Ухвала суду № 102344363, 30.12.2021, Шевченківський районний суд Харківської області

30.12.2021

№ 646/7628/21

№ 2/637/424/21

У Х В А Л А

Іменем України

30 грудня 2021 року смт Шевченкове

Суддя Шевченківського районного суду Харківської області Островська Н.І. розглянувши клопотання ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник за ордером – адвокат Натина А.О. про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи - приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Подолянко Іван Андрійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

у с т а н о в и в:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник за ордером – адвокат Натина А.О., звернулися до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовною заявою з вимогою визнання виконавчого напису № 34609, який вчинено 21.05.2021 р. приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною, таким, що не підлягає виконанню.

22 листопада 2021 року Червонозаводським районним судом м. Харкова на підставі положень ст.ст. 27, 31 ЦПК України вказана цивільна справ направлена до Шевченківського районного суду Харківської області за місцем реєстрації позивача, яка надійшла до суду 29.12.2021 року.

Разом з позовною заявою подано клопотання про забезпечення позову, в якому просять застосувати заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 34609, який вчинено 21.05.2021 р. приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною у виконавчому провадженні № 66744999, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Подолянко І.А.

В обґрунтування клопотання зазначили, що 21.05.2021 р. приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Грисюк О.В. здійснено виконавчий напис № 34609, на підставі якого 08.09.2021 р. приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Подолянко І.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66744999 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості в розмірі 44 403, 98 грн.

Згідно з ч.1 статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що заява про забезпечення позову вирішується без повідомлення учасників справи, то розгляд останньої слід здійснювати в порядку письмового провадження без проведення судового засідання.

Відповідно до ч.2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання звукозаписувальним засобом не здійснюється.

Ознайомившись з доводами заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ч. 2 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.2 ч.1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

При цьому, за змістом ч. 3, ч. 10 статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

За змістом ст. 149 ЦПК України, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Суд відзначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на приховування, зміну майна, тощо, після застосування заходів досудового врегулювання спору чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз змісту наведеного вище свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Звертаючись із заявою щодо вжиття заходів забезпечення позову, позивач мав обґрунтувати, в тому числі з посиланням на відповідні обставини та належні докази, що невжиття таких заходів спроможне істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Проте, будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів щодо вчинення відповідачами дій спрямованих на знищення та реалізацію майна чи підготовчих дій до його реалізації, тощо, позивачем до заяви про забезпечення позову не додано.

При цьому, як вбачається з поданого клопотання та матеріалів справи, позивачем взагалі не надано будь-яких доказів на підтвердження свого працевлаштування та руху коштів за рахунком, на який вона отримує заробітну плату, що при виконанні виконавчих дій погіршило її майновий стан.

Відповідно до ч. 10 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Згідно статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду за його заявою (клопотанням).

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 76-81, 89, 149, 150, 153, 247, 259-261, 263, 268 Цивільного процесуального кодексу України,

п о с т а н о в и в :

Заяву про забезпечення позову повернути заявнику.

Роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу України.

Суддя

Н.І. Островська