
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2021 р. Справа № 120/9518/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фермерського господарства "КОНИК-75" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
13.08.2021 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Піпка А.М., подана від імені та в інтересах фермерського господарства "КОНИК-75" (далі – ФГ "КОНИК-75") до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 02.07.2021 за № 2823835/40242558.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач склав таблицю даних платника податку на додану вартість і за допомогою електронного документообігу направив її до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До вказаної таблиці позивач додав письмові пояснення з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку, а також додаткові документи. Однак відповідач прийняв рішення № 2823835/40242558 від 02.07.2021 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість у зв`язку з виявленою невідповідністю визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.
Позивач вважає таке рішення контролюючого органу протиправним, а тому за захистом своїх порушених прав та інтересів звертається до суду.
Водночас за результатами розгляду справи позивач просить вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір в розмірі 2270,00 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 14528,00 грн.
Ухвалою суду від 25.08.2021 позовну заяву ФГ "КОНИК-75" залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ч. 1 та ч. 4 ст. 161 КАС України. Судом встановлено, що при зверненні до суду через підсистему "Електронний суд" представник позивача не надав суду доказів надсилання відповідачу листом з описом вкладення копій поданих до суду документів. Крім того, до позовної заяви не додано копії оскаржуваного рішення. У зв`язку з цим позивачу надано строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
30.08.2021 до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано докази надсилання відповідачу листом з описом вкладення копії позовної заяви з доданими до неї документами. Крім того, представник позивача надав копію оскаржуваного рішення.
Ухвалою суду від 03.09.2021 відкрито провадження у цій справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
20.09.2021 до суду надійшов відзив відповідача, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що позивач подав таблицю даних платника ПДВ щодо здійснення діяльності по вирощуванню та подальшої реалізації пшениці та соняшника. Крім того, позивач надав підтверджуючі документи, а саме: 20-ОПП платника про наявні об`єкти оподаткування, пояснення, оплата за оренду землі та статистична звітність 4-СГ. Відповідач зауважує, що у власності позивача знаходяться дві земельні ділянки загальною площею до 10 га. Водночас, як видно з інформації зі звіту 4-СГ про посівні площі у 2021 році, позивачем зазначено посів пшениці – 100 га, посів соняшника – 100 га, однак не надано документального підтвердження оренди/власності інших земельних ділянок, на яких було засіяно сільськогосподарські культури.
Окрім того, відповідач вказує на те, що у ФГ "КОНИК-75" у штаті одна особа, що унеможливлює обробіток зазначених в 4-СГ земельних ділянок, а відповідні послуги щодо обробітку земельних ділянок відповідно до ЄРПН не надавались.
Таким чином, Комісія регіонального рівня прийняла рішення № 2823835/40242558 від 02.07.2021 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.
Також відповідач заперечує щодо відшкодування витрат позивача на оплату послуг адвоката. Як зазначає відповідач, документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Відповідач зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмету доказування у питання компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи витрати на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів, обсяг фактично наданих послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
22.09.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача заперечує доводи відповідача, наведені у відзиві, та звертає увагу суду на те, що у поясненнях щодо таблиці даних платника податків ФГ "КОНИК-75" № 1 від 25.06.2021 було повідомлено про ті земельні ділянки, які перебувають у користуванні позивача на законних підставах, а саме земельні ділянки загальною площею 200 га, що знаходяться в оренді та за договором про спільну діяльність. Крім того, позивач зазначає, що в штаті ФГ "КОНИК-75" працює директор та тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва.
На думку позивача, оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову у врахуванні таблиці даних платника податку на додану вартість.
Заперечення до суду не надходили.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що ФГ "КОНИК-75" зареєстроване як юридична особа 29.01.2016 (код ЄДРПОУ 40242558). Основний вид економічної діяльності позивача: 01.11 "Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур".
25.06.2021 відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, позивач сформував та направив до контролюючого органу Таблицю даних платника податку за встановленою формою, разом з Поясненнями № 1 від 25.06.2021 щодо подання таблиці даних платника податків ФГ "КОНИК-75".
До Пояснень позивач додав ряд необхідних документів, а саме: звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (форма № 29-СГ), повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП), звіт про посівні площі сільськогосподарських культур (форма № 4-СГ) та квитанції про сплату орендної плати за земельну ділянку.
02.07.2021 Комісія Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних прийняла рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 02.07.2021 № 2823835/40242558, яким не враховано Таблицю позивача у зв`язку з виявленням невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.
Позивач вважає протиправним рішення контролюючого органу, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Оцінюючи спірні правовідносини та встановлені обставини справи, суд керується такими мотивами.
Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755–VI є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Відповідно до пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Розділ V ПК України регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об`єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок № 1165).
За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1165, таблиця даних платника податку це зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Пунктами 12-20, 23 Порядку № 1165 визначено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).
У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).
У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:
така таблиця подається платниками податку – сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);
зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P<="" span="">
У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7).
Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку.
Таблиця даних платника податку подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку № 1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Отже, відповідно до пункту 17 Порядку № 1165 у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
Зі змісту оскаржуваних рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про неврахування таблиць даних позивача на додану вартість слідує, що причиною неврахування таблиці даних платника податку стала наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Разом з тим в оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме обставини стали підставою для висновку про невідповідних визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам, а також не зазначено, які конкретні види діяльності позивача не відповідають наявним у нього основним засобам, спірне рішення не містить ані посилань на господарську операцію, яка, на думку відповідача, є ризиковою, ані на підстави, за яких така операція визнана ризиковою, що свідчить про формальність прийнятого рішення.
З огляду на викладене суд доходить до висновку, що відповідача про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 02.07.2021 за № 2823835/40242558 є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Частинами першою та другою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", заява № 36985/97, рішення від 23 липня 2002 року, п. 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтримку правомірності своєї позиції та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2270,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з таких міркувань.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі – Закон № 5076-VI).
