Рішення № 102342064, 30.11.2021, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Боровця Я.Я.

за участю секретаря судового засідання Сиротюк К.В.

Розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження

за позовом Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна", вул. Лейпцизька, 15, м. Київ

до відповідача Приватного підприємства "Фабрика меблів "Нова", вул. Промислова, 30, м. Тернопіль

про стягнення заборгованості у розмірі 151 920,52 грн.

За участю учасників судового процесу:

від позивача: Семенюк М.О. - адвокат (брала участь в режимі відеоконференції).

від відповідача: Іщук К.В. - адвокат.

Судові процедури

Судом роз`яснено форму і стадії судового провадження, що здійснюється у межах даної справи згідно до вимог ГПК України.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд", відповідно до вимог статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України.

Для розгляду справи в режимі відеоконференцзв`язку використовуються засоби для здійснення фіксації судового процесу в режимі відеоконференц-прийому "EASYCON".

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило.

Суть справи.

Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовом до відповідача Приватного підприємства "Фабрика меблів "Нова" про стягнення заборгованості у розмірі 151 920,52 грн.

Відкриття провадження у справі.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2021, для розгляду справи №921/560/21 визначено суддю Боровця Я.Я.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 31.08.2021 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" залишено без руху, на підставі частини 1 статті 174 ГПК України, для надання можливості позивачу усунути недоліки позовної заяви.

21.09.2021 на адресу Господарського суду Тернопільської області надійшло клопотання (вх. №7747) Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна", зі змісту якого вбачається, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, які визначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 31.08.2021.

Ухвалою суду від 28.09.2021 відкрито провадження у справі №921/560/21 за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 26.10.2021.

Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.

Розгляд справи по суті.

Протокольними ухвалами від 26.10.2021, від 09.11.2021 та від 23.11.2021 судове засідання відкладалися відповідно на 09.11.2021, на 23.11.2021 та на 30.11.2021 з підстав, викладених в ній.

Частиною 1 статті 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

При розгляді справи по суті, суд з`ясував обставини справи, дослідив докази у справі.

Інші процесуальні дії.

Ухвалами суду від 15.11.2021 та від 25.11.2021 заяви представника позивача -- адвоката Семенюк М.О. про участь у судових засіданнях відповідно - 23.11.2021 та 30.11.2021 в режимі відеоконференції, задоволено.

Аргументи сторін

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено договірні зобов`язання, які виникли на підставі договору про надання телекомунікаційних послуг від 01.03.2012 в частині несвоєчасної сплати за надані послуги.

В якості правових підстав позову позивач зазначає зокрема статті Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закон України «Про телекомунікації».

Представник позивача у судових засіданнях підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та пояснень наданих у судовому засіданні, просить суд позов задоволити.

Заперечення відповідача.

Представник відповідача заперечує щодо позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. №8628 від 23.10.2021), просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідь на відзив.

05.11.2021 позивачем подано відповідь на відзив (вх. №8995), згідно якої доводи відповідача вважає безпідставними.

Фактичні обставини, встановлені судом.

01 березня 2012 року між ПрАТ "МТС Україна", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" (Оператор/позивач) та ПП "Фабрика меблів " Нова" (Абонент/відповідач) укладено договір №100082821 про надання телекомунікаційних послуг номер особового рахунку Абонента в ПрАТ "МТС Україна" - 5.27631.

Згідно п. 1.1 Договору, Абонент замовляє та оплачує , а Оператор надає на тарифній основі телекомунікаційні послуги.

Оператор забезпечує підключення Абонента до телекомунікаційної мережі, технічне обслуговування та надає послуги (п.1.2 Договору).

Види послуг, які надаються та до яких забезпечується Абонентові доступ, обираються Абонентом та визначаються в Угодах про надання послуг, які є невід"ємною частиною цього Договору (п.1.3 Договору).

Порядок та умови надання Послуг встановлюються згідно Угод та чинного законодавства, визначаються Умовами користування відповідною послугою Оператора, які є невід"ємною частиною цього Договору та Угод (умови користування відповідною послугою) (п.1.4 Договору).

Надання послуг розпочинається після внесення Абонентом авансу (п.1.6 Договору).

Пунктами 6.1, 6.2 Договору, сторони домовились, що Абоненту надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані телекомунікаційні послуги . В окремих випадках Оператор може надавати декілька особових рахунків. Порядок розрахунків та правила надання Послуг визначаються цим Договором, Умовами користування відповідною послугою, яка є невід"ємною частиною Угод та чинним законодавством.

