Рішення № 102343506, 13.12.2021, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

провадження №: 2/398/417/21

РІШЕННЯ

Іменем України

"13" грудня 2021 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

судді - Нероди Л.М.,

за участі секретаря - Шаповал І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №398/3551/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Управління дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Олександрійської міської ради Кіровоградської області, як орган опіки та піклування, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

ВСТАНОВИВ:

ВИМОГИ ПОЗИВАЧА.

Позивач звернувся з даним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (законний представник неповнолітнього відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 ), ОСОБА_5 , (законний представник малолітнього відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 ), Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Управління дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Олександрійської міської ради Кіровоградської області, як орган опіки та піклування, з урахуванням уточнених позовних вимог просить скасувати рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 27961997 від 27.01.2016 р., яким зареєстровано право власності на житлову квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

09 липня 1999 року ОСОБА_1 було зареєстровано по місцю реєстрації його матері - ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , яка фактично там мешкала та була зареєстрована з 10.10.1995 року.Від дня народження ОСОБА_1 , тобто з ІНФОРМАЦІЯ_3 він мешкав за зазначеною адресою, місце свого проживання ніколи не змінював оскільки іншого житла не має.Разом з ним зареєстрованими значаться, але не проживають - відповідачі: ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та неповнолітня ОСОБА_4 . 25 грудня 2007 року на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було видано Свідоцтво про право власності на житло, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , яке рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області 16 січня 2009 року по справі №2-106/2009 було визнано недійсним.

Порушення прав на житло, підстав для застосування наслідки спливу позовної давності, не має, оскільки порушення такого права позивача є триваючим, і до теперішнього часу ОСОБА_1 права власності на житло не набув через неправомірні дії відповідачів.

ОСОБА_1 не знав і не міг знати про порушення своїх прав, і дізнався про це лише з позовної заяви про визнання його таким, що втратив право на користування житловим приміщенням у 2020 році, доказів, що підтверджують зворотнє відповідач ОСОБА_2 не надає.

Крім того, на час державної реєстрації, тобто 27.01.2016 року, права власності за відповідачами, відповідно вже скасованого рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 січня 2009 року. Свідоцтва про право власності на житло позивач ОСОБА_1 не отримав, оскільки був неповнолітнім.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень», у разі скасування, на підставі рішення суду, рішення про державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування, на підставі рішення суду, рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Зважаючи на те, що факт скасування свідоцтва про право власності відповідно рішення суду, був прихований від державного реєстратора саме відповідачами, в діях державного реєстратора порушень не вбачається.

За умови відсутності неправомірних дій з боку державного реєстратора, на час державної реєстрації речових прав, єдиним способом захисту прав позивача, відповідно ч. 2 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» є скасування рішення державного реєстратора на підставі рішення суду. Аналогічний висновок викладено у листі Державного реєстратора від 30.10.2020 року.

ПОЗИЦІЯ ТРЕТІХ ОСІБ

У судове засідання представник третьої особи - Виконавчого комітету Олександрійської міської ради, як орган опіки та піклування, - не з`явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Дьорко А.М. направив відзив на позовну заяву, де зазначив, що заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки сплила позовна давність, що є підставою для відмови у позові ОСОБА_1 . Позивач просить скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 січня 2016 року, а позовна заява подана до суду 07 жовтня 2020 року, тобто з дня реєстрації пройшло більше 4,5 років. Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Начальник Управління дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради С. Яременко направила відзив на позовну заяву, де зазначила, що Управляння не є юридичною особою, тому не може бути відповідачем у даній справі, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (законний представник неповнолітнього відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 ), ОСОБА_5 (законний представник малолітнього відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 - у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Представник Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області та Управління дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради Кіровоградської області у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

13 жовтня 2020 року ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

24 березня 2021 року ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області залучено до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 ) (законний представник малолітнього відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 ), та прийнято до розгляду уточнену позовну заяву в редакції від 12 лютого 2021 року.

03 вересня 2021 року ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області залучено до участі у справі як співвідповідача Управління дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради Кіровоградської області та прийнято до розгляду уточнену позовну заяву в редакції від 09 липня 2021 року.

07 жовтня 2021 року ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Нероди Л.М. справу прийнято до провадження.

13 грудня 2021 року ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 25 грудня 2007 року квартира АДРЕСА_1 дійсно належить на праві приватної спільної (сумісної або часткової) власності ОСОБА_2 та членам його сім`ї ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (всього 3 чол.).

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 січня 2009 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_7 та визнано свідоцтво про право власності на житло, виданого згідно з розпорядженням від 25 грудня 2007 року по Олександрійській міській раді, відповідно до якого квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 - недійсним.

Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 липня 2017 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , де треті особи, які не заявляють самостійних вимог - ОСОБА_6 , служба у справах дітей Олександрійської міської ради про усунення перешкод у користуванні квартирою та виселення. Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 05 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 липня 2017 року залишено без змін.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 22 вересня 2020 року право власності на квартиру, загальною площею 55,2 кв. м, житлова площа 27 кв. м, розташовану за адресою АДРЕСА_2 , зареєстровано в Державному реєстрі 27 січня 2016 року, державним реєстратором Гаркушею Аллою Іванівною, реєстраційна служба Олександрійського міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області на підставі свідоцтва про право власності номер НОМЕР_1 , виданому 25 грудня 2007 року Олександрійською міською радою Кіровоградської області належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .

ОЦІНКА СУДУ

Аналізуючи надані позивачем на підтвердження позовних вимог документи, суд дійшов висновку, що позивач зареєстрований та фактично проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач звернувся з писмовою заявою про застосування строків позовнох давності.

Позовна давність є строком для пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

Формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини (зазначений висновок був сформований ще в Постанові ВСУ від 29 жовтня 2014 року у справі №6-152цс14).

Суд дійшов висновку, що позивач з об`єктивною можливістю, міг знати про порушення його права, тому строк позовної давності слід обчислювати з 25 грудня 2007 року, хоча до суду звернувся у жовтня 2020 року.

Оскільки, позивач вчасно до суду не звернувся, а відповідач вказав про застосування позовної давності, тому суд вважає сплив позовної давності є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності.

Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду.

Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №369/6892/15-ц).

НОРМИ ПРАВА

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на момент розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України, рішення суду повинно гуртуватись на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права,свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи у відповідності до Конституції України, Законів України, Міжнародних договорів, застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Статтею 258 ЦК України передбачена спеціальна позовна давність для окремих видів вимог.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд..

Оскільки позивач ОСОБА_1 звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з даним позовом лише 07 жовтня 2020 року, а державну реєстрацію права власності вчинено 27 січня 2016 року, то трирічний строк позовної давності минув.

Позивачем не надано доказів обґрунтування причин пропуску позовної давності щодо заявлених позовних вимог.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови у задоволенню позову, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 263 - 265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та подано апеляційну скаргу до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 23 грудня 2021 року

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА