Рішення № 10234328, 06.07.2010, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 2-3420/10

РІШЕНЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 липня 2010 р. м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд у складі головуючого судді Іжевської Н.Г., при секретарі Сіненко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до територіальної громади міста Запоріжжя в особі Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради, орендного підприємства «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права спільної часткової власності на нерухоме майно, визнання права користування земельною ділянкою та закріплення її норми

В с т а н о в и в:

До суду звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із позовом, у якому зазначили, що у 1993 році вони звернувся до керівництва військового радгоспу «Дніпровський» з питанням виділення їм земельних ділянок для індивідуального будівництва будинку. Рішенням зборів ради трудового колективу радгоспу, за погодженням з профспілковим комітетом, їм було надано земельні ділянки площею 10 соток кожному за № 1 та № 2 відповідно до схеми. Після отримання вказаних земельних ділянок вони почали будівництво будинку та господарських будівель, і з того часу постійно проживають в даному будинку, ведуть спільне господарство, підвели до нього за власні кошти комунікації, уклали договори на постачання комунальних послуг користування електроенергією, водопостачання. За час проживання вони сплачують земельний податок за вказані земельні ділянки. У звязку з чим вони вважають себе добросовісними користувачами земельних ділянок. Просять задовольнити позов, визнати їх користувачами земельної ділянки, визнати за ними право спільної часткової власності на будівлі: житловий будинок (літ. Ж-2), погріб під будинком Ж-2 (літ. пг1), навіс (літ. П), навіс (літ. Р), вольєр (літ. Н), сарай (літ. О), погріб під літ. С (літ. пг2), господарський блок (літ. Т), гараж (літ. С), недобудована мансарда (літ. МС), навіс (літ. У), гараж (літ. Х), зливна яма (№ 18), водопровід (№ 20), замощення (ІІ), паркани (№ 14,15,17,19,21,22,25,26, 27,28,29) у розмірі ? частини кожному; встановити норму використання земельної ділянки 0,1 га за кожним, та зобовязати ОП ЗМБТІ зареєструвати за ними право спільної часткової власності на вказаний житловий будинок та господарські споруди у розмірі ? частини кожному .

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по довіреності ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги, пояснив, що земельна ділянка не була самовільно зайнята, а була надана в користування для будівництва житла, де позивачі збудували житловий будинок та господарські споруди, уклали договори на надання комунальних послуг.

Представники відповідачів, представник Територіальної громади м. Запоріжжя в особі Шевченківської райадміністрації та представник ОП ЗМБТІ в судове засідання не зявились, повідомлені про час та дату слухання справи належним чином, подали суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, заслухавши думку представника позивача, який не заперечував проти розгляду справи за таких обставин, суд вважає можливим розгляд справи за їхньою відсутністю на підставі доказів, що є в матеріалах справи. Представник Територіальної громади м. Запоріжжя в особі Шевченківської райадміністрації Запорізької міської ради надав суду заяву, за якою він проти позову не заперечує, просить розглянути справу за відсутністю представника. Представник ОП ЗМБТІ надав суду заяву, в якій заперечує проти вимог позивача в частині зобовязання ОП ЗМБТІ вчинити дії по реєстрації права власності, в іншій частині покладається на розсуд суду, просить суд розглянути справу за відсутністю представника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав:

13.11.2009 р. на імя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 видані листи, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.) за підписами голови ради та членів трудового колективу військового радгоспу «Дніпровський», за погодженням з головою профспілкового комітету, яким підтверджується виділення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельних ділянок під індивідуальну забудову і ведення присадибного господарства площею 10 соток кожному за № 1 та № 2 ряду 2 відповідно, згідно до схеми (а.с26,28.).

Відповідно до листа заступника начальника Запорізького обласного управління земельних ресурсів спірна земельна ділянка на даний час належить до фонду земель Запорізької міської ради (а.с. ).

Факт оплати позивачами за користування земельною ділянкою підтверджується копіями квитанцій до прибуткового касового ордера.

З пояснювальної записки заступника голови Шевченківської районної адміністрації вбачається, що до адміністрації надійшло колективне звернення забудовників нової вулиці на території радгоспу «Дніпровський», де зазначено, що робітникам радгоспу та іншим громадянам були надані 48 земельних ділянок для забудови житла. У звязку зі скрутним фінансовим становищем та знаходження в стадії банкрутства, керівництво радгоспу не закінчило відведення земель, на теперішній час 17 забудовників побудували будинки, в 15 з яких постійно проживають мешканці. За власні кошти забудовники виконали геодезичну зйомку земельних ділянок та проект вулиці без назви. Рішенням Запорізької міської ради пятого скликання тридцять восьмої сесії від 23.12.2009 р., № 50, вулицю, яка проходить паралельно вул. Радищева від житлового будинку № 51 до житлового будинку № 101 найменовано вулицею Затишною. ОП «ЗМБТІ» після проведення обстеження направило на адресу Шевченківської райадміністрації листа № 5399 від 27.04.2010 р., в якому надало пропозиції щодо присвоєння поштових адрес. Позивачі звернулися до Шевченківської райадміністрації Запорізької міської ради з приводу присвоєння поштової адреси, але їм було відмовлено з підстав відсутності правовстановлюючих документів на будинок та господарські споруди та рекомендовано звернутися з позовною заявою про визнання права власності на них до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, про що свідчать листи Шевченківської райадміністрації від 17.05.2010 р., № 175/01-36, від 17.05.2010 р., № 174/01-36 (а.с.63 ).