Також, 01.03.2012 між ПрАТ "МТС Україна" (Оператор/позивач) та ПП "Фабрика меблів " Нова" (Абонент/відповідач) укладено Угоду №100082822 про надання послуг рухомого (мобільного ) телефонного зв"язку до Договору №100082821 про надання телекомунікаційних послуг, номер особового рахунку Абонента в ПрАТ "МТС Україна" - 5.27631, відповідно до умов якої Оператор зобов"язується надавати послуги мобільного зв"язку, а Абонент зобов"язується приймати та оплачувати послуги мобільного зв"язку, на умовах цієї Угоди. Міжнародний телефонний зв"язок здійснюється з країнами, що визначаться за вибором Оператора (п.1.1 Угоди).

Пунктом 1.2 Угоди визначено, що умови цієї Угоди поширюються на всі Заяви про надання послуг мобільного зв"язку, що укладені сторонами та є чинними на час підписання цієї Угоди, включаючи будь-які майбутні заяви, предметом яких є надання послуг мобільного зв"язку, надалі за текстом Угоди - Заяви.

Своїм підписом Абонент стверджує, що він ознайомлений з тарифними пакетами Оператора, вказаними в Додатку №1 та Умовами користування мережами мобільного зв"язку Оператора. Тарифи Оператора та Умови користування мережами мобільного зв"язку Оператора є невід"ємною частиною цієї Угоди. Абонент має право здійснювати підключення нових номерів телефонів та зміни тарифних пакетів виключно в тарифні пакети, вказані в Додатку №1 ( п.1.3 Угоди).

Загальні умови надання послуг у повному обсязі визначаються Умовами користування мережами мобільного зв"язку Оператора (п. 1.4 Угоди).

Згідно пункту 1.6 Угоди надання послуг мобільного зв"язку починається після внесення Абонентом на підставі відповідного рахунку Оператора повної суми первинного авансу та його зарахування на особовий рахунок Абонента.

Пунктом 2.2 Угоди передбачено, що Оператор зобов"язаний надавати послуги Абоненту згідно з цією Угодою, Умовами користування мережами мобільного зв"язку та Тарифами Оператора.

Відповідно до п.2.3 Угоди, Абонент має право користуватись послугами в межах районів України, зазначених на карті зон дії мереж мобільного зв`язку Оператора, а у випадку замовлення Абонентом послуги міжнародного роумінгу - користуватись цією послугою у країнах, з операторами яких Оператор уклав договори з роумінгу (дійсні зони покриття мобільним зв`язком Оператора та роумінгу зазначені на веб-сайті www.mts.com.ua).

Згідно з п. 2.4 Угоди, обов`язок Абонента - своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за збереження номеру при тимчасовому відключенні в мережі мобільного зв`язку Оператора по всіх телефонах, зареєстрованих на його особистому рахунку (збереження номеру при тимчасовому відключенні в мережі сплачується і в тому випадку, коли надання послуг призупинено за несплату попередніх рахунків або за заявою Абонента). Фактичне використання Абонентом тієї чи іншої послуги означає, що така послуга була замовлена Абонентом.

У розділі 3 Угоди визначено порядок розрахунків.

Так, надання замовлених Абонентом послуг здійснюється за попередньою оплатою та/або в кредит (у межах , встановленого Оператором кредитного ліміту) згідно з тарифами Оператора, які є невід`ємною частиною цього Договору. Розрахунковий період становить один календарний місяць. Кожному Абоненту надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявними у Абонента номерами телефонів (п. 3.1).

Розрахунки за надані послуги та авансові внески Абонент сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок Оператора або кредитною карткою в національній валюті України або поповнює рахунок свого мобільного номеру за допомогою Карток оплати (телекомунікаційна картка). За наявності авансу рахунки повинні бути сплаченими в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому разі до моменту фактичного використання авансу (п. 3.2).

Нарахування за надані послуги в мережах іноземних операторів під час використання послуги міжнародного роумінгу здійснюється згідно з тарифами іноземних операторів та з урахуванням послуг Оператора із забезпечення міжнародного роумінгу. У випадку користування послугою міжнародного роумінгу Оператор залишає за собою право включати до поточного розрахункового періоду послуги, отримані у попередні розрахункові періоди (п. 3.3).

