов`язковому оприлюдненню підлягають: переліки об`єктів, що підлягають приватизації; інформація про об`єкти, щодо яких прийнято рішення про приватизацію.

Із системного аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що саме Виконавчий комітет Межиріцької сільської ради згідно з його компетенцією зобов`язаний володіти інформацією та надавати відповідь на запити про об`єкти комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації.

У Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради, який згідно з його компетенцією зобов`язаний володіти запитуваною інформацією, були відсутні правові підстави, передбачені статтею 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», для відмови у задоволенні запиту про надання такої інформації.

Крім того, 14.08.2019 року Межиріцька сільська рада прийняла рішення №600-16/У1І «Про затвердження Положення про приватизацію об`єктів комунальної власності територіальної громади Межиріцької сільської ради (малу приватизацію)», яким затверджено «Положення про приватизацію об`єктів комунальної власності територіальної громади Межиріцької сільської ради (малу приватизацію)» та визначено порядок приватизації (відчуження) майна, що перебуває в комунальній власності територіальної громади Межиріцької сільської ради.

У п.1.3 Положення зазначено, що органом приватизації територіальної громади є Виконавчий комітет Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

Пунктами 3.1 та 3.2 Положення вказано, що порядок приватизації комунального майна передбачає формування та затвердження переліку об`єктів, що підлягають приватизації та опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, на офіційному веб-сайті Межиріцької сільської ради та в електронній торговій системі. Перелік об`єктів, що підлягають приватизації, формується за ініціативою виконавчих органів Межиріцької сільської ради, підприємств (установ, організацій), на балансі яких знаходиться комунальне майно, та потенційних покупців.

У пункті 3.3. Положення визначено порядок складання переліку об`єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації. Для включення комунального майна до переліку об`єктів, що підлягають приватизації виконавчі органи та підприємства (установи, організації), на балансі яких знаходиться комунальне, майно: постійно переглядають, виявляють комунальне майно, яке безпосередньо не забезпечує виконання такими органами/підприємствами (установами, організаціями) встановлених завдань; комунальне майно, що більше трьох років не використовується у виробничій (господарській) діяльності і подальше його використання не планується, та вносять органу приватизації свої пропозиції щодо включення комунального майна до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

Пунктом 6.2. Положення передбачено, що обов`язковому оприлюдненню підлягають - переліки об`єктів, що підлягають приватизації.

Із аналізу вищенаведених норм вбачається, що Виконавчий комітет Межиріцької сільської ради згідно з його компетенцією, в обов`язковому порядку зобов`язаний володіти інформацією, яку запитував позивач - перелік об`єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації та зобов`язаний надати позивачу цю інформацію у відповідь на його запит.

З огляду на протиправність відмови відповідача у наданні позивачу публічної інформації, порушене право позивача на отримання такої інформації підлягає відновленню шляхом зобов`язання Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області надати ОСОБА_1 запитувану публічну інформацію відповідно до запиту №5 від 28.02.2021.

Щодо позовних вимог у частині зобов`язання надати інформацію про адреси у мережі Інтернет сторінки на веб-сайті Межиріцької ОТГ, та сторінки на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, на яких оприлюднений у формі відкритих даних перелік об`єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації, суд зазначає наступне.

У листі виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області №198 від 18.03.2021 року повідомлено, що адреси у мережі Інтернет сторінки на веб-сайті Межиріцької ОТГ та сторінки на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, на яких оприлюднений у формі відкритих даних, перелік об`єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації, відсутні.

Суть звернення позивача полягає в отриманні інформації про перелік об`єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації.

При цьому, виконанням обов`язку по наданню публічної інформації є надання її на запит незалежно від форми: опублікування в мережі Інтернет чи надання переліку особисто позивачу.

Таким чином, зобов`язання надати інформацію про адреси у мережі Інтернет сторінки на веб-сайті Межиріцької ОТГ, та сторінки на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, на яких оприлюднений у формі відкритих даних, перелік об`єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації, за умови відсутності таких, про що позивача повідомлено листом №198 від 18.03.2021 року, не є належним способом правового захисту.

Відтак, позовні вимоги в частині зобов`язання надати інформацію про адреси у мережі Інтернет сторінки на веб-сайті Межиріцької ОТГ, та сторінки на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, на яких оприлюднений у формі відкритих даних перелік об`єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації, задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем частково доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відтак, позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Стосовно вимоги - стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3600,00 грн., суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що 17.02.2021 між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Бірюк, Мігульов і партнери» був укладений договір про надання правової допомоги №17/02-3.

Згідно п. 1.1. вказаного Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором та за відповідним дорученням Клієнта, Об`єднання зобов`язується надати Клієнту правову допомогу щодо захисту інтересів і прав останнього у будь-яких органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях всіх форм власності та підпорядкування, в тому числі представлення його в органах судової влади усіх юрисдикцій та інстанцій, в органах прокуратури, а також в третейських (арбітражних) судах, а Клієнт зобов`язується оплатити вартість наданих йому Об`єднанням послуг та інші витрати, фактично понесені Об`єднанням для виконання цього Договору.

Пунктом 4.9. вказаного Договору визначено, що Клієнт сплачує гонорар Об`єднанню, а також інші витрати понесених ним, на протязі 6 (шести) місяців з дня підписання Акту приймання-передачі наданих послуг. Гонорар та інші виплати за цим Договором сплачується Клієнтом готівкою або у безготівковому порядку на банківський рахунок Об`єднання.

У матеріалах справи містяться:

- копія договору про надання правової допомоги від 17.02.2021 року №17/02-2;

- копія переліку та орієнтовної вартості послуг з надання професійної правової допомоги;

- копія додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги від №17/02-2 року;

- копія акту приймання-передачі наданих послуг від 15.09.2021 року;

- копія звіту про виконання договору від 15.09.2021 року.

Гонорар за надану правову допомогу становить3600,00 грн.

У матеріалах справи міститься копія свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю № 0930 від 06.04.2000.

Суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 3 статті 134 КАС України). Натомість положеннями пункту 2 частини 1 статті 134 КАС України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Аналогічну за своїм змістом правову позицію стосовно можливості відшкодування витрат на оплату правничої допомоги за відсутності документу про їх оплату на час розгляду справи, у разі якщо у договорі про надання правничої допомоги міститься умова стосовно оплати витрат протягом певного часу після ухвалення рішення суду, займає Верховний Суд у постановах від 21.01.2021 року у справі № 280/2635/20 та від 26.06.2019 року у справі № 813/481/18.

Враховуючи те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, з огляду на те, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між позивачем та адвокатом, і є обов`язковими до виконання, а також те, що угода про надання правничої допомоги є дійсною, приймаючи до уваги також і те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти певні дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, однак приймаючи до уваги принципи добросовісності, розумності та справедливості, враховуючи, немайновий характер спору та часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 1 800,00 грн.

Позивач від сплати судового збору звільнений на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (адреса: пров. Виконкомівський, б.1, с. Межиріч, Павлоградський район, Дніпропетровська область, 51473; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 41800745) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області щодо відмови у задоволенні запиту ОСОБА_1 на отримання публічної інформації (вих.№5 від 28 лютого 2021 року) та надання запитуваної інформації, а саме: копії переліку об`єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації.

Зобов`язати Виконавчий комітет Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області надати ОСОБА_1 інформацію щодо переліку об`єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 1800 (одна тисяча вісімсот) гривень 00 копійок за рахунок Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар