Рішення № 102346783, 28.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточнень, позивач простить суд:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 10.07.2020 року №48839-50/66 на суму 279 793,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана вимога не надсилалася відповідачем на податкову адресу позивача, відповідно до п. 42.1, п. 42.2 ст. 42 ПК України.

Крім того, позивач звертає увагу, що в оскаржуваній вимозі не зазначено за який період та щодо якого податку позивачу нараховано податковий борг.

Таким чином позивач вважає, така податкова вимога підлягає скасуванню, оскільки, вона складена із порушеннями норм Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 13.10.2021 року, після усунення недоліків позовної заяви, було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позову, відповідачем надано до суду письмовий відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вважає, що позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не підлягає задоволенню. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що підставам винесення податкової вимоги від 10.07.2020 року №488839-50/66 була наявність в інтегрованих картках платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 станом на 10.07.2020 року узгодженого податкового боргу на загальну суму 279 793,14 грн., який складається з: податковому боргу по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код бюджетної класифікації 11011001) в сумі 11 750,74 грн., який виник внаслідок несплати самостійно нарахованого податку згідно наданої до ДПІ у Чечелівському районі податкової декларації про майновий стан і дохід (для підприємців) №25578251 від 16.06.2020 року, по строку сплати 06.06.2020 року; податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400) в сумі 130 933,50 грн., який виник внаслідок несплати: самостійно нарахованого податку згідно наданої до ДПІ у Чечелівському районі податкової декларації по податковій декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця №26495388 від 24.06.2020 року в сумі 11 403,75 грн., по строку сплати 24.06.2020 року; самостійно нарахованого податку згідно наданої до ДПІ у Чечелівському районі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця №26495465 від 24.10.2020 року в сумі 59 320,00 грн., по строку сплати 24.06.2020 року; самостійно нарахованого податку згідно наданої до ДПІ у Чечелівському районі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця №26495904 від 24.06.2020 року в сумі 36 025,75 грн., по строку сплати 24.06.2020 року; самостійно нарахованого податку згідно наданої до ДПІ у Чечелівському районі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця №26495969 від 24.06.2020 року в сумі 24 184,00 грн., по строку сплати 24.06.2020 року; податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (код бюджетної класифікації 11010500) в сумі 137 108,90 грн., який виник внаслідок несплати самостійно нарахованого податку згідно наданої до ДПІ у Чечелівському районі податкової декларації про майновий стан і дохід (для підприємців) №25578251 від 16.06.2020 року, по строку сплати 06.06.2020 року. Також відповідач зазначає, що про всі вищеперелічені декларації позивач був обізнаний, оскільки вони подавались до контролюючого органу ним особисто та отримувалися разом з позовною заявою ГУ ДПС у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу в розмірі 421 394,80 грн.

Відповідач вважає, що податкова вимога від 10.07.2020 року №488839-50/66 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області винесена правомірно, позивачем не надано доказів сплати податкового боргу, тому позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Таким чином, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець у встановленому законом порядку 24.04.2018 року, номер запису: 22240000000124188, відомості про ФОП ОСОБА_1 включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності позивача є: 73.11 Рекламні агентства (основний), 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 62.01 Комп`ютерне програмування, 62.02 Консультування з питань інформатизації, 62.03 Діяльність із керування комп`ютерним устаткованням, 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем, 63.12 Веб-портали, 70.21 Діяльність у сфері зв`язків із громадськістю, 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації, 74.20 Діяльність у сфері фотографії, 18.12 Друкування іншої продукції, 22.19 Виробництво інших гумових виробів, 79.11 Діяльність туристичних агентств, 93.21 Функціювання атракціонів і тематичних парків, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, 18.13 Виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг, 22.29 Виробництво інших виробів із пластмас, 79.12 Діяльність туристичних операторів, 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг, 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах, 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну, 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у., 32.99 Виробництво іншої продукції, н.в.і.у.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було прийнято податкову вимогу від 10.07.2020 року №488839-50/66 відповідно до якої, сума податкового боргу з платника податків станом на 09.07.2020 року становить: 279 793,14 грн., у тому числі за основним платежем: 279 793,14 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи): 0,00 грн., пеня: 0,00 грн.

Не погоджуючись з такою вимогою, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (далі – ПК України) в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, та нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно із пунктом 46.1 статті 46 ПК України, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтями 48 та 49 ПКУ передбачено порядок складання та подання податкової декларації до контролюючих органів.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПКУ податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Загальний порядок виправлення помилок у податкових деклараціях (розрахунках) визначено ст. 50 ПК України.

Пунктом 50.1 статті 50 ПК України передбачено, що у разі якщо в майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 201 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться в раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до (такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до абз. 7 п. 1 розділу II Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016. №422, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.05.2016р. за №751/28881, чинному на момент прийняття оскаржуваної вимоги, інформаційна система органів після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в інтегровану картку платника розрахункових операцій.

При цьому, облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку.