Моментом оплати вважається надходження коштів на рахунок Оператора (п. 3.5).

Абонент самостійно відповідає за правильність та своєчасність здійснених ним оплат (п. 3.6).

Кількість та вартість послуг, наданих Абоненту за розрахунковий період, визначається відповідно до показників, належних Операторові технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості послуг (п. 3.7).

Вартість пакета, додаткових сервісів пакета послуг, пакетні хвилини або інші послуги в межах пакета нараховуються пропорційно до днів обслуговування активного номера телефону у відповідному тарифному пакеті (п. 3.8).

Угода набуває чинності з моменту її підписання обома сторонами (п.7.1 Угоди).

Вказані Договір та Угода підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

Також, 01.03.2012 підписано заяви про надання послуг мобільного зв"язку , на підставі яких підключено телефони за номером 095 505 09 59, за номером НОМЕР_1 та за номером НОМЕР_2 .

Як зазначає позивач, з метою нарахування тривалості і тарифікації розмов та здійснення розрахунків за послуги зв"язку позивачу у білінговій системі присвоєно особовий рахунок - НОМЕР_3 , але у зв"язку з переходом позивача на нову білінгову систему FORIS OOS відповідачу присвоєно особовий рахунок - НОМЕР_4 .

Відповідність державним стандартам білінгової системи FORIS OOS підтверджується сертифікатом відповідності від 06.02.2015 зареєстрований в реєстрі за №UA1.153.0006388-15.

На виконання умов договору та угоди позивачем виставлено відповідачу рахунки за телекомунікаційні послуги за період з червня місяця 2017 року по листопад місяць 2017 року на загальну суму 110 176,43 грн.

Однак, відповідач свої договірні зобов"язання щодо оплати за отримані послуги не виконав.

Позивач звертався до відповідача з претензією щодо оплати заборгованості за договором в добровільному порядку.

Проте, зазначена вимога відповідачем залишена без відповіді та без задоволення.

Як стверджує позивач, відповідач порушив умови договору щодо строків оплати за телекомунікаційні послуги, у зв"язку з чим у відповідача перед позивачем виник борг у розмірі 110 176, 43 грн, про що свідчить обґрунтований розрахунок ціни позову.

Позивачем, у зв"язку з порушенням строків оплати, нараховано відповідачу, згідно вимог статті 625 Цивільного кодексу України, 3% річних в розмірі 12133,29 грн та інфляційні втрати в розмірі 29 610,80 грн.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Зміст спірних правовідносин.

Визначаючи правову природу спірних правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, виходячи з аналізу положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані з укладенням Угоди №100082822 від 01.03.2012 про надання послуг рухомого (мобільного ) телефонного зв"язку до Договору №100082821 від 01.03.2021 про надання телекомунікаційних послуг номер особового рахунку Абонента в ПрАТ "МТС Україна" - 5.27631, який за правовою природою є договором надання послуг.

Норми права, які застосував суд.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).

У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття 193 Господарського кодексу України).

Із змісту частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 Цивільного кодексу України).

Як визначено статтею 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Закон України "Про телекомунікації" встановлює правову основу діяльності у сфері телекомунікації.

Дія цього Закону поширюється на відносини суб`єктів ринку телекомунікацій щодо надання та отримання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування (стаття 5 Закону України "Про телекомунікації" ) .

У статті 1 Закону України "Про телекомунікації" визначено , що абонент - споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі; оператор, провайдер телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринку телекомунікаційних послуг - оператор, провайдер телекомунікацій, частка доходу якого на визначеному національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, ринку певних телекомунікаційних послуг протягом року, що передує проведенню аналізу ринку, перевищує 25 відсотків сумарного доходу всіх операторів, провайдерів телекомунікацій, отриманого на цьому ринку за той самий період часу, або якщо внаслідок технологічного процесу надання послуги іншому оператору, провайдеру телекомунікацій її може бути надано тільки в мережі певного оператора, провайдера телекомунікацій.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про телекомунікації" cпоживачі телекомунікаційних послуг зобов`язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Статтею 63 Закону України "Про телекомунікації" передбачено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: 1) укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації; 2) оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Згідно статті 66 Закону України "Про телекомунікації" тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком випадків, передбачених у частині другій цієї статті.

Розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством ( стаття 68 Закону України "Про телекомунікації").

