Ухвала суду № 102346099, 28.12.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

28 грудня 2021 р. Справа № 120/19108/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинський Олександр Ванадійович, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області

про: зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України).

Зміст позову складають два елемента - підстава та предмет позову. Підставою адміністративного позову є юридичні факти, на яких позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача, тобто юридичні факти, з наявністю або відсутністю яких закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Зазначення підстави позову сприяє встановленню спірних правовідносин та можливості прийняття справи до провадження суду. Предметом позову є та конкретна матеріально-правова вимога до відповідача, яка випливає із спірного матеріального публічно-правового відношення та з приводу якої адміністративний суд має прийняти рішення.

Способи захисту порушених прав фізичної та юридичної особи у сфері публічно-правових відносин визначаються статтею 5 КАС України.

Так, згідно із частиною першою вказаної статті кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Наведене узгоджується з повноваженнями суду при вирішенні справи. Зокрема, відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, для прийняття рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії суд неодмінно повинен встановити факт його бездіяльності, дій та констатувати їх протиправний характер внаслідок порушення прав, свобод та інтересів позивача з боку відповідача-суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, перевірити на відповідність зазначеним критеріям адміністративний суд може лише конкретні дії (бездіяльність) суб`єкта владних повноважень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14.07.2021 відправив до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області претензію із вимогою видати подання про повернення помилково сплаченого збору у розмірі 11303,69 грн, однак листом від 05.08.2021 відповідач безпідставно відмовив у задоволенні такої претензії. Водночас у прохальній частині позовної заяви позивач просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сформувати подання про повернення позивачеві 11303,69 грн, сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Відтак, вимозі зобов`язального характеру має передувати вимога щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, оскільки заявлений позивачем спосіб захисту може бути реалізований лише за умови попереднього визнання дій чи бездіяльності відповідача протиправними.

Отже, в існуючому вигляді заявлені позивачем вимоги не відповідають нормам процесуального права та потребують уточнення.

Ще більшої ваги такі недоліки набувають з огляду на положення ч. 2 ст. 9 КАС України, відповідно до яких суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Тобто обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача. Визначений позивачем спосіб захисту має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту.

Саме тому, позивачеві необхідно привести зміст позовних вимог у відповідність до обставин, якими такі вимоги обґрунтовує, визначитись із належним способом захисту порушеного права та конкретизувати свої позовні вимоги.

Крім того, у позовній заяві позивач зазначив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області.

За змістом ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

Частиною четвертою даної норми визначено, що у заявах про залучення третіх осіб зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються відповідні клопотання та заяви позивача.

Натомість жодного клопотання чи заяви стосовно цієї обставини позивачем не надано.

Отже, як слідує із зазначених норм, позивач має подати відповідне клопотання/заяву, обґрунтувавши та вказавши підстави для залучення третьої особи до участі в справі.

Зазначені вище недоліки є перешкодою для відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків останньої, які вказані у мотивувальній частині ухвали.

Керуючись ст.ст. 2, 49, 160, 161, 169, 171, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов`язання вчинити дії, залишити без руху.

Встановити позивачеві 10-денний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом:

уточнення змісту позовних вимог у відповідність до обставин, якими такі вимоги обґрунтовує;

надання клопотання/заяви про залучення до участі у справі третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, обґрунтувавши та вказавши підстави для залучення третьої особи.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович