Ухвала суду № 102346220, 28.12.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Смокович В.І., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Білосток» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Білосток» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління Державної податкової служби у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) від 03 лютого 2021 року № 2373064/42059381 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28 грудня 2020 року №2, від 03 лютого 2021 року №2373065/42059381 про відмову у реєстрації податкової накладної від 29 грудня 2020 року №3, від 03 лютого 2021 року №2373063/42059381 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30 грудня 2020 року №4; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладні податкові від 28 грудня 2020 року №2, від 29 грудня 2020 року №3 та від 30 грудня 2020 року №4 датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску.

Представник позивача 22 грудня 2021 року подав до суду заяву на усунення недоліків позовної заяви, в якій просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та відкрити провадження у справі.

Суд, надавши оцінку наведеним у заяві доводам, дослідивши необхідні письмові докази, дійшов висновку про повернення позовної заяви, з огляду на таке.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Також слід враховувати, що частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Разом з тим, зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленій у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18.

У свою чергу, Верховний Суд у постанові від 02 липня 2020 року у справі №1.380.2019.006119 висловив правову позицію, за якою строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 320/3307/21, від 15 липня 2021 року у справі № 640/20721/19, від 30 червня 2021 року у справі № 420/6333/20, від 25 травня 2021 року у справі № 420/8997/20.

Як убачається із матеріалів позовної заяви позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 03 лютого 2021 року № 2373064/42059381, №2373065/42059381 та № 2373063/42059381, однак звернувся із даним позовом до суду лише 03 грудня 2021 року, тобто із пропуском шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України.

У поданій, на виконання ухвали судді Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року про залишення позовної заяви без руху, заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду представник позивача зазначає, що підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних був факт перебування позивача у переліку ризикових платників податку та рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Волинській області від 17 листопада 2020 року №20332 та від 23 грудня 2020 року №22106, якими ТзОВ «Птахокомплекс «Білосток» було визнано платником податку, який відповідає критеріям ризиковості платника податку були оскаржені в судовому порядку.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі №140/843/21 позовні вимоги ТзОВ «Птахокомплекс «Білосток» задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 17 листопада 2020 року №20332 та від 23 грудня 2020 року №22106; зобов`язано відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

На думку представника позивача, оскільки підстава для зупинення реєстрації спірних податкових накладних, а саме відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку була усунута 30 вересня 2021 року з моменту прийняття рішення Восьмим апеляційним адміністративним судом у справі №140/843/21, а виключення позивача з переліку ризикових платників мало місце 29 жовтня 2021 року, оскаржувати до суду спірні рішення до моменту виключення позивача із переліку ризикових платників податку не мало жодного правового сенсу, оскільки підстава для зупинення реєстрації податкової накладної продовжувала існувати.

У зв`язку з цим, уважає, що позивач з поважних причин пропустив строк звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Разом з тим, на думку суду такі доводи представника позивача не можуть свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, оскільки оскарження рішень Комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відповідність ТзОВ «Птахокомплекс «Білосток» критеріям ризиковості платника податку не перешкоджало позивачу звернутися із окремим позовом про визнання протиправними та скасування рішень комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відмову у реєстрації спірних податкових накладних.

Окрім того, у разі об`єктивної неможливості розгляду однієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку адміністративного судочинства, нормами КАС передбачена процесуальна можливість зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у іншій справі.

Суд також відхиляє доводи представника позивача про те, що пропуск строку звернення до суду є незначним, оскільки як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані рішення було прийнято 03 лютого 2021 року, відтак, позивач мав звернутися до суду із даним позовом не пізніше 03 серпня 2021 року, натомість звернувся до суду 03 грудня 2021 року.

Тобто навіть після набрання законної сили рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі №140/843/21 за позовом ТзОВ «Птахокомплекс «Білосток» до ГУ ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішень Комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 17 листопада 2020 року №20332 та від 23 грудня 2020 року №22106, позивач звернувся до суду із даним позовом лише через два місяці, що також свідчить про неповажність пропуску строку звернення до суду.

Суд зауважує, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд уважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

На думку суду, ТзОВ «Птахокомплекс «Білосток» не вказало і не підтвердило відповідними доказами про існування об`єктивно непереборних обставин, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

Згідно з положеннями частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.

Пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на встановлене і з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Білосток» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії позивачу без розгляду на підставі частини другої статті 123 КАС України.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Білосток» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії повернути позивачу без розгляду.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В. І. Смокович