Як визначено статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повинен на вимогу кредитора сплатити борг з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Мотивована оцінка судом.

Всебічно та повно з`ясувавши обставини та матеріали справи, оцінивши у сукупності усі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на таке.

Позивач - Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" є правонаступником Приватного акціонерного товариства "МТС Україна", відповідно до п.1.2 та п.1.3 Статуту Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна", затвердженого Загальними зборами акціонерів Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" на підставі Протоколу №38 від 28.04.2017.

Проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме, змінено найменування Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" на Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна".

Правовідносини, що склалися між сторонами, випливають із Угоди №100082822 від 01.03.2012 про надання послуг рухомого (мобільного ) телефонного зв"язку до Договору №100082821 про надання телекомунікаційних послуг номер особового рахунку Абонента в ПрАТ "МТС Україна" - 5.27631 , який по своїй правовій природі є договором надання послуг та які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Так, укладений між сторонами договір є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, (ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України), і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору надання телекомунікаційних послуг, строк дії договору, умови надання послуг, факт надання послуг, загальна вартість наданих послуг, настання строку оплати та наявність часткової чи повної оплати.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір про надання послуг характеризується особливим об`єктом, який, по-перше, має нематеріальний характер, по-друге, нероздільно пов`язаний з особистістю послугонадавача. Тобто, у зобов`язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця не має матеріального змісту, як це має місце при виконанні роботи, а полягає у самому процесі надання послуги. З урахуванням наведених особливостей слід зазначати, що стаття 177 Цивільного кодексу України серед переліку об`єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об`єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто, характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача, синхронність надання й одержання послуги. При цьому, виникнення обов`язку здійснити оплату за договором законодавець пов`язує саме з її фактичним наданням у строки та в порядку, що встановлені договором; строк (термін) виконання обов`язку здійснити оплату також визначається у відповідності з умовами договору.

Закон України "Про телекомунікації" встановлює правову основу діяльності у сфері телекомунікацій.

Статтею 63 Закону України "Про телекомунікації" передбачено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: 1) укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації; 2) оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Встановлені обставини у даній справі, свідчать, що між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі Угоди №100082822 від 01.03.2012 про надання послуг рухомого (мобільного ) телефонного зв"язку до Договору №100082821 про надання телекомунікаційних послуг номер особового рахунку Абонента в ПрАТ "МТС Україна" - 5.27631, відповідно до умов якої Оператор зобов"язується надавати послуги мобільного зв"язку, а Абонент зобов"язується приймати та оплачувати послуги мобільного зв"яку, на умовах цієї Угоди. Міжнародний телефонний зв"язок здійснюється з країнами, що визначаться за вибором Оператора (п.1.1 Угоди).

Як визначено пунктом 1.2 Угоди, умови цієї Угоди поширюються на всі Заяви про надання послуг мобільного зв"язку, що укладені сторонами та є чинними на час підписання цієї Угоди, включаючи будь-які майбутні заяви, предметом яких є надання послуг мобільного зв"язку, надалі за текстом Угоди - Заяви.

Пунктом 1.3 Угоди вказано, що своїм підписом Абонент стверджує, що він ознайомлений з тарифними пакетами Оператора, вказаними в Додатку №1 та Умовами користування мережами мобільного зв"язку Оператора. Тарифи Оператора та Умови користування мережами мобільного зв"язку Оператора є невід"ємною частиною цієї Угоди. Абонент має право здійснювати підключення нових номерів телефонів та зміни тарифних пакетів виключно в тарифні пакети, вказані в Додатку №1.

01.03.2012 підписано заяви про надання послуг мобільного зв"язку , на підставі яких підключено телефони за номером НОМЕР_5, за номером НОМЕР_1 та за номером НОМЕР_2 .

Кожному Абоненту надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявними у Абонента номерами телефонів (п. 3.1).

Відповідно до статті 33 Закону України "Про телекомунікації" cпоживачі телекомунікаційних послуг зобов`язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відносини між операторами, провайдерами телекомунікацій (оператори, провайдери) та споживачами послуг (споживачі) регулюють Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 за №295, розроблені відповідно до Законів України "Про телекомунікації", "Про телебачення і радіомовлення", "Про радіочастотний ресурс України", "Про захист прав споживачів", "Про захист персональних даних", інших нормативно-правових актів і встановлюють загальний порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг.

