Ухвала суду № 102341968, 30.12.2021, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про прийняття заяви про відкриття провадження у справі

про неплатоспроможність фізичної особи

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., перевіривши матеріали заяви № б/н від 24.12.2021 (вх.№ 4567 від 28.12.2021) ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у зв`язку з неможливістю погасити заборгованість в розмірі 293898,01 грн, посилаючись на положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2021, справу № 920/1411/21 розподілено судді Соп`яненко О.Ю.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (з 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства).

Таким чином, розгляд заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність здійснюється із застосуванням норм Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Статтею 117 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або для повернення такої заяви господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про прийняття заяви до розгляду, в якій зазначаються: 1) дата підготовчого засідання, яке має відбутися не пізніше 15 робочих днів з дня постановлення ухвали; 2) прізвище, ім`я та по батькові арбітражних керуючих, визначених автоматизованим відбором для призначення керуючого реструктуризацією. Ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника до розгляду господарський суд має право вирішити питання про: 1) зобов`язання заявника, боржника та інших осіб подати до суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику відчужувати майно. Ухвала про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника до розгляду надсилається сторонам, арбітражним керуючим, визначеним автоматизованим відбором, до органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого виконавче провадження перебуває на виконанні, до контролюючого органу, визначеного Податковим кодексом України за місцем проживання боржника, до державного органу з питань банкрутства.

Відповідно до п.12 ч.3 ст.116 КУпБ України до заяви про відкриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи мають бути надані докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Статтею 30 цього Кодексу врегульовані винагорода та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Так, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Кодекс України з процедур банкрутства та інші норми законодавства не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають можливості відстрочення чи розстрочення заявнику в авансуванні такої винагороди.

Законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до частин другої, шостої статті 43 Конституції України.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного суду України від 19.11.2020 у справі № 910/726/20, боржник (фізична особа) не позбавлений можливості укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.

З матеріалів заяви вбачається, що боржником надано суду договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 09.09.2021, укладений між арбітражним керуючим Білявським Віталієм Віталійовичем (Сторона-1) та ОСОБА_1 (Сторона-2), який визначає порядок оплати послуг та відшкодування витрат керуючого реструктуризацією. Відповідно до п.1.2. договору Сторона-1 зобов`язується надавати послуги і виконувати повноваження керуючого реструктуризацією, визначені законом, а Сторона-2 зобов`язується оплатити ці послуги та відшкодувати витрати, пов`язані із веденням судової процедури у справі про банкрутство боржника - фізичної особи ОСОБА_1 .

Пунктом 3.1. договору передбачено, що оплата послуг керуючого реструктуризацією становить 17842,50 грн за весь строк виконання повноважень Сторони-1, починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг.

Сторона - 2 вносить (перераховує) оплату рівними частинами протягом 10 місяців у сумі 1784,25 грн щомісячно на депозитний рахунок суду, в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність (п.3.3. договору).

Розглянувши подані матеріали та дослідивши наявні докази, суд визнав подані матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду.

Згідно абзаців 1-4 пункту 2-1 Прикінцевих та перехідних та положень Кодексу України з процедур банкрутства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.

Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.

Заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містить пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 , зокрема, просить призначити керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Білявського Віталія Віталійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1875 від 21.12.2018).

Також до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 додано заяву арбітражного керуючого Білявського Віталія Віталійовича про участь у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відносно ОСОБА_1 .

Розглянувши матеріали заяви, господарський суд визнав їх достатніми для прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду.

Пунктом 11 частини третьої статті 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства

Відповідно до частини п`ятої статті 116 КУзПБ декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

Саме тому реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.

Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.

Аналіз положень частини третьої статті 116 КУзПБ свідчить про те, що декларація про майновий стан боржника є невід`ємним додатком заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Абзацом 2 частини п`ятої статті 116 КУзПБ визначено, що до членів сім`ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

До предмету дослідження належить вирішення питання щодо тлумачення положень частини п`ятої статті 116 КУзПБ у контексті поширення умови визначення членами сім`ї за характеризуючими ознаками спільного проживання, пов`язаності спільним побутом та наявністю взаємних прав та обов`язків виключно на категорію "інші особи" чи до всього попереднього переліку, а саме "а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи".

Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна "член сім`ї" визначено, що членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Вказана правова позиція щодо тлумачення правової категорії "члени сім`ї" підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.08.2018 у справі № 644/6274/16-ц.

Так, базове поняття "член сім`ї" норма СК України встановлює на підставі критеріїв спільного проживання, пов`язаності спільним побутом, наявності взаємних прав та обов`язків.

Водночас, застосування поняття "член сім`ї" в інших галузях законодавства може розширювати чи звужувати коло осіб, які підпадають під це поняття у залежності від мети правового регулювання тієї чи іншої галузі, правового інституту або окремої правової норми.

З моменту порушення справи про банкрутство стосовно боржника/відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).

Тлумачення частини п`ятої статті 116 КУзПБ, з огляду на мету правового регулювання відносин неплатоспроможності боржників - фізичних осіб, дає підстави для висновку, що до членів сім`ї такого боржника в обов`язковому порядку необхідно віднести його дітей (у тому числі повнолітніх), батьків та осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, незалежно від того, що вони не проживають з ним спільно, не пов`язані спільним побутом і не мають взаємних прав та обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у справі № 910/6639/20 від 22.09.2021.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов`язати заявника надати повну інформацію про майно та доходи батьків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до п.3 ст.117 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника до розгляду надсилається сторонам, арбітражним керуючим, визначеним автоматизованим відбором, до органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого виконавче провадження перебуває на виконанні, до контролюючого органу, визначеного Податковим кодексом України за місцем проживання боржника, до державного органу з питань банкрутства.

Відповідно до п.3 ст.117 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника до розгляду надсилається сторонам, арбітражним керуючим, визначеним автоматизованим відбором, до органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого виконавче провадження перебуває на виконанні, до контролюючого органу, визначеного Податковим кодексом України за місцем проживання боржника, до державного органу з питань банкрутства.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 12, 116,117 Кодексу України з процедур банкрутства та ст.ст. 3, 12, 74, 121, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Прийняти заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду.

2. Заяву призначити до розгляду у підготовчому засіданні на 24.01.2022, 10:30. Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, проспект Т.Г.Шевченка, 18/1, 1-й поверх, зал судового засідання № 6.

3. Зобов`язати заявника надати повну інформацію про майно та доходи батьків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

4.Копію ухвали направити боржнику, арбітражному керуючому Білявському В.В., органу державної виконавчої служби, контролюючого органу, визначеного Податковим кодексом України за місцем проживання боржника, органу з питань банкрутства.

Повідомити учасників справи про право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу "EasyCon" відповідно до статті 197 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили в день її винесення та оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: htps://court.gov.ua/sud5021/.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частин 6-7 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.