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 ПКУ крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У разі виправлення помилок, що самостійно виявлені платником податку збільшення (зменшення) податкового зобов`язання відображається у рядках 26 та/або 31 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015р. №897 зі змінами та доповненнями (далі - Декларація). При цьому в уточнюючій Декларації або додатку ВП до звітної Декларації, в залежності від обраного способу виправлення помилок, відображаються вірні показники, а в рядках збільшення (зменшення) податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду Декларації - суми помилки з відповідним знаком, допущеної у рядках 26 та/або 31 Декларації.

При збільшенні податкових зобов`язань застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пеня відповідно до п.п.129.1.3 п. 129.1 ст 129 ПКУ, які відображаються у рядках 28-30 та/або 32-34 Декларації.

Виправлення або скасування сум штрафних санкцій та пені, самостійно визначених платником податків у випадку подання ним уточнюючих Декларацій на зменшення таких задекларованих сум не передбачено, оскільки платник самостійно обчислив таку суму штрафної санкції та нарахував відповідно до поданої Декларації. Отже, така сума штрафної санкції вважається узгодженою платником та відповідно штрафні санкції не застосовуються.

У разі ненарахування платником податків суми податкового зобов`язання контролюючий орган самостійно визначає суму такого зобов`язання на підставах визначених пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 ПКУ з накладенням на платника податків штрафу в розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов`язання.

При повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов`язання.

Порядок нарахування пені визначено ст. 129 ПКУ. Нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом. - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

У разі якщо платником податків у складеному уточнюючому розрахунку до податкової декларації збільшено суму податкових зобов`язань та самостійно нараховано штрафні санкції від суми недоплати, такий платник зобов`язаний сплатити суму таких податкових зобов`язань та суму штрафної санкції. А у випадку, якщо суму податкового зобов`язання та штрафної санкції не сплачено до бюджету після спливу 90 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання та штрафних санкцій, розпочинається нарахування пені відповідно до ст. 129 ПКУ.

Судом встановлено та не спростовано позивачем, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 самостійно визначено суму бору, які зазначаються в наданих до ДПІ у Чечелівському районі податкових деклараціях, а саме:

податковий борг по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код бюджетної класифікації 11011001) в сумі 11 750,74 грн., який виник внаслідок несплати самостійно нарахованого податку, згідно наданої до ДПІ у Чечелівському районі податкової декларації про майновий стан і дохід (для підприємців) №25578251 від 16.06.2020 року по строку сплати 06.06.2020 року;

по податковій декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця №26495388 від 24.06.2020 року в сумі 11 403,75 грн. по строку сплати 24.06.2020 року;

по податковій декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця №26495465 від 24.10.2020 року в сумі 59 320,00 грн. по строку сплати 24.06.2020 року;

по податковій декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця №26495904 від 24.06.2020 року в сумі 36 025,75 грн. по строку сплати 24.06.2020 року;

по податковій декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця №26495969 від 24.06.2020 року в сумі 24 184,00 грн. по строку сплати 24.06.2020 року;

по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (код бюджетної класифікації 11010500) в сумі 137 108,90 грн., який виник внаслідок несплати самостійно нарахованого податку згідно наданої до ДПІ у Чечелівському районі податкової декларації про майновий стан і дохід (для підприємців) №25578251 від 16.06.2020 року по строку сплати 06.06.2020 року.

Як вбачається з довідки від 27.10.2021 року про суму податкового боргу платника податків (з врахуванням сум пені, нарахованої на суму несплаченого податкового боргу та розстрочених/відстрочених сум) заявлених грошових вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області по ФОП ОСОБА_1 сума податкового боргу складає 279 793,14 грн.

Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, та непогашено пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 1- ПКУ).

У разі коли у платника податків виникає податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 ПКУ).

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг передається у податкову заставу (п.88.1 ст. 88 ПКУ).

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішень: керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг (п. 89.3 ст. 89 ПКУ).

Пунктом 1 розділу III Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.07.2017р. за №902/30770, передбачено, що податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.

Враховуючи наявність у платника податкового боргу, ГУ ДПС у Дніпропетровській області правомірно сформовано оскаржувану податкову вимогу.

Суд не приймає до уваги твердження позивача, що оскаржувана вимога не надсилалася на адресу позивача, оскільки в матеріалах справи наявні докази про надсилання вимоги ФОП ОСОБА_1 , проте, відправлення повернулося на адресу відповідача у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Таким чином, суд доходить висновку, що оскаржувана вимога була належним чином вручена позивачеві оскільки надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Суд зазначає, що нормами ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначена норма розподіляє обов`язок надання доказів між особами, які беруть участь у справі, та передбачає активну роль суду у процесі доказування та спрямована на забезпечення повного з`ясування обставин у справі на основі поєднання принципів змагальності та офіційності.

Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні даної справи, суд відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує висновки Європейського суду з прав людини, наведені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992, де суд зауважив, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки захист прав повинен бути не лише формальним, але й реальним. Також надмірні формальності не можуть покладатися в основу рішень адміністративного органу, якими б заперечувалася сутність змісту конституційно гарантованого права.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а тому, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати, не повертаються.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 28.12.2021 року.

Суддя І.О. Лозицька