Ухвала суду № 102346833, 28.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 грудня 2021 року Справа 160/26432/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

21.12.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради відносно невиконання ремонтних робіт дорожнього покриття в районі будинків АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Дніпровську міську раду через її виконавчий орган Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради виконати розрахунок вартості та об`єму робіт по ремонту дорожнього покриття в районі будинків АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Дніпровську міську раду через її виконавчий орган Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради виконати ремонт дорожнього покриття в районі будинків АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Дніпровську міську раду через її виконавчий орган Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради провести інвентаризацію та паспортизацію дороги по вул. Арбатська, м. Дніпро;

- зобов`язати Дніпровську міську раду через її виконавчий орган Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради закріпити дорогу по вул. Арбатська, м. Дніпро за балансоутримувачем.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пункту 4 частини 5 зазначеної статті в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

За приписами частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Згідно з частиною 1 статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Суд звертає увагу, що в адміністративному позові ОСОБА_1 заявлено вимогу про визнання протиправною бездіяльності Дніпровської міської ради відносно невиконання ремонтних робіт дорожнього покриття в районі будинків АДРЕСА_1 та похідні вимоги: про зобов`язання Дніпровської міської ради через її виконавчий орган Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради:

- виконати розрахунок вартості та об`єму робіт по ремонту дорожнього покриття в районі будинків АДРЕСА_1 ;

- виконати ремонт дорожнього покриття в районі будинків АДРЕСА_1 .

Разом із цим, суд зазначає, що позовна заява містить також вимоги про зобов`язання Дніпровської міської ради через її виконавчий орган Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради провести інвентаризацію та паспортизацію дороги по вул. Арбатська, м. Дніпро, а закріпити дорогу по вул. Арбатська, м. Дніпро за балансоутримувачем, які не є похідними від вимоги про «визнання протиправною бездіяльності Дніпровської міської ради відносно невиконання ремонтних робіт дорожнього покриття в районі будинків АДРЕСА_1 », проте позивачем не наведено жодного обґрунтування доцільності об`єднання позовних вимог.

Суд звертає увагу, що інститут об`єднання/роз`єднання позовів, в першу чергу спрямований на пришвидшення розгляду справи. Водночас, об`єднання в одне позовне провадження вищезазначених справ може призвести до сповільнення їх розгляду, що не відповідає принципам адміністративного судочинства, зокрема щодо розумності строків розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність надання позивачем пояснень щодо підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності до частини 1 статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів за наявності.

Водночас, суд звертає увагу, що пунктом 9 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що відповідач – суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Окрім цього, частинами 2 та 4 статті 49 КАС України, зокрема, встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

Поряд із цим, за приписами пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Учасниками справи є сторони, треті особи (ч.1 ст. 42 КАС України).

Суд звертає увагу, що позивач просить суд зобов`язати вчинити певні дії «Дніпровську міську раду через її виконавчий орган Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради».

За інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична особа «Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради» є органом місцевого самоврядування має окремий ідентифікаційний код 40506232, адресу місцезнаходження юридичної особи: 49000, м. Дніпро, вул. Виконкоміська, буд. 6, а також власного керівника – ОСОБА_2 .

Крім того, позивачем взагалі не визначено особу «балансоутримувача», за яким позивач просить зобов`язати відповідача закріпити дорогу по вул. Арбатська, м. Дніпро, а також не вказано його реквізитів, визначених у п.2 ч.5 ст.160 КАС України.

Отже, всупереч наведеним нормам позивачем не було визначено процесуальний статус «Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради» та «балансоутримувача» як учасників справи, а також не вказано його поштові індекси, ідентифікаційні коди юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження, відомі номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, а також повне найменування або ім`я «балансоутримувача».

До того ж, згідно з положеннями частини 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне запропонувати позивачеві надати до суду уточнений адміністративний позов з уточненими позовними вимогами та/або суб`єктним складом правовідносин у відповідності до вимог КАС України, який містить місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти «Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради» як учасника справи та пояснення щодо підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності до частини 1 статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів, а також його копії для направлення іншим учасникам справи відповідно до їх кількості.