Судом встановлено, що позивачі є чоловіком і дружиною на підставі свідоцтва про реєстрацію шлюбу. Проживають сумісно у спірному житловому будинку та ведуть спільне господарство.

На житловий будинок є технічний паспорт (а.с.8-9), який в 2010 р. уточнений (а.с.53-55), користувачами якого зазначений позивачі. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договори: про надання послуг з водопостачання 19.01.2007 р. (а.с.16), про користування електричною енергією 11.02.2008 р. ( а.с.21), встановили телефон (договір № 1398 від 01.08.2006 р.) (а.с.10).

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1308 від 21.06.2010 р. при будівництві спірного будинку порушень діючих державних будівельних норм України по своїм конструктивним характеристикам, використанню матеріалів не виявлено. Дані будівлі не надають негативний вплив на близько розташовані будівлі. Розміщення житлового будинку і господарських споруд, розміщених на земельній ділянці за адресою: м. Запоріжжя, вул. Радищева, б/н не суперечить вимогам ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень». За своїми конструктивними характеристиками, використанням будівельних матеріалів не суперечить вимогам ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будівлі. Основні положення».

Листом управління з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в Запорізькій області № 04/1-4/1458 від 09.06.2010 р. (а.с.58) зазначено, що ГУ МНС України в Запорізькій області не заперечує проти функціонування житлового будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Радищева, б/н за умови дотримання вимог норм і правил пожежної безпеки.

Листом ДУ «Запорізька міська санітарно-епідеміологічна станція Запорізької області» № 02-22/1037 від 07.06.2010 р. повідомлено, що за результатом розгляду технічного паспорту на будинок та огляду будинку на місцевості, підтверджують відповідність зазначених будівель вимогам діючих ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будівлі» та ДБН 362-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень» (а.с.59).

За таких обставин, оцінивши надані докази у справі, суд вважає, що самовільні будівлі не порушують права інших осіб, відповідають державним будівельним нормам.

ч.3 ст. 5 ЗК України в редакції 1990 року передбачалось, що розпорядження земельними ділянками, що перебували у колективній власності громадян, здійснювалось за рішенням загальних зборів колективу, яким у 1993 році і був трудовий колектив військового радгоспу «Дніпровський».

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачі не займали самочинно спірну земельну ділянку, а отримали у встановленому порядку, як і всі інші забудовники вулиці, і являються добросовісними користувачами земельної ділянки, не порушують права будь-яких осіб, а також не порушують інтересів територіальної громади м. Запоріжжя.

Відповідно до ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Рішення суду може бути правовстановлюючим документом у відповідності до ч. 5 ст. 11 ЦК України, яка регламентує, що у випадках,встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права і обовязки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно забудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена у встановленому порядку, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб у відповідності до ч. 5 ст. 376 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Статтею 2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" визначено зміст терміну об'єкт нерухомого майна (нерухоме майно, нерухомість) - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону, підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є зокрема рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна (титульний володілець) може предявити позов про визнання за ним права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, оскільки його право захищається презумпцією правомірності володіння майном.

Керуючись ст. ст. 209, 215 ЦПК України, ст. ст. 182, 328, 331, 376, 392 ЦК України, ст. 4,5 ЗК України в редакції 1990 р., суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до територіальної громади міста Запоріжжя в особі Шевченківської районної адміністрації, орендного підприємства «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на нерухоме майно, визнання права користування земельною ділянкою та закріплення її норми.

Визнати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 користувачами земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Радіщева б/н (вул. Затишна, 51).

Визнати право спільної часткової власності ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_5, виданий Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області 20.06.1998 р., ІПН НОМЕР_2) та ОСОБА_2 (зареєстрована: АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_6, виданий Хортицьким РВ УМВС України в Запорізькій області 04.03.1999 р., ІПН НОМЕР_4) у розмірі ? частини кожному на наступні будівлі: житловий будинок (літ. Ж-2), погріб під будинком Ж-2 (літ. пг1), навіс (літ. П), навіс (літ. Р), вольєр (літ. Н), сарай (літ. О), погріб під літ. С (літ. пг2), господарський блок (літ. Т), гараж (літ. С), недобудована мансарда (літ. МС), навіс (літ. У), гараж (літ. Х), зливна яма (№ 18), водопровід (№ 20), замощення (ІІ), паркани (№ 14,15,17,19,21,22,25,26,27,28,29), що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Радищева, б/н (вул. Затишна, 51) та встановити норму використання земельної ділянки за вказаними особами по 0, 1 га за кожним.

ОП ЗМБТІ (м. Запоріжжя, вул. Горького, 23, ЄДРПОУ 03344941) зареєструвати право спільної часткової власності ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_5, виданий Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області 20.06.1998 р., ІПН НОМЕР_2) та ОСОБА_2 (зареєстрована: АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_6, виданий Хортицьким РВ УМВС України в Запорізькій області 04.03.1999 р., ІПН НОМЕР_4) у розмірі ? частини кожному на наступні будівлі: житловий будинок (літ. Ж-2), погріб під будинком Ж-2 (літ. пг1), навіс (літ. П), навіс (літ. Р), вольєр (літ. Н), сарай (літ. О), погріб під літ. С (літ. пг2), господарський блок (літ. Т), гараж (літ. С), недобудована мансарда (літ. МС), навіс (літ. У), гараж (літ. Х), зливна яма (№ 18), водопровід (№ 20), замощення (ІІ), паркани (№ 14,15,17,19,21,22,25,26,27,28,29), що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Радищева, б/н (вул. Затишна, 51).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі в суд першої інстанції заяви про оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги впродовж терміну, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н.Г. Іжевська