Пунктом 2.3 Угоди визначено, що Абонент має право користуватись послугами в межах районів України, зазначених на карті зон дії мереж мобільного зв"язку Оператора, а у випадку замовлення Абонентом послуги міжнародного роумінгу - користуватись цією послугою у телекомунікаційних мережах інших країн, з операторами яких Оператор уклав договори з роумінгу (дійсні зони покриття мобільним зв"язком Оператора та роумінгу зазначені на веб-майті www.mts.com.ua).

Згідно п. 2.4 Угоди, фактичне використання Абонентом тієї чи іншої послуги означає, що така послуга була замовлена Абонентом.

З метою нарахування тривалості і тарифікації розмов та здійснення розрахунків за послуги зв"язку позивачу у білінговій системі присвоєно особовий рахунок - НОМЕР_3 , але у зв"язку з переходом позивача на нову білінгову систему FORIS OOS відповідачу присвоєно особовий рахунок - НОМЕР_4 .

Відповідність державним стандартам білінгової системи FORIS OOS підтверджується сертифікатом відповідності від 06.02.2015 зареєстрований в реєстрі за №UA1.153.0006388-15.

Автоматизована система розрахунків за послуги (білінгова система) - сукупність технічних і програмних засобів, що виконують функції з тарифікації, розрахунку платежів за надані послуги, формування платіжних документів для абонентів тощо. Роумінг - послуга, яка забезпечує можливість абонентові одного оператора рухомого (мобільного) зв`язку отримувати послуги в мережі іншого оператора із збереженням початкової реєстрації абонента в телекомунікаційній мережі свого оператора. Сеанс зв`язку - процес надання та отримання послуги з моменту встановлення з`єднання до його завершення (п.3 Правил).

Оператори, провайдери надають споживачам послуги відповідно до Законів України "Про телекомунікації", "Про захист прав споживачів", цих Правил, інших нормативно-правових актів та технічних вимог у сфері телекомунікацій (п.5 Правил).

Оператори, провайдери самостійно визначають перелік послуг, що надаються споживачам (п.6 Правил).

Споживач має право обирати оператора, провайдера та послуги, що ним надаються (п.7 Правил).

Оператори, провайдери забезпечують роботу телекомунікаційних мереж та доступ споживачів до них цілодобово сім днів на тиждень (п. 8 Правил).

Надання послуг здійснюється у разі: укладення договору відповідно до основних вимог, встановлених НКРЗІ та їх оплати споживачем (п. 14 Правил).

Надання послуг здійснюється на замовлення споживача на підставі укладеного договору (п. 15 Правил).

Умовами Угоди підтверджується, що послуга міжнародного роумінгу була однією із замовлених абонентом.

Передача даних в роумінгу здійснювалась відповідачем у період з 15.06.2017 по 04.07.2017 та користування послугами міжнародного роумінгу під час перебування в Австрія підтверджено довідковою інформацією про надані послуги та зверненням відповідача до позивача №275 від 01.09.2017.

Також, 29.09.2017 позивачем надано відповідь №WR-17-12840 відповідачу на звернення за №275 , в якій детально надано інформацію як відбувалася тарифікація (міститься в матеріалах справи).

Згідно статті 66 Закону України "Про телекомунікації" тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком випадків, передбачених у частині другій цієї статті.

Пунктами 57, 58, 59, 62 Правил, встановлено, що тарифи на послуги, що згідно із Законом України "Про телекомунікації" підлягають державному регулюванню, застосовуються операторами, провайдерами відповідно до встановлених НКРЗІ граничних або фіксованих тарифів. Тарифи на послуги встановлюються операторами, провайдерами самостійно, крім тих, що згідно із Законом України "Про телекомунікації" підлягають державному регулюванню. Оператор, провайдер встановлює та пропонує на вибір споживача тарифи на окремі послуги та/або тарифні плани на визначений ним перелік (пакет) послуг, а також строк їх дії (граничний та/або мінімальний). Вартість послуги зазначається у разі застосування: тарифів, що залежать від обсягу послуги, - за одну тарифну одиницю; тарифів, що передбачають необмежене отримання чи передачу інформації, - за інтервал часу, протягом якого можливе таке отримання чи передача. У межах різних тарифних планів залежно від переліку (пакету) та обсягу послуг можуть встановлюватися різні тарифи на однакові послуги. При цьому розмір тарифів на послуги, що згідно із Законом України "Про телекомунікації" підлягають державному регулюванню, може бути змінений у межах, визначених граничними тарифами, встановленими НКРЗІ. Оператор, провайдер у разі зміни тарифів, тарифних планів, які він встановлює самостійно, не пізніше ніж за сім календарних днів до їх зміни зобов`язаний: оприлюднити змінені тарифи, тарифні плани у засобах масової інформації та/або на своєму веб-сайті (за його наявності); повідомити абонентові про зміну тарифів, тарифних планів на послуги, що йому надаються. Оплата отриманих послуг здійснюється за тарифами, тарифними планами, що діють на момент надання послуг під час окремого сеансу зв`язку.