Крім того, за положеннями пунктів 6 та 7 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору – у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

В адміністративному позові позивачем в порушення наведених вимог не було зазначено відомості чи вживались позивачем заходи досудового врегулювання спору, а також заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

Разом із тим, пунктом 8 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Всупереч наведеної норми позивачем в адміністративному позові не було вказано інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне запропонувати позивачеві надати до суду уточнений адміністративний позов із зазначенням інформації чи вживались позивачем заходи досудового врегулювання спору; відомості чи вживались позивачем заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви; інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, а також його копії для направлення учасникам справи відповідно до їх кількості.

Водночас, згідно з приписами частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В адміністративному позові позивач просила суд звільнити її від сплати судового збору, оскільки вона є учасником бойових дій. До матеріалів адміністративного позову було надано копію посвідчення серії НОМЕР_1 , відповідно до якого позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

Суд зазначає, що частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі – Закон №3674-VI).

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України – у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон №3551-ХІІ).

У статті 12 Закону №3551-ХІІ закріплені пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту, а у частині другій статті 22 цього Закону встановлено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI у сукупності з положеннями частини другої статті 22 Закону №3551-ХІІ дає підстави для висновку, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з реалізацією їхнього правового статусу.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-ХІІ.

Велика Палата Верховного Суду висловлювала аналогічну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI, зокрема, у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17. Вказані правові висновки неодноразово застосовані Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постанові від 21.04.2021 у справі №240/8644/20.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Перевіряючи наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 як учасника бойових дій від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову суд виходить з того, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з протиправною, на думку позивача, бездіяльністю Дніпровської міської ради відносно невиконання ремонтних робіт дорожнього покриття в районі будинків АДРЕСА_1 .

При цьому, з тексту позовної заяви вбачається, що остання із своїм чоловіком ОСОБА_3 протягом останніх десяти років проживає у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Тобто, пред`явлений ОСОБА_1 позов спрямований на захист його права як співвласника житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та не стосується питань її соціального захисту як учасника бойових дій, про які йдеться у статті 12 Закону №3551-ХІІ.

За наведених обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 як учасника бойових дій від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.

Так, частиною 1 статті 4 Закону №3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-ІХ передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року становить 2 270,00 гривень.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

- за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (0,4 х 2270,00 грн. = 908,00 грн.);

- за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не менше 908,00 грн. та не більше 11350 грн.).

За приписами частини 3 статті 6 Закону №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

При цьому, суд звертає увагу, що аналіз норм КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнати нечинним рішення чи окремих його положення, зобов`язати прийняти рішення, учинити дії або утриматися від їх учинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Наведений висновок сформований Верховним Судом у постанові від 06.10.2020 по справі №826/11984/16.

На даний час у позовній заяві позивачем було заявлено три вимоги негайного характеру, а саме: одну вимогу немайнового характеру про визнання протиправною бездіяльності та дві похідні від неї вимоги про зобов`язання вчинити певні дії, а також дві вимоги негайного характеру про зобов`язання вчинити певні дії, які не є похідними від вимоги про визнання протиправною бездіяльності. Тобто, на даний час за подання цього адміністративного позову позивач мала сплати судовий збір у загальному розмірі 2724,00 грн. (3 х 908,00 грн.).

Проте, враховуючи необхідність уточнення позовних вимог, суд не має можливості зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити, та вважає за необхідне запропонувати позивачеві після уточнення заявлених позовних вимог сплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру у розмірі 908,00 грн. та у разі заявлення вимог майнового характеру – за кожну вимогу майнового характеру майнового характеру у розмірі 1% ціни позову, за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Чечелівському районі міста Дніпра, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ(суду) 34824364.

Водночас, пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України також передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом 1 частини 2 наведеної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За приписами частини 6 зазначеної статті якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду – це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Аналіз наведених норм КАС України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об`єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.

