Ухвала суду № 102342187, 29.12.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Аюпова Р.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши справу

за участю представників:

не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство комплексної безпеки - охоронна фірма Фрегат", м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця Котеньової Тетяни Олексіївни, м. Харків, про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 01/122/17-ГР від 01.04.2017, в розмірі 14764,50 грн., з яких: 12020,00 грн. - сума основної заборгованості; 2744,50 грн. - пеня. Також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 12.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2684/21. Розгляд справи № 922/2684/21 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою господарського суду від 08.09.2021 суд перейшов до розгляду справи № 922/2684/21 за правилами загального позовного провадження, з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання на 06.10.2021 об 11:30 год.

Ухвалою господарського суду від 20.10.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 08 грудня 2021 року.

Ухвалою господарського суду від 26.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 02.12.2021 об 11:00 год.

Протокольними ухвалами від 02.12.2021, 16.12.2021, 23.12.2021 у судових засіданнях оголошувалась перерва.

У судове засідання 29.12.2021 представник позивача повторно не з`явився, через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з хворобою (вх. № 8106).

Ч. 2 ст. 202 ГПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Дослідивши подане відповідачем клопотання, суд зазначає, що позивачем не наведено обставин, які є перешкодою для подальшого розгляду справи без його участі. А зазначена у клопотанні підстава для відкладення судового засідання, не є підставою, визначеною нормами відповідної статті ГПК України.

Окрім цього, господарський суд, з урахуванням обставин конкретної справи, може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участі в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Суд зауважує, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. А, отже, причини неявки керівника позивача в судове засідання останнім суду не повідомлені.

Тому суд вважає, що клопотання позивача про відкладення розгляду не підлягає задоволенню.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічну підставу залишення позову без розгляду містить п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, достатньою та самостійною правовою підставою для залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, є безпосередньо сам факт не з`явлення позивача у судові засідання, за умови відсутності заяви останнього про розгляд справи за його відсутності.

Як вбачається з матеріалів справи, заяв від позивача про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило, проте останній свого представника в судові засідання не направив та про причини неявки суд не повідомив, то у суду не має передбаченої процесуальним законом можливості розгляду позовних вимог (ч. 4 ст. 202 ГПК України).

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 07.08.2019 у справі № 916/81/17.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, вказав, що норми процесуального законодавства не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки але був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Окрім цього, відповідно до ст. 195 ГПК України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з початку розгляду справи по суті.

Як свідчать матеріали справи, визначений даною нормою строк розгляду справи № 922/2684/21 по суті, закінчується 02.01.2022.

Таким чином, системний аналіз вищезазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.

Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Відтак, суд зобов`язаний залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).

З огляду на викладене та враховуючи те, що позивач в судові засідання під час розгляду даного спору по суті не з`явився, за відсутності клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, а також зважаючи на те, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ст. 13 ГПК України), позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство комплексної безпеки - охоронна фірма Фрегат", м. Харків, підлягає залишенню без розгляду, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Відповідна правова позиція щодо залишення позову без розгляду, в разі повторної неявки позивача у судове засідання, викладена у Постанові Верховного Суду від 28.10.2021 у справі № 465/6555/16-ц.

Відповідно ч. 4 ст. 226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, 232-235 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство комплексної безпеки - охоронна фірма Фрегат", м. Харків, до ФОП Котеньової Т.О., про стягнення коштів в розмірі 14764,50 грн. - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку встановленому ст. ст. 255, 256, 257 ГПК України.

Ухвалу підписано 30.12.2021.