Встановлений тариф на послуги міжнародного роумінгу на момент їх використання, а саме 23,5294 грн (без ПДВ та ПФ) за 100 КБ, підтверджено інформацією щодо використання послуги роумінгу на офіційному веб-сайті ПрАТ "ВФ Україна" в мережі інтернет, а також тарифами ПрАТ "ВФ Україна" для контрактних абонентів на послуги роумінгу від 30.05.2017 та від 20.06.2017 (містяться в матеріалах справи).

Отже, користаючись роумінгом, з огляду на умови Угоди, відповідач замовив та безумовно погодився сплачувати такі послуги за тарифом.

Слід звернути увагу відповідача, що відповідно до п.п. 2.4.5, 2.4.7 п. 2.4 Угоди, Абонент зобов"язався перед замовленням і використанням Послуг Оператора, а також додаткових послуг від Контент - провайдерів ознайомитись з тарифами, а також іншою інформацією Оператора та Контент - провайдера. Систематично перевіряти інформацію, розміщену на сайті www.mts.com.ua.

Загальні умови надання послуг у повному обсязі визначаються Умовами користування мережами мобільного зв"язку Оператора (п. 1.4 Угоди).

Кількість та вартість послуг, наданих Абоненту за розрахунковий період, визначається відповідно до показників, належних Операторові технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості послуг (п. 3.7).

Факт виконання позивачем та отримання відповідачем послуги мобільного зв"язку відповідно до умов договору, підтверджується виставленими рахунками за телекомунікаційні послуги за період з червня місяця 2017 року по листопад місяць 2017 року та звітом по історії балансу по особовому рахунку № НОМЕР_4 абонента сформованим за допомогою Автоматизованої системи розрахунків за телекомунікаційні послуги FORIS OOS.

Згідно статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством (стаття 68 Закону України "Про телекомунікації").

Розділом 3 Угоди сторонами визначено порядок розрахунків, зокрема надання замовлених Абонентом послуг здійснюється за попередньою оплатою та/або в кредит (у межах , встановленого Оператором кредитного ліміту) згідно з тарифами Оператора, які є невід`ємною частиною цього Договору. Розрахунковий період становить один календарний місяць (п. 3.1). Розрахунки за надані послуги та авансові внески Абонент сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок Оператора або кредитною карткою в національній валюті України або поповнює рахунок свого мобільного номеру за допомогою Карток оплати (телекомунікаційна картка). За наявності авансу рахунки повинні бути сплаченими в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому разі до моменту фактичного використання авансу (п. 3.2). Нарахування за надані послуги в мережах іноземних операторів під час використання послуги міжнародного роумінгу здійснюється згідно з тарифами іноземних операторів та з урахуванням послуг Оператора із забезпечення міжнародного роумінгу. У випадку користування послугою міжнародного роумінгу Оператор залишає за собою право включати до поточного розрахункового періоду послуги, отримані у попередні розрахункові періоди (п. 3.3). Моментом оплати вважається надходження коштів на рахунок Оператора (п. 3.5). Абонент самостійно відповідає за правильність та своєчасність здійснених ним оплат (п. 3.6).

Споживач зобов"язаний виконувати умови договору, в тому числі своєчасно оплачувати отримані послуги (п. 36 Правил).

Зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України).

Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Як свідчать матеріали справи та стверджує позивач, відповідач свої договірні зобов`язання щодо оплати за отримані послуги мобільного зв"язку не виконав , у зв"язку з чим виникла заборгованість у розмірі 110 176,43 грн, що підтверджується обґрунтованим розрахунком ціни позову.

Також, позивач звертався до відповідача з претензією щодо оплати заборгованості в добровільному порядку , яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Твердження відповідача щодо заперечення позову спростовуються вищенаведеним.