Суд зазначає, що позивачем оскаржується бездіяльність Дніпровської міської ради відносно невиконання ремонтних робіт дорожнього покриття в районі будинків АДРЕСА_1 .

При цьому, в тексті позовної заяви ОСОБА_1 власноручно зазначено, що «протягом останніх десяти років перед їх з чоловіком житловим будинком за адресою АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_1 зі своїм чоловіком ОСОБА_3 , в районі будинків АДРЕСА_1 утворювалася низовина, у цій частині зруйнований верхній шар асфальту на 5-10 сантиметрів, що утворило низовину нижче рівня основної ділянки дороги та призвело до порушення надземного відведення поверхневих стічних вод (внаслідок випадіння атмосферних опадів) у напрямку каналізації (дощоприймач) яка знаходиться далі по вулиці перед гаражним кооперативом «АВТОЛЮБИТЕЛЬ-5» (вул. Арбатська, 32-Г, м. Дніпро). Вода стікає майже з усіх прилеглих ділянок автомобільної дороги у низовину, створюючи велику калюжу на дорозі в районі зазначених житлових будинків. По вищезазначеній вулиці постійно їздять легкові та вантажні автомобілі і розбризкують воду через перешкоди, вода затікає у двори у зв`язку з цим будівлі дають осадку з утворенням тріщин».

Крім того, позивач самостійно зазначає, що «незважаючи на її з чоловіком (гр. ОСОБА_3 ) численні звернення стосовно проведення ремонту дорожнього покриття по вул. Арбатська м. Дніпро за вищезазначеними адресами до органів державної влади та місцевого самоврядування: у тому числі міського голови, Дніпровської міської ради (далі – ДМР), Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (далі – Департамент), депутатів міської ради, стосовно ремонту зазначеної дороги, питання залишається не вирішеним. Депутати округу до якого входить вул. Арбатська посилаються на міську раду. Міська рада передає звернення позивача та її чоловіка до свого виконавчого органу – Департаменту, який ремонт по вул. Арбатська не виконує, зазначаючи у відповідях на їх листи (з 2013 року по 2021 рік) інформацію про відсутність фінансування, надання переваги іншим дорожнім магістралям міста. Фактично поточні ремонтні роботи дорожнього одягу (асфальту) вул. Арбатська не проводились з моменту його утворення по вулиці, що складає більше 30 років, інформація щодо проведення останнього ремонту дорожнього покриття по вул. Арбатська у ДМР теж відсутня. Протягом 2013-2021 років позивач зі своїм чоловіком до міської ради з питань ремонту дороги по вул. Арбатська надіслали 59 звернень, про те питання ремонту дороги не вирішено».

Тобто, з наведеного можна дійти висновку, що про бездіяльність Дніпровської міської ради відносно невиконання ремонтних робіт дорожнього покриття в районі будинків АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 було відомо ще з 2013 року, тоді як до суду позивач звернулась лише наприкінці 2021 року, тобто з пропуском 6-місячного строку звернення до суду. Проте, позивач не надала до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу, що під поважними причинами позивач має на увазі такі причини, що не залежать від нього та/або істотно перешкоджають йому здійснити щось не з його волі.

При цьому, частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про достатність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, суд звертає увагу, що обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності обставин, на які посилається позивач у клопотанні про поновлення процесуального строку звернення до суду, покладається саме на позивача.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Окрім цього, частиною 1 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачеві усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:

- уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами та/або суб`єктним складом правовідносин у відповідності до вимог КАС України, який містить місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти «Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради» та «балансоутримувача» як учасників справи та пояснення щодо підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності до частини 1 статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів, а також його копії для направлення іншим учасникам справи відповідно до їх кількості;

- уточненого адміністративного позову із зазначенням інформації чи вживались позивачем заходи досудового врегулювання спору; відомості чи вживались позивачем заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви; інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, а також його копії для направлення учасникам справи відповідно до їх кількості;

- документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України;

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 120-123, 160, 161, 169, 248, 256, 287 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Юхно