Рішення № 102343029, 30.12.2021, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1450/21

Номер провадження 2-а/341/19/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2021 року Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Гаполяка Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до :

- інспектора УПП в Дніпропетровській області батальйону №2 роти №2, сержанта поліції Юрченко Сергія Андрійовича;

- Департаменту патрульної поліції,

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до інспектора УПП в Дніпропетровській області батальйону №2 роти №2, сержанта поліції Юрченко С.А. Судом залучено до участі у справі другим відповідачем - Департамент патрульної поліції.

Позовна заява містить позовні вимоги:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4547803 від 27 липня 2021 року, винесену інспектором УПП в Дніпропетровській області батальйону №2 роти №2, сержанта поліції Юрченком С.А.;

- провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП щодо нього закрити.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що він 27 липня 2021 року о 16 год. 15 хв. керував автомобілем і був зупинений працівниками поліції. Поліцейський повідомив його, що він допустив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП у зв`язку з чим буде притягнутий до адміністративної відповідальності. Вчинене він заперечив, однак щодо нього була винесена оскаржувана постанова.

Відповідачем - інспектором УПП в Дніпропетровській області батальйону №2 роти №2, сержантом поліції Юрченком С.А. скеровано до суду відзив на позов. Заперечуючи позов відповідач покликається на те, що полісменом дотримано процедури документування факту порушення. До відзиву будь-яких доказів не долучено.

Дослідивши наявні докази, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 27 липня 2021 року інспектором УПП в Дніпропетровській області батальйону №2 роти №2, сержантом поліції Юрченком С.А. відносно позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №4547803, якою позивача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, позивач 27 липня 2021 року о 16 год. 15 хв. в Дніпропетровській області на автодорозі М-04, 152 км, керуючи автомобілем DAF XF 95.480, д.н.з. НОМЕР_1 перевозив вантаж повною масою 36-ТОН в зоні діючого знаку 3.15 при температурі повітря 32-грауса за цельсію, чим порушив 33-розділ ПДР України та п.33 ПДР - порушення вимог дорожніх знаків та допустив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП.

Згідно з статтею 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає серед іншого рішення про скасування постанови і закриття справи.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 4 статті 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до пункту 3 частини 3 стаття 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено обов`язок осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, збирати докази.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховний Суд у постанові від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідачами - суб`єктами владних повноважень, рішення яких оскаржується, наділених обов`язком щодо доказування правомірності свого рішення не доведено належними та допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР, наслідком чого було притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відтак, позов до суб`єкта владних повноважень та колективного утворення, з яким ця особа перебуває у правовідносинах з публічної служби в частині вимог скасувати рішення суб`єкта владних повноважень слід задовольнити.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір.

Порядок розподілу судових витрат встановлений статтею 139 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 121, 126, 245, 251, 252, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 9, 73-77, 90, 229, 242, 244-246, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Адміністративний позов задовольнити.

Постанову серії ЕАО №4547803 від 27 липня 2021 року, винесену інспектором УПП в Дніпропетровській області батальйону №2 роти №2, сержантом поліції Юрченком Сергієм Андрійовичем про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП щодо ОСОБА_1

- скасувати.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП щодо ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.