Також, суд зазначає, що твердження відповідача щодо не повідомлення останнього про зміну особового рахунку з 5.27631 на 295378912229 спростовується наступним.

Так, зміна особового рахунку для відповідача Приватного підприємства "Фабрика меблів "Нова" відбулася з 01.11.2014.

Даний факт підтверджується рахунком за телекомунікаційні послуги за №1478210328 від 31.10.2014, в якому на першій сторінці зазначено "Шановний Абоненте! Повідомляємо Вам про зміну номеру Вашого особового рахунку з 01.11.2014. Новий номер рахунку: НОМЕР_4 . В разі поповнення за особовим рахунком використовуйте, будь ласка, цей номер".

Згідно звіту по історії балансу з 13.10.2014 по 01.08.2020 вбачається, що відповідачем здійснювалися оплати рахунків про надання телекомунікаційних послуг за новими реквізити, а саме особового рахунку № НОМЕР_4 , з таких обставин випливає, що відповідач знав про зміну особового рахунку.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 110 176,43 грн, який неоплачений станом на день розгляду спору, підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 12 133,29 грн, суд зазначає таке.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем строків оплати за послуги мобільного зв"язку, у зв`язку з чим позивачем за неналежне виконання умов Угоди та відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 12 133,29 грн.

Судом, перевірено розрахунок 3% та вважає вірно обрахованим, а тому позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 12 133,29 грн, такими, що підлягають до задоволення, як правомірно заявленими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 29 610,80 грн, суд встановив таке.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Отже, зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен місяць щодо якого обчислюється відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальність передбачена частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 22.01.2019 у справі № 905/305/18, від 30.01.2019 у справі № 922/175/18.

У зв"язку з порушенням відповідачем строків оплати за послуги мобільного зв"язку, позивачем нараховано інфляційні втрати у розмірі 29 610,80 грн.

Судом, перевірено розрахунок інфляційних втрат та вважає вірно обрахованим, а тому позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 29 610,80 грн, такими, що підлягають до задоволення, як правомірно заявлені.

Висновок суду.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Частиною 1 статті 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно частин 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 4 статті 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд зауважує, що одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (Правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18 та від 20.08.2020 у справі №914/1680/18).

Таким чином, позивач, стверджуючи про існування певної обставини подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції на іншою суд і виносить власне рішення (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).

Отже, під час судового провадження суд оцінює подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, і, оскільки оптимальним стандартом доказування є аргументи, викладені сторонами, то через призму наданих доказів суд приймає рішення.

Враховуючи принцип змагальності сторін , суд вважає, що позивач підтвердив більш вірогідними доказами обставини надання відповідачу послуг у заявленому обсязі та вартості, аніж це спростував відповідач.

При цьому відповідач не надав суду жодного належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу в спростування позовних вимог позивача.

З огляду на викладене, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов`язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач надав суду всі належні та допустимі докази, які дають можливість суду задоволити позовні вимоги повністю.

Судові витрати.

Як передбачено пунктом 2 частини 5 статті 238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Щодо судового збору у розмірі 2270,00 грн.

В силу приписів статті 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 2270,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 7, 13, 42, 86, 129, 210, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Судові витрати у складі судового збору у розмірі 2270,00 грн покласти на відповідача.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Фабрика меблів "Нова", вул. Промислова, 30, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 30344990 на користь Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна", вул. Лейпцизька, 15, м. Київ, код ЄДРПОУ 14333937 - 110 176,43 грн боргу, 12 133,29 грн 3% річних, 29 610,80 грн інфляційних втрат та 2270 ,00 грн судового збору.

4. Наказ видати стягувачу після набрання судовим рішенням законної сили.

Позивач/стягувач: Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна", вул. Лейпцизька, 15, м. Київ, код ЄДРПОУ 14333937.

Відповідач/боржник: Приватне підприємство "Фабрика меблів "Нова", вул. Промислова, 30, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 30344990.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статті 256 -257 ГПК України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.17.5 Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, а саме до 15.12.2017 року. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Примірник рішення надіслати учасникам справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:

Приватному акціонерному товариству "ВФ Україна", вул. Лейпцизька, 15, м. Київ.

Приватному підприємству "Фабрика меблів "Нова", вул. Промислова, 30, м. Тернопіль.

Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повний текст рішення складено та підписано "30" грудня 2021 року.

Суддя Я.Я. Боровець