Ухвала суду № 102346698, 28.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 грудня 2021 року Справа №160/26719/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

-визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 м. Первомайськ (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця, який переїжджає на нове місце військової служби протиправною;

-зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 м. Первомайськ (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) підйомну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця, який переїжджає на нове місце військової служби;

-визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 м. Первомайськ (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, передбаченої ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» протиправною;

-зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 м. Первомайськ (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗПП України) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Частиною 3 статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Між тим, Верховним Судом неодноразово, зокрема, в постановах від 28.11.2019 у справі №802/1470/16-а, від 04.03.2020 у справі №802/1854/17-а, від 05.03.2020 у справі №802/689/16-а, від 18.03.2020 у справі №810/3476/16 зазначалося, що аналіз вимог ст.ст.9, 9-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей свідчить, що підйомна допомога не входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця, а є самостійним видом допомоги, яка виплачується за певних умов при переїзді військовослужбовців на нове місце військової служби в інший населений пункт.

Отже підйомна допомога не входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця, що обумовлює відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин положень законодавства, які зазначають, що строки звернення до суду з таким позовом не застосовуються.

Наказом Міністерства оборони від 22.10.2001 № 370 затверджено Інструкцію про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, однак, цією Інструкцією не визначено строків звернення до суду у зв`язку із невиплатою підйомної допомоги.

Частина 3 статті 122 КАС України встановлює, що за відсутності спеціального регулювання застосовуються відповідні положення КАС України.

Оскільки правовідносини, які виникають під час проходження військовослужбовцем військової служби відносяться до публічної служби, тому при визначені строку звернення до суду з цим позовом, підлягають застосуванню приписи частини 5 статті 122 КАС України, які визначають, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, позивач повинен був звернутися до суду з цим позовом у місячний строк з дня, коли дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 04.12.2019 справа №815/2681/17 та від 22.01.2020 справа №620/1982/19, що спірні відносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норм спеціального процесуального закону.

Щодо визначення дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення його права.

Відповідно до пункту 1 Інструкції №370, яка була чинна на час проходження позивачем військової служби, особам офіцерського складу (далі - офіцери), прапорщикам (мічманам) та військовослужбовцям рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці, які проходять службу за контрактом), що переїхали до нового місця служби з одного населеного пункту в інший у зв`язку з призначенням на посади або зміною постійної дислокації військової частини (підрозділу) до місця постійної дислокації військової частини або підрозділу зі зміною місця проживання, виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно пункту 14 Інструкції №370 підйомна допомога на членів сім`ї виплачується військовою частиною, в яку призначений або де проходить службу військовослужбовець, за умови зняття з реєстрації їх за попереднім місцем проживання і реєстрації за місцем служби військовослужбовця, після надання довідки кадрового (стройового) органу про склад сім`ї (із зазначенням дати народження дітей, батьків, усиновителів), найменування населеного пункту, з якого прибула сім`я, дату прибуття сім`ї.

З 30.03.2018 Інструкція №370 втратила чинність та замість неї наказом Міністерства оборони України 05.02.3018 №45 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.02.2018 року за №247/31699 (далі - Порядок №45).

Відповідно до пункту 2 Порядку №45 право на отримання підйомної допомоги і добових для військовослужбовців виникає на дату прийняття військовослужбовцем посади та справ - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби з одного населеного пункту в інший у зв`язку з призначенням на посаду.

На підставі пункту 13 Порядку №45 виплата підйомної допомоги та добових здійснюється, якщо звернення щодо їх отримання надійшли протягом трьох років із дня виникнення права на їх отримання.

Пунктом 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (у редакції, чинній на момент звільнення позивача) передбачено, зокрема, що після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Отже, позивач повинен був дізнатись про порушення його права на виплату підйомної допомоги, в день виключення зі списків особового складу військової частини.

Як свідчать матеріали справи, позивача звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу 05.07.2019.

Проте, з відповідним позовом до суду позивач звернувся тільки 20.12.2021, тобто зі спливом більш 2-х років, що значно перевищує місячний строк, визначений ч. 5 ст. 122 КАС України.

В постанові від 17.09.2020 у справі №640/12324/19 Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Між тим, матеріали справи не місять жодної обставини, яка свідчила про поважність причин неможливості своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.

За виявлення належної активності та небайдужості, у позивача існувала об`єктивна можливість реалізувати своє право на звернення до суду з цим позовом у встановлений законом строк.

Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом в постанові від 21.05.2020 у справі №826/4444/17.

При цьому обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011).

Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

З огляду на вказане, позивачу слід надати заяву про поновлення строку звернення до суду з зазначенням підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску в частині вимог щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця, який переїжджає на нове місце військової служби.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст. 169, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву - залишити без руху.

Надати позивачеві термін - п`ять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:

-заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Калугіна