Так, відповідно до ст. 1 цього Закону:
договір про надання правової допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);
інші види правової допомоги – види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);
представництво – вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).
Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Частинами другою-третьою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно зі ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
Водночас в силу вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, в тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.
Судом встановлено, що між позивачем ФГ "КОНИК-75" в особі голови Коника О.В. (далі – Клієнт) та адвокатським бюро "Піпко і партнери" в особі керуючого адвоката Піпка А.М. (далі – Адвокатське бюро) укладено Договір № 1 від 14.07.2021 про надання правової допомоги (далі – Договір).
Згідно з пунктом 1.1 цього Договору Адвокатське бюро зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу: професійну правничу допомогу, включаючи представництво й інші види адвокатської діяльності щодо захисту прав, свобод та інтересів Клієнта в усіх органах державної влади і місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях, перед їх посадовими і службовими особами, перед фізичними особами-підприємцями і громадянами, в судах України усіх рівнів й інстанцій у справі про оскарження рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість № 2823835/40242558 від 02.07.2021 і пов`язаних з цим питанням (далі – Справа), а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та інші платежі, визначені Договором.
Пунктом 3.1 Договору визначено, що Клієнт сплачує Адвокатському бюро за надання правової допомоги гонорар в розмірі 40 (сорок) відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за одну годину участі особи, яка надає правову допомогу у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді. За надання правової допомоги гонорар сплачується таким чином: протягом п`яти днів з часу пред`явлення Адвокатським бюро Клієнту рахунку та акту приймання-передачі наданих послуг. У разі бажання Клієнта заявити до відшкодування весь розмір гонорару він повністю сплачується ним Адвокатському бюро на стадії завершення розгляду справи (до судових дебатів) або протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення у Справі на користь Клієнта.
Сплачена Клієнтом Адвокатському бюро вищевказана сума відповідає і складає розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката відповідно до обсягу наданих послуг і виконаних робіт.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат Адвокатське бюро складає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В підтвердження того, що Адвокатське бюро належним чином надало Клієнту правову допомогу у Справі в цілому чи на окремих стадіях складається акт приймання-передачі наданих послуг.
На виконання вимог Договору Адвокатським бюро складено акт приймання-передачі наданих послуг від 14.08.2021, відповідно до п. 2 якого гонорар за надання правової (правничої) допомоги за Договором протягом 16 (шістнадцяти) годин складає 14528,00 грн (чотирнадцять тисяч п`ятсот двадцять вісім гривень 00 копійок).
З метою обрахування розміру гонорару за надання правової (правничої) допомоги за період з 14.07.2021 по 13.08.2021 адвокат Піпко А.М. склав Розрахунок часу, витраченого на надання правничої допомоги (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги) від 13.08.2021 за № 13/08/21/1Р.
Так, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням (згідно з матеріалами справи) адвокатом Піпком А.М. позивачу надано такі послуги:
- вивчення матеріалів справи, норм чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини та існуючої судової практики 14.07.2021 – 2 год;
- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань у справі 14.07.2021 – 2 год;
- підготовка позовної заяви від 13.08.2021 з додатками 12.08.2021 та 13.08.2021 – 12 год.
Крім того, за Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня встановлено в розмірі 2270 грн в місяць, тому на підставі п. 3.1 Договору гонорар за надання правової (правничої) допомоги за період з 14.07.2021 по 13.08.2021 обраховуються таким чином 16*(2270*40%) = 14528,00 грн.
Оплата Клієнтом гонорару Адвокатському бюро за надання правової допомоги по Договору № 1 від 14.07.2021 у сумі 14528,00 грн підтверджується платіжним дорученням № 20 від 28.07.2021.
Таким чином, витрати позивача в розмірі 14528,00 грн на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та доводяться належними і допустимим доказами.
Втім, суд враховує, що предмет спору в цій справі стосується оскарження рішення контролюючого органу про неврахування таблиці даних позивача ФГ "КОНИК-75" на додану вартість .
Отже, справа не вважається складною, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність процесуальних документів також не є складним.
Крім того, суд зауважує, що розгляд цієї справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), що додатково вказує на її малозначність.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
За змістом статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначено у пунктах 268-269 рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд – у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також – чи була їх сума обґрунтованою (див. рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), пункт 55 з подальшими посиланнями).
Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia), відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Відтак, беручи до уваги предмет спору, складність справи, її значення для позивача та обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту інтересів позивача в суді у зв`язку з розглядом цієї справи, суд погоджується з доводами відповідача про те, що заявлений до відшкодування розмір витрат позивача на допомогу адвоката в сумі 14528,00 грн є надмірним.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що на користь ФГ "КОНИК-75" за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить присудити витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, що відповідатиме критеріям співмірності та вимогам розумності.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 134, 139, 143, 242, 245, 246, 250, 255, 295, 382 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.07.2021 за № 2823835/40242558 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість фермерського господарства "КОНИК-75".
Стягнути на користь фермерського господарства "КОНИК-75" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн та судовий збір в розмірі 2270,00 грн, а всього 7270,00 грн (сім тисяч двісті сімдесят гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: фермерське господарство "КОНИК-7" (код ЄДРПОУ 40242558, місцезнаходження: вул. Леніна, 59, с. Павлівка, Хмільницький район, Вінницька область, 22436);
2) представник позивача: адвокат Піпко Андрій Миколайович (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: вул. Соборна, 41, офіс 11, м. Вінниця, 21050);
3) відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028).
Повне судове рішення складено 29.12.2021.
Суддя Сало Павло Ігорович
Судове рішення № 102345919, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 29.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/9